Що взагалі відбувалося 

Закупівлі в останній рік можна розділити на три основні періоди:

1. Поза Prozorro — із кінця лютого до кінця червня. Протягом 4 місяців бюджетні установи могли купувати все необхідне напряму і не звітувати про це в системі аж до закінчення воєнного стану. Такі правила ввели, щоб закупівлі відбувалися, і відбувалися швидко — на початку повномасштабної війни 85% бізнесів скоротили або зупинили діяльність, логістичні ланцюжки були зруйновані, люди вимушено переїжджали в більш безпечні місця країни. 
2. Часткове повернення закупівель у систему — із кінця червня до середини жовтня. Тоді замовників зобов’язали використовувати спрощені закупівлі, тобто полегшену версію стандартних тендерів. Вони існували і раніше, для закупівель на невеликі суми. При цьому у правилах залишалося ще вдосталь підстав підписувати договори напряму, і звітувати про це публічно вже після перемоги.
3. Конкуренція у Prozorro за спеціальною процедурою — від 19 жовтня і до сьогодні. Тоді в публічних закупівлях з’явився окремий комплекс правил, розроблений спеціально для воєнного часу. Фактично, до цього були лише правки в основні документи, щоб врегулювати ситуацію. 

Так, у жовтні уряд запровадив відкриті торги з особливостями — варіацію тендерів, яку адаптували під закупівлі на час війни. Вони швидші, простіші та відбуваються навіть із одним учасником — раніше система автоматично скасовувала торги, якщо там було менше 2х пропозицій. Також тоді з’явилася вимога звітувати про договори, що підписують напряму, не чекаючи закінчення воєнного стану. Замовники можуть не публікувати договір і деталі закупівлі, які вони вважають чутливими, але зобов’язані оприлюднити сам факт її проведення протягом 10 днів після укладання контракту.

Ще одна важлива зміна — тимчасове скасування трираундових аукціонів у січні 2023 року. Наразі переможця вибирають за ціною початкової пропозиції, без додаткового пониження. Мінекономіки пояснило таку зміну відключеннями електроенергії, через що бізнесу без світла та стабільного зв’язку може бути важко під’єднатися до аукціону. Сама по собі ідея протестувати аукціони з одним сліпим раундом, без додаткових трьох на зниження ціни — не катастрофічна, однак пояснення уряду й імплементація ідеї викликали багато запитань. Навіть більше, через невдалу комунікацію чимало людей подумали, що тендери на Prozorro скасували взагалі.

Головні підсумки та уроки

У перші декілька місяців повномасштабного вторгнення на Prozorro було мало закупівель. Згідно з нашим дослідженням, загальна кількість оприлюднених лотів впала у майже 4 рази, а конкурентних — у 10-15. 

Зараз на Prozorro видно понад 2,7 млн закупівель, які оголосили під час повномасштабного вторгнення. Поточна сума договорів — 500 млрд грн. 

• Найдорожча закупівля — будівництво гідроагрегатів Дністровської ГАЕС на 28,8 млрд грн. Поки що договір призупинили через пошкодження об’єктів ПрАТ “Укргідроенерго” обстрілами росіян.
• Найбільше учасників — на свіжій лютневій закупівлі дизельних генераторів із очікуваною вартістю у 600 тис. грн. Туди прийшли 25 учасників. Закупівля ще триває, але поки ціна зменшилася майже вдвічі. 
• Найбільше скарг — на закупівлю встановлення пожежної сигналізації для поліклініки, прохідної з аптекою та майстерні по ремонту медтехніки на 3,2 млн грн. Там учасники поскаржилися до АМКУ 7 разів.
• Найбільші суми на Prozorro витрачали на пальне, електроенергію та тепло, а також будівництво і ремонт та медобладнання і фармацевтичну продукцію.

Однак це точно не фінальні числа за цей час. Ми не можемо оцінити, скільки договорів підписали напряму і поки що не опублікували на Prozorro. Так, лишень одні регіональні служби Укравтодору в 2022 році сплатили понад 9 млрд грн за закупівлями, яких немає в системі, — ймовірно, це лише часткова оплата робіт та послуг. 

Тому реальну картину про кількість, суми і умови закупівель за бюджетні гроші у перший рік повномасштабної війни громадськість зможе побачити лише після закінчення воєнного стану.

На початку повномасштабного вторгнення така втрата інформації була обґрунтованою. В умовах хаосу та невизначеності важливіше було проводити закупівлі хоч якось, щоб забезпечувати лікарні медикаментами, громади — продуктами та додатковими товарами для ВПО і так далі. Щоб країна продовжувала працювати, публічні закупівлі не можна було зупиняти. Водночас повернення конкуренції було лише питанням часу, і цей досвід дав нам змогу вивчити два важливі уроки.

