<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Тетяна Лутай - Transparency International Ukraine</title>
	<atom:link href="https://ti-ukraine.org/author/tetiana-lutai/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<description>Знизити рівень корупції</description>
	<lastBuildDate>Sat, 20 May 2023 08:06:33 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	

<image>
	<url>https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2018/08/header-default.png</url>
	<title>Тетяна Лутай - Transparency International Ukraine</title>
	<link>https://ti-ukraine.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Відбудова Ірпеня, Бучі та Гостомеля: рік після деокупації</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/vidbudova-irpenya-buchi-ta-gostomelya-rik-pislya-deokupatsiyi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Тетяна Лутай]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 18 Apr 2023 14:14:21 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=24160</guid>

					<description><![CDATA[<p>Дослідили, як міста Київщини, що були під російською окупацією, відновлювали зруйновані та пошкоджені будівлі, зокрема житло.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/vidbudova-irpenya-buchi-ta-gostomelya-rik-pislya-deokupatsiyi/">Відбудова Ірпеня, Бучі та Гостомеля: рік після деокупації</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Рік тому 28 березня Збройні Сили України вигнали з Ірпеня російську армію. За кілька днів вони також звільнили Бучу і Гостомель. Кадри з деокупованої Київщини сколихнули світ, адже показали нелюдську поведінку російських військових на територіях, що вони тимчасово захопили. Сотні тіл закатованих і вбитих, спалені та зруйновані вщент будинки. Міста були спустошені та неживі.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Рік потому, відколи Буча, Гостомель та Ірпінь повернулися під контроль України, вони змінилися до невпізнаваності. На місці зруйнованих будинків будують нові. На місці згарищ розквітають тюльпани. Тут знову вирує життя. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Попри це, за оцінками проєкту </span><a href="https://rebuildua.net/"><span style="font-weight: 400;">Rebuildua</span></a><span style="font-weight: 400;">, </span><b>загальні збитки від російської окупації лише для цих трьох населених пунктів вимірюються</b> <b>десятками мільярдів гривень</b><span style="font-weight: 400;">. Тож відбудова потребує шалених ресурсів та досить багато часу. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Transparency International Ukraine дослідила, як перші звільнені з-під російської окупації міста Київщини робили перші кроки на своєму шляху до відбудови.</span></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Ірпінь: громадська організація для відновлення </span></h2>
<p><a href="https://rebuildua.net/irpin"><span style="font-weight: 400;">Згідно з даними</span></a><span style="font-weight: 400;"> проєкту Rebuildua, Ірпінь зазнав </span><b>збитків</b><span style="font-weight: 400;"> від російської окупації, яка тривала трохи більше як місяць, на </span><b>25,3 млрд грн</b><span style="font-weight: 400;">. Постраждало майже 10 600 будівель. Зруйновано — 1 836. Найбільша частка збитків — 17,7 млрд грн — припадає на житловий фонд. Понад 11,5 млрд грн з них — пошкоджені багатоквартирні будинки. Загалом через російське вторгнення постраждала майже половина житлового фонду міста.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ірпінський міський голова Олександр Маркушин, депутат Сергій Тарута та колишній голова міста Володимир Карплюк створили </span><a href="https://opendatabot.ua/c/44785594"><span style="font-weight: 400;">ГО «Фонд відновлення Ірпеня»</span></a><span style="font-weight: 400;">. На сторінці організації зібрано пошкоджені об’єкти міста — як інфраструктурні, так і житлові будинки — разом з описами й подекуди кошторисами на відбудову. Також там можна знайти </span><a href="https://irpinhelp.com/fond/"><span style="font-weight: 400;">фінансові звіти</span></a><span style="font-weight: 400;"> про те, звідки й скільки коштів отримує організація та на що їх витрачає.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Охочі донори можуть обрати конкретний об’єкт для відновлення. Наприклад, </span><a href="https://bigkyiv.com.ua/italijskyj-fond-do-zymy-vidremontuye-v-irpeni-try-bagatokvartyrni-budynky/"><span style="font-weight: 400;">Італійський фонд «Terre des Hommes»</span></a><span style="font-weight: 400;"> у співпраці з робочою групою проєкту «Irpin Reconstruction Summit» та за підтримки Українського гуманітарного фонду долучилися до ремонту ЖК «Еверест 10», «Мінерал» та ОСББ «Затишок». А </span><a href="https://bigkyiv.com.ua/chervonyj-hrest-dopomozhe-vidnovyty-shist-bagatokvartyrnyh-budynkiv-v-irpeni/"><span style="font-weight: 400;">Міжнародний комітет Червоного Хреста</span></a><span style="font-weight: 400;"> профінансує ремонт покрівель на чотирьох будинках, а у ще двох — замінить вікна.