<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Вікторія Онищенко - Transparency International Ukraine</title>
	<atom:link href="https://ti-ukraine.org/author/onyshchenko/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<description>Знизити рівень корупції</description>
	<lastBuildDate>Wed, 03 Jul 2024 10:14:33 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2018/08/header-default.png</url>
	<title>Вікторія Онищенко - Transparency International Ukraine</title>
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Суворов програв, Щорс упав: як змінився міський простір України за два роки?</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/suvorov-prograv-shhors-upav-yak-zminyvsya-miskyj-prostir-ukrayiny-za-dva-roky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 07 Jun 2024 18:24:06 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=28274</guid>

					<description><![CDATA[<p>Програма «Прозорі міста» дослідила деколонізацію назв у 83 містах 23 областей України у період із березня 2022 року по 28 травня 2024 року.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/suvorov-prograv-shhors-upav-yak-zminyvsya-miskyj-prostir-ukrayiny-za-dva-roky/">Суворов програв, Щорс упав: як змінився міський простір України за два роки?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3>Як змінився міський простір України за два роки?</h3>
<p>Вже два роки з мап українських міст активно зникають не лише «леніни» та «жукови», а й усі можливі маркери імперської культури. Новий закон про деколонізацію дав містам час до кінця квітня, щоб перейменувати вулиці, парки, зупинки та інші об’єкти.</p>
<p>Програма «Прозорі міста» дослідила деколонізацію назв у 83 містах 23 областей України у період із березня 2022 року по 28 травня 2024 року.</p>
<p>Для аналізу ми брали 80 міст адаптованого дослідження стану прозорості міст та 3 міські військові адміністрації (Покровську, Краматорську та Херсонську), чий досвід вивчали у минулі роки, як різні міста поставилися до дерусифікації. Десь назви змінювали активно, а десь процес затягували до останнього.</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Програма «Прозорі міста» дослідила деколонізацію назв у 83 містах 23 областей України у період із березня 2022 року по 28 травня 2024 року.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><strong>Скільки назв уже перейменували?</strong></h3>
<p><strong>7,8 тисячі топонімів </strong>– саме стільки 83 досліджуваних міста перейменували з березня 2022 року по травень 2024 року. Ідеться про 80 міст-учасників адаптованого дослідження стану прозорості та ще 3 прифронтові — Покровськ, Краматорськ і Херсон.</p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_2.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone wp-image-28260 size-full" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_2.png" alt="" width="1200" height="1200" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_2-400x400.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_2-200x200.png 200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_2-768x768.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>Найбільше топонімів перейменували у 2022 році, а саме 3284, що становить 42% від загальної кількості змінених назв. У 2023-му міста зробили вже менше перейменувань — близько 3 тисяч назв. Однак це не свідчить про те, що деколонізація пішла на спад, оскільки більшість імперських маркерів зникли з міст ще в перший рік повномасштабного вторгнення, а для напрацювання нових списків назв потрібен був час.</p>
<p>З кінця січня й до середини травня 2024 року українські міста перейменували понад 1500 топонімів — це майже половина від показників усього 2023 року. Певно, місцева влада увімкнула турборежим, щоб вчасно виконати вимоги закону про деколонізацію, який набрав чинності в липні 2023-го — до цього перейменування всього російського було фактично добровільним.</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Найбільше топонімів перейменували у 2022 році, а саме 3284, що становить 42% від загальної кількості змінених назв.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><strong>Міста-лідери дерусифікації</strong></h3>
<p>Якщо ж говорити про місця, де перейменування робили найчастіше, то в лідери вийшли Харків, Кривий Ріг, Дніпро, Київ, Запоріжжя, Вінниця, Краматорськ, Камʼянське, Полтава й Одеса.</p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_1.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone wp-image-28258 size-full" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_1.png" alt="" width="1200" height="1200" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_1-400x400.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_1-200x200.png 200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/decolonization_29_05_1-768x768.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>Однак така статистика не означає, що ці міста якісно провели деколонізацію, а інші — ні. Річ у тім, що частина міських рад, наприклад на заході країни, зараз показує незначні цифри, тому що запустила цей процес ще з відновлення незалежності України в 1991 році. <strong>Деякі міста вже заявляють, що завершили дерусифікацію — зокрема, Вінниця, Дрогобич, Дунаївці, Мукачево, Тернопіль та Хмельницький. </strong></p>
<p>Та й загалом кількість не дорівнює якості. У столиці містянам дали лише 5 днів, щоб «одним пакетом» обрати нові назви для 237 вулиць у додатку «Київ Цифровий». Оскільки кількість топонімів дійсно була чималою для такого обмеженого часу, то найпопулярнішими <a href="https://www.dw.com/uk/derusifikacia-ak-v-ukraini-perejmenovuut-vulici/a-64568766">виявились</a> назви, які стояли першими в запропонованих переліках.</p>
<p>Відзначимо, що добровільно найбільше назв <a href="https://drive.google.com/file/d/1C0HCJO3g2IlsSfqg8nHLCZK8IoT_Xk_b/view">перейменували</a> в <strong>Києві, Вінниці, Сумах, Краматорську та Кременчуці.</strong> Щойно набрало чинності профільне законодавство, приєднались і інші міста. У лідерах «обов’язкової» дерусифікації опинилися <strong>Харків, Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя та Покровська міська військова адміністрація.</strong></p>
<h6><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone wp-image-28275 size-full" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5.png" alt="" width="1200" height="731" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-400x244.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image5-768x468.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></h6>
<p><em>Фото: КП «Київський метрополітен»</em></p>
<p>Окремі міста намагалися наздогнати деколонізацію, як могли. За законом, якщо міська рада не встигла з перейменуванням, то видати розпорядження ще три місяці може міський голова. <strong>У Харкові застрибнули в останній вагон </strong>— 26 квітня мер Ігор Терехов одним розпорядженням перейменував 387 топонімів. Схоже було і в Павлограді та Одесі.</p>
<p>Були й такі муніципалітети, де свідомо чи ні сповільнювали деколонізацію. У Жмеринці між <a href="https://consult.e-dem.ua/consultations/523">опитуванням</a> містян та <a href="https://vitatv.com.ua/oblast/u-zhmeryntsi-ta-navkolyshnikh-selakh">перейменуваннями</a> минув рік, хоча за законом консультації не можуть тривати понад місяць. А в Миколаєві процес зрушив з мертвої точки лише навесні поточного року — мовляв, кворум <a href="https://suspilne.media/mykolaiv/664484-u-mikolaevi-planuut-perejmenuvati-ponad-200-toponimiv-aki-vikliki-postali-pered-komisieu/">не збирався</a> ледь не на кожному другому засіданні комісії.</p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1.jpg"><img decoding="async" loading="lazy" class="alignnone wp-image-28277 size-full" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1.jpg" alt="" width="1200" height="742" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1.jpg 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1-400x247.jpg 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2024/06/image1-768x475.jpg 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><em>Фото: Ярослав Храмов</em></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Деякі міста вже заявляють, що завершили дерусифікацію — зокрема, Вінниця, Дрогобич, Дунаївці, Мукачево, Тернопіль та Хмельницький. 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p>
<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<h3><strong>Що буде далі?</strong></h3>
<p>Дерусифікація продовжується, адже заміні підлягають ще щонайменше 650 назв у різних містах України. До кінця липня 2024 року рішення про перейменування можуть ухвалити голови відповідних ОДА (зараз — військових адміністрацій). Паралельно це продовжують робити міські ради, адже попри дію нового закону, вони досі мають на це повноваження.</p>
<p>Тож у будь-якому разі топоніми, пов’язані з рф чи її імперським спадком, все ж будуть перейменовані — як не ОВА, так органами місцевого самоврядування. Найважливіше — не затягувати з цим процесом і зрештою позбавити наш український простір маркерів російської ідентичності.</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	У будь-якому разі топоніми, пов’язані з рф чи її імперським спадком, все ж будуть перейменовані
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/suvorov-prograv-shhors-upav-yak-zminyvsya-miskyj-prostir-ukrayiny-za-dva-roky/">Суворов програв, Щорс упав: як змінився міський простір України за два роки?</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Приберіть це негайно: як цивілізовано зносити проросійські пам’ятники</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/pryberit-tse-negajno-yak-tsyvilizovano-znosyty-prorosijski-pam-yatnyky/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 25 Oct 2023 08:25:27 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=26099</guid>

					<description><![CDATA[<p>Розбираємось, які існують механізми очищення українських міст від символів імперської спадщини.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/pryberit-tse-negajno-yak-tsyvilizovano-znosyty-prorosijski-pam-yatnyky/">Приберіть це негайно: як цивілізовано зносити проросійські пам’ятники</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">За понад півтора року війни з росією ми в Україні нарешті маємо успіхи у деколонізації нашого простору, де українці проводять своє життя. Але подекуди вони досі щодня змушені дивитися на імперські, радянські та російські назви та постаті.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо процес перейменування йде досить бадьорими темпами,  станом </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/derusyfikatsiia-prostoru-ukrainskykh-mist-khto-pereimenuvav-naibilshe-toponimiv"><span style="font-weight: 400;">на липень 2023</span></a><span style="font-weight: 400;"> року, 42 міські ради </span><b>перейменували 3225 топонімів,</b><span style="font-weight: 400;"> то</span> <span style="font-weight: 400;">демонтаж пам’ятників проходить менш інтенсивно. У 2022 році у 23 регіонах демонтували близько </span><a href="https://suspilne.media/422637-zakarpatta-lider-za-kilkistu-demontovanih-radanskih-obektiv-v-ukraini-z-pocatku-vijni/"><span style="font-weight: 400;">600 пам’ятників</span></a><span style="font-weight: 400;">. Лідерами за кількістю знесених пам’ятників стали Закарпатська, Львівська та Київська області. Тільки одному Пушкіну було знесено </span><a href="https://www.slovoidilo.ua/2023/01/03/infografika/kultura/totalna-derusyfikacziya-yaki-pamyatnyky-ukrayinskyx-mistax-znesly-2022-roczi"><span style="font-weight: 400;">28 пам’ятників.</span></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма &#8220;Прозорі міста&#8221; продовжує досліджувати цю тему. Й у цьому матеріалі я детальніше розповім  як законно і відповідально зносити проросійські пам’ятники та яким чином до цього можете долучитися саме ви</span><i><span style="font-weight: 400;">?</span></i></p>
<h2><b>Чому подекуди знесення проросійських пам’яток перебуває  у вакуумі?</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Так, йдеться про знесення тих  самих  численних пам’ятників</span><b> керівникам радянської армії, російським та радянським політикам і партійним діячам, (про)російським письменникам, митцям та журналістам, а також подіям та визначним для імперії датам.</b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В уяві одразу постають образи пушкіних, невідомих радянських солдатів, маршалів та інших, — усіх тих, кого потрібно було вшановувати, для того, щоб  населений пункт чи територія, на якій це відбувається, вважались частиною великого і могутнього самі-знаєте-якого союзу. Туди ж додаються пам&#8217;ятники тітонькам-дояркам, будівникам комунізму та іншим. Детальніше про перелік символів, які заборонено глорифікувати</span> <a href="https://transparentcities.in.ua/articles/spilnyi-shliakh-dekolonizatsii-yak-hromadiany-mozhut-vplyvaty-na-ochyshchennia-prostoru-svoikh-mist"><span style="font-weight: 400;">читайте тут</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span> <span style="font-weight: 400;">Але, на щастя, часи змінюються, і тепер нам усього цього мотлоху потрібно позбутися (і або принаймні перенести у спеціально відведені для цього місця — музейні простори тощо).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але ж чому тоді попри всю нагальність з проросійськими пам&#8217;ятниками навіть “паперових” рішень досягти не так просто? </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Знесення чи перенесення пам’ятників, що є символами російської імперської політики —  дуже багатогранний процес, різноманіття процедур для знесення і демонтажу пам’ятників вражає, а кожен варіант має свої терміни та виконавців.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Законодавство чітко визначає періоди і відповідальних осіб за демонтаж/перенесення монументів.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Виходить такий </span><b>таймлайн:</b><b></b></p>
<ul>
<li aria-level="1"><b>27.07.2023 — 27.01.2024*</b></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Міська рада (військова адміністрація, військово-цивільна адміністрація) приймає рішення про демонтаж/перенесення пам’ятника.</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b> 27.01.2024 — 27.03.2024*</b></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо міська рада у вказаний термін не прийняла рішення про демонтаж чи перенесення, то його приймає міський голова (або особа, яка здійснює його повноваження).</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>27.03.2024 — 27.06.2024*</b></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо і міський голова не видає відповідне розпорядження за 3 місяці, то рішення про демонтаж чи перенесення видає голова відповідної обласної державної адміністрації. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">*Якщо пам&#8217;ятник розташований на місцях почесного поховання за межами кладовища, його демонтують разом з процедурою перепоховання. А якщо на ньому лише окремий елемент символізує російську імперську політику, то саме його варто демонтувати чи вилучити з публічного простору.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<blockquote>
<p><b>! Якщо місцева рада ухиляється від прийняття рішення про демонтаж або перенесення пам’ятників</b><span style="font-weight: 400;">, мешканці мають право звернутися з позовом до адміністративного суду.</span></p>
</blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Взагалі у всьому цьому процесі міській раді наполегливо радять враховувати думку громадськості, проте коли станеться так, що громадськість буде проти знесення, влада  все одно має це зробити, оскільки цього вимагає закон.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Утім цей план дій підходить тільки для тих пам’ятників чи знаків, які не внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України або не взяті на державний облік. Для інших процедури складніші, по них Український інститут національної пам&#8217;яті підготував окреме </span><a href="https://transparentcities.in.ua/storage//media/kE/template_files/default/81KyGyn1GX0sHzf4CzLuC3ipzKwxoSfvxZWn9aDL.jpg"><span style="font-weight: 400;">пояснення</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<h2><b>Як ви можете “пушити” очищення простору</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Бачите бездіяльність влади? Беріть справу в свої руки! Кожен і кожна можуть почати процес знесеннядемонтажу російських пам&#8217;ятників у своєму місті чи громаді. Є 5 варіантів:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Демонтаж/перенесення пам’ятників, які </span><b>не внесені </b><span style="font-weight: 400;">до Державного реєстру нерухомих пам’яток України або не взяті на державний облік;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Демонтаж/перенесення пам’ятників, які </span><b>внесені </b><span style="font-weight: 400;">до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Демонтаж пам’ятників, які</span><b> взято на державний облік </b><span style="font-weight: 400;">відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону “Про охорону культурної спадщини”;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><b>Переміщення </b><span style="font-weight: 400;">пам’ятника;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Демонтаж </span><b>окремих частин </b><span style="font-weight: 400;">пам’ятника.</span></li>
</ul>
<div class="fotorama--wp fotorama gallery" data-nav="thumbs" data-thumbwidth="75" data-thumbheight="50" data-arrows="true" data-allowfullscreen="true">
<img fetchpriority="high" decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/10/1-Reyestr.png" width="730" height="730" data-full="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/10/1-Reyestr.png" alt=""><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/10/2-Do-Zakonu.png" width="730" height="730" data-full="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/10/2-Do-Zakonu.png" alt=""><img decoding="async" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/10/3-Perenesennya-i-chastyny.png" width="730" height="730" data-full="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/10/3-Perenesennya-i-chastyny.png" alt=""></div>
<p><span style="font-weight: 400;">Як дізнатися, чи включено пам&#8217;ятник до реєстру або взято на облік? Для цього потрібно перевірити, чи внесений він до Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення. Реєстр </span><a href="https://www.kmu.gov.ua/npas/239966145"><span style="font-weight: 400;">тут</span></a><span style="font-weight: 400;">. Також до цього реєстру включені об’єкти місцевого значення. Крім того, перелік пам’яток можуть оприлюднювати </span><a href="https://old.loda.gov.ua/derzhavnyy_reyestr_nerukhomykh_pam_yatok"><span style="font-weight: 400;">обласні державні адміністрації</span></a><span style="font-weight: 400;"> на своїх офіційних вебсайтах. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Більшість з описаних варіантів демонтажу потребують залучення фахових інституцій — Міністерства культури, Інституту національної пам&#8217;яті, органів охорони культурної спадщини тощо. Детальний розбір усіх процедур з залученими і термінами є у нашій </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/spilnyi-shliakh-dekolonizatsii-yak-hromadiany-mozhut-vplyvaty-na-ochyshchennia-prostoru-svoikh-mist"><span style="font-weight: 400;">інструкції.</span></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І не забувайте про публічність. У разі, якщо влада ігнорує прохання громадян про демонтаж, розголос допоможе вам підвищить шанси на успіх вашої ініціативи по знесенню.</span></p>
<blockquote>
<p><i><span style="font-weight: 400;">“Ефективним є вплив через медіа, соцмережі, безпосередню комунікацію з місцевими депутатами – тобто розголос. Це доречно з огляду на заборону зібрань і для збереження демократичних принципів і процедур ухвалення рішень в громадах. А після публікацій у ЗМІ невдале рішення можна завжди змінити, якщо є переконлива аргументація та правильна комунікація”, — </span></i><a href="https://glavcom.ua/publications/derusifikatsija-ukrajinskikh-mist-visim-najhostrishikh-zapitan-do-ekspertiv-928955.html?fbclid=IwAR0yA1Vuh-u70nw3gfFoqNxhYGyYr61GJoK3Z9XLedwi0LF8GdKxbspWfsI"><span style="font-weight: 400;">переконує</span></a><span style="font-weight: 400;"><strong> Тарас Кремінь</strong>, уповноважений із захисту державної мови. </span></p>
</blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<h2><b>Довідково</b></h2>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Деколонізація </span></i><span style="font-weight: 400;">— це процес відмови та переосмислення колоніального впливу та повернення контролю над власною культурною, історичною і соціальною спадщиною. Ми вживаємо це поняття як </span><b>збірне визначення</b><span style="font-weight: 400;">, що стосується як </span><i><span style="font-weight: 400;">декомунізації </span></i><span style="font-weight: 400;">— позбавлення символів комуністичної ідеології, так і </span><i><span style="font-weight: 400;">дерусифікації </span></i><span style="font-weight: 400;">— відмови від символіки російської імперії та росії в публічному просторі нашої держави</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Нормують ці процеси це все </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/317-19#Text"><span style="font-weight: 400;">закон про декомунізацію</span></a><span style="font-weight: 400;"> — він зобов’язує ОМС перейменувати комуністичні топоніми та </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3005-20#Text"><span style="font-weight: 400;">закон про деколонізацію</span></a><span style="font-weight: 400;"> — він забороняє вшановувати та пропагувати назви із символікою російської імперської політики. Детально всі процеси та можливість впливу громадян ми описали у нашому </span><a href="https://transparentcities.in.ua/news/yak-pravylno-dekolonizuvaty-mista--prozori-mista-prezentuvaly-pokrokovu-instruktsiiu"><span style="font-weight: 400;">Посібнику з деколонізації</span></a><span style="font-weight: 400;"> міст.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Матеріал підготовано у співпраці з комунікаційною менеджеркою Transparency International Ukraine Мариною Павленок, дизайнеркою Transparency International Ukraine Оксаною Умриш та юристом Transparency International Ukraine Андрієм Швадчаком.</span></i></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Кожен і кожна можуть почати процес знесеннядемонтажу російських пам&#8217;ятників у своєму місті чи громаді.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/pryberit-tse-negajno-yak-tsyvilizovano-znosyty-prorosijski-pam-yatnyky/">Приберіть це негайно: як цивілізовано зносити проросійські пам’ятники</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>На старт, увага, деколонізація! Що змінилося у сфері очищення простору з новим законом</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/na-start-uvaga-dekolonizatsiya-shho-zminylosya-u-sferi-ochyshhennya-prostoru-z-novym-zakonom/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 27 Jul 2023 10:54:24 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=25372</guid>

					<description><![CDATA[<p>Перейменування топонімів — це наповнення вулиць наших міст новими сенсами та цінностями, звеличення тих, хто своїми діями виборював Українську Державу та прославляв її.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/na-start-uvaga-dekolonizatsiya-shho-zminylosya-u-sferi-ochyshhennya-prostoru-z-novym-zakonom/">На старт, увага, деколонізація! Що змінилося у сфері очищення простору з новим законом</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<ul>
<li aria-level="1">
<h3><strong>Етап 1:  Ухвалення процедури перейменування</strong></h3>
</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Перш ніж розпочати процес деколонізації, місцевим радам варто</span><strong><em> ухвалити документ, що передбачає порядок перейменування об’єктів топоніміки, а також визначити відповідальний за впорядкування топонімів орган</em></strong><span style="font-weight: 400;"> (топонімічні комісії), наділений консультативно-дорадчими функціями. Почасти це один документ, у якому, зокрема, деталізовані повноваження комісії. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для прикладу, такі документи має </span><a href="https://www8.city-adm.lviv.ua/inTEAM/Uhvaly.nsf/0/207b10a5808265dec225786a0049c436"><span style="font-weight: 400;">Львівська</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://mkrada.gov.ua/news/18499.html"><span style="font-weight: 400;">Миколаївська</span></a><span style="font-weight: 400;"> міські ради. Натомість у </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/38042-560-20220829.pdf"><span style="font-weight: 400;">Кропивницькому</span></a><span style="font-weight: 400;"> розробили окреме Положення про міську топонімічну комісію при виконавчому комітеті. </span></p>
<p><strong><em>Важливо, щоб громадськість (науковці та активісти) була представлена не менше ніж половиною від складу комісії!</em></strong><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<ul>
<li aria-level="1">
<h3><strong>Етап 2: Збір та опрацювання пропозицій </strong></h3>
</li>
</ul>
<p><em><span style="font-weight: 400;">– Формування переліку назв,</span></em> <em><span style="font-weight: 400;">які потрібно змінити (а також пам’ятників, що підлягають демонтажу) топонімічною комісією</span></em></p>
<p><em><span style="font-weight: 400;">– Комунікація з містянами щодо нових назв </span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Консультації з громадськістю дозволять обрати найвдаліші назви, які відповідатимуть запиту мешканців або історичним особливостям місцевості. </span><span style="font-weight: 400;">Це може бути публічне громадське обговорення, електронні консультації чи вивчення громадської думки. Їх потрібно провести протягом 30 календарних днів. </span></p>
<p><em><span style="font-weight: 400;">– Формування рекомендацій щодо нових назв топонімічною комісією</span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Надалі ці рекомендації повинні опрацювати профільні постійні комісії ради та виконавчі органи міської ради.</span></p>
<ul>
<li aria-level="1">
<h3><strong>Етап 3: ухвалення нових назв і їх комунікація містянам</strong></h3>
</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Після опрацювання пропозицій на сесію ради виноситься проєкт рішення про перейменування топонімів. Якщо його підтримають — нові назви потрібно належним чином прокомунікувати громадськості. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наприклад, інформацію можна розмістити на сайті міськради — так зробила </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/pereymenuvannya-vulits/vulitsi-pereymenovani-u-2022-2023-rokah/"><span style="font-weight: 400;">Кропивницька міська рада</span></a><span style="font-weight: 400;">. Сумська міська рада публікує короткі </span><a href="https://smr.gov.ua/uk/dovidka/dekomunizatsiya/26896-proekt-sumi-derusifikatsiya.html"><span style="font-weight: 400;">відео</span></a><span style="font-weight: 400;">, а в Києві ж створили </span><a href="https://dsk.kyivcity.gov.ua/files/2022/12/27/Streets2022.pdf"><span style="font-weight: 400;">брошуру</span></a> <span style="font-weight: 400;">з новими назвами.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/IMG_5811.jpg"><img decoding="async" loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-25379" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/IMG_5811.jpg" alt="" width="1200" height="829" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/IMG_5811.jpg 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/IMG_5811-400x276.jpg 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/IMG_5811-768x531.jpg 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p style="text-align: center;"><a href="https://www.facebook.com/viktoriia.karpinska"><em><span style="font-weight: 400;">Джерело:</span></em></a><em><span style="font-weight: 400;"> Віка Карпінська</span></em></p>
<ul>
<li aria-level="1">
<h3><strong>Етап 4: зміни адресних табличок і дорожніх покажчиків</strong></h3>
</li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Після ухвалення нових назв міська рада доручає виконавчому органу з питань ЖКГ і службам з благоустрою виготовити та замовити адресні таблички, дорожні покажчики, а також таблички для станцій метро та зупинок. </span></p>
<p><em><span style="font-weight: 400;">Самим мешканцям не потрібно змінювати документи, як-от місце реєстрації чи права власності на нерухоме майно, крім випадків, коли щодо майна будуть здійснені операції з продажу чи дарування. Для цього у виконавчому органі місцевої ради можна отримати довідку про перейменування вулиці і використовувати її при вчиненні нотаріальних дій.</span></em></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/Znimok-ekrana-2023-07-27-124116.png"><img decoding="async" loading="lazy" class="aligncenter size-full wp-image-25381" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/Znimok-ekrana-2023-07-27-124116.png" alt="" width="824" height="620" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/Znimok-ekrana-2023-07-27-124116.png 824w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/Znimok-ekrana-2023-07-27-124116-400x301.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/07/Znimok-ekrana-2023-07-27-124116-768x578.png 768w" sizes="auto, (max-width: 824px) 100vw, 824px" /></a></p>
<p style="text-align: center;"><em><span style="font-weight: 400;">Замінений покажчик, станція метро «Звіринецька» замість «Дружби народів». </span></em><a href="https://www.facebook.com/photo/?fbid=280938931274399&amp;set=pcb.280940417940917"><em><span style="font-weight: 400;">Джерело</span></em></a><em><span style="font-weight: 400;">: КП «Київський метрополітен» </span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">***</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наразі перед містами стоїть завдання ухвалити рішення про перейменування назв, пов’язаних із рф. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Десь цей процес наштовхнеться на опір з боку містян, і владі потрібно буде докласти додаткові зусилля, щоб роз’яснити, чому важливо деколонізувати назви. А десь — навпаки, мешканцям доведеться тиснути на місцеву владу з вимогою перейменувати ті назви вулиць, площ чи бульварів, які символізують імперію. Хай там як, обрання найбільш вдалого варіанту нової назви, який відповідатиме суспільному запиту чи історичним особливостям місцевості, неможливий без діалогу «влада-громада». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">І насамкінець: перейменування топонімів — це не тільки про виконання вимог закону або про зміну одних адресних табличок на інші. Ключова ідея цього процесу полягає в тому, щоб наповнити вулиці наших міст новими сенсами та цінностями.І звеличити тих, хто своїми діями виборював Українську Державу та прославляв її. </span></p>
<p><em>Автор: Вікторія Онищенко, аналітикиня програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine, у співпраці з комунікаційною менеджеркою Мариною Павленок.</em></p>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Обрання найбільш вдалого варіанту нових назв, які відповідатимуть суспільному запиту чи історичним особливостям, неможливе без діалогу «влада-громада». 