По-перше, нам потрібні окремі правила для закупівель у кризових ситуаціях. Ми вже стикалися з віддалено подібною проблемою раніше — під час пандемії ковіду. Тоді уряд так само спершу дозволив підписувати договори напряму, а потім — використовувати для них спрощені закупівлі. І зранку 24 лютого замовники теж не мали ніяких вказівок, як їм далі укладати контракти. Процеси були неготові до повномасштабної війни. Уряду терміново довелося змінювати умови закупівель, і не всі наважилися їх використовувати через сумніви, чи не суперечить це законодавству. Так, у деяких західних областях понад 80% замовників продовжили публікувати принаймні якусь інформацію попри дозвіл Кабміну цього не робити.

На те, щоб затвердити правила публічних закупівель для воєнного часу, пішло 8 місяців. Ми не можемо повернути час назад і виправити ситуацію, підготуватися завчасно — але можемо подумати наперед. І розробити та затвердити, як саме мають відбуватися закупівлі за бюджетний кошт у випадку стихійних лих, війни, техногенних катастроф чи інших криз. Це дозволить і працівникам бюджетних установ, і бізнесу підготуватися завчасно та діяти більш злагоджено й ефективно.

По-друге, місяці без Prozorro ще раз показали нам, що навіть у таких складних умовах потрібно повертатися до прозорості та конкуренції. Уже в квітні-травні ми бачили запит бізнесу на участь у торгах. Наприкінці березня Prozorro проводили опитування бізнесу — 49% респондентів відзначили, що повернення конкурентних спрощених закупівель допомогло б їм отримувати нові замовлення. А в квітні Укрпошта за власним бажанням почала відбирати постачальників конкурентно. За результатами декількох місяців такої роботи, на аукціонах в середньому змагалися 3,5 учасники, а економія сягнула 22,1%. Прозорі публічні закупівлі допомагають бізнесу продовжувати працювати і виборювати контракти на рівних умовах, а державі — знаходити якомога якісніші товари за вигідними цінами.

Також публічність закупівель допомагає запобігти корупції. Навіть в умовах нестачі інформації журналісти та громадські активісти знаходять випадки потенційних зловживань, але зробити це набагато важче, і вдається вже на більш пізніх етапах. Наприклад, історію з підрядам на дороги в Дніпропетровській області, які отримала компанія подруги очільника Дніпропетровської ОДА, вдалося знайти завдяки публічній інформації про проплати замовника. Тобто коли гроші вже перерахували підряднику. 

Потреба в публічності є і в оборонних закупівлях. Після скандалу з імовірними переплатами на продуктах харчування для військових почали говорити про те, щоб оприлюднювати ціну за одиницю товару. Однак це не дуже змінить ситуацію. На ціну сильно впливають умови оплати та доставки, інші деталі договору. Без них це просто число. Дані про такі закупівлі також потрібно публікувати, просто без чутливої інформації. А її там може бути не так уже й багато: 

• інформація про постачальника, якщо його товари унікальні та критично важливі для ЗСУ, та характеристики таких товарів;
• точне місце доставки і інколи — кількість товарів, якщо це може вказати на чисельність військових у певному регіоні.

При цьому самої лишень публічності для запобігання корупції недостатньо — конкурентність теж грає значну роль. Бо так зменшується ризик, що договір отримає “своя” компанія, чи що в контракті будуть завищені ціни для чиєїсь персональної вигоди. Промовистий приклад таких зловживань ми побачили в січні 2023 року, коли антикороргани затримали в.о. очільника Мінрегіону з підозрою в $400 тис. хабаря на закупівлях енергетичного обладнання. Натомість конкурсний відбір дозволяє виграти тому, хто на це справді заслуговує.

Куди далі?

Одне з наших ключових завдань на наступний рік — продовжити робити закупівлі максимально публічними й конкурентними. Це стосується як наших звичних тендерів, так і замовлень для відбудови.

В Україні часто говорять, що вона має бути якісною, справедливою, що все має бути прозоро. Так потрібно робити вже. Відновлення не далеке й абстрактне, воно вже почалося, просто поки це стосується здебільшого критичної інфраструктури — fast recovery. Далі відбудова тільки набиратиме обертів.

Тому закупівлі мають бути максимально прозорими й відкритими вже зараз:

• проводити їх у Prozorro — використовувати систему для тендерів відбудови рекомендував і Світовий Банк;
• підготувати механізми в системі для закупівель для донорські кошти — цим зараз займається ДП “Прозорро” та уряд;
• бути спроможними проконтролювати цей величезний обсяг закупівель на рівні держави — це виклик для органів контролю та правопорядку;
• забезпечити можливості громадського контролю — журналісти та активісти уже ним займаються, але даних для такого поки що обмаль.

Не варто відкладати прозорість, підзвітність і конкуренцію на майбутнє. Вони на часі вже зараз.

The post Коли на терезах швидкість і прозорість: яким був цей рік для публічних закупівель first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Майно, зв’язки, репутація: хто з потенційних очільників НАБУ викликає сумніви у громадськості і чому first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Довіра і корупція під час війни first appeared on Transparency International Ukraine.