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На відновлення Ірпеня також збирають кошти на платформі </span><a href="https://u24.gov.ua/uk"><span style="font-weight: 400;">UNITED24</span></a><span style="font-weight: 400;">:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Олександр Усик </span><a href="https://donorbox.org/hb_usyk"><span style="font-weight: 400;">$330,000</span></a><span style="font-weight: 400;"> на реставрацію перших 18 багатоквартирних будинків у Київській області за програмою «Відбудуй Україну». </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Еліна Світоліна — </span><a href="https://donorbox.org/svitolina"><span style="font-weight: 400;">127 000 євро</span></a><span style="font-weight: 400;"> на реставрацію житлового будинку на вулиці Київській, 53.</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">Мішель Хазанавічус — </span><a href="https://donorbox.org/hazanavicius"><span style="font-weight: 400;">150 500 євро</span></a><span style="font-weight: 400;"> на реконструкцію житлового будинку на вулиці Давидчука, 42.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Закупівлі для відбудови Ірпеня коштом бюджету проводила міська рада та підпорядковані їй замовники, а також Київська ОДА. Окремо також купували послуги й роботи з відбудови міська центральна лікарня, санаторій та Державний податковий університет. Станом на 1 квітня вони провели</span><b> 214 закупівель на понад 405 млн грн</b><span style="font-weight: 400;">, про які прозвітували в </span><b>Prozorro</b><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найдорожчий контракт уклали на ремонт навчального центру Державного податкового університету. Договір на понад 20 млн грн </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-11-15-011981-a"><span style="font-weight: 400;">підписали</span></a><span style="font-weight: 400;"> напряму з ТОВ «Промін Буд Сервіс». Однак оплатили його не повністю — лише на 3,4 млн грн — через зменшення обсягів фактичного фінансування замовника.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наступний за вартістю договір теж уклали напряму. Ірпінська міська рада </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-16-008192-a"><span style="font-weight: 400;">замовила</span></a><span style="font-weight: 400;"> у ТОВ «703 Металообробний завод котельного обладнання» поточний ремонт багатоквартирного житлового будинку на вул. 11-а лінія, 4 за 17,7 млн грн. Компанія зареєстрована у 2009 році в Києві, власник — Вахнін Микола. Роботи мають завершити до кінця 2023 року.</span></p>
<p><b>Більшість закупівель для відбудови Ірпеня провели напряму.</b><span style="font-weight: 400;"> Одні відкриті торги з особливостями оголосили для будівництва прибудови до поліклініки. На аукціон прийшов лише один підрядник, що й </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-10-27-008843-a"><span style="font-weight: 400;">отримав</span></a><span style="font-weight: 400;"> контракт на 13 млн грн. Для ТОВ «Новий Інжиніринг» це перше таке велике замовлення від держави. Раніше найдорожчий контракт компанії у Prozorro коштував 1,7 млн грн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще чотири спрощені закупівлі із загальною очікуваною вартістю 370 тис. грн провела Ірпінська центральна лікарня. Усі чотири контракти отримав один ФОП Балаба Костянтин Леонідович. На </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-08-23-009337-a"><span style="font-weight: 400;">перший</span></a><span style="font-weight: 400;"> з цих аукціонів — на ремонт гуртожитку — подавався ще один учасник, але його відхилили, бо він не надав гарантійного листа. ФОП Балаба раніше працював з державними замовниками лише у Луганській області. Це перший його досвід участі у публічних закупівлях Київщини. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще одна </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-08-02-008932-a"><span style="font-weight: 400;">спрощена</span></a><span style="font-weight: 400;"> — на ремонт пошкодженого дитячого санаторію «Лісний». На тендер прийшов лише один учасник, але він запропонував ціну на 12,5 тис. грн нижчу за очікувану вартість — 571 тис. грн.   </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Замовлень на найбільшу суму отримало ТОВ «І.Б.К. Девелопмент» — 35 контрактів на понад 88 млн грн. На другому місці вже знайоме нам ТОВ «703 Металообробний завод котельного обладнання» — 16 угод на понад 78 млн грн.     <a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Irpin.png"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-24161" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Irpin.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Irpin.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Irpin-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Irpin-768x432.png 768w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></span></p>
<h2><span style="font-weight: 400;">Буча: партнерство з американською неприбутковою організацією </span></h2>