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/na-start-uvaga-dekolonizatsiya-shho-zminylosya-u-sferi-ochyshhennya-prostoru-z-novym-zakonom/">На старт, увага, деколонізація! Що змінилося у сфері очищення простору з новим законом</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Дерусифікація українських міст: вісім найгостріших запитань до експертів</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/derusyfikatsiya-ukrayinskyh-mist-visim-najgostrishyh-zapytan-do-ekspertiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 23 May 2023 10:57:44 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=24638</guid>

					<description><![CDATA[<p>Як провести дерусифікацію вулиць, площ та інших міських топонімів безболісно для влади та мешканців.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/derusyfikatsiya-ukrayinskyh-mist-visim-najgostrishyh-zapytan-do-ekspertiv/">Дерусифікація українських міст: вісім найгостріших запитань до експертів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Розбираємося, як провести дерусифікацію вулиць, площ та інших міських топонімів безболісно для влади та мешканців.</span></p>
<p><em><span style="font-weight: 400;">«Українці щойно зараз лише й почали повноправно контролювати свій культурний простір. Виполювати задавнені бур’яни, викидати чужинецький мотлох, розмічувати координати, вибудовувати ієрархії»</span></em><span style="font-weight: 400;">, — переконує українська літературознавиця та авторка книги «За лаштунками імперії» </span><a href="https://theukrainians.org/iak-zhyty-sered-porozhnikh-piedestaliv/?fbclid=IwAR2lfyN_BPNiCka_YlGlj9Ajp5DGcsq6EKi9iTZpaQrOsD49-ggyA2WAGRo"><span style="font-weight: 400;">Віра Агєєва</span></a><span style="font-weight: 400;">. І вирішальну роль у цьому зіграла повномасштабна війна росії проти України. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом 2022 року населені пункти позбавлялися назв, пов’язаних з рф чи її особистостями. Лише у 33 із 50 містах було перейменовано понад </span><a href="/articles/derusyfikatsiia-ta-dekomunizatsiia-nazv-yak-zminiuiutsia-ukrainski-mista"><span style="font-weight: 400;">2200 топонімів</span></a><span style="font-weight: 400;">.  </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24639" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko.png" alt="" width="1200" height="900" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko-400x300.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko-768x576.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри стійкий </span><a href="https://ratinggroup.ua/research/ukraine/desyatyy_obschenacionalnyy_opros_ideologicheskie_markery_voyny_27_aprelya_2022.html"><span style="font-weight: 400;">запит</span></a><span style="font-weight: 400;"> суспільства на перейменування російських назв (понад</span><a href="https://ratinggroup.ua/research/ukraine/desyatyy_obschenacionalnyy_opros_ideologicheskie_markery_voyny_27_aprelya_2022.html"><span style="font-weight: 400;"> 65% українців</span></a><span style="font-weight: 400;"> виступають за це), процеси дерусифікації супроводжуються дискусійними випадками та критикою громадян. Почасти тому, що це відносно нове явище, і немає усталених процедур та механізмів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма «Прозорі міста» Transparency International Ukraine вирішила дослідити ключові проблеми, що супроводжують дерусифікацію топонімів. З початку великої війни ми досліджуємо процес перейменування топонімів, а також для роз’яснень звернулися до </span><strong>Українського інституту національної пам&#8217;яті</strong> <em><span style="font-weight: 400;">(УІНП)</span></em><span style="font-weight: 400;"> та до </span><strong>Уповноваженого із захисту мови Тараса Кременя</strong><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Далі поділимося відповідями на 8 важливих запитань про дерусифікацію, щодо яких найчастіше виникають дискусії чи непорозуміння.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/1-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24645" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/1-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/1-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/1-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/1-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Топоніми, що прославляють росію чи її представників поза межами самої імперії, мають на меті лише одне — розповсюджувати вплив росії через пропаганду «руского міра». </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Назви наших вулиць, площ та бульварів носять імена тих, хто часто не має жодного відношення до України, її наукового, політичного чи культурного життя. Сучасній Україні важливо позбутися чужих російських назв, адже ми маємо власних визначних діячів, зокрема й космонавтів, письменників та воєначальників, які виборювали українську державу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на серпень 2022 року </span><a href="https://mkip.gov.ua/news/7468.html"><span style="font-weight: 400;">10 найпопулярніших російських топонімів</span></a><span style="font-weight: 400;"> в Україні присвячені таким діячам: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Юрій Гагарін;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Олександр Пушкін;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Іван Мічурін;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Валерій Чкалов;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Максим Горький;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Михайло Лермонтов;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Олександр Суворов;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Володимир Маяковський;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Олександр Матросов;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Володимир Комаров.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Показово, що топоніми, які звеличують Пушкіна та Гагаріна, входять також </span><a href="https://texty.org.ua/d/2018/streets/"><span style="font-weight: 400;">до 10-ки найпоширеніших назв</span></a><span style="font-weight: 400;"> вулиць — поряд із назвами Т. Шевченка, Лісова та Лесі Українки.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У цьому наша думка співзвучна з міркуваннями Тараса Креміня. Він </span><strong>називає дерусифікацію елементом деколонізації </strong><span style="font-weight: 400;">та переконаний, що назви топонімів, які відображають суспільні орієнтири й цінності, не повинні слугувати знаряддями для досягнення імперських цілей росії.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">До того ж в Україні століттями реалізовувалася імперська політика лінгвоциду української мови —  винищувалися українці як її носії, в усіх сферах суспільного життя українська мова примусово заміщалася російською мовою (зросійщення). Таким чином </span><strong>значна кількість назв топонімів стала наслідком  цілеспрямованого викорінення української мови</strong><span style="font-weight: 400;">, натомість зміцнення національної ідентичності неможливе без відмови від культивування імперських цінностей і наративів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наостанок мовний омбудсмен додає, що Україна стала жертвою повномасштабної збройної агресії росії, що спирається на концепцію «руского міра». А в його основі лежить застосування російської мови, культури та викривленої історії для просування імперських інтересів, політичної дестабілізації, ослаблення опору агресії. </span></p>
<p><strong>росія здійснює воєнні злочини, геноцид, масові репресії українців, прикриваючись, у тому числі поширеністю своєї мови. Тому справедливо і природно, що сьогодні все російське сприймається, як вороже. </strong></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/2-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24647" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/2-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/2-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/2-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/2-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед частини українців побутує думка, що Пушкін не нападав на Україну, тож і пам’ятники йому не треба демонтувати.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але більшість нашого населення виступає за дерусифікацію простору в містах та селах. Так, </span><a href="https://ratinggroup.ua/research/ukraine/desyatyy_obschenacionalnyy_opros_ideologicheskie_markery_voyny_27_aprelya_2022.html"><span style="font-weight: 400;">65% українців</span></a><span style="font-weight: 400;"> підтримують перейменування вулиць, що містять російські або ж радянські назви, </span><a href="https://ratinggroup.ua/research/ukraine/desyatyy_obschenacionalnyy_opros_ideologicheskie_markery_voyny_27_aprelya_2022.html"><span style="font-weight: 400;">а 71%</span></a><span style="font-weight: 400;"> виступає за демонтаж пам’ятників, пов’язаних з росією. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko2_final.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24641" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko2_final.png" alt="" width="1200" height="900" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko2_final.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko2_final-400x300.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko2_final-768x576.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На користь дерусифікації говорить і кількість перейменованих топонімів протягом 2022 року — їх </span><a href="https://mkip.gov.ua/news/8940.html"><span style="font-weight: 400;">майже 10 тисяч</span></a><span style="font-weight: 400;">. Тут показовим є </span><a href="/articles/derusyfikatsiia-ta-dekomunizatsiia-nazv-yak-zminiuiutsia-ukrainski-mista"><span style="font-weight: 400;">досвід Лозової</span></a><span style="font-weight: 400;">, де ледь не одразу після деокупації заявили про необхідність відмовитися від понад 100 російських та радянських топонімів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тарас Кремінь вважає, що</span> <span style="font-weight: 400;">звеличення постатей російської культури в нашій державі було елементом підступної політики зросійщення українців, зневаження української культури</span><strong>. </strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За його словами, сьогодні лише 7% українців вважають, що твори російських авторів треба вивчати у школах, як і раніше. Решта пропонує або взагалі не вивчати російських письменників, або не виділяти їх серед інших авторів світу. Виникає запитання: чому Пушкін, а не Байрон чи хтось інший? Пушкін має значення для російської культури, а не української.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/3-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24649" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/3-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/3-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/3-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/3-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><em><span style="font-weight: 400;">(наприклад, Андрія Сахарова)</span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Під час деколонізації ми відмовляємося від звеличення тих, хто не пов’язаний з Україною або був налаштований до неї вороже. Натомість фізик Андрій Сахаров активно захищав права українських в&#8217;язнів концтаборів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Показово: коли у 2022 році в Івано-Франківську хотіли перейменувати названу на його честь вулицю, до міської ради </span><a href="https://zaxid.net/mer_ivano_frankivska_proponuye_zalishiti_u_misti_vulitsyu_saharova_n1541354"><span style="font-weight: 400;">звернулася низка політв’язнів</span></a><span style="font-weight: 400;">, зокрема Мустафа Джемілєв та Юрій Шухевич, з проханням відмовитися від цієї ініціативи. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Уповноважений із захисту мови переконаний: постать Андрія Сахарова пов’язана насамперед із відстоюванням загальнолюдських та демократичних цінностей, за які, серед іншого, сьогодні воює Україна. Тому для рішення про перейменування чи «перенесення» названих на його честь вулиць треба мати ґрунтовні підстави.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/4-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24651" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/4-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/4-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/4-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/4-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За законом за процес деколонізації відповідальна місцева влада, однак ініціативу можуть виявити і містяни. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наприклад, у </span><a href="https://mukachevo-rada.gov.ua/news/kinec-russkogo-miru"><span style="font-weight: 400;">Мукачеві</span></a><span style="font-weight: 400;"> перейменування відбулося з ініціативи очільника міської ради Андрія Балоги. Водночас в </span><a href="https://petition.kyivcity.gov.ua/petition/?pid=10989"><span style="font-weight: 400;">Києві</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://suspilne.media/429084-sumski-deputati-ne-pidtrimali-peticiu-pro-perejmenuvanna-vulic/"><span style="font-weight: 400;">Сумах</span></a><span style="font-weight: 400;"> активні мешканці часто створюють петиції за деколонізацію окремих назв, які потім розглядають на сесіях ради. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тарас Кремінь переконаний, що лідером у питанні деколонізації мають бути органи державної влади та місцевого самоврядування. Водночас часто саме громадськість ініціює і наполягає на ухваленні відповідних рішень. Тож влада та активісти мають діяти спільно.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/5-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24653" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/5-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/5-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/5-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/5-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Програма «Прозорі міста» переконана, що проведення консультацій із громадськістю дозволить обрати найбільш вдалий варіант назви, який відповідатиме запиту мешканців чи історичним особливостям місцевості. У разі виникнення спірних чи резонансних ситуацій ми радимо містам провести переголосування чи додаткові консультації, як це було у </span><a href="https://kam.gov.ua/ua/news/pg/210622520349838_p13/"><span style="font-weight: 400;">Кам’янському</span></a><span style="font-weight: 400;"> чи </span><a href="https://suspilne.media/265328-z-prospektom-lukanenka-ale-bez-persoi-tankovoi-u-cernigovi-perejmenuvali-15-vulic-ta-5-provulkiv/"><span style="font-weight: 400;">Чернігові</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><strong>В Українському інституті національної пам&#8217;яті також стоять на тому, що офіційні процедури рекомендують органам місцевого самоврядування ухвалювати рішення з урахуванням думки громадськості. УІНП також рекомендував органам місцевого самоврядування (ОМС)консультуватися з фахівцями — істориками, краєзнавцями тощо — та враховувати їхню думку.</strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При цьому в Інституті нацпам’яті кажуть, що закон не містить чітких зобовʼязань. Але якщо громадяни хочуть залишити старі назви й не погоджуються з перейменуваннями, які треба здійснити відповідно до законодавства, то місцева влада все ж повинна виконати закон. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Перелік обов’язків та повноважень топонімічної комісії визначається кожною міською радою окремо. </span><a href="https://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/38042-560-20220829.pdf"><span style="font-weight: 400;">Як правило</span></a><span style="font-weight: 400;">, функції цього органу зводяться до консультативно-дорадчих, а саме — формування пропозицій, які виносяться до обговорення з містянами та опрацювання пропозицій мешканців. Повноваження голови комісії так само визначаються під час створення топонімічної комісії на місцевому рівні. Остаточне рішення щодо перейменування топонімів приймається на сесії ради. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">УІНП також нагадує, що </span><a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1708187"><span style="font-weight: 400;">Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»</span></a><span style="font-weight: 400;"> був ухвалений Верховною Радою лише в березні 2023 року і набуде чинності через 3 місяці після підписання Президентом. Поки що органи місцевого самоврядування при усуненні з публічного простору російських імперських символів керувалися насамперед законами «Про місцеве самоврядування» та «Про присвоєння [&#8230;] імен».</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас із З липня 2022-го при Міністерстві культури та інформаційної політики діє Експертна рада, яка надає також рекомендації, зокрема, опрацьовує дискусійні кейси. З рекомендаціями Експертної ради можна ознайомитися на </span><a href="https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/podolannya-naslidkiv-rusyfikaciyi-ta-totalitaryzmu-v-ukrayini"><span style="font-weight: 400;">сайті УІНП</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/6-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24655" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/6-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/6-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/6-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/6-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У разі незгоди з ухваленими міською радою рішеннями мешканці можуть: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">подати місцеву ініціативу з проханням повторно розглянути «проблемний» топонім; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">дати депутатам доручення внести до порядку денного на повторний розгляд питання щодо перейменування окремих назв;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">подати петиції з вимогою скасувати рішення про перейменування топонімів або ініціювати повторний розгляд назв для окремих топонімів. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">До речі, ще на початку повномасштабного вторгнення програма «Прозорі міста» підготувала </span><a href="https://docs.google.com/document/d/1iah53AficIAJUk0kT2x0X7aCxXU2xSqj-BAX8zY2JhM/edit"><span style="font-weight: 400;">зразок петиції</span></a><span style="font-weight: 400;">, з якою можна звернутися до органів місцевого самоврядування.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А після припинення дії воєнного стану, який </span><a href="https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%96_%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83"><span style="font-weight: 400;">може обмежувати</span></a><span style="font-weight: 400;"> права громадян на мирні зібрання, мешканці також зможуть впливати на рішення міської ради через громадські слухання та зустрічі зі звітування. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тарас Кремінь також </span><strong>вважає ефективним вплив через медіа, соцмережі, безпосередню комунікацію з місцевими депутатами —</strong><span style="font-weight: 400;"> тобто розголос. Це доречно з огляду на заборону зібрань — для збереження демократичних принципів і процедур ухвалення рішень в місцевих громадах. А після публікацій у ЗМІ невдале рішення можна завжди змінити, якщо є переконлива аргументація та правильна комунікація.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/7-zagolovok-stattya.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24657" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/7-zagolovok-stattya.png" alt="" width="1000" height="150" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/7-zagolovok-stattya.png 1000w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/7-zagolovok-stattya-400x60.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/7-zagolovok-stattya-768x115.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1000px) 100vw, 1000px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На думку аналітиків «Прозорих міст», консультування з громадськістю є обов’язковою умовою підготовки та прийняття рішень щодо дерусифікації. </span><span style="font-weight: 400;">Станом на осінь 2022 року </span><a href="/articles/derusyfikovani-mista-yak-v-ukraini-pereimenovuiut-toponimy"><span style="font-weight: 400;">26 із 41 міської ради</span></a><span style="font-weight: 400;">, які проводили дерусифікацію, консультувалися з громадськістю. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Експерти УІНП зазначають, що </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4865-17#Text"><strong>за законом</strong></a><strong> імена людей, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та обʼєктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою трудового колективу. В іншому </strong><a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/pubFile/1708187"><strong>законі</strong></a><strong>, який набуде чинності в червні, прописана необхідність враховувати позицію громадськості та науковців.</strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Консультації з громадськістю є обов’язковими зокрема для ухвалення якісних рішень, що схвально сприйматимуться громадою. Але при цьому важливо запропонувати зрозумілу і переконливу концепцію — принципи, за якими пропонуються нові назви топонімів. Тарас Кремінь переконує, що процедури громадських консультацій не повинні стати інструментом стримування чи «хаотизації» всього процесу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У ході деколонізації топонімів міста не тільки проводять громадські слухання, але й </span><strong>використовують різні електронні інструменти для відбору назв — як от гугл-форми (Коломия, Кропивницький), мобільні додатки (Київ), онлайн-платформи (Коростень та Червоноград) чи чат-боти (Кам’янське). </strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Додамо, що не завжди інструменти є зручними, або час на голосування співмірний із кількістю топонімів, які потрібно перейменувати. Тож ми очікуємо, що міські ради врахують недоліки і намагатимуться уникати їх у майбутньому.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko3.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24643" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko3.png" alt="" width="1200" height="900" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko3.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko3-400x300.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/16_05_col_Onyschenko3-768x576.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">В УІНП відповідають, що існує затверджений </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">Порядок проведення консультацій</span></a><span style="font-weight: 400;"> із громадськістю, і він передбачає різні форми такої комунікації. </span><strong>Вибір конкретної форми чи механізму — справа органів місцевого самоврядування.</strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Консультації з громадськістю можуть бути у формі: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>публічного громадського обговорення</strong><span style="font-weight: 400;"> (</span><span style="font-weight: 400;">конференцій, Інтернет-/відеоконференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей чи нарад з громадськістю);</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>електронних консультацій з громадськістю</strong><span style="font-weight: 400;">; </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>вивчення громадської думки</strong><span style="font-weight: 400;"> (опитування, анкетування, контент-аналіз інформаційних матеріалів, фокус-групи, </span><span style="font-weight: 400;">телефонні </span><span style="font-weight: 400;">«</span><span style="font-weight: 400;">гарячі лінії</span><span style="font-weight: 400;">»</span><span style="font-weight: 400;">, проведення моніторингу коментарів, відгуків, інтерв’ю тощо).</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Комунікація з громадськістю у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю та вивчення громадської думки з одних і тих самих питань може проводитись одночасно.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так, перейменування топонімів, які були зросійщені у минулому, — тривалий і комплексний процес. Проте нині наша країна мужньо виборює свої території у ворога, і це точно не для того, аби наші вулиці містили культурний код чужої країни. Яка, до того ж протягом кількох століть проявляє агресію відносно нашої незалежності.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Дерусифікація публічного простору очевидно важлива, але це об&#8217;ємне питання, яке потребує активної включеності як представників місцевої влади, так і мешканців. Проте якщо всі сторони переконані у необхідності знайти найліпше рішення — все можливо організувати виважено і згідно з вимогами законодавства!</span></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/derusyfikatsiya-ukrayinskyh-mist-visim-najgostrishyh-zapytan-do-ekspertiv/">Дерусифікація українських міст: вісім найгостріших запитань до експертів</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Не “Дією” єдиною: які е-послуги надають українські міста</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/ne-diyeyu-yedynoyu-yaki-e-poslugy-nadayut-ukrayinski-mista/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 01 May 2023 15:40:39 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=24298</guid>

					<description><![CDATA[<p>Електронні послуги є складовою електронного врядування, покликаною забезпечити зручність, швидкість, універсальність та прозорість надання послуг населенню.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/ne-diyeyu-yedynoyu-yaki-e-poslugy-nadayut-ukrayinski-mista/">Не “Дією” єдиною: які е-послуги надають українські міста</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">Кожен громадянин повинен мати доступ до якісних послуг, як-от освіта, житло, медичні, соціальні та комунальні послуги. Особливо гостро ця потреба постає у період війни, кризи та надзвичайних ситуацій. Широкомасштабне вторгнення росії в Україну не стало винятком: до наявних запитів мешканців додалися нові — виплати для ВПО чи забезпечення їх житлом.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зараз люди потребують послуг, які можна отримати онлайн,  без суттєвих часових затрат та пошуків потрібних установ у незнайомим їм містах. Так, </span><a href="https://www.undp.org/uk/ukraine/publications/analitychnyy-zvit-dumky-i-pohlyady-naselennya-ukrayiny-shchodo-derzhavnykh-elektronnykh-posluh"><span style="font-weight: 400;">3 із 5 дорослих</span></a><span style="font-weight: 400;"> протягом 2022 року користувалися електронними державними послугами.</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">«Під час війни ми зрозуміли, що електронні послуги – це пріоритет… Нам є багато чого вчитися у системи надання адміністративних послуг, які знаходять точки спілкування з громадянами, і за якістю таких послуг можна говорити про те, як держава справляється з викликами», – </span></i><a href="https://city-adm.lviv.ua/news/city/tsnap/294422-shchob-nadavaty-iakisni-posluhy-pid-chas-viiny-ponad-200-pratsivnykiv-tsnap-pryikhaly-do-lvova-na-vseukrainskyi-forum"><i><span style="font-weight: 400;">стверджує</span></i></a><i><span style="font-weight: 400;"> Міністр юстиції України Денис Малюська.</span></i></p>
<p><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/918-2016-%D1%80#Text"><span style="font-weight: 400;">Електронними</span></a><span style="font-weight: 400;"> є адміністративні або інші публічні послуги, що надаються громадянам в електронній формі. Вони не тільки про зручність як для влади, так і для мешканців, а й про зниження корупційних ризиків через дебюрократизацію послуг та мінімізацію кількості людей,  залучених до їх надання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Надавачами послуг можуть бути як органи державної влади, так і місцевого самоврядування. Водночас більшість запитів мешканців найефективніше вирішується саме на місцях, з огляду на близькість до заявників та виконавців. Наприклад, електронну реєстрацію в садочки здійснює не МОН, а місцеве управління освіти чи безпосередньо навчальні заклади, адже вони найкраще обізнанні з кількістю вільних до зарахування місць чи наповнюваністю груп.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тож як українські міста використовують цифрові сервіси, якими електронними практиками користуються закордонні муніципалітети та як цифрові послуги допомагають долати виклики війни? Розберемося детальніше. </span></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Е-інструменти в українських містах: досвід війни</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2022 році команда програми «Прозорі міста» Transparency International Ukraine дослідила </span><a href="https://transparentcities.in.ua/articles/mizh-bezpekoiu-ta-prozoristiu--doslidzhennia-roboty-miskykh-rad-pid-chas-viiny"><span style="font-weight: 400;">прозорість 70 тилових міст</span></a><span style="font-weight: 400;"> в умовах війни на основі критеріїв про організацію роботи міськрад, публікації інформації на офіційних ресурсах, забезпечення доступу до сервісів та баз даних.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед іншого, ми аналізували міські ради на предмет</span><b><i> наявності електронних інструментів, які дозволяють подати заяву на житло, замовити місце або послугу в міських установах соціальної допомоги, зареєструвати дитину в заклад освіти, а також залишити скаргу щодо роботи питань благоустрою чи ЖКГ.</i></b><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Такі критерії ми обрали через основні виклики воєнного часу: </span></p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Спровокована війною психологічна, фізична чи матеріальна шкода призводить до </span><b>збільшення кількості людей</b><span style="font-weight: 400;">, </span><b>які потребують соціальної допомоги</b><span style="font-weight: 400;">. Окрім того, залишаються категорії людей, які потребували такого роду послуг і до широкомасштабної війни. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Мільйони переселенців лишили свій дім і вимушені шукати</span><b> нову роботу, а також навчальні заклади для дітей</b><span style="font-weight: 400;">. Так,  освіта входить </span><a href="https://sos-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/rezultaty-doslidzhennya-dity-i-vijna-veresen-lystopad-2022r.pdf?fbclid=IwAR2caK2OMR0jW-JvkXut0Hk6p2FTdAxO_7E-l7OmiedFU2ZPJSsUrsRRuL8"><span style="font-weight: 400;">до десятки проблем</span></a><span style="font-weight: 400;">, що найбільше турбують переселенців.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Значна частина населення </span><b>потребує житла</b><span style="font-weight: 400;">, зокрема тимчасового та соціального, з балансів муніципалітетів. Адже за рік повномасштабної війни росія пошкодила або знищила понад </span><a href="https://kse.ua/ua/about-the-school/news/za-rik-povnomasshtabnoyi-viyni-rosiya-zavdala-zbitkiv-infrastrukturi-ukrayini-na-mayzhe-144-mlrd/"><span style="font-weight: 400;">150 тисяч</span></a><span style="font-weight: 400;"> житлових будинків, а </span><a href="https://www.slovoidilo.ua/2023/02/03/infografika/suspilstvo/tudy-pryjshov-ruskyj-myr-yaki-mista-ukrayiny-buly-povnistyu-abo-chastkovo-zrujnovani-vijny"><span style="font-weight: 400;">10 міст </span></a><span style="font-weight: 400;">повністю зруйнувала. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Обстріли українських міст руйнують об’єкти інфраструктури та благоустрою, що впливає на </span><b>надання комунальних послуг</b><span style="font-weight: 400;"> населенню. </span></li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_mapa.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24299" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_mapa.png" alt="електронні сервіси міст прозорі міста" width="1200" height="900" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_mapa.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_mapa-400x300.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_mapa-768x576.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед 70 досліджуваних міст лише </span><b>12 забезпечили можливість електронної реєстрації заяв на житло.