РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ МААСТРИХТСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ОБСЄ В ЕКОНОМІКО-ДОВКІЛЬНОМУ ВИМІРІ

Під час головування Нідерландів в ОБСЄ в 2003 році після довгих дискусій на засіданні Міністрів було ухвалено Документ, який регулював та пропонував загальні принципи в економічній та екологічній політиці для дер- жав-учасниць ОБСЄ. Цей Документ отримав назву – «Маастрихтський документ-стратегія з економіко-довкільної діяльності ОБСЄ». Наявність такого документа визначала основні виклики та шляхи подальшого узгодження дій, пов’язаних з другим виміром діяльності організації. Документ включав у себе перелік правил та рекомендацій, розділених на чоти- ри окремі блоки (економічне співробітництво, захист довкілля, забезпечення сталого розви- тку та належне врядування). Враховуючи значні глобальні зміни у світовій економіці, погіршення стану навколишнього середовища, а також окремий шлях розвитку різних країн-учасниць ОБСЄ, впродовж останніх років в організації спостерігається дискусія стосовно необхідності оновлення тексту документа, внесення в нього змін та доповнень, які відповідали б сучасним викли- кам. Ряд країн відстоюють позицію ввести зміни в існуючий документ, інші пропонують розробити нову Стратегію для другого виміру ОБСЄ. Та попри постійні обговорення актуальності оновлення Стратегії, в організації вистачає і прагматиків, які вважать надзви- чайно складним та забюрократизованим спосіб прийняття рішень, що може негативно вплинути на редагування основоположних документів. На початку року експерти українських неуря- дових організацій ініціювали створення експе- ртної групи, проаналізували текст Маастрихт- ської стратегії та підготували свої рекоменда- ції. Результатом проведеної роботи став цей позиційний документ, в якому автори спробу- вали запропонувати погляд громадських експертів, оснований на розумінні процесів на міжнародній арені стосовно економіко- довкільної політики. Враховуючи символічну десяту річницю Маастрихтської стратегії та головування України в ОБСЄ в 2013 році, така ініціатива експертного середовища може дати поштовх подальшому міжнародному обговоренню в експертному середовищі та допоможе дипломатам країн-учасниць ОБСЄ. До прикладу: питання енергетичних ресурсів протягом останніх років набуло значної диску- сійності, результатом чого експертна група пропонує виділити цю тематику в окремий блок. Що стосується захисту довкілля, то важливо звернути увагу на можливу співпрацю з Парламентською Асамблеєю ОБСЄ для обміну кращими законотворчими практиками між різними країнами-учасницями. Також враховувати цей компонент в різних сектора- льних проектах, як-то економічної чи соціаль- ної направленості. Стосовно сталого розвит- ку, то експерти його вважають одним з найва- жливіших елементів економіко-екологічного виміру діяльності. Закріплення основних принципів сталого розвитку, відображення трьох його компонентів (економічного, соціального й екологічного) в Стратегії, підтвер- дження зобов’язань, закріплених у міжнарод- них документах щодо сталого розвитку, ство- рюють важливі передумови для реалізації цього елементу в регіоні ОБСЄ. Виникнення нових загроз у регіоні та загострення глобаль- них проблем вимагають оцінки виконання існуючих зобов’язань, врахування нових тенденцій, пошук відповідей на нові виклики, зокрема, за допомогою внесення змін та доповнень до Маастрихтської стратегії. У розділі про належне врядування акцентовано увагу на аналіз процесу прийняття національних антикорупційних стратегій і належного врядування у країнах-учасницях ОБСЄ. Також на аналіз нових викликів стосовно зростання корупції у сфері державних закупівель, рей- дерства, тіньової економіки, Варто також зазначити, що проведений аналіз та запропоновані рекомендації є позицією експертів українських аналітичних центрів. Таким чином, під час роботи враховувалися як міжнародний досвід, так і українські реалії. Подальше обговорення експертами інших країн пріоритетів в економіко-довкільному вимірі ОБСЄ вважаємо надзвичайно важли- вим і таким, що зможе врахувати особливості поглядів в інших країнах-учасницях ОБСЄ. Започаткування міжнародної громадської платформи для подальшого обміну напрацюваннями і посилення якості підготованих рекомендацій буде важливим для більшої об’єктивності та синергії експертних досліджень.

Файли