<p><a href="https://rebuildua.net/bucha"><span style="font-weight: 400;">Згідно з даними</span></a><span style="font-weight: 400;"> проєкту Rebuildua, внаслідок російської окупації Буча зазнала інфраструктурних збитків на суму</span><b> 5,2 млрд грн</b><span style="font-weight: 400;">. Найбільше постраждав житловий фонд — на 2,4 млрд грн. Загалом росіяни зруйнували та пошкодили в Бучі понад 2 500 будівель, із них 185 зруйнували. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Від червня 2022 року Бучанська міська рада почала укладати угоди про співпрацю і допомогу у відновленні міста з різними містами світу. Наприклад, італійське Бергамо заявило, що може допомогти з демонтуванням зруйнованих будівель. Загалом міста-побратими підтримували гуманітаркою під час і після окупації, приймали переселенців. Також міста-побратими допомагають з плануванням відбудови.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Так само у червні почалися перші проєкти відбудови в громадах району. Зокрема одними з перших почали відновлювати школи та дитячі садки, щоб до першого вересня вони були готові знову приймати дітей. У червні почали відбудовувати школу №5 у Бучі та Бучанську школу №3 у селі Горенка. Ці проєкти — частина програми перебудови громади Бучанини «Надія для Бучі», яку міська рада запустила разом з американською некомерційною організацією </span><a href="https://www.globalempowermentmission.org/"><span style="font-weight: 400;">Global Empowerment Mission</span></a><span style="font-weight: 400;"> (GEM), що спеціалізується на ліквідації надзвичайних ситуацій, та </span><a href="https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/41274418/"><span style="font-weight: 400;">фондом «Якість життя»</span></a><span style="font-weight: 400;">. </span><a href="https://www.globalempowermentmission.org/uk/bucha/"><span style="font-weight: 400;">На сайті програми</span></a><span style="font-weight: 400;"> можна стежити за виконанням проєктів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Один з них — відбудова Вокзальної вулиці, однієї з головних у Бучі. Фото саме цієї вулиці після звільнення міста так вразили світову спільноту, адже вона була серед тих місць, де документували геноцид у Бучі. Роботи з відновлення почалися у жовтні та передбачали ремонт 10 пошкоджених будинків, повну відбудову 11 будинків, перекладання бруківки на вулиці, а також інші дрібні роботи. Проєкт ще триває.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Частину проєктів відбудови, які фінансують коштом бюджету, можна відстежити на </span><b>Prozorro</b><span style="font-weight: 400;">. Станом на 1 квітня Бучанська міська рада, підпорядковані їй замовники та Київська ОДА провели таких закупівель для міста на</span><b> понад 390 млн грн. Із 79 закупівель 77 провели без аукціонів у Prozorro. </b><span style="font-weight: 400;">Один тендер </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-23-014440-a"><span style="font-weight: 400;">оголосили</span></a><span style="font-weight: 400;"> на ремонт школи. За його результатами уклали договір з ТОВ «Маскіра Буд» на 19,9 млн грн (очікувана вартість була 23,1 млн грн). Виконати роботи мають до кінця 2024 року. Ще на одні відкриті торги з особливостями — </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-11-22-005034-a"><span style="font-weight: 400;">на ремонт амбулаторії</span></a><span style="font-weight: 400;"> — прийшов лише один учасник, який погодився виконати роботи за 651 тис. грн замість запланованих 697 тис. грн.  </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом контракти на відбудову Бучі отримали щонайменше 15 підрядників. Найбільша сума договорів на відбудову міста у ТОВ «Нідком» — понад 137 млн грн. Компанія отримала 36 контрактів. </span><a href="https://kievvlast.com.ua/text/poranena-kiivshhina-hto-yak-i-za-skilki-vidnovlyue-zhitlo-u-vorzeli-blistavitsi-lubyantsi-ta-gavrilivtsi"><span style="font-weight: 400;">За даними порталу</span></a><span style="font-weight: 400;"> КиївВлада, один з її засновників пов’язаний через свою іншу фірму з людиною, що має ідентичне ПІБ до помічника депутата ВР Олега Семінського — Олександра Чуняка. ТОВ «Нідком» бере участь у закупівлях в Prozorro з 2020 року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Ще на майже 108 млн грн угод Бучанська міська рада уклала з ФОП Цибульський Сергій Григорович. Усі 12 контрактів — напряму. Цей ФОП зареєстрований у 1996 році в місті Дубровиця, Рівненської області. Із 2019 року почав брати участь у закупівлях. Раніше всі замовники були з Рівненської області, а договори не перевищували вартість 10 млн грн.<a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Bucha.png"><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-24163" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Bucha.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Bucha.