Одразу зауважимо, що наприкінці червня уряд не тільки вніс зміни в постанову про закупівлі воєнного часу, а й провів кілька вебінарів-роз’яснень про її використання. Тож для планових закупівель замовники здебільшого повернулися до Закону. І тепер конкуренція є і в інших процедурах, не лише спрощених. А цей метод закупівлі та Prozorro Market можна використовувати на будь-які суми для нетермінових і несекретних потреб, що виникли через війну.

Від 27 червня і до сьогодні замовники оголосили 20 000 конкурентних закупівель, із них 14 400 спрощених на понад 12,4 млрд грн. 13% цих закупівель уже завершилися, ще 67% — тривають. Найчастіше державні й комунальні установи купують пальне, будівельні роботи та медичне обладнання.

Спрощені з категорії най-най

Найдорожчу спрощену оголосив Департамент дорожнього господарства Львівської ОДА. Він планує придбати утримання й дрібний ремонт майже 1800 км доріг в області — за це готовий віддати 581,5 млн грн.

Найпопулярнішим став тендер на паперові бланки в Олександрівській лікарні у Києві. Туди прийшли 15 підприємців, і зрештою вартість замовлення на торгах зменшилася у понад вдвічі — із 90 тис. грн до 39,5 тис. грн.

Найшвидших закупівель було одразу 4 — за 8 днів спрощені провели Теруправління ДБР у Хмельницькому, відділ ЖКГ, благоустрою, охорони навколишнього середовища та інфраструктури Путивльської міськради і КО “Добробут” Демидівської селищної ради. Ще 18 спрощених завершили за 9 днів.

Найбільшу кількість спрощених оголосив ПАТ “Укргідроенерго” — 132 лоти на 28,5 млн грн. А ось завершити за цей місяць найбільше встигло АТ “Вінницяобленерго” — 43 лоти на 7,3 млн грн.

Своєю чергою, найбільші суми на спрощених готується витратити ДП “Медичні закупівлі України”. Загалом аж 1,8 млрд грн на 58 закупівель.

Серед бізнесу лідером стало ТОВ “Лівайн Торг”, яке за місяць здобуло найбільше контрактів. Ідеться про 52 угоди на 16,8 млн грн. Підприємство торгує паливом.

Ще трохи цікавих закупівель

У п’яти областях підрозділи ДСНС купують комплекти модульних будинків: більшість із них складаються з 3-х житлових модулів і одного санітарного. Залежно від складу, за комплект готові віддати від 3,4 до 5,1 млн грн. На Волині для рятувальників також шукали універсальний снігоболотохід — він коштував 6,2 млн грн. Зараз схожий транспорт купують і в Київській області.

Що ж до закупівель у сфері освіти — на Київщині придбали 40 шкільних автобусів за 100 млн грн. У Дніпрі для укриттів у закладах освіти департамент гуманітарної політики купує 5,5 тисяч лавок за майже 12 млн грн, ще 36 штук за 77 тисяч грн планує придбати школа-центр творчості. А для дітей, яких змогли вивезти з Маріуполя на підконтрольну Україні територію, до початку навчального року замовили 2200 рюкзаків із канцелярським приладдям.

У Тернополі можуть додатися 5 тролейбусів Škoda 25Tr Irisbus — зараз триває тендер на 100 тисяч євро. У Подільському районі Києва Зеленбуд закуповує кущі та дерева на майже 2,6 млн грн. А в Яворові вирішили капітально відремонтувати трибуни стадіону за 23,3 млн грн.

Крім цього, до нас повернулися закупівлі із неочікуваними назвами. Наприклад, поетична спрощена “Реконструкція. Робота за темою: “Заміна акумуляторної батареї 1ЕА01 Хмельницька АЕС. Енергоблок №1. БМР. ПНР” за 4,7 млн грн, “Ланцюги” на 900 тис. грн чи просто “Капці” за 30 тис. грн.

І це лише частинка тих спрощених, які з’явилися в Prozorro за останній місяць.

The post Знову разом: як пройшов місяць після повернення конкуренції у закупівлі first appeared on Transparency International Ukraine.

За даними сервісу Castellum.AI, найбільше санкцій протягом останнього місяця на рф наклали Швейцарія (868), Британія (861) та Європейський Союз (705). США — на п’ятій сходинці з показником 690. Однак звісно, варто враховувати не лише кількість, а й силу обмежень, а також їхній обсяг до початку вторгнення. 

Санкції проти росії запровадили 46 країн, хоча в ООН проти війни рф виступила 141 держава. Пітер П’ятецький, очільник Castellum.AI, пояснює різницю в цих числах тим, що більшість країн не мають власних санкційних програм. За їхнім законодавством, вони повторюють запровадження обмежень за ООН та/або ЄС. 

“Оскільки росія є постійним членом Ради Безпеки з правом вето, ООН не може ввести проти неї санкції. Тож для країн, які в цьому питанні покладаються на ООН, правових способів запровадити односторонні санкції навіть не існує. Це стосується  зокрема Бразилії, Нігерії та Індонезії. Навіть Нова Зеландія спершу виявилася не в змозі ввести обмеження проти росії, що змусило уряд ухвалити новий закон про санкції”, — пояснює Пітер П’ясецький.

