Дункан ХЕЙМС: «Ми не хочемо, щоб Лондон і його нерухомість були «сейфом» для злодіїв»

Королева Великобританії Єлизавета ІІ учора підписала закон про вихід з ЄС. Провідні економісти світу так і не можуть дійти згоди: виграють британці чи програють від цього. А от наш співрозмовник — директор з політики представництва глобальної антикорупційної мережі Transparency International у Великобританії Дункан ХЕЙМС переконаний: вирішивши жити самостійно, англійці мають бути ще обережнішими з інститутом набуття громадянства та іноземними інвестиціями — особливо в лондонську нерухомість. Зараз містер Хеймс — громадський діяч. Але його оцінки ефективності британської державної машини — це оцінки не стороннього спостерігача. З 5 вересня 2012 року і по 30 березня 2015-го Дункан Хеймс був особистим парламентським секретарем, а згодом і заступником прем’єр-міністра Об’єднаного Королівства Девіда Кемерона.

Зараз в Україні відбувається резонансний судовий процес, ініційований Національним антикорупційним бюро, над колишнім головою Податкової служби Романом Насіровим. Оскільки наші супербагаті, (більшість з яких — колишні) державні чиновники люблять судитися в Лондоні, розкажіть, яке покарання для високопоставлених державних службовців на кшталт Насірова передбачено британським законодавством, якщо його піймають на корупції?

— Я, звісно, не знайомий з подробицями конкретно цієї справи. Скажу, що усі люди у Сполученому Королівстві отримують тюремні терміни за корупційні злочини і шахрайство.

Буквально днями одну високопоставлену особу з нашої служби охорони здоров’я було визнано винною (і її, і її чоловіка) в корупційних діяннях, і вони обоє отримали вирок. Правда з відтермінуванням набрання чинності, тому зараз вона не у в’язниці. Але її кар’єрі настав кінець. І це за злочини, де фігурують відносно невеликі суми грошей. У її випадку, здається, це щось від 10 до 20 тисяч фунтів. Тим не менше, це був кримінальний процес.

Не менш суворе британське законодавство до великого бізнесу, представники якого були виявлені у вчинені корупційних дій. Наприклад, Бюро боротьби проти шахрайства в особливо великих розмірах (Serious Fraud Office) провело розслідування за підозрою в хабарництві, чиненого у різних країнах за останні 30 років представниками великого британського аерокосмічного концерну. Це була дуже велика справа. Зараз ми побачимо, чи буде висунуто обвинувачення в кримінальних правопорушеннях окремим особам: директорам, агентам, посередникам. Але сама компанія визнала вчинені нею порушення і узгодила з урядом штраф на сотні мільйонів фунтів.

10 РОКІВ «СЛІПОЇ ВІРИ» У СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО…

Справа Насірова цікава ще й  тим, що він, як стверджує НАБУ, має британське громадянство…

— А вам відомо, як саме він отримав громадянство Сполученого Королівства?

Ні.

— Це важливо. Адже є декілька способів отримати британське громадянство. Найпоширеніший — через шлюб. Але для цього потрібно багато часу.

Утім, є коротший і легший спосіб отримати право на проживання в Сполученому Королівстві. Він діє відносно недавно — лише останніх 10 років, і називається «віза інвестора». Деякі бізнесмени, які мають великі кошти, і можуть їх інвестувати в Сполучене Королівство, можуть звернутися по таку візу. Я кажу «великі кошти», маючи на увазі один-два мільйони фунтів стерлінгів. Інвестуючи в британську економіку, вони можуть через деякий час запросити дозвіл на постійне проживання у Сполученому Королівстві, і згодом вже — на отримання громадянства. Залежно від розміру інвестиції, процес може зайняти 5—10 років.

Як я вже казав, я не знаю подробиць цієї справи, як він (Насіров. — Ред.) пов’язаний зі Сполученим Королівством, але те, що ви кажете вказує на проблему, про яку ми як організація, що займається протидією корупції, говоримо нашим урядовцям давно.  Британське відділення Transparency International — непокоїть, що ця схема, запроваджена урядом близько 10 років тому, не захищена від зловживань. Благо, згодом умови трохи ускладнили. А був же ж взагалі період, який можна назвати періодом «сліпої віри». Якось виявилося, що держава вважала, що банки перевіряють цих людей на відмивання коштів, а банки вважали, що оскільки держава видала цим людям «візу інвестора», то провела також і перевірку. А насправді ні держава, ні банки нічого не перевіряли. А це означає, що є величезний ризик того, що через Британію відмили в такий спосіб величезні суми вкраденого.