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Bucha-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Bucha-768x432.png 768w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім цього, у Бучі є програма «</span><a href="https://eefund.org.ua/programa-vidnovidim-die-dopomoga-u-vidbudovi-poshkodzhenikh-budinkiv"><span style="font-weight: 400;">Віднови дім</span></a><span style="font-weight: 400;">» від Фонду Енергоефективності, в межах якої місцеві жителі можуть отримати кошти для відбудови своїх помешкань. Учасниками можуть стати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що створені та діють відповідно до Закону «Про об&#8217;єднання співвласників багатоквартирного будинку». Для цього потрібно звернутися із відповідною заявою до Бучанської міської ради. Отримані кошти можна витратити на ремонт місць загального користування:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">покрівель,</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">фасадів,</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">віконних та балконних конструкцій,</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">внутрішньобудинкових мереж.</span></li>
</ul>
<h2><span style="font-weight: 400;">Гостомель: екологічний підхід до відбудови у партнерстві з французькою компанією </span></h2>
<p><a href="https://rebuildua.net/hostomel?fbclid=IwAR2H39FM8jDlYTPymO515lu5pcTOMIXZma4wPJhxVoxtYdja8cgiORhuQ5c"><span style="font-weight: 400;">Згідно з даними</span></a><span style="font-weight: 400;"> проєкту Rebuildua росіяни завдали збитків цьому селищу міського типу на орієнтовно</span><b> 9,5 млрд грн</b><span style="font-weight: 400;">. Тут постраждало понад 4 500 будівель. Зруйновано — 546. Деякі вулиці зруйновані більш як на половину, зокрема Лугова (95%), Чумацький шлях (68%) і Свято-Покровська (51%). </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Відбудовувати військове містечко, розташоване біля заводу «Антонов» у Гостомелі, взялася французька компанія </span><a href="https://www.neo-eco.com.ua/?fbclid=IwAR2PLAR9QK3dOCFOnZs4iBMje8HYO0OTbLuFnbGqK0OUEbnPbixxHce7ZHM"><span style="font-weight: 400;">Neo Eco</span></a><span style="font-weight: 400;">, що спеціалізується на вторинному використанні ресурсів. Відповідний меморандум компанія, адміністрація Київської області та французьке МЗС </span><a href="https://suspilne.media/286201-francia-dopomoze-vidbuduvati-vijskove-mistecko-v-gostomeli/"><span style="font-weight: 400;">підписали</span></a><span style="font-weight: 400;"> у вересні 2022-го. У межах цього проєкту залишки будівель, що зруйнували росіяни, використають для створення будівельних матеріалів для нових будинків. Загалом планують створити 450 квартир, школу та дитячий садок до середини 2024 року.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Станом на 1 квітня у</span><b> Prozorro</b><span style="font-weight: 400;"> міститься інформація про закупівлі для відбудови Гостомеля коштом бюджету, які провели місцева військова адміністрація, селищна рада та Київська ОДА на </span><b>84 млн грн.</b><span style="font-weight: 400;"> Усі закупівлі провели без аукціонів — напряму.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">35 угод на понад 30 млн грн Департамент регіонального розвитку Київської ОДА уклав з ТОВ «ІБК Енерготехнобуд». Усі вони стосувалися ремонту житлових будівель.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">30 договорів на понад 11,5 млн грн уклали з ТОВ «Нові теплотехнології». Один з них — від Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА. Решта — від Гостомельської селищної військової адміністрації. ТОВ «Нові теплотехнології» зареєстроване у 2006 році в Запоріжжі, власники — Лобинцеви Віктор та Максим. Раніше воно працювало з замовниками з Донецької та Запорізької областей.<a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Gostomel.png"><img decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-24165" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Gostomel.png" alt="" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Gostomel.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Gostomel-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/04/vidbudova-kyyivshhyny_Gostomel-768x432.png 768w" sizes="(max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кожна з громад, які Збройні сили України першими звільнили з-під російської окупації, намагається повернутися до нормального життя та відбудувати зруйноване. Проте наведені приклади, на жаль, демонструють, наскільки зараз не вистачає прозорості процесу відбудови в країні. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У системі Prozorro наявна лише незначна частина інформації про контракти відбудови, 98% з яких уклали за прямими процедурами без конкурентного відбору найкращої пропозиції. </span><b>Про більшість витрат і проєктів (зокрема за донорські кошти та пожертви) часто невідомі ні виконавці робіт, ні вартість цих робіт. Що безперечно створює високі ризики можливих зловживань. </b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Щоб процес відбудови викликав довіру, необхідно забезпечити максимально відкриті й прозорі процедури визначення потреб, їх пріоритезації, вибору виконавців робіт та звітування. З цим допоможе </span><a href="https://www.epravda.com.ua/columns/2022/09/22/691725/"><span style="font-weight: 400;">Електронна система управління відбудовою</span></a><span style="font-weight: 400;">, яку зараз розробляє Уряд за активної підтримки коаліції громадських організацій RISE Ukraine.