</b><span style="font-weight: 400;"> Міські ради у різний спосіб втілювали цей критерій: у половині міст з них розроблено складніші технологічні рішення, а десь муніципалітети створювали спеціальні онлайн-форми чи приєднувалися до наявних сервісів. Так, у </span><a href="https://mycity.khm.gov.ua/Account/Login?ReturnUrl=%2FCnap%2FA12206"><span style="font-weight: 400;">Хмельницькому</span></a><span style="font-weight: 400;">,</span><a href="https://my.vmr.gov.ua/_layouts/15/VMR.SharePoint.PersonalCabinet.FBA/Authentication.aspx?ReturnUrl=%2f_layouts%2f15%2fAuthenticate.aspx%3fSource%3d%252FLists%252FServiceCatalogueList%252FByBranch%252Easpx&amp;Source=%2FLists%2FServiceCatalogueList%2FByBranch%2Easpx"> <span style="font-weight: 400;">Вінниці</span></a><span style="font-weight: 400;"> та</span><a href="https://smart.drohobych-rada.gov.ua/services/local/dwelling-queue-application"> <span style="font-weight: 400;">Дрогобичі</span></a><span style="font-weight: 400;"> заяву на житло можна подати через кабінет мешканця. Водночас </span><a href="https://dubno-adm.gov.ua/dubenchaninu/komunalne-maino-ta-zemelni-resursi/zhitlova-politika/on-lain-forma-vzjattja-na-oblik.html"><span style="font-weight: 400;">Дубно</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://new.bc-rada.gov.ua/zhyteliam/zhytlova_polityka_kvartyrna_cherha/systema_podannia_onlain-zaiav_dlia_vziattia_na_kvartyrnyi_oblik.html"><span style="font-weight: 400;">Біла Церква</span></a><span style="font-weight: 400;"> розробили спеціальні онлайн-форми, а в </span><a href="https://shostka-rada.gov.ua/sektor-obliku-ta-rozpodilu-zhytla/"><span style="font-weight: 400;">Шостці</span></a><span style="font-weight: 400;"> для того, щоб стати  на квартирний облік можна відправити  документи та заяви на електронну скриньку. Натомість Дніпро та Кам’янське використовують загальнонаціональний ресурс </span><a href="https://igov.org.ua/service/17/general"><span style="font-weight: 400;">IGOV</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><b>Близько чверті (19) з досліджуваних міст мають е-сервіси чи е-інструменти, які стосуються послуг соціальної сфери. </b><span style="font-weight: 400;">Такий результат почасти пов&#8217;язаний із тим, що розробка електронних інструментів для отримання соціальних послуг не вимагається законодавством і потребує значних ресурсних затрат. Міські ради у різний спосіб забезпечують електронну реєстрацію заяв на отримання соціальних послуг. У </span><a href="https://social.lviv.ua/zapys-na-pryyom/"><span style="font-weight: 400;">Львова</span></a><span style="font-weight: 400;"> це окремий  сайт, у </span><a href="https://my.kyivcity.gov.ua/catalog/social/zvernennya/5efd1bcb-95d1-45f9-b876-9b6290d2f17d"><span style="font-weight: 400;">Києва</span></a><span style="font-weight: 400;">,  </span><a href="https://smart.drohobych-rada.gov.ua/services/local/social-help-request"><span style="font-weight: 400;">Дрогобича</span></a><span style="font-weight: 400;">  та </span><a href="https://el.rada-uzhgorod.gov.ua/webpreregistration/index/SocZahystUzhhorod#!/home/SocZahystUzhhorod/4c750754-aa83-410c-8a7f-55d71233380a"><span style="font-weight: 400;">Ужгорода</span></a><span style="font-weight: 400;"> — опція  на порталі електронних послуг, в </span><a href="https://turbota.kolrada.gov.ua/index.php/socialservice/"><span style="font-weight: 400;">Коломиї</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://docs.google.com/forms/d/1Z8m0DP5xz5P7o0-8XsPqZwbuugINyWrbPSBiave8UKs/viewform?edit_requested=true"><span style="font-weight: 400;">Івано-Франківську</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="http://www.social.lutsk.ua/Waitroom/formazv.php"><span style="font-weight: 400;">Луцьку</span></a><span style="font-weight: 400;"> — онлайн-форми, а у Звягеля та Чорноморська — чат-бот “</span><a href="https://toolkit.in.ua/"><span style="font-weight: 400;">Свої</span></a><span style="font-weight: 400;">”, розроблений Мінцифрою у співпраці з Фондом Східна Європа. </span></p>
<p><b>Краще міста забезпечують мешканців інструментами для подачі скарг та звернень, а також для електронної реєстрації в комунальні заклади освіти.  я</b><span style="font-weight: 400;">. Це, зокрема пов&#8217;язано з тим, що під час пандемії COVID-19 з метою забезпечення протиепідемічних заходів та уникнення скупчень людей, міські ради та підпорядковані їм установи розробляли інструменти дистанційного доступу до послуг. Тож у воєнний час міста вже мали готові інструменти. Крім того, для забезпечення прав громадян на  онлайн-подачу заявок на зарахування до освітніх закладів чи скарг щодо роботи ЖКГ розроблено загальнонаціональні ресурси. Йдеться про сервіс “</span><a href="https://opencity.e-dem.ua/"><span style="font-weight: 400;">Відкрите місто</span></a><span style="font-weight: 400;">” на платформі «E-Dem» та системи електронної реєстрації в </span><a href="https://school.isuo.org/"><span style="font-weight: 400;">ЗСО</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://reg.isuo.org/preschools"><span style="font-weight: 400;">ЗДО</span></a></p>
<p><b>40 із 70 досліджуваних міських рад мають платформу чи інструмент реагування на скарги</b><span style="font-weight: 400;">. Чверть міст (10), як-от </span><a href="https://1580.lutskrada.gov.ua/maps/appeal/"><span style="font-weight: 400;">Луцьк</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://1551.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">Київ</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://1535.omr.gov.ua/map/"><span style="font-weight: 400;">Одеса</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://hotline.dniprorada.gov.ua/ContactCenter/Map"><span style="font-weight: 400;">Дніпро</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://cc.brovary-rada.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">Бровари</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="http://www.chmkc.com.ua/map/tickets"><span style="font-weight: 400;">Чернігів</span></a><span style="font-weight: 400;"> розробили спеціальну мапу звернень, яка дозволяє не тільки залишати скарги, але й відстежувати їх статус, виконавців, територію локалізації проблем тощо. 19 із 40 муніципалітетів для оперативного реагування на запити мешканців розробили власні форми звернень (</span><a href="https://kalushcity.gov.ua/kmr/hot-phone"><span style="font-weight: 400;">Калуш</span><span style="font-weight: 400;">,</span></a><a href="https://olexrada.gov.ua/upravlinnya-mistom/struct/upravlinnya-zhytlovo-komunalnogo-gos.html"> <span style="font-weight: 400;">Олександрі</span></a><span style="font-weight: 400;">я, </span><a href="http://www.hp-rada.gov.ua/zvern/"><span style="font-weight: 400;">Горішні Плавн</span></a><span style="font-weight: 400;">і). Ще 8 міських рад використовують сервіс “Відкрите місто”, а 3 — чат-бот “Свої”. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас </span><b>у 35 містах забезпечено дистанційну реєстрацію в школи чи садки, ще у 32 — можна подати онлайн-заявку на зарахування або до закладу шкільної, або до дошкільної освіти.</b><span style="font-weight: 400;"> Попри наявність загальнонаціональних ресурсів для реєстрації в ЗДО та ЗСО, окремі міста використовують власні сервіси. Наприклад, </span><a href="https://sadok.kolrada.gov.ua/"><span style="font-weight: 400;">Коломийська</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="http://asrd.org/"><span style="font-weight: 400;">Одеська</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://krop.osvita-mrk.gov.ua/registration/15"><span style="font-weight: 400;">Кропивницька</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://school.bloqly.com/?fbclid=IwAR0DQCuBlPfh5njHMTemsXZz2wfq2fnYLt65pQJfXMfPJ9BRafzSpXVeyb4#/"><span style="font-weight: 400;">Івано-Франківська</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="http://dnz.tmrada.gov.ua/?dnz=online"><span style="font-weight: 400;">Тернопільська</span></a><span style="font-weight: 400;"> міські ради мають спеціальні сайти. Натомість у </span><a href="https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_ZfWIIQPlbdAeLjFdt-PLYY6YDwm1AQOv3gvP76FeGNbYyQ/viewform?fbclid=IwAR04dGxTybXL3PMLOT7NX_o6u9j_nn06N3RCS0u5KZFE94RBg380YSGT4MI"><span style="font-weight: 400;">Калуші</span></a><span style="font-weight: 400;"> зареєструвати дитину до садка можна заповнивши онлайн-форму, а в </span><a href="http://lubnyzosh1.at.ua/index/batkam_pershoklasnikiv/0-95"><span style="font-weight: 400;">Лубнах </span></a><span style="font-weight: 400;">— надіславши документи на електронну адресу. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_diagramy.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24303" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_diagramy.png" alt="смарт місто" width="1200" height="900" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_diagramy.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_diagramy-400x300.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/instrumenty_diagramy-768x576.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><b>Чому містам важливо впроваджувати такі інструменти?</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Електронні сервіси покликані сформувати інфраструктуру електронних послуг, і допомагають: </span></p>
<p><b><i>Оптимізувати ресурси.</i></b> <span style="font-weight: 400;">Електронні рішення дозволяють зменшити кількість залучених працівників, час на прийняття заявок та обсяги ручної (паперової) роботи.</span></p>
<p><b><i>Відчути безпеку та соціальну згуртованість.</i></b><span style="font-weight: 400;"> Онлайн-послуги покликані допомогти конкретним людям, які перебувають у вразливому становищі. Окрім того, можливість отримати у зручний спосіб послуги, особливо вразливим категоріям людей, сприяє інклюзивності послуг, адже до розподілу ресурсів мають доступ усі соціальні групи, незалежно від їх статусу чи фінансових можливостей. </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;"> </span></i></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Європейські практики: що можуть запозичити українські міста</span></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас електронні послуги нерівномірно та неоднаково розвинені в ЄС. </span><a href="https://ec.europa.eu/social/main.jsp?catId=1169&amp;langId=en"><span style="font-weight: 400;">Ситуація спровокована</span></a><span style="font-weight: 400;"> різноманітністю між державами-членами та їхніми політичними системами, недостатнім фінансуванням та відсутністю стандартів якості послуг. Попри це, ЄС прагне покращити наявну ситуацію. Так, у рамках партнерства “</span><a href="https://www.urbanagenda.urban-initiative.eu/taxonomy/term/125"><span style="font-weight: 400;">Міський порядок денний для ЄС щодо цифрової трансформації</span></a><span style="font-weight: 400;">” міста, країни ЄС та Європейська Комісія працюють разом, щоб надавати більш ефективні державні послуги, підтримувати міста у використанні цифрових інструментів у сфері охорони здоров’я та соціальному забезпеченні, е-врядуванні, міському плануванні тощо. Окрім цього, сфера електронних послуг дедалі частіше дерегулюється та передається на виконання регіональним та місцевим органам влади. Тож окремі муніципалітети сприяють якомога ширшому доступу населення до електронних послуг.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Міська рада </span><b>Барселони </b><span style="font-weight: 400;">розробила </span><a href="https://www.edubcn.cat/ca/alumnat_i_familia/informacio_general_matriculacio/preinscripcio"><b>сервіс</b></a><b> для реєстрації дітей до закладів дошкільної, початкової, середньої та спеціальної освіти.</b><span style="font-weight: 400;"> Суттєвою його перевагою є те, що на одному окремому сайті розміщено всю необхідну інформацію про всі освітні установи міста та особливості освітнього процесу в них — терміни подачі заявок, умови зарахування дітей та отримання стипендій, шаблони документів, особливості навчання для тих, хто через хворобу не може відвідувати освітні заклади і навіть путівники по навчальних закладах. Фактично на рівні міста створена окрема освітня “екосистема”. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Схожий е-портал планують запустити і в Україні. Так, </span><a href="https://suspilne.media/434895-do-novogo-navcalnogo-roku-castina-osvitnoi-dokumentacii-bude-dostupna-onlajn-fedorov/"><span style="font-weight: 400;">за словами</span></a> <i><span style="font-weight: 400;">міністра цифрової трансформації України Михайло Федорова</span></i><span style="font-weight: 400;">, наразі формуються реєстри школярів, вчителів та всіх шкіл, а також розробляється електронна можливість для переходу з одного заклад в інший. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом міська рада </span><b>Барселони забезпечила можливість отримати онлайн близько </b><a href="https://seuelectronica.ajuntament.barcelona.cat/es/tramites-telematicos#Asociaci%C3%B3n%20y%20participaci%C3%B3n"><b>450 послуг</b></a><span style="font-weight: 400;">. Усі вони зібрані в електронному кабінеті мешканця на спеціальному вебресурсі міста, що суттєво полегшує доступ до послуг.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас мешканці</span><b> Вільнюса</b> <b>дистанційно можуть отримати майже </b><a href="https://paslaugos.vilnius.lt/services?lang=uk"><b>270 послуг</b></a><span style="font-weight: 400;">, що стосуються податкової політики, освіти, архітектури та будівництва, охорони здоров’я, житла, реклами, екологічної та сільськогосподарської сфер та підприємництва. У Литві, на відміну від України, державні послуги та адміністративні послуги, які надаються на міському рівні, зосереджені </span><a href="https://www.epaslaugos.lt/portal/"><span style="font-weight: 400;">на одному ресурсі</span></a><span style="font-weight: 400;">. Тож для отримання послуг мешканцям достатньо зареєструватися або на сайті муніципалітету, або на урядовому порталі. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/Vodnochas-meshkantsi-Vilnyusa-dystantsiy-no-mozhut-otrymaty-may-zhe-270-poslug.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-24301" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/Vodnochas-meshkantsi-Vilnyusa-dystantsiy-no-mozhut-otrymaty-may-zhe-270-poslug.png" alt="" width="1200" height="832" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/Vodnochas-meshkantsi-Vilnyusa-dystantsiy-no-mozhut-otrymaty-may-zhe-270-poslug.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/Vodnochas-meshkantsi-Vilnyusa-dystantsiy-no-mozhut-otrymaty-may-zhe-270-poslug-400x277.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/05/Vodnochas-meshkantsi-Vilnyusa-dystantsiy-no-mozhut-otrymaty-may-zhe-270-poslug-768x532.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для окремих послуг у Вільнюсі розроблені спеціальні сайти. Наприклад, залишити скаргу щодо благоустрою та ЖКГ можна на </span><a href="https://tvarkaumiesta.lt/"><span style="font-weight: 400;">карті</span></a><span style="font-weight: 400;">, яка дозволяє ознайомитися із суттю проблеми, статусом заявки та відповідальними виконавцями. Цей інструмент подібний до тих, що мають такі  українські міста як Київ, Луцьк, Бровари чи Одеса. Крім того, мешканці Вільнюса онлайн можуть реєструвати запити на </span><a href="https://www.vmb.lt/prisijungimo-zona/registruotis/"><span style="font-weight: 400;">оренду соціального житла</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість в окремих країнах розробляють цифрові сервіси не тільки для власних громадян, але й для іноземців. Так, у </span><b>Німеччині </b><span style="font-weight: 400;">для переселенців із України розробили спеціальний </span><a href="https://t.me/minre_ua/2948"><span style="font-weight: 400;">застосунок</span></a><span style="font-weight: 400;">, за допомогою якого можна відкрити банківський рахунок, подати заяву на отримання підтримки згідно з Федеральним законом про сприяння освіті або зареєструватися у Федеральному агентстві зайнятості.</span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Електронні послуги є складовою електронного врядування, покликаною забезпечити зручність, швидкість, універсальність та прозорість надання послуг населенню. Необхідними такі цифрові інструменти стають саме зараз, під час великої війни, коли різко зростає кількість тих, кому терміново потрібна соціальна допомога, житло чи освіта. </span></i></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Крім того, забезпечення людей доступом до е-сервісів — це не завжди про складні технологічні рішення. Іноді достатньо створити онлайн-форму або електронну адресу, і це вже дозволить містянам у зручний спосіб замовляти послуги, а муніципалітетам — ефективніше використовувати наявні ресурси та швидко реагувати на локальний контекст. </span></i></p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	Електронні послуги є складовою електронного врядування, покликаною забезпечити зручність, швидкість, універсальність та прозорість надання послуг населенню.