Якщо країна не запроваджує санкції, вона може підтримати міжнародні обмеження — так зробила Південна Корея. Водночас навіть так поки не вчинили Китай, Індія, Сербія, Туреччина та Ізраїль, які мають автономію на впровадження санкцій.

Утім росія все ж стала найбільш санкціонованою країною світу. І оскільки вона не зупиняє війну, проти неї впроваджують все нові й нові обмеження.

Ембарго на товари й енергоресурси

США заборонили імпорт нафти, газу й вугілля з рф, Канада та Австралія — нафти. Подібне рішення в один день зі Штатами запровадила Британія — до кінця 2022 року вона відмовиться від російської нафти та нафтопродуктів, а також розробляє план зупинки купівлі російського газу. 

Європейському Союзу відмовитися від енергоносіїв з рф складніше: він залежить від неї приблизно на 27% у постачанні нафти, 40% — газу, і 46% — вугілля. На початку березня Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що ЄС планує зупинити постачання енергоносіїв з росії до 2027 року. Своєю чергою, українські фахівці розробили план із 10 кроків, як світовій енергетиці стати менш залежною від рф. 

Утім протягом останніх двох тижнів в ЄС все частіше обговорюють можливу заборону імпорту російських енергоносіїв. росія відреагувала на це ідеєю продавати недружнім до неї країнам газ лише за рублі. Прем’єр Словенії скептично прокоментував таку вимогу: “Не думаю, що хтось в Європі справді знає, як виглядає рубль. Ніхто не платитиме в рублях”. Крім цього, країни G7 вже відмовилися платити за газ у рублях.  На допомогу ЄС у газовому питанні прийдуть США. У 2022 році Сполучені Штати поставлять щонайменше 15 млрд додаткових кубометрів скрапленого газу, а до 2030 року країни-члени ЄС наростять споживання американського газу до 50 млрд кубометрів на рік.

Крім цього, 15 березня ЄС заборонив імпорт російського заліза та сталі.

Обмеження накладали і на експорт до росії. Здебільшого вони стосуються:

• товарів, які можна використати для війни; 
• обладнання для нафтовидобувної галузі
• запчастин для літаків і обладнання для авіації; 
• високотехнологічної продукції, електроніки та технологій; 
• предметів розкоші.

У доповнення до обмежень для конкретних компаній, такий тип санкцій дозволяє ширше охопити економіку країни. Наприклад, низка автомобільних компаній зупинила свою роботу в рф саме через заборону постачати туди запчастини.

Обмеження на продаж до рф товарів, якими вона може підсилити свій військовий потенціал, встановили зокрема Британія, США, ЄС і окремо Німеччина, Швейцарія, Нова Зеландія, Сингапур та Японія. 

Щоб вдарити по російських “елітах”, деякі країни забороняють постачати в рф товари розкоші: так зробили Британія, ЄС, Швейцарія, США та Японія.

Заморожені активи

Їх можна поділити на дві категорії: активи російського Центробанку та майно компаній і росіян за кордоном. 

На 13 березня через санкції США, Європи та їхніх союзників росія вже не мала доступу до 300 млрд дол, тобто майже половини, своїх золотовалютних резервів. Після цього, Франція заморозила кошти Центробанку рф ще на 22 млрд євро.

Країни активно блокують й інші російські активи, зокрема:

• Франція — на 850 млн євро;
• Нідерланди — на 392 млн євро;
• Польща — на 33 млн дол;
• Норвегія — на 2,8 млрд дол;
• Багамські острови — на приблизно 3 млрд дол;
• Швейцарія — на понад 6 млрд дол. ​​

Під санкції потрапляють кошти, елітна нерухомість, яхти та літаки.

Також уже існують дві програми, які допоможуть відшукати й заморозити активи росіян:

• міжнародна оперативна група REPO (Russian Elites, Proxies, Oligarch), яка збирає докази та обмінюється інформацією щодо заморожування та конфіскації активів;
• американська програма Kleptocracy Asset Recovery Rewards Program, яка пропонує до 5 млн дол винагороди за інформацію про активи російських корупціонерів.

Обмеження фінансового сектору

Як ми вже згадували, держави заморожують активи банків рф. Також ЄС, Канада, Британія, Швейцарія, Південна Корея та Японія відключили низку російських банків від SWIFT. Яких саме, список у кожного свій. ЄС застосували цю санкцію до 7 банків: ВТБ, Росія, Откритіє, Новікомбанк, Промсвязьбанк, Совкомбанк та ВЕБ.РФ. Британія до цього переліку додала ще Сбєрбанк.

Відключити росію від SWIFT важливо, адже це основна (хоч і не єдина) система міжнародних розрахунків. Через неї проходить більшість платежів банків, компаній і просто фізичних осіб — наприкінці 2021 року це було приблизно 30 млн повідомлень на день. Чим більше банків рф будуть відрізані від цієї системи, тим важче росіянам буде надсилати й отримувати платежі.