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Поки що Україна робить лише перші кроки у відбудові, але важливо, щоб ці кроки були у правильному напрямку. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">З одного боку, добре, що громади беруть свій добробут у власні руки й не чекають, поки держава розпочне якісь глобальні програми відбудови. Це лише підтверджує, що децентралізація в Україні зробила міста більш самодостатніми й спроможними навіть у таких критичних умовах, як війна. Але Transparency International Ukraine неодноразово </span><a href="https://ti-ukraine.org/project/reconstruction-of-ukraine/"><span style="font-weight: 400;">наголошувала</span></a><span style="font-weight: 400;">, що відбудова має бути комплексною і потребує єдиної стратегії та підходів, щоб рівномірно розвивати різні громади, застосовувати сучасні містобудівні практикита відбудовувати країну прозоро й ефективно.  </span></p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»</span></i></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/vidbudova-irpenya-buchi-ta-gostomelya-rik-pislya-deokupatsiyi/">Відбудова Ірпеня, Бучі та Гостомеля: рік після деокупації</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Як у 2022 році з бюджету витрачали гроші на дороги</title>
		<link>https://ti-ukraine.org/blogs/yak-u-2022-rotsi-z-byudzhetu-vytrachaly-groshi-na-dorogy/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Тетяна Лутай]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 23 Feb 2023 08:18:57 +0000</pubDate>
				<guid isPermaLink="false">https://ti-ukraine.org/?post_type=blog&#038;p=23652</guid>

					<description><![CDATA[<p>Проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine проаналізував, як у воєнному 2022 році витрачали гроші на дороги.</p>
<p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/yak-u-2022-rotsi-z-byudzhetu-vytrachaly-groshi-na-dorogy/">Як у 2022 році з бюджету витрачали гроші на дороги</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<div class="row ">
<div class="col-lg-8">
<p><i><span style="font-weight: 400;">Проєкт DOZORRO Transparency International Ukraine проаналізував, як у воєнному 2022 році витрачали гроші на дороги.</span></i></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кілька останніх років витрати на дороги були значною частиною бюджету. І в 2022-му ремонти не зупинилися повністю — десь дороги відновлювали після росіян, а десь планово. Проєкт DOZORRO TI Ukraine дослідив закупівлі найбільших замовників таких робіт: Служб автомобільних доріг та обласних державних адміністрацій.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Служби автомобільних доріг — це регіональні підрозділи Укравтодору. Вони опікуються дорогами</span><b> державного</b><span style="font-weight: 400;"> значення, від територіальних до міжнародних, загалом 46,6 тис. км. Кожна область має свою САД. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Натомість обласні державні адміністрації відповідають за стан доріг </span><b>місцевого</b><span style="font-weight: 400;"> значення, яких у нас трохи більше 120 тис. км. А у підпорядкуванні місцевої влади перебувають ще 250 тис. км вулиць та доріг</span><b> комунальної </b><span style="font-weight: 400;">власності.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/image2.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23653" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/image2.png" alt="Статистика Укравтодору" width="1200" height="801" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/image2.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/image2-400x267.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/image2-768x513.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Разом вони оголосили 1422 закупівлі на 95 млрд грн. Не всі ці гроші заплатили одразу в 2022-му — але і не всі минулорічні витрати відображені на Prozorro.</span></p>