Коли запровадили жорсткіші правила, щоб наявність цих віз не давала змогу сама по собі отримати доступ до банківського рахунку в Сполученому Королівстві, число тих, хто звернувся по цю «візу інвестора», помітно впало.

Найбільшими групами, які подавали на ці візи до запровадження жорсткіших правил  були росіяни і громадяни Китаю.

Ми закликаємо наш уряд заднім числом провести перевірки усіх осіб, які отримали «візу інвестора» у той період. Деякі з них вже, можливо, подали документи на отримання британського громадянства.

«ПОЛІЦІЯ БРИТАНІЇ ЗМОЖЕ НАКЛАДАТИ «ОРДЕР НА БАГАТСТВО НЕЗ’ЯСОВАНОГО ПОХОДЖЕННЯ»

  Великобританія не виглядає поки як жертва корупції, радше навпаки — як її бенефіціар. Величезні суми грошей  потрапляють у вашу економіку. Корумповані політики з країн на зразок України купують у Лондоні найдорожчу нерухомість, вчать своїх дітей, користуються послугами найдорожчих юристів… Одним словом, витрачають вкрадені гроші платників податків  своїх країн — бідних країн — у багатій економіці Сполученого Королівства.  Минулого року я мала інтерв’ю з президентом Ради Європи з питань протидії відмиванню коштів і фінансування тероризму — Moneyval Даніелем Телесклафом. Він також  є головою фінансвоої розвідки Князівства Ліхтенштейн. І я підняла це питання про зацікавленість країн першого світу — як-от Ліхтенштейн та Британія — у тому, щоб зупинити корупцію в Україні. І з відповіді мого співрозмовника, який визнав, що законодавство Ліхтенштейну не передбачає суворого покарання для людини, яка використала їх фінансову систему для відмивання вкрадених грошей,  я зробила висновок, що багаті країни зацікавлені у тому, щоб покласти край корупції, бо вони мають з того зиск. Це так?

— Про Ліхтенштейн я не знаю, але мені здається, що люди стають жертвами корупції у цілому світі. І навіть якщо корупція відбувається в якійсь одній країні, а активи потім ховають у іншій, усе одно будуть жертви у тій країні, де зберігаються незаконні активи, зароблені на корупції.

Нещодавно ТІ опублікувала звіт про вплив корупції за кордоном на ринок житла у Лондоні. Ми спробували визначити масштаб інвестицій у лондонську нерухомість, які надходять за рахунок так званого «підозрілого багатства». Деякі об’єкти лондонської нерухомості вищого і преміум-класу настільки дорогі, що дуже швидко навколо них і справді починають крутитися дуже великі нечисті гроші. Ми проаналізували близько півтори сотні об’єктів нерухомості з сукупною вартістю приблизно чотири мільярди фунтів стерлінгів. На нашу думку, гроші, заплачені за цю нерухомість, мають сумнівне походження, і ми запрошуємо британську поліцію і правоохоронні органи розслідувати це.

Крім того, у Британії розробляється новий закон, у якому міститься поняття про «ордер на багатство нез’ясованого походження». Це дасть змогу британській поліції запросити в суді такий «ордер на багатство нез’ясованого походження» за обставин, коли, наприклад, політик або високопосадовець із країни за межами Європейської економічної зони, доходи якого відомі (адже відомо, якими мають бути доходи державних службовців) має майно у Сполученому Королівстві, яке явно не відповідає його законним засобам до існування. Виникає закономірне питання: як же вдалося придбати це майно? У випадку, якщо така особа не зможе пояснити суду походження своїх статків, повноваження до розслідування сприйматимуться як презумпція сприяння процесу конфіскації такого майна поліцією. І зрештою, у випадках корупційної діяльності, вартість цього майна буде повернуто народу в тих країнах, звідки взялися гроші.

Це складний процес, за одну ніч таке не вирішується. Але британське відділення Transparency International бореться з корупцією в Сполученому Королівстві і шукає способів запобігати їй. Ми також прагнемо не допустити, щоб Сполучене Королівство забезпечувало безкарність людей, винних у корупції в різних країнах світу. І ми не хочемо, щоб Лондон і лондонська нерухомість служили сейфом для корупціонерів, у якій би країні вони не займалися своєю злочинною діяльністю.