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/ne-diyeyu-yedynoyu-yaki-e-poslugy-nadayut-ukrayinski-mista/">Не “Дією” єдиною: які е-послуги надають українські міста</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Проєктний менеджмент у місцевих радах: чому його варто впроваджувати</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/proyektnyj-menedzhment-u-mistsevyh-radah-chomu-jogo-varto-vprovadzhuvaty/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 14 Oct 2022 14:39:29 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=22681</guid>

					<description><![CDATA[<p>Як цей підхід допоможе місцевій владі стати ефективнішою</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/proyektnyj-menedzhment-u-mistsevyh-radah-chomu-jogo-varto-vprovadzhuvaty/">Проєктний менеджмент у місцевих радах: чому його варто впроваджувати</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Органи місцевого самоврядування — це “надавачі” різного роду послуг мешканцям громад. Так, міські, селищні та сільські ради працюють із соціальною політикою, сферою ЖКГ, освітою, інвестиціями тощо. Повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело до низки проблем, які вирішує місцева влада. Серед них — питання інформаційної, продовольчої та цивільної безпеки, нестача місць для проживання, зруйнована інфраструктура.</p>
<p>У таких умовах недостатньо тільки розробити нові проєкти та програми, варто забезпечити їх результативність та своєчасність виконання. Для цього в системах муніципального управління необхідно впроваджувати практики управління проєктами, стандартні для всіх без виключення типів проєктів чи програм. І в цьому допоможе проєктний менеджмент та офіси управління проєктами &#8211; РМО (Project Management Office).</p>
<p>Експерти програми “Transparent cities/Прозорі міста” пропонують розібратися, як функціонує цей підхід, чим допоможе оптимізувати роботу і чому він корисний.</p>
<h2><b>Як працює PMO</b></h2>
<p>PMO — підхід, який часто використовують у бізнесі та ІТ для покрокового втілення проєктів за стандартизованою схемою. Головна мета такого підходу: підвищити ефективність роботи команди, реалізовувати та координувати проєкти і, як наслідок, швидше й краще досягати цілей.</p>
<p>Однак важливо розуміти, що впровадження проєктного менеджменту в бізнесі та в муніципалітетах суттєво відрізняється. Так, в органах місцевого самоврядування процеси планування залежать від задоволення очікувань та потреб залучених осіб (містяни, бізнес, донори), а не від прагнення отримати прибуток. Окрім того, міські ради часто працюють з обмеженими фінансовими та людськими ресурсами, доступу до технологій та знань. І, попри це, мають надавати якісні послуги та створювати ефективні інструменти. Тому дуже важливо правильно планувати та розподіляти ресурси, щоб досягати поставлених цілей.</p>
<p>“РМО дозволяє перейти від вертикальних процесів прийняття рішень, коли витрачається час вже на сам процес очікування рішення, на горизонтальні процеси, коли проєктні команди можуть самостійно це робити. Будь-яка система, яка самонавчається та самовдосконалюється, в якій люди та процеси більш важливі, ніж швидкий результат, завжди в довгостроковій перспективі перемагає систему, де ніхто не рахує втрати від досягнення мети”, — переконує <b>Олексій Просніцький</b>, один з експертів проєкту “РМО для українських громад”.</p>
<p>Часом муніципалітети розцінюють РМО як затратний з точки зору фінансів та людських ресурсів підхід. Однак протягом кінця <a href="https://www.pmi.org/learning/library/formal-pm-local-government-projects-6006">1990-х — початку 2000-х</a> установи в усьому світі, зокрема і муніципальні, почали визнавати, що запровадження стандартизованих практик управління проєктами є радше необхідністю, ніж вибором. Наприклад, <a href="https://www.youtube.com/watch?v=E89rBXRVlF8">у Кейптауні</a> завдяки інкорпорації РМО-підходу в систему міського управління вдалося з вищою ефективністю реалізовувати 100 важливих для міста проєктів та залучити додаткове фінансування, зокрема від іноземних урядів.</p>
<h2><b>Стандартизація —  невід&#8217;ємна складова РМО</b></h2>
<p>Кожен відділ чи департамент місцевої ради має власну мікрокультуру управління проєктами. Це залежить від процедур, програмного забезпечення, звітності тощо. Водночас при запровадженні РМО необхідно систематизувати підходи до планування та впровадження.</p>
<p>Саме стандартизація процесів дозволить підвищити ймовірність успіху проєкту. Для цього інституціям варто:</p>
<ul>
<li><b>визначити, чого ви хочете досягти</b> завдяки запровадженню РМО у довгостроковій (10 років) та короткостроковій перспективах (2-3 роки);</li>
<li><b>проаналізувати поточну діяльність</b>, визначити пріоритетні напрямки роботи та переконатися, що вони відповідають стратегії розвитку міста, наявним фінансовим, людським та часовим ресурсам;</li>
<li><b>чітко прописати повноваження</b> кожного із учасників проєкту, забезпечити можливість кожному зростати у межах своєї компетенції;</li>
<li><b>запровадити політику управління</b> проєкту, створивши бази даних із впорядкованою інформацією, шаблони документів, інструменти, методології та процедури, які  допоможуть досягти ефективності;</li>
<li><b>забезпечити навчання та професійний розвиток</b> для колективу через доступ до освітніх ресурсів, наставництво, розробку навчальних програм, а не тільки інструкцій, а також підтримку сертифікації професійних якостей;</li>
<li><b>організувати постійний контроль поточної діяльності </b>через оцінку витрат, ризиків та досягнень; зосередити увагу на проєктах з найбільшим ризиком, потім — на раніше запущених проєктах, пізніше — на поточних задачах та майбутній діяльності.</li>
</ul>
<p>Також інституції важливо визначити, який <a href="https://www.pmi.org/-/media/pmi/documents/public/pdf/learning/thought-leadership/pulse/pmo-frameworks.pdf?v=0e51511c-12d6-4afa-bb0d-967c1e82ce71&amp;sc_lang_temp=en">тип</a> проєктного менеджменту варто запровадити, щоб максимізувати успіх за наявних потреб та ресурсів. Існують такі типи РМО:</p>
<ul>
<li><b>Організаційний РМО, </b>який<b> </b>допомагає структурній одиниці або підрозділу досягати окремих поставлений цілей.</li>
<li><b>Програмний або проєктний офіс </b>створюється тимчасово для підтримки конкретного проєкту  чи програми.</li>
<li><b>Офіс підтримки проєкту/послуг/контролю</b> забезпечує сприятливі процеси для безперервної підтримки управління проєктом, програмою чи портфелем проєктів.</li>
<li><b>Стратегічний, корпоративний чи глобальний РМО</b> відповідає за узгодження проєктів та програм зі стратегіями розвитку, а також встановлення та забезпечення відповідного управління.</li>
<li><b>Центри передового досвіду чи компетенції</b> виконують <a href="https://pmiukraine.org/wp-content/uploads/2022/08/PMBOK7_Ukr_ForPersonalUseOnly.pdf" target="_blank" rel="noopener">допоміжну роль</a> і підтримують команди та проєкти шляхом навчання, наставництва, розробки методологій та стандартів управління.  Такий тип РМО допомагає швидше реагувати на мінливий економічний та політичний контекст, а також запити зацікавлених сторін.</li>
</ul>
<h2><b>Досвід міст</b></h2>
<p>Практика використання проєктного менеджменту у сфері муніципального управління з роками набуває все більшого поширення і не тільки за кордоном. Вже згаданий <a href="https://www.youtube.com/watch?v=E89rBXRVlF8">Кейптаун</a> завдяки РМО зміг реалізовувати проєкти вчасно та в межах виділеного фінансування. Водночас округ Кінг, що у штаті Вашингтон, покращив управління процесами щодо поводження з твердими побутовими відходами, що мало позитивний ефект для більше <a href="https://www.pmi.org/learning/library/formal-pm-local-government-projects-6006" target="_blank" rel="noopener">ніж 1 млн мешканців</a>.</p>
<p>Українські міста <a href="https://transparentcities.in.ua/city/kryvyi-rih" target="_blank" rel="noopener">Кривий Ріг</a> та <a href="https://transparentcities.in.ua/city/mariupol" target="_blank" rel="noopener">Маріуполь</a> також почали використовувати проєктний менеджмент для підвищення ефективності окремих напрямків своєї діяльності. В Маріуполі за підтримки ЄС до повномасштабної війни працював <a href="https://euaci.eu/ua/news/euaci-ta-mariupol-prezentuvali-geoportal-na-vidkritti-ofisu-projektiv-jes" target="_blank" rel="noopener">Офіс </a><a href="https://euaci.eu/ua/news/euaci-ta-mariupol-prezentuvali-geoportal-na-vidkritti-ofisu-projektiv-jes">проєктів</a><a href="https://euaci.eu/ua/news/euaci-ta-mariupol-prezentuvali-geoportal-na-vidkritti-ofisu-projektiv-jes"> ЄС</a>, який займався програмами підтримки децентралізації та антикорупційної боротьби. Зокрема й завдяки зусиллям команди місто декілька років поспіль займало перші сходинки у <a href="https://transparentcities.in.ua/" target="_blank" rel="noopener">Рейтингах прозорості та підзвітност</a>і міських рад.</p>
<p>За словами Олексія Просніцького, використання цими містами РМО дозволило їм освоювати більше грошей за одиницю часу, ефективніше залучати кошти від спонсорських організацій, швидше реалізовувати проєкти та відмовлятися від непотрібних для міст програм та ініціатив.</p>
<h2><b>З чого почати і чого уникати?</b></h2>
<p>Попри те, що управління проєктами не є усталеним процесом у місцевих органах влади, деякі департаменти та підрозділи, самі того не усвідомлюючи, використовують елементи проєктного менеджменту. Наприклад, створюють стандартизовані бази документообігу чи уніфіковані підходи до звітування, використовують однакові для всіх департаментів інструкції із закупівель. Тож почати не складно, адже це не будуть повністю нові процеси для працівників.</p>
<p><b>Втілення підходів проєктного менеджменту варто розпочинати з окремих департаментів та окремих програм.</b> Це дозволить навчитися розпоряджатися наявними ресурсами, ретельно планувати кроки, налагодити комунікацію та зрештою зрозуміти, чи придатна ваша модель для масштабування.</p>
<p><b>Порада</b>: будьте готовими почати все заново, але вже врахувавши отриманий досвід.</p>
<p>Під час переходу на нові стандарти<b> приділіть достатньо часу навчанню працівників.</b></p>
<p>«В управлінні проєктами є різні практики і рухи. І їх насправді можна «відсортувати» від простих до складних. Найпростіші, але від того не менш дієві — постійне навчання, перехід на проєктний документообіг в хмарні сервіси, календарне планування і звітність по проєктах, побудова аналітики у режимі реального часу з публічним доступом», — говорить Олексій Просніцький.</p>
<p>Крім того, уникайте мовчання, відповідайте на запити працівників і комунікуйте про прогрес усім зацікавленим сторонам. Це важливо ще й тому, що спочатку опір змінам буде суттєвим і це природно, але з часом, коли новий підхід покаже ефективність — буде простіше.</p>
<p>У випадку із фінансуванням варто розраховувати спочатку на внутрішні й часто обмежені ресурси або ж грантові кошти. Після отриманих результатів та доведеної ефективності підходу, цілком ймовірно, що відповідний напрям зможе отримати більше коштів з міського чи державного бюджету.</p>
<h2><b>Переваги для України</b></h2>
<p>Після перемоги на нашу державу очікує не тільки повоєнна відбудова міст, але й зміна управлінських підходів та моделей поведінки як реакція на наявні проблеми та потреби.</p>
<p>РМО може бути тим інструментом, який змінить не тільки стандарти муніципального управління, але й стандарти життя мешканців громад. Цей підхід дозволить:</p>
<ol>
<li>Раціонально <b>розпоряджатися ресурсами в умовах дефіциту</b> коштів та людей, шукаючи нові способи задовольнити запити мешканців в обставинах, що склалися та компенсуючи наслідки економічного спаду.</li>
<li>Навчитися <b>краще планувати</b> час, бюджет, цілі програми чи окремих проєктів, досягаючи результатів та не перевищуючи закладене фінансування.</li>
<li><b>Розробляти цільові програми</b> <b>та проєкти</b>, які відповідають стратегії розвитку міст, а не просто формально виконувати завдання.</li>
<li><b>Підвищувати рівень підзвітності та прозорості </b>використання бюджетних та донорських коштів, удосконалюючи підходи до контролю, моніторингу та звітності. Це дозволить сформувати образ відповідального розпорядника коштів і партнера.</li>