<h2><b>Обласні служби автомобільних доріг (Укравтодор)</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом минулого року САДи розмістили в Prozorro </span><b>855 закупівель із очікуваною вартістю 64 млрд грн.</b><span style="font-weight: 400;"> Із них після початку повномасштабної війни — 531 закупівля на 23 млрд грн. Найбільше торік планували витратити на капітальний ремонт — 22,1 млрд грн, експлуатаційне утримання — 14,6 млрд грн, та поточний середній ремонт  — 14 млрд грн.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-karta-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23709" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-karta-1.png" alt="закупівлі доріг 2022 САД карта" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-karta-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-karta-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-karta-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><em><span style="font-weight: 400;">Інфографіку уточнено</span></em></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для </span><b>63% завершених закупівель САДів,</b><span style="font-weight: 400;"> які видно на Prozorro, </span><b>контракти підписали напряму.</b><span style="font-weight: 400;"> При цьому не для всіх із них завантажили договір — подекуди є тільки звіт, що таку закупівлю провели. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Крім цього, існує ще низка угод, про які ми поки що не знаємо практично нічого. Протягом перших 4-х місяців повномасштабної війни купувати все необхідне можна було напряму, а звітувати про це вже після закінчення воєнного стану. Згодом у систему повернули конкурентні закупівлі, але залишили випадки, коли можна підписувати прямі контракти. І ймовірно, САДи їх також використовували. </span><b>Відповідно, наразі ми не можемо дізнатися ні повну вартість тих договорів, ні будь-яку іншу інформацію про них.</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найдорожчими закупівлями САДів у 2022-му серед тих, які є в системі, стали: </span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">до 24 лютого — </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-01-11-004701-a"><span style="font-weight: 400;">експлуатаційне утримання державних доріг протяжністю 1701,8 км</span></a><span style="font-weight: 400;"> на 3,1 млрд грн. Замовник — САД у Сумській області, переможець — ТОВ «Автомагістраль-Південь». </span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">із 24 лютого — </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-08-006712-a"><span style="font-weight: 400;">реконструкція мосту на автомобільній дорозі Р-79</span></a><span style="font-weight: 400;"> на 1,1 млрд грн. Замовник — САД у Харківській області, переможець — ТОВ «СП &#8220;АВТОСТРАДА&#8221;».</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Серед конкурентних закупівель приблизно половина відбулася з одним учасником.</span></p>
<h3><b>Основні підрядники</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">Десятка лідерів у 2022-му порівняно з минулими роками майже не змінилася. Ці компанії отримали 17,6 млрд грн, тобто 73% торішніх контрактів САДів.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-pidryadnyky-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23711" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-pidryadnyky-1.png" alt="підрядники САД" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-pidryadnyky-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-pidryadnyky-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-pidryadnyky-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;"><em>Інфографіку уточнено</em></span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Лідерство знову повернуло </span><b>ТОВ «Автомагістраль-Південь»,</b><span style="font-weight: 400;"> яке тримало першість у 2017-18 та 2020 роках. Воно підписало 38 договорів з вісьмома обласними САД на </span><b>майже 5,6 млрд грн.</b><span style="font-weight: 400;"> Це 25% вартості всіх торішніх договорів дорожньої галузі. Найбільшим замовником для ТОВ «Автомагістраль-Південь» стала САД у Сумській області — 3,7 млрд грн.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">ТОВ «Автомагістраль-Південь» взяло участь у понад 2 тис. торгах на Prozorro за всі роки існування системи. Її власник — Бойко Олександр Леонідович, віцепрезидент Національної асоціації дорожників України. Компанія фігурує у понад </span><a href="https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/34252469/"><span style="font-weight: 400;">100 судових справах.</span></a><span style="font-weight: 400;"> </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На другому місці — </span><b>ТОВ «СП “Автострада”» </b><span style="font-weight: 400;">із часткою 14%. Сума його договорів — 3,2 млрд грн. Половину цих грошей підприємство отримає від Харківської САД. Через ТОВ «МС КАПІТАЛ» воно належить Максиму Шкілю. У 2021 році компанія посіла перше місце за обсягом підрядів від САД, уклавши договорів на 51,2 млрд грн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Третє місце займає </span><b>ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ»</b><span style="font-weight: 400;"> з вартістю договорів 1,8  млрд грн, що становить 8%. ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» через ТОВ «ЮТТЕМА АУ ГмбХ» (Австрія)  належить Юрію Шумахеру та Євгену Коновалову. Раніше серед бенефіціарів фірми значився бізнесмен Олександр Жуков з оточення російського олігарха Романа Абрамовича. </span></p>