Також Британія встановила обмеження на депозити, які росіяни можуть розміщувати в її банках та заборонила купувати державні облігації рф.

Обмеження для бізнесу

Насамперед, на низку компаній наклали санкції напряму. Це здебільшого стосується державних та приватних підприємств оборонного комплексу, суднобудівних та автомобільних заводів, а також підприємств з виробництва електронної техніки.

Однак країни вживають і таких заходів, що охоплюють російські компанії за певними галузями та всі загалом. Приміром, ЄС заборонив інвестиції в енергетичний сектор рф, Британія закрила доступ до свого ринку капіталу всім російським компаніям.

Крім цього, ЄС заборонила своїм кредитним рейтинговим агенціям оцінювати російські компанії та надавати їм послуги — це означає, що з часом вони втратять доступ до європейських фінансових ринків.

Закрите небо та порти

ЄС, США, Британія, Канада, Ісландія, Норвегія, Швейцарія, Албанія та Північна Македонія закрили своє небо для російських літаків. Це означає, що вони не можуть не лише приземлятися чи злітати в цих країнах, а й пролітати над ними. Порти для росіян поки що офіційно закрили лише Канада та Британія, однак таку заборону розглядають також ЄС та США. Крім цього, блокаду російських суден оголосила профспілка портових працівників Швеції. Вона розпочнеться 28 березня, але за потреби профспілка готова діяти і раніше. Під блокаду потраплять судна, що належать росії, прямують до чи з неї, а також судна, які перевозять російські товари.

Персональні санкції

За місяць війни на російських політиків і олігархів наклали 4 556 персональних санкцій. Переважно вони стосуються депутатів держдуми рф, олігархів, власників і членів правління банків, керівників державних й великих приватних підприємств, а також їхніх родичів. Останнє подеколи викликає особливі обурення: приміром, дочка речника путіна дмитра пєскова заявила, що вважає санкції проти неї абсолютно несправедливим та необґрунтованим.

Крім цього, санкції запроваджують і проти російських пропагандистів. Так, Австралія застосувала обмеження до 32 осіб, що відіграють важливу роль у поширенні кремлівських наративів. Серед них — старші редактори Russia Today, Фонду стратегічної культури, InfoRos і NewsFront. 

Усі ці санкції вже мають безпрецедентний вплив на російську економіку. Рейтингове агентство Fitch прогнозувало, що разом з витратами на війну вони коштуватимуть росії 8% ВВП у 2022 році. Це більше, ніж дефолт 1998 року, коли економіка країни впала на 5,4%.  

Водночас цих обмежень все одно недостатньо — рф продовжує вбивати людей і нищити українські території. росія старається адаптуватися під нові умови і постійно шукає лазівки, щоб утримати економіку. Тому міжнародна спільнота має запроваджувати ще жорсткіші санкції — тим паче, від цього залежить не лише наша, а і їхня безпека.

The post Міжнародний фронт: які санкції застосували до росії first appeared on Transparency International Ukraine.

Звісно, тому що рф вторглася в Україну і уже понад три тижні бомбить наші міста, нищить інфраструктуру і вбиває цивільних.

Однак здається, не для всіх компаній це є  достатньою мотивацією піти з рф, чи хоча б обмежити туди інвестиції. Чому так стається? Насамперед, бо бізнес — це бізнес. І прибуток — ціль його існування.

Нам би дуже хотілося, щоб усі компанії йшли з росії просто, щоб не фінансувати війну. Однак подекуди за причиною криються конкретні приводи.

1. Компанії йдуть через специфічні санкції, які накладають на росію уряди.

Наприклад, це змусило зупинити заводи в рф автомобільні компанії. Європа і США заборонили ввозити в країну-агресор високотехнологічну продукцію. Через це автовиробники не можуть постачати деталі для своїх заводів. Те саме стосується більшості технологічних компаній: мікрочіпи, деяка побутова техніка, ну і звісно військова техніка. 

2. Проблеми з логістикою.

Літаки не літають. Порти закривають. В рф припинили працювати контейнерні лінії CMA CGM, Hapag-Lloyd, Maersk, Mediterranean Shipping Company, Shipco та Yang Ming. В країні неможливо працювати, якщо ти не можеш доставити туди свій товар. Чудовий приклад — Uniqlo. Японський бренд спочатку стверджував, що залишиться в рф, але потім був змушений припинити там роботу через логістичні проблеми.

3. Репутаційні втрати.

Це те, з чим ми працюємо. Суспільний осуд і початок бойкотів, найімовірніше, були головними причинами, чому McDonald’s і Coca Cola припинили операції в росії. 

Однак варто пам’ятати, що рішення про вихід приймають головні офіси компаній. Наприклад, українські Metro, Nestle і Leroy Merlin з початку війни закривали свої материнські компанії припинити бізнес в рф. Однак їм відмовляють. Українське відділення  Leroy Merlin навіть відключили від корпоративної мережі. Бойкот цих брендів в Україні зараз навряд вплине на європейські компанії. 