<li><b>Формувати інноваційні інструменти та застосунки</b>, що не тільки полегшуватиме роботу працівників муніципалітетів, але й конвертуватиметься для влади у репутаційні та політичні дивіденди.</li>
</ol>
<p>Знаємо, що українські громади зацікавлені у підвищенні ефективності своєї роботи і віримо, що їм вдасться впровадити цей сучасний підхід.</p>
<hr />
<p><em>Матеріал підготовлений аналітикинею “Transparent cities/Прозорі міста” Вікторією Онищенко у співавторстві з керівницею програми Оленою Огороднік.</em></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/proyektnyj-menedzhment-u-mistsevyh-radah-chomu-jogo-varto-vprovadzhuvaty/">Проєктний менеджмент у місцевих радах: чому його варто впроваджувати</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Діалог влада-громада у відбудові міст — світові уроки для України</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/dialoh-vlada-hromada-u-vidbudovi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Вікторія Онищенко]]></dc:creator>
		<pubDate>Fri, 01 Jul 2022 11:36:09 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=21507</guid>

					<description><![CDATA[<p>Попри руйнування та втрати, наша країна має шанс зробити свої міста кращими, ніж вони були до війни. У цьому нам може допомогти досвід інших країн.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/dialoh-vlada-hromada-u-vidbudovi/">Діалог влада-громада у відбудові міст — світові уроки для України</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row with-video row-with-quote">
<div class="col-lg-8">
<p><span style="font-weight: 400;">За 100 днів широкомасштабної російсько-української війни наша країна зазнала суттєвих руйнувань. За попередніми </span><a href="https://president.gov.ua/news/kirilo-timoshenko-nasha-meta-pislya-peremogi-shvidko-vidnovi-75553?fbclid=IwAR3FRPs76vWoleNbg7eY18vGtvMDIJnzl_wcggQko8kPxNokDiuKjrn6lMg"><span style="font-weight: 400;">підрахунками влади </span></a><span style="font-weight: 400;">знищено 350 тисяч об’єктів, мільйони квадратних метрів житлової, освітньої, медичної та спортивної інфраструктури, пошкоджено тисячі кілометрів автомобільних і залізничних шляхів. Повністю зруйновані окупантами міста, як-от Маріуполь, Волноваха, Рубіжне, Попасна, Лиман, Сєвєродонецьк. Водночас російські війська завдали суттєвої шкоди десяткам міст, зокрема </span><a href="https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-53072/"><span style="font-weight: 400;">Чернігову</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://www.unian.ua/society/mer-harkova-rozpoviv-pro-masshtabi-ruynuvan-i-spivpracyu-z-arhitektorom-fosterom-novini-harkova-11837448.html"><span style="font-weight: 400;">Харкову</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://nv.ua/ukr/ukraine/events/ruynuvannya-irpenya-z-visoti-ptashinogo-polotu-video-novini-ukrajini-50241585.html"><span style="font-weight: 400;">Ірпеню</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><a href="https://decentralization.gov.ua/news/15094"><span style="font-weight: 400;">Охтирці</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="http://www.golos.com.ua/news/158030"><span style="font-weight: 400;">Бородянці</span></a><span style="font-weight: 400;">.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Враховуючи масштаби руйнувань та час, потрібний для відновлення, держава вже робить перші кроки на шляху до повоєнної відбудови. Для прикладу, парламент та уряд ухвалюють </span><a href="http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=74089"><span style="font-weight: 400;">закони</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#Text"><span style="font-weight: 400;">постанови</span></a><span style="font-weight: 400;">, необхідні для відновлення населених пунктів. Окрім того, створили </span><a href="https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/fondi-vidnovlennya-ukrayini"><span style="font-weight: 400;">Фонди відновлення України</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://www.president.gov.ua/documents/2662022-42225"><span style="font-weight: 400;">Національну раду з відновлення від наслідків війни</span></a><span style="font-weight: 400;">, запустили фандрейзингову платформу </span><a href="https://u24.gov.ua/uk"><span style="font-weight: 400;">United24</span></a><span style="font-weight: 400;"> для збору пожертв, зокрема, і на відбудову країни.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Не стоять осторонь й експертні кола. Так, вітчизняні архітектори </span><a href="https://www.facebook.com/ArchPalata/posts/338595904954753"><span style="font-weight: 400;">об’єдналися та створили</span></a><span style="font-weight: 400;"> Координаційний штаб, що працює над відновленням населених пунктів, економісти розробили </span><a href="https://cepr.org/sites/default/files/news/BlueprintReconstructionUkraine.pdf"><span style="font-weight: 400;">записку </span></a><span style="font-weight: 400;">про те, якою має бути повоєнна відбудова України, а креативники з усього світу беруться за </span><a href="https://hmarochos.kiev.ua/2022/04/21/arhitektor-norman-foster-vzhe-rozroblyaye-plan-rekonstrukcziyi-harkova/"><span style="font-weight: 400;">реконструкцію міст</span></a><span style="font-weight: 400;"> чи </span><a href="https://recreateua.com/"><span style="font-weight: 400;">окремих споруд</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри руйнування та втрати, наша країна має шанс зробити свої міста кращими, ніж вони були до війни. У цьому нам допоможе не тільки власне бачення, але й </span><strong>досвід інших країн</strong><span style="font-weight: 400;">. Адже з минулого можна запозичити підходи до реконструкції, ідеї, які потребують реплікації чи навпаки уникнення, а також те, хто і як може бути залучений до цього процесу. У цьому матеріалі ми оцінимо, як діяла влада та активісти під час відбудови чи реконструкції міст Європи, а також надамо рекомендації, </span><em><span style="font-weight: 400;">як зробити процес відновлення України успішним. </span></em></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Роттердам: руйнування як шанс на нове місто</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="Роттердам_2.png" src="/storage/media/LT/template_files/default/0jITOhRTFeJ0LvccSRjrXLMxhEuASn83cv9JUwIv.jpg" alt="" width="800" height="484" /></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Внаслідок бомбардувань німецькою авіацією у травні 1940 у Роттердамі було знищено понад </span><a href="https://alondoninheritance.com/out-of-london/rotterdam-bombed-city-modernist-architecture/"><span style="font-weight: 400;">25 000 будинків</span></a><span style="font-weight: 400;">, а загальна площа руйнувань склала 104 гектари, це площа 145 футбольних полів. Рівень пошкоджень був таким масштабним, що у місті прийняли рішення очистити центр міста, а не відбудовувати руїни. Реконструкція тривала понад </span><a href="https://wederopbouwrotterdam.nl/en/articles/post-war-reconstruction"><span style="font-weight: 400;">20 років</span></a><span style="font-weight: 400;"> і передбачала суттєву перебудову міста без відтворення чи збереження історичних пам’яток. Будівельники та інвестори </span><a href="https://birdinflight.com/uk/architectura-uk/20220511-rotterdam-reconstruction.html"><span style="font-weight: 400;">вірили в модернізм</span></a><span style="font-weight: 400;"> та новий вигляд Роттердама.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Хоча архітектори почали розробляли програму відновлення міста майже одразу після його руйнування, окупація аж до кінця війни в 1945 році перешкоджала будь-якій значній реконструкції. План відбудови (“Базовий план”) Роттердама, який розробив Корнеліус ван Траа, міська рада ухвалила 28 травня 1946 року. Він передбачав перехід від сплетіння вузьких вуличок до просторих, збільшення відкритих просторів, а також </span><a href="https://wederopbouwrotterdam.nl/en/articles/basic-plan-van-traa"><span style="font-weight: 400;">зонування міста</span></a><span style="font-weight: 400;">. Так, у центральній частині Роттердама розташовувалися офісні установи та магазини. Підприємства та фабрики перенесли в спеціальні промислові райони, а житло здебільшого планували на околицях. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Особливістю відбудови Роттердама було виселення бідних верств населення за межі міста у своєрідні табори-поселення. Близько </span><a href="https://birdinflight.com/uk/architectura-uk/20220511-rotterdam-reconstruction.html"><span style="font-weight: 400;">8 тисяч жителів</span></a><span style="font-weight: 400;"> виключили з міського простору через бажання влади побудувати нове успішне місто без бідняків. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом ентузіазм щодо реконструкції в Роттердамі був значним. Влада багато вкладала в популяризацію процесу відбудови. Так, перебіг реконструкції висвітлювали на щорічних заходах у День будівництв, у спеціалізованих журналах </span><a href="https://pragmatika.media/nove-serce-rotterdama-pisljavoienna-rekonstrukcija-zrujnovanogo-mista/"><span style="font-weight: 400;">«Rotterdam Builds!» і «The City on the Maas»</span></a><span style="font-weight: 400;">, у фільмах про реконструкцію, екскурсійних автобусних турах, а також книгах із фотографіями нового міста. Однак де-факто думка мешканців Роттердама мало цікавила архітекторів та урбаністів. І вже зовсім скоро, у 1960 роках, містяни почали критикували владу за новий вигляд міста та відсутність знакових історичних споруд.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Дрезден: відродження з попелу</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="Дрезден_2.png" src="/storage/media/Tp/template_files/default/dPeAR3UWOi0umXjKx6DuvYejrjTpxp7kps0ttU45.jpg" alt="" width="800" height="484" /></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У лютому 1945 року авіація союзників скинула на німецьке місто Дрезден </span><a href="https://rarehistoricalphotos.com/rebuilding-dresden-after-the-horrific-firebombing-at-the-end-of-world-war-two-1945-1970/"><span style="font-weight: 400;">1478 тонн фугасних і 1182 тонни</span></a><span style="font-weight: 400;"> запальних бомб під час першого бомбардування і 800 тонн бомб під час другого. Унаслідок пожежі, що виникла, було зруйновано понад 24 тисячі будинків із 28 тисяч, багато з яких — школи, лікарні та церкви. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Органом, відповідальним за відбудову міста, став Комітет із реконструкції міста Дрезден, заснований у 1945 році головою магістрату Рудольфом Фрідріхсом та інженером Гебертом Конертом. Безперечно, на відбудову міста суттєво вплинули ідеологічні принципи СРСР, адже Дрезден знаходився на території, підконтрольній радянській владі. Окремі райони міста перебудовували в стилі «соціалістичного модернізму» не тільки з причин економії, але й для розриву з минулим як столиці Саксонії та оплоту німецької буржуазії. З огляду на це, руїни деяких церков, королівських будівель і палаців, як-от готична </span><a href="https://rarehistoricalphotos.com/rebuilding-dresden-after-the-horrific-firebombing-at-the-end-of-world-war-two-1945-1970/"><span style="font-weight: 400;">Софієнкірхе, Альберттеатр і Вакербарт-Пале</span></a><span style="font-weight: 400;">, радянська та східнонімецька влада навмисне зруйнували в 1950-х і 1960-х роках, а не реконструювали їх. Нові ж квартали зводили відповідно до положень документа «</span><a href="https://pragmatika.media/hto-vidnovljuvav-drezden-reformatori-ta-ohoronci-ruin/"><span style="font-weight: 400;">16 принципів міського дизайну</span></a><span style="font-weight: 400;">», який у 1950 році затвердив уряд НДР. Згідно з ним, складовими міської інфраструктури мають бути великі площі та широкі проспекти для маршів та демонстрацій. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Водночас у відбудові Дрездена не останню роль зіграли активні громадяни. Саме інтелігенція, архітектори-традиціоналісти та небайдужі містяни вплинули на збереження історичної спадщини у перші повоєнні роки. Вони вручну розбирали завали, рятували вцілілі артефакти і навіть каміння, яке потім використали при відновленні частини історичних будівель. Цікаво, що навіть після об’єднання Німеччини активісти відігравали важливу роль у відновленні архітектурної спадщини. Так, відновлення церкви Фрауенкірхе почалося зі збору добровільних пожертв, а хвиля народної підтримки проштовхнула план реконструкції, попри ризик отримати </span><a href="https://www.spiegel.de/international/germany/out-of-the-ashes-a-new-look-at-germany-s-postwar-reconstruction-a-702856.html"><span style="font-weight: 400;">історичний Діснейленд</span></a><span style="font-weight: 400;"> у центрі Дрездена. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Варшава: відбудувати краще, ніж було</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="Варшава_2.png" src="/storage/media/wa/template_files/default/S40GYV70bhQ7r2fIhcoov7WYYqwoI7tbOsn9lTkj.jpg" alt="" width="800" height="484" /></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Під час Другої світової війни Варшава зазнала найбільших руйнувань серед усіх міст Польщі. На неї припало </span><a href="https://culture.pl/pl/artykul/grzegorz-piatek-nadal-zyjemy-w-miescie-rozplanowanym-przez-biuro-odbudowy-stolicy-wywiad"><span style="font-weight: 400;">30% від загального обсягу</span></a><span style="font-weight: 400;"> пошкоджень міської забудови, а в історичному центрі було втрачено близько </span><a href="https://www.theguardian.com/cities/2016/apr/22/story-cities-warsaw-rebuilt-18th-century-paintings"><span style="font-weight: 400;">85% будівель</span></a><span style="font-weight: 400;">. Руйнування були настільки великими, що розглядалися варіанти перенести столицю в Лодзь. Однак на рішення відбудувати Варшаву вплинуло два фактори – повернення мешканців та позиція Сталіна, що прагнув через відновлення міста отримати більшу легітимацію радянської влади. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Новий комуністичний уряд Польщі розпочав масштабну програму реконструкції міста. Важливу роль відіграв тодішній мер-модерніст Мар’ян Спихальський та засноване ним у 1945 році </span><strong>Бюро відбудови столиці.</strong><span style="font-weight: 400;"> Керівництво Бюро походило з довоєнного лівого крила та з осіб, що перейшли на бік комуністів. Проте команда не спиралася на диктат влади. Ба більше, ініціативі вдалося реалізувати багато модерністських ідей, народжених задовго до встановлення радянської влади.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Бюро складалося з 1500 працівників: інженери, архітектори, художники, економісти, юристи, фотографи та журналісти. Організація взяла на себе обов&#8217;язки, які в довоєнні часи були розділені між безліччю різних установ. Йдеться про інвентаризацію залишків споруд та каталогізацію руїн, охорону пам’яток міста, проєктні роботи, видачу дозволів на будівництва та знесення, а також складання кошторисів та графіків роботи на кілька років вперед.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Головним своїм завданням Бюро визначало не відбудову історичного центру, а реформування міста. Завдяки роботі Бюро, Варшава отримала чітку та добре сплановану мережу громадського транспорту, зелені зони та менш щільну забудову, завдяки чому житло містян отримало гарне природне освітлення. Окрім того, масштаби реконструкції виявилися вдало розрахованими </span><span style="font-weight: 400;">— </span><span style="font-weight: 400;">традиційні техніки будівництва та декорування звели архітектурний ансамбль воєдино, але не паралізували  розвиток столиці.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У своїй внутрішній діяльності Бюро намагалося балансувати між бажаннями модерністів та прихильниками історичної забудови. Водночас </span><a href="https://birdinflight.com/uk/architectura-uk/20220411-grzegorz-piatek.html"><span style="font-weight: 400;">ігнорувалася суспільна думка</span></a><span style="font-weight: 400;">, а інструментів впливу, як-от публічних консультацій чи обговорень, не було. За це Бюро отримало шквал критики, адже не всім містянам подобався новий вигляд столиці.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Скоп’є: у пошуках ідентичності</strong></p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="Скоп'є_2.png" src="/storage/media/h0/template_files/default/mlNu39Wa2VH3YJb8vsiIWOwcmCkHvrroFfxpQ00s.jpg" alt="" width="800" height="484" /></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За останні 50 років Скоп’є, столиця Північної Македонії, суттєво реконструювали двічі. Проте в обох випадках це не було результатом воєнних дій. Так, у 1963 році внаслідок землетрусу близько</span> <a href="https://www.theguardian.com/cities/2016/apr/27/story-cities-skopje-plans-future-ancient-past"><span style="font-weight: 400;">70% </span></a><span style="font-weight: 400;">його території зазнало руйнувань. Відповідальним за відбудову центру міста став авторитетний японський архітектор Кендзо Танге, автор Музею миру в Хіросімі. На той час Скоп’є фактично складалося з 2 частин, розділених річкою Вардар — старого міста, чия архітектура відображала османський період історії, та нового сучасного міста з його християнським теперішнім. Танге прагнув з’єднати ці дві частини через так звану «міську стіну» з багатоквартирних будинків. А територію навколо річки, яка, за словами сейсмологів, була найбільш вразливою для чергового землетрусу, спроєктувати як зелений відкритий простір для культурних заходів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Оскільки масштаби руйнувань були суттєвими, тодішня Соціалістична Республіка Македонія</span><span style="font-weight: 400;"> залучала підтримку </span><span style="font-weight: 400;">інших країн. Для прикладу, США, Данія та Велика Британія передали тимчасові панельні будинки, архітектори Польщі ділилися досвідом у відбудові міст, а Швейцарія допомогла з будівництвом шкіл. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Згодом, у 2010 році, уряд тодішньої Македонії вирішив, що після розпаду Югославії потрібно знайти нову ідентичність, яка б нагадувала і містянам, і всьому світу про горде минуле. Ідея проєкту, який назвали</span><span style="font-weight: 400;"> “</span><a href="https://www.bbc.com/news/magazine-28951171"><span style="font-weight: 400;">Скоп’є-2014</span></a><span style="font-weight: 400;">”</span><span style="font-weight: 400;">, </span><span style="font-weight: 400;">полягала в тому, щоб прикрасити центральну частину міста скульптурами, пам’ятниками та будівлями, які б свідчили про історичну велич Стародавньої Македонії, героїв антиосманських рухів та Внутрішньої македонської революційної організації. Фактично цей задум не передбачав ні класичної, ні барокової симетрії, а скульптури були розкидані випадковим чином. У підсумку вийшов разючий контраст між центром, в якому змішалися різні архітектурні підходи та районами, забудованими у модерністському стилі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість такої ситуації вдалося б уникнути, якби влада прислухалася до активістів та жителів міста, адже “Скоп’є-2014” не пройшов без протестів та зауважень. Так, уряд спланував і реалізував  проєкт без участі громадськості, а підрядниками були компанії, пов’язані з прем’єр-міністром. Також унаслідок будівництва зелена зона міста зменшилася </span><a href="https://www.boell.de/en/2016/11/07/how-skopje-2014-ate-urban-commons"><span style="font-weight: 400;">на 50%</span></a><span style="font-weight: 400;">, що вплинуло на забрудненість міста та внесення його до переліку одного з найзабрудненіших міст Європи. Попри всі обурення, влада діяла швидко, намагаючись випередити реакцію містян. Як наслідок, реконструкцію в Скоп’є архітектори та модерністи називають “</span><a href="https://www.bbc.com/news/magazine-28951171"><span style="font-weight: 400;">найтемнішою  із чорних комедій</span></a><span style="font-weight: 400;">”.</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Уроки та рекомендації для України</strong></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кожне описане нами місто мало свій унікальний досвід відбудови чи реконструкції. Щось владі та архітекторам вдалося зробити краще, а десь вони суттєво прорахувалися. Водночас ці приклади доводять одне: ми точно зможемо відновити наші міста з руїн, головне — врахувати усі переваги та уникнути усіх хиб, що можуть супроводжувати процеси відбудови. Для цього команда “Transparent cities/Прозорі міста” радить:</span></p>
<p>&nbsp;</p>
<ol>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>Розробляти не тільки нові плани, але й обговорювати та вдосконалювати наявні чи раніше запропоновані концепції покращення міського простору</strong><span style="font-weight: 400;">. Так, частина запланованих і здійснених післявоєнних перетворень була тісно пов’язана зі старішими та більш загальними дискурсами про покращення та трансформацію міста, які вже існували на початку 20-го століття. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>Сформувати нову візію як для усього міста, так і для окремих його районів.</strong><span style="font-weight: 400;"> Визначитися, що у міській структурі необхідно зберегти, а що — змінити, якими будуть будівлі та чого території не вистачало (</span><em><span style="font-weight: 400;">зелених насаджень, зручної транспортної системи тощо</span></em><span style="font-weight: 400;">). Окрім того, подумати про </span><a href="https://www.youtube.com/watch?v=t0xlRdore3U"><span style="font-weight: 400;">зміст пам’яток</span></a><span style="font-weight: 400;">, і в тому числі, щоб уникнути реплікації колективної травми.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>Залучати громадян до активного обговорення та навіть процесу відбудови</strong><span style="font-weight: 400;">, адже міста — це не просто набір вулиць та будинків, це люди та ресурс, яким вони наповнюють цей простір. Попередній досвід відбудови та реконструкції показав, що відсутність діалогу з мешканцями рідко дозволяє створити міста, зручні саме для людей, а не для влади чи архітекторів. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>Проводити конкурси та дискусії серед архітекторів та урбаністів.</strong> <span style="font-weight: 400;">Змагання цінностей та ідей дозволить не тільки створити простір для креативності, але й знайти якомога ефективніше рішення для територій та їх мешканців. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><a href="https://www.youtube.com/watch?v=vWcgjB3eA7Q"><strong>Створити установу</strong></a><strong>, яка об’єднає представників виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, архітекторів, урбаністів та активістів.</strong><span style="font-weight: 400;"> Вона має розробляти законодавчі фреймворки, а також візії та концепції відбудови й покращення міського простору. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>Відбудовувати спальні райони та околиці міст, враховуючи </strong><a href="https://www.youtube.com/watch?v=t0xlRdore3U"><strong>принципи</strong></a><strong> сталого розвитку.</strong><span style="font-weight: 400;"> Наприклад, створювати пішохідні озеленені простори, використовувати альтернативні джерела енергії, збільшувати енергоефективність будівель. </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><strong>Розширювати мережу партнерств із країнами та містами.</strong> Це дозволить не тільки обмінюватися досвідом, але й залучати гуманітарну допомогу на оновлення постраждалих територій. Так, вже <a href="https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_asotsiatsiya_mist_ukrani_ta_kongres_mistsevikh_i_regionalnikh_vlad_radi_yevropi_pidpisali_deklaratsiyu_pro_spivpratsyu_u_vidnovlenni_ukrani/">11 іноземних муніципалітетів</a> висловили свою готовність допомогти українським містам із відбудовою.</li>
</ol>
<p>&nbsp;</p>
</div>
<div class="col-lg-3 offset-lg-1 d-flex align-items-center">
<div class="blockquote-block">
<p class="quote">
			            	З минулого можна запозичити підходи до реконструкції, ідеї, які потребують реплікації чи навпаки уникнення, а також те, хто і як може бути залучений до цього процесу.
			            </p>
<p>
			            	Вікторія Онищенко, аналітикиня &#8220;Прозорих міст&#8221;
			            </p>
</p></div>
</p></div>
</p></div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/dialoh-vlada-hromada-u-vidbudovi/">Діалог влада-громада у відбудові міст — світові уроки для України</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