<h3><b>Скільки вже заплатили</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">За інформацією зі Spending, у 2022 році САДи сплатили підрядникам 23,2 млрд грн. Але при цьому, понад 9,3 млрд грн цих коштів перерахували за договорами, яких немає на Prozorro. 13,9 млрд грн САДи заплатили за угодами, які є в системі, укладеними в різні роки.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-proplaty.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23659" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-proplaty.png" alt="Оплати дорожних контрактів САД 2022" width="1200" height="350" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-proplaty.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-proplaty-400x117.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_SAD-proplaty-768x224.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом із проплат САДів:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">45,7% — 10,6 млрд грн, за договорами минулих років;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">40,1% — 9,3 млрд грн, за закупівлями 2022, яких немає на Prozorro;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">14,2% — 3,3 млрд грн за закупівлями 2022, які є на Prozorro.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Тобто торік регіональні служби Укравтодору платили здебільшого за контракти минулих років та такі 2022 року, які ми не бачимо на Prozorro.</span></p>
<h2><b>Обласні державні адміністрації</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">У 2022 році ОДА оголосили на Prozorro </span><b>567 закупівель на понад 31 млрд грн</b><span style="font-weight: 400;">. Із них після початку повномасштабної війни — 286 закупівель на понад 22 млрд грн. Здебільшого ОДА планували витратитися на експлуатаційне утримання доріг — 24,9 млрд грн, та капітальний ремонт — 4,2 млрд грн.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Торік адміністрації встигли завершити 380 закупівель на 9 млрд грн, інші ще тривають. При цьому,</span><b> 73% договорів </b><span style="font-weight: 400;">— а це на 10% більше, ніж у САДів — </span><b>підписали напряму. </b><span style="font-weight: 400;">А серед конкурентних закупівель з двома і більше учасниками було трохи більше половини лотів.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аналогічно, як із САДами, зараз ми в Prozorro можемо бачити далеко не всі закупівлі.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-karta-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23713" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-karta-1.png" alt="закупівлі доріг ОДА 2022" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-karta-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-karta-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-karta-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;"><em>Інфографіку уточнено</em></span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На загальному фоні дуже виділяється Сумська область — там 30 вересня САД оголосила 5 закупівель на експлуатаційне утримання доріг, сумарно на 10,6 млрд грн. Послуги замовляли одразу на 3 роки — до 2025-го.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найдорожча видима закупівля торік була після 24 лютого. Нею став договір на </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-09-017791-a"><span style="font-weight: 400;">експлуатаційне утримання 1480 км доріг</span></a><span style="font-weight: 400;"> на 923 млн грн. Замовник — ОДА у Львівській області, підрядник — ПП «Рома».</span></p>
<h3><b>Основні підрядники</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">На найбільших підрядників припадає</span><b> 65% вартості всіх договорів — 5,7 млрд грн. </b><span style="font-weight: 400;">Десятка лідерів ринку для ОДА у 2022 році змінилася більше, ніж у САДів — із минулорічних там залишилися тільки четверо. Наприклад,  ТОВ «РОСТДОРСТРОЙ» та ТОВ «Автомагістраль-Південь» в топ не потрапили. </span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-pidryadnyky-1.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23715" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-pidryadnyky-1.png" alt="підрядники дороги ОДА" width="1200" height="675" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-pidryadnyky-1.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-pidryadnyky-1-400x225.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-pidryadnyky-1-768x432.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><b><em><span style="font-weight: 400;">Інфографіку уточнено</span></em></b></p>
<p><b>ТОВ «ШЛЯХОВИК-Т» </b><span style="font-weight: 400;">з шостого місця піднялося до першого, отримавши 3 перемоги в закупівлях Львівської ОДА. Загалом — 973,7 млн грн.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">«Наші гроші. Львів» раніше </span><a href="https://ngl.media/2022/10/31/potochnyj-remont-shlyahiv-na-lvivshhyni-zdijsnyt-partner-dorozhnih-zmovnykiv/"><span style="font-weight: 400;">писали,</span></a><span style="font-weight: 400;"> що «Шляховик-Т» активно співпрацює з МПП «Нара» і ТДВ «ШРБУ №88», які відзначалися сумнівною конкуренцією на торгах. Ці компанії намагались оскаржили накладені АМКУ штрафи за змови на торгах, але невдало. Тому заборона АМКУ на участь у торгах протягом 3-х років для них досі дійсна.</span></p>