— Готуючись до нашого інтерв’ю, я прочитала цікаву статистику вашої організації, Transparency International, у якій йдеться, що в Лондоні є близько 41 000 об’єктів нерухомості, придбаних іноземними компаніями, 90% яких зареєстровані в офшорах. Як сьогодні британський закон бореться з цією проблемою?

— У прикладі, який я вам щойно навів (що поліція зможе порушувати справи щодо багатства нез’ясованого походження), вимагається, щоб поліція знала, хто власник конкретного об’єкта, щоб можна було зрозуміти, чи викликає ця власність підозру. Коли люди реєструють свої компанії у юрисдикціях, де дані про власників компаній не публікуються і недоступні для загалу, а тоді використовують ці компанії для придбання нерухомості в Сполученому Королівстві, ми не можемо знати, хто власник. Це — найбільша проблема для можливості боротися з незаконним багатством. Тому ми підтримуємо законодавчі заходи, щоб визначити часові рамки, в яких власні заморські території Британії повинні будуть публікувати реєстри фактичних власників компаній у своїй юрисдикції. Сполучене Королівство вже робить це для компаній, зареєстрованих на його території. Цей реєстр доступний в інтернеті, за його перегляд не береться оплата, можна знайти ім’я компанії і побачити, які особи мають контроль над цим бізнесом. На нашу думку, це вигідно не лише для поліції та правоохоронців, а й для бізнесу: знати, хто стоїть за вивісками інших компаній, з якими вони ведуть справи. І для тих, хто хоче, щоб бізнес відповідав за свою діяльність, також добре знати (у випадку приватного бізнесу), хто фактично керує тією чи іншою компанією.

Ми вважаємо, що це золотий стандарт, якого слід дотримуватися у всьому Світі. Але перший крок до цього має зробити британський уряд. Минулого року на саміті по боротьбі з корупцією у Лондоні, прем’єр-міністр Сполученого Королівства  пообіцяв створити  реєстр іноземних компаній, що мають у власності або хотіли би придбати нерухомість у Сполученому Королівстві. Таким чином,компанії— власники цих 40 000 житлових об’єктів у Лондоні, про які ви щойно запитували мене, будуть змушені реєструвати своїх бенефіціарів у британському державному реєстрі, навіть якщо самі вони зареєстровані в такому місці, як Британські Віргінські острови, де немає жодних зобов’язань щодо публічної інформації.

За даними Transparency International, найактивнішими іноземними інвесторами на британському ринку нерухомості є інвестори з Росії.  Вас не бентежить засилля у вас російських грошей? Приклад Америки не став для Британії показовим? Американці не думали, що Кремль посміє втрутитись у святая святих — вибори президента США. Але він втрутився. Чи відчуваєте ви себе в безпеці, сидячи на такій пороховій бочці?

— Спочатку — про преміум-нерухомість, якою росіяни володіють в Лондоні, наприклад. Наше дослідження показує, що багаті люди з різних частин світу, які вкладають гроші в Лондон, у тому числі в лондонську нерухомість, мають різні «смаки». Нові сучасні квартири у блискучих скляних багатоповерхівках переважно скуповуються  інвесторами зі Сходу. А російські інвестори, як правило, більше зацікавлені у старовинній нерухомості преміум-класу та розкішних таунхаусах, особняках. Вони частіше купують нерухомість у таких місцях, як Мейфер або Найтсбрідж.

Економічна могутність Сполученого Королівства породжена вільною торгівлею і підприємництвом. А тепер, коли Сполучене Королівство полишає Європейський Союз, те, що наша країна відкрита світові і ми торгуємо з усіма, буде більш важливим, ніж коли-небудь раніше.  Таким чином, ми нічого не виграємо, якщо скажемо людям з тієї чи іншої країни, що ми не вітаємо прихід людей, бізнесу, грошей звідти. Що нам потрібно зробити, то це встановити дуже високі стандарти щодо легітимності цього бізнесу. Так щоб знати, що будь-де у світі, будь то російський бізнес чи китайський, або малайзійський, або американський, якщо на те пішло, що ці гроші зароблені законним шляхом.

«ПРОТЯГОМ СОТЕНЬ РОКІВ БРИТАНІЯ РОЗВ’ЯЗУЄ ПРОБЛЕМИИ ЕТИКИ І СТАНДАРТІВ ПОВЕДІНКИ ДЕРЖАВНИХ ЧИНОВНИКІВ…»

Великобританія отримала 81 бал в Індексі сприйняття корупції TI минулого року? Завдяки чому?