4. Працювати на росії стає невигідно.

Це довгострокова історія. Однак через санкції платоспроможність росіян стає все нижчою. Економіка повільно загинається. Ринок стає все менш перспективним. Цей привід навряд спрацьовує для когось зараз. Але якщо війна триватиме далі, може стати дуже важливим чинником.

Як допомогти прийняти рішення тим, хто ще цього не зробив?

Кожен з нас може звернутися до головних офісів цих компаній, а також долучитися в до кампанії в соціальних мережах — написати пост із закликом до виходу бізнесів із рф. Крім цього, варто закликати бойкотувати їхню продукцію чи послуги, особливо в тих країнах, звідки ці компанії. 

На росії все ще повноцінно працюють мережі супермаркетів Metro, Auchan і Spar, заклади Subway, магазини Decathlon, косметичний бренд Oriflame. 

Допоможімо їм прийняти рішення!

The post Чому бізнеси йдуть з росії first appeared on Transparency International Ukraine.

Є протоколи, є юристи і є відповідальність. Відповідальність, яку понесе росія за все, що зараз робить в Україні.

За тисячі вбитих мирних мешканців, за фугасні бомби, за брехню, провокації, гуманітарні катастрофи, завдану шкоду та за посягання на нашу незалежність.

Що вже порушила росія:

Статут ООН ст. 2, п. 4.

Усі члени ООН утримуються у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і якимось іншим чином, несумісним із Цілями Об’єднаних Націй.

Так-так, росія (чомусь?) є членом ООН. 

Гаазька конвенція про початок військових дій ст. 1 

Військові дії не мають починатися без попереднього та чіткого попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни.

Нічого чіткого не лунало ні від путіна в його промові, ні від інших представників рф. Війна почалася рано вранці, як і Друга світова.

Додатковий протокол до Женевських конвенцій ст. 48

Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення та цивільних об’єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні завжди розрізняти цивільне населення й комбатантів, а також цивільні й військові об’єкти та відповідно спрямовувати свої дії тільки проти військових об’єктів.

Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі ст. 25

Забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Станом на 9 березня, за інформацією військово-цивільних адміністрацій, внаслідок ведення бойових дій військами росії на території України зруйновано повністю 312 об’єктів та частково 1662 будівлі критичної інфраструктури. Серед них 40 закладів освіти, 20 закладів охорони здоров’я, понад 1,3 тисячі житлових будинків. Крім того, повністю або частково знеструмлено 806 населених пунктів.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 3, п. 1 

3 особами, які не беруть активної участі в бойових діях … поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації. Забороненим стосовно зазначених вище осіб є насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури.

Ми вже знаємо про смерті тисячі цивільних осіб, з них понад 70 — діти.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 18

Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, інвалідам та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуються повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.

А це: обстріл лікарні і пологового будинку в Маріуполі, обстріляна лікарня в місті Попасна, зруйнована лікарня в Ізюмі та багато інших.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 40 

Окупаційна держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 51

Якщо особи є громадянами держави-супротивниці, їх можна залучати лише до таких видів примусових робіт, виконання яких є необхідним для забезпечення продуктів харчування, житла, одягу, транспорту та здоров’я людей і які не є безпосередньо пов’язаними з проведенням воєнних операцій.

Росія протягом 8 років окупації призиває в свою армію мешканців окупованого Криму. А перед початком повномасштабної війни на території окупованої Донеччини та Луганщини почали “загальну мобілізацію” і відправили місцевих воювати проти України у складі російських військ.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 49

Забороняється, незалежно від мотивів, здійснювати примусове індивідуальне чи масове переселення або депортацію осіб, що перебувають під захистом, з окупованої території на територію окупаційної держави або на територію будь-якої іншої держави, незалежно від того, окупована вона чи ні.

Росія систематично зриває евакуацію мирного населення, яку проводить українська влада. При цьому кремль запропонував свої маршрути “евакуації”, спрямовані на його територію та до дружньої йому Білорусі.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 53

Будь-яке знищення окупаційною державою рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, забороняється, за винятком випадків, коли це є необхідним для проведення воєнних операцій.

Прикладів безліч, це і рухоме майно українців, і їх будинки, й інші цивільні об’єкти. Для конкретики згадаємо про ангар із цивільним літаком “Мрія”, який спалили окупанти і пошкодження київської телевежі внаслідок потрапляння в неї ворожих ракет.

Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни ст. 61

Розповсюдження вантажів допомоги повинно здійснюватись за сприяння та під контролем держави-покровительки. Цей обов’язок може бути передано нейтральній державі, Міжнародному комітету Червоного Хреста чи будь-якій іншій незалежній гуманітарній організації.

Згадаємо, як окупанти намагалися роздавати гуманітарну допомогу в Херсоні.

Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі ст. 28

Мародерство у місті чи місцевості, навіть у випадку, якщо його взяли штурмом, забороняється.

Є безліч відео- та аудіодоказів мародерства російськими військовими.

Злочини окупантів можуть розслідувати:

• Європейський суд з прав людини. Він уже двічі виносив рішення, в якому наказав рф припинити напади та бомбардування цивільних об’єктів в Україні. Росія ігнорує їх, що поглибить її провину в майбутньому.
• Міжнародний кримінальний суд у Гаазі — розслідує справи та переслідує військових злочинців, які не постають перед судом в окремих країнах; це спадкоємець Нюрнберга, який закріпив принцип, що держави можуть погодитися на створення спеціального суду для захисту міжнародного права.

Прокурор суду Карім Хан уже доручив своїм прокурорам провести розслідування та зібрати докази, перші слідчі вже об’їжджають Україну.

• Міжнародний суд ООН, що також у Гаазі (вирішує спори між державами, але не може переслідувати окремих осіб; якщо він ухвалить рішення проти росії, забезпечити виконання цього рішення має Рада Безпеки ООН).

Їхні повноваження у розслідуванні злочинів росії залежать зокрема й від політики та дипломатії. Імовірно, для цього буде створено одноразовий трибунал. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та провідні юристи-міжнародники вже презентували декларацію щодо створення трибуналу. Це займе час і потребуватиме згуртованості країн, проте це оптимальний шлях, переконані експерти.

P.S. Якщо ви стали свідком або знайшли докази воєнних злочинів росії, відправляйте їх українським правоохоронцям через спеціальний сайт.

The post росія має відповісти за свої воєнні злочини в Україні first appeared on Transparency International Ukraine.

Замовники скаржаться, що багато учасників припинили працювати, не приходять на тендери і не укладатимуть угод. Як з цим бути?

Можна спробувати працювати з підрядниками: надсилати їм листи — запрошувати взяти участь у ваших закупівлях. Ніхто не гарантує, що вони прийдуть. Але це збільшить імовірність.

У BI Prozorro можна переглянути, хто підписував договори з державними замовниками вчора. Вірогідно, що саме ці учасники й далі готові працювати в Prozorro.

DOZORRO пояснює, як знайти їх і їхні контакти.

The post Як знайти постачальника під час війни first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Нове життя старої комуналки під суспільний нагляд first appeared on Transparency International Ukraine.

Мабуть, усі в країні вже чули про програму реформування шкільного харчування, якою опікується дружина президента Олена Зеленська. Перша леді підіймає питання якості їжі в закладах освіти, різноманіття, зміни балансу страв в бік овочів і білків замість переважання вуглеводів і некорисних жирів в меню. Інноваційні шкільні меню за новими стандартами створив кухар Євген Клопотенко.

“Натомість у нас в школі діти щодня їдять бургери, які навіть не завжди з м’ясом і не обов’язково містять овочі”, — скаржиться Наталка, мама школярки з Дніпровського району столиці. Батьки обурені, а діти не все їдять.

“Бургерне харчування поки що є винятком. У цьому навчальному закладі воно пов’язане винятково з технічними причинами — у школі ремонт харчоблоку і їдальні. Ми просто не можемо готувати там гарячі страви, тому вимушені привозити готові”, — пояснила нам представниця постачальника шкіл Дніпровського району пані Олеся. Ремонт почався в серпні й поки точно невідомо, коли закінчиться.

Кейтерингові послуги, як тепер називають послуги харчування в закладах освіти Києва, у цьому районі надає ТОВ “Понтем.УА”. Історія приходу цього підприємства з литовським корінням на київський ринок була пов’язана зі скандалом в школі Дарницького району, про що ми писали раніше. Але після кризи “Понтем” знову впевнено почувається і наразі обслуговує школи Дарницького, Дніпровського і Святошинського районів, що за кількістю дітей і вартістю наближається до половини всього цього ринку столиці.

В інших районах Києва на тендерах управлінь освіти традиційно перемагають районні КП відповідного профілю. Цікаво, що, незалежно від постачальника (КП чи ТОВ) і перебігу аукціону, ціна шкільного сніданку в Києві усюди приблизно однакова — 32 грн. Але один з районів Києва в цьому році побив усі рекорди ціноутворення.

Найдешевші сніданки

У Печерському районі в цьому навчальному році діти отримують сніданки вартістю 8,4 грн за порцію. Така безпрецедентна ціна бюджетних сніданків обурила навіть профільного заступника київського міського голови Валентина Мондриївського, який обіцяв особливо пильно стежити за якістю харчування в цьому районі та пригрозив наслідками посадовим особам.

Бюджетну економію, завдяки рекордній ціні сніданків, забезпечив тендер, який провели в березні цього року. Закупівлю з очікуваною вартістю 7,6 млн грн після тривалої боротьби виграло підприємство з іншого міста, яке запропонувало ціну 2 млн грн. Тобто вартість у договорі виявилася в понад тричі меншою за очікувану.