<p><b>ПП «Рома» </b><span style="font-weight: 400;">змогло посісти друге місце завдяки перемозі в закупівлі від Львівської ОДА на експлуатаційне утримання доріг на 913 млн грн. Цей контракт компанія намагалася отримати ще </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-10-009321-c"><span style="font-weight: 400;">наприкінці 2021,</span></a><span style="font-weight: 400;"> але тоді договір розірвали за висновком Держаудитслужби. ПП «Рома» зареєстроване в м. Рава-Руська у Львівській області Власник — Роман Демчин, депутат Львівської ОДА.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У десятку підрядників-лідерів у 2022 році також потрапило </span><b>ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ».</b><span style="font-weight: 400;"> Компанія отримала 6 контрактів з Дніпропетровською ОДА на експлуатаційне утримання доріг — ті, що видно на Prozorro. Це та сама фірма, яка торік потрапила в скандал — </span><a href="https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-velyke-budivnytstvo-dnipropetrovshchyna/32111136.html"><span style="font-weight: 400;">«Схеми»</span></a><span style="font-weight: 400;"> та </span><a href="https://www.pravda.com.ua/articles/2022/11/2/7374579/"><span style="font-weight: 400;">«Українська правда»</span></a><span style="font-weight: 400;"> оприлюднили дані про те, що саме в останні два роки співвласницею фірми була близька подруга очільника ОДА Валентина Резніченка Яна Хланта. Після цього її вивели з складу власників, а її частку оформили на Павла Чухна. Це віце-президент спортклубу «Прометей». Президентом клубу є давній знайомий Резніченка Володимир Дубинський. Він та його брат Леонід розшукуються у США за шахрайство. ТОВ «БУДІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» після гучного розголосу ще двічі брало участь у закупівлях Дніпропетровської ОДА і отримало контракти — на </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-21-013614-a"><span style="font-weight: 400;">100 млн грн</span></a><span style="font-weight: 400;"> та на </span><a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-02-011758-a"><span style="font-weight: 400;">16,6 млн грн</span></a><span style="font-weight: 400;">.</span></p>
<h3><b>Проплати ОДА</b></h3>
<p><span style="font-weight: 400;">За інформацією зі Spending, у 2022 році ОДА сплатили підрядникам 6,8 млрд грн. При цьому понад 2,6 млрд грн із цих коштів перерахували за договорами, яких немає на Prozorro.</span></p>
<p><a href="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-proplaty.png"><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-23665" src="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-proplaty.png" alt="Поплати на закупівлях доріг ОДА у 2022" width="1200" height="350" srcset="https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-proplaty.png 1200w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-proplaty-400x117.png 400w, https://ti-ukraine.org/wp-content/uploads/2023/02/dorogy-infografiky_ODA-proplaty-768x224.png 768w" sizes="auto, (max-width: 1200px) 100vw, 1200px" /></a></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом із проплат ОДА:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">35,3% — 2,4 млрд грн, за договорами минулих років;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">38,2% — 2,6 млрд грн, за закупівлями 2022, яких немає на Prozorro;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">26,5% — 1,8 млрд грн за закупівлями 2022, які є на Prozorro.</span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Як і САДи, ОДА більшість коштів віддали за контрактами минулих років та договори 2022 року, яких немає на Prozorro.</span></p>
<h2><b>Дані мають бути публічними</b></h2>
<p><span style="font-weight: 400;">Найбільші замовники дорожніх робіт — і САДи, і ОДА — приблизно 40% від усіх своїх проплат минулого року здійснили за закупівлями, яких немає на Prozorro. Ми не знаємо, чи це вже повна їхня вартість та які умови цих договорів. Можемо лише будувати припущення, які ж насправді були обсяги закупівель. Тому Transparency International Ukraine закликає замовників не чекати кінця воєнного стану і опублікувати договори вже. Якщо там є справді чутлива інформація — її завжди можна закрити. Але не потрібно залишати в шухляді всі дані. </span></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><i><span style="font-weight: 400;">Матеріал підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS»</span></i></p>
</div>
</div>
<p><!--/.row--></p><p>The post <a href="https://ti-ukraine.org/blogs/yak-u-2022-rotsi-z-byudzhetu-vytrachaly-groshi-na-dorogy/">Як у 2022 році з бюджету витрачали гроші на дороги</a> first appeared on <a href="https://ti-ukraine.org">Transparency International Ukraine</a>.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