— Індекс сприйняття корупції є дуже цікавим інструментом дослідження, метою якого є спробувати зрозуміти, наскільки корупція поширена в державному секторі різних країн на планеті. Таким чином, він має справу з дуже специфічним явищем, яке по суті зводиться до оцінки людьми на основі їх власного життєвого досвіду необхідності платити хабарі державному чиновнику, щоб отримати доступ до державних послуг. Це просто одна з тих речей, які досліджуються Індексом сприйняття корупції, але це, я думаю, дуже корисний спосіб осмислити це дослідження.

Він не стосується, наприклад, вимірювання рівня корупції в приватному секторі, але дуже зосереджений на наявності корупції в державному секторі, в уряді.

Великобританія посідає десяте місце, має відносно високий бал, що означає, що вона є країною, яка у сприйнятті власного народу має відносно менше корупції в державному секторі, ніж інші держави.

Але це результат дуже довгого шляху. Протягом сотень років люди в Сполученому Королівстві намагалися розв’язати проблеми етики і стандартів чесності державних чиновників, що вони повинні і не повинні робити зі своїми привілеями і владою, яка їм ввірена. Британія не досягла нинішніх результатів за одну ніч. Але етика все одно залишається гарячою темою у Сполученому Королівстві. Люди, як і раніше, стурбовані рівнем корупції, і уряд, як і раніше, обговорює, що нам потрібно зробити у Сполученому Королівстві, щоб захиститися від цього явища. І тому я думаю, було би справедливо сказати, особливо в світлі таких речей, як саміт із боротьби з корупцією, який був організований у Лондоні минулого року, що не всі вважають, що ми викорінили корупцію у Сполученому Королівстві. Існує загострене усвідомлення того, що це є важливим питанням державної політики, що уряд вирішує його, і це, безсумнівно, вносить свій внесок у позитивний бал, який ми маємо в Індексі, який ви згадали. Але це не привід для самозаспокоєння: я радий бачити, що інші країни поліпшують свої результати, і британський уряд визнає, що він повинен робити більше, якщо країна хоче залишитися в першій десятці.

Як ви вважаєте, ви подолали корупцію у своєму уряді?

— Ми досі як організація виявляємо ризики, вразливі місця в наших установах, які роблять їх схильними до корупції. Раніше наведений мною приклад вироку посадовцю з нашої служби охорони здоров’я був пов’язаний із нашим публічним сектором. Комусь було виділено кошти, державні гроші, за ненадані послуги, через сімейний інтерес людей, які були відповідальні за ці грошові суми в нашій системі охорони здоров’я. Так, це була відносно невелика сума, але те, що було виведено на світло в цьому разі, це зловживання довіреними народом повноваженнями задля особистої вигоди. І це те, що ми визнаємо як корупцію.

Якщо подивитися в динаміці на Індекс сприйняття корупції, то з 2012 року Британія впевнено поліпшувала свій показник. Щороку ви добирали по два бали. У чому секрет? Які кроки зробила Британія у напрямку подолання корупції за останні 5 років?

—  2009 року відбувся великий скандал у британському парламенті щодо використання депутатами грошей платників податків на фінансування свого розкішного життя чи оплату внесків за іпотечними кредитами, і деякі депутати були заарештовані, звинувачені, віддані під суд і навіть ув’язнені. Після цього скандалу з’явилася нова система, запроваджена для забезпечення повної прозорості фінансування, яке виділяється депутатам на утримання їхніх офісів. І ось ця частина стандартів суспільного життя, про яку ще 2009 року громадськість була дуже несхвальної думки, була посилена.

Крім того, 2010 року було ухвалено британський закон про хабарництво. Він вимагає, щоб організації навчали своїх співробітників бачити шляхи, якими хабарництво може прослизнути в їхню ділову практику, і інформували їх про заходи, які вони повинні вжити, щоб запобігти цьому явищу.

Що ви порадили б українським колегам-антикорупціонерам?

— Моя першочергова порада така: зважайте на те, що за британським досвідом, цей процес був досить довготривалим і неодноразово зазнавав невдач, тож ви повинні визнати, що цей проект вимагає тривалої праці. І я все ж бажаю вам набагато швидшого прогресу, ніж той, який ми мали у Сполученому Королівстві.+

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Джерело: day.kyiv.ua