У таку суму оцінило свій кейтеринг ТОВ “Контракт продрезерв 5” з Дніпра. Це підприємство має великий досвід надання послуг харчування держустановам Дніпропетровської області.  Вартість його підрядів для найбільшого замовника, департаменту гуманітарної політики Дніпровської міськради, склала понад 1,5 млрд грн. Підприємство в цьому році вперше спробувало свої сили на київських тендерах. І свою аномально низьку ціну на закупівлі в Печерському районі обґрунтувало саме бажанням показати себе на ринку. Для цього на нього потрібно було потрапити, навіть вдаючись до демпінгу. В обґрунтуванні своєї надійності “Контракт продрезерв 5” показало свій фінрезультат за минулий рік, і заявило, що готове і може собі дозволити вести заздалегідь збиткову діяльність і власним коштом забезпечувати учнів повноцінним, збалансованим та якісним харчуванням.

Фото: фейсбук Briscola kids food (ТОВ “Контракт продрезерв 5”)

Наразі в Печерській РДА, куди ми звернулися з запитом, запевнили, що порції сніданків, які готує цей постачальник, відповідають меню, погодженому Держпродспоживслужбою, і умовам тендерної документації. Скарг від керівників шкіл не надходило — повідомили в управлінні освіти району.

Ця ж дніпровська фірма вже вступила в боротьбу за тендери в Дніпровському, Святошинському і Дарницькому районах столиці. Ці райони вже не мають власних КП шкільного харчування і їхню нішу зайняв приватний “Понтем.УА”, який в цьому році ще втримав позиції у боротьбі з конкурентами.

Як же вся ця конкурентна боротьба відбивається на якості шкільних сніданків — ринок дає перемогу лише кращим? Фактично це не зовсім так.

Мультипрофільне чи бінарне харчування

По-перше, орієнтовне меню спільне для всіх шкіл. І зараз є настанова робити його мультипрофільним, тобто страви на вибір. Згідно з відповідями, які ми отримали від районних управлінь освіти міста, мультипрофільне харчування охоплює вже або всі школи районів, або 80-90% в декотрих. 

Але ми вирішили уточнити, що в районах мають на увазі під назвою “мультипрофільне харчування”, і виявили, що це фактично дві порції на вибір. Наприклад: котлета з гречкою чи тефтелі з картоплею, або оладки зі сметаною чи млинці з джемом. Тобто вибір відбувається між двома схожими видами сніданків, а не кількома принципово різними стравами, як-то гарнір з м’ясом, або запіканка, або овочеве рагу, або риба з гарніром. І тому іноді мульти — це фактично дабл. Проте в деяких школах це все-таки вибір з кількох варіантів.

“Моя донька була просто в захваті, коли в їдальні стало можливим обирати сніданок з кількох видів салату, гарніру, м’яса і десертів”, — згадує киянка Оксана, донька якої вчиться в школі Деснянського району. У цьому районі освітні заклади мають фінансову автономію і кожна школа самостійно проводить свої закупівлі, зокрема й харчування. Фактично наразі майже всі їх виграє місцеве КП “Зеніт”. Коли школа сама здійснює свої закупівлі, їх легше контролювати і самому закладу, і батькам. У таких випадках під дописами школи на фейсбуці з фотографіями справжнього меню на день немає розпачливих коментарів батьків “А де це таке?!”, “Приїдьте в нашу школу і побачите реальність!”, як це нерідко буває на офіційних сторінках департаменту освіти та районних управлінь. 

Однак хороших результатів вдається досягнути, й коли харчування закуповують централізовано, але це контролюють батьки. Наприклад, гімназію “Київська Русь” навіть зробили окремим лотом в закупівлі району, щоб легше було контролювати якість.

У КМДА також зазначають, що повне впровадження мультипрофільного харчування і його якість залежать від рівня обладнання харчоблоків шкіл. Річ у тім, що кейтерингові послуги фактично означають, що постачальник сам закуповує продукти і набирає працівників, а приготування їжі відбувається все на тих же кухнях наших шкіл. І, відповідно, як є різні за віком і рівнем оснащення школи, такими ж різними бувають і їхні харчоблоки. Тому кошти на оновлення обладнання харчоблоків зараз виділяють субвенцією держбюджету в межах програми “Спроможна школа для кращих результатів”.

The post Шкільні сніданки Києва: бінарний мультипрофіль і порції по 8 грн first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Навіщо продавати занедбані тюрми? first appeared on Transparency International Ukraine.

The post 5 років роботи АРМА: досягнення і провали first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Коли НАЗК зможе взятися за перевірку декларацій суддів? first appeared on Transparency International Ukraine.

The post Що насправді треба змінювати в роботі АРМА, аби її врятувати first appeared on Transparency International Ukraine.

The post НАБУ з і без Ситника: що пропонує Кабмін? first appeared on Transparency International Ukraine.

The post З країною, в якій правосуддя немає, ніхто не хоче мати справу first appeared on Transparency International Ukraine.