100 днів антикору під час війни

24 лютого ми відчинили двері і зробили крок у нове життя: частина з нас завмерла в заціпенінні, другі навпаки дуже швидко перейшли на воєнні рейки. Попередній важкий досвід революцій та воєн дався взнаки. Деякі бізнеси вимушено перелаштовуються чи закрили підприємства, люди мігрують і емігрують, а державні інституції  налаштовують діяльність у нових обставинах. 

Органи антикорупційної екосистеми — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції, Агентство з розшуку і менеджменту активів та Вищий антикорупційний суд — продовжили працювати, але по-різному адаптувалися до воєнних реалій. 

У мирний час детективи НАБУ і прокурори САП викривали порушників закону і вели досудові розслідування їхніх справ. Із початком війни вони продовжують це робити. НАБУ і САП затримали і вже завершили розслідування щодо фігуранта «газової справи Онищенка» — директора ТОВ «Торговий дім Київгазенерго» Якимащенка. Також антикорупційні детективи і прокурори затримали фігуранта справи Південноукраїнської АЕС, який перебував у міжнародному розшуку. 

За 100 днів війни детективи і прокурори скерували до суду декілька резонансних проваджень: щодо суперхабаря $5 млн, Укрзалізниці, брата голови ОАСК Павла Вовка, підкупу ексдиректора ДБР Романа Труби та інші. 

Антикорупційний суд з 24 лютого і по 3 червня ухвалив сім вироків щодо 9 осіб, три з яких на підставі угод. Але виглядає, що загальний темп розгляду справ таки обґрунтовано уповільнився. 

В умовах постійних ракетних загроз неможливо гарантувати безпечне правосуддя усім учасникам судового процесу. Через це деякі засідання відбуваються онлайн, а інші переносяться. Процес уповільнює й те, що іноді підозрювані не виходять на зв’язок, а хтось зі сторін воює на фронті. Попри це, ВАКС здійснює правосуддя і постійно звітує про свою роботу на сайті. Станом на 27 травня слідчі судді опрацювали 516 процесуальних документів, серед яких клопотання про зміну запобіжки, скарги тощо.

Також Антикорсуд перераховує гроші, внесені як застава, на потреби Збройних Сил України. За цей час завдяки ініціативам прокурорів, заставодавців і фігурантів у такий спосіб вдалося передати армії понад 447 млн грн. Одним з найбільших внесків у цю суму є $6 млн суперхабаря, з якого ВАКС зняв арешт і відправив на потреби ЗСУ.

АРМА продовжує виконувати свою основну функцію і розшукує активи злочинців. Саме Агентство уполювало яхту Медведчука, яка зараз перебуває в його управлінні. Також АРМА може отримати в управління майно (картини, антикваріат, годинники, золоті монети тощо), яке правоохоронці вилучили в маєтку ексочільника ОПЗЖ під час обшуків.

Агентству передають активи у кримінальних справах, пов’язаних з війною. В управління АРМА вже перейшли російські літаки та залізничні вагони, а також білоруські вантажівки.

АРМА поступово відновлює свої прямі обов’язки. На початку травня Агентство відновило продаж арештованого майна через систему електронних торгів СЕТАМ, але не всі лоти вдалося продати. Хоча принагідно згадаємо, що більш прозорий і конкурентний процес продажу можна здійснювати у системі Prozorro.Sale.  

А от НАЗК залишило в роботі активними лише деякі з профільних функцій — наприклад, надання розʼяснень, запобігання корупції та виявлення корупційних ризиків у законодавстві.

Нові повноваження і виклики

Антикорупційні детективи та прокурори допомагають Офісу Генерального прокурора збирати докази воєнних злочинів окупантів — фіксують інформацію від потерпілих та очевидців. Також співробітники Управління спеціальних операцій НАБУ, які володіють навичками саперів, разом з колегами з СБУ провели розмінування парку Горького та Саржиного Яру у Харкові. А аналітики та юристи Бюро у спільній українській робочій групі Task Force розшукують активи підсанкційних чиновників, олігархів та інших посадовців за кордоном. 

У Task Force бере участь не тільки НАБУ, а й НАЗК і АРМА. Нацагентство разом з іншими запустили портал, де кожен може повідомити про майно росіян, причетних до війни. Агентство з розшуку і менеджменту активів бере участь у засіданнях між українським Task Force і Task Force Європейської комісії з питань заморожування та конфіскації активів. Подібна співпраця важлива для обміну даними про майно громадян рф.

Загалом Нацагентство зосередило більшу частину своєї непрофільної роботи на санкційній політиці. Для цього НАЗК разом з МЗС створили портал «Війна й санкції», де можна дізнатися, на кого вже наклали санкції, які країни відтягують цей процес, і закликати ввести обмеження на конкретних людей чи компанію. НАЗК ідентифікувало понад 12 тис. фізичних та 3 тис. юридичних осіб, які причетні до агресії проти України, для накладення на них санкцій в Україні станом на 25 травня. 

У НАЗК відбулись і кадрові зміни. Голова Агентства Олександр Новіков призначив своїм заступником ексдиректора НАБУ Артема Ситника. Поки складно говорити, чи стане плідним таке рішення, але теоретично антикорупційний досвід Ситника може стати в пригоді Нацагентству.  

В АРМА кипить законотворча діяльність, але деякі ініціативи викликають сумніви. Агентство запропонувало дозволити їм купити військові облігації на 800 млн грн депозитного портфеля. Це нібито допоможе законно спрямувати гроші підозрюваних і обвинувачених на потреби армії. Утім це не корелюється з основною функцією Агентства — збереження економічної вартості активів. 

Усі антикорупційні органи по-різному допомагають наблизити перемогу у війні. Деякі працівники НАБУ і прокурори САП разом з виконувачем обов’язків голови Максимом Грищуком пішли на фронт, при НАЗК запустили Штаб гуманітарної допомоги, а АРМА — передало на потреби армії майно, яке вже перебуває в управлінні — техніку, авто тощо. 

Допомога на воєнному фронті не знімає з антикорупційних органів обов’язок виконувати свої основні функції. 

АРМА повинно не тільки шукати, але й ефективно управляти активами. Але зараз ця частина повноважень виконується не на повну. По-перше, частина майна, яке передано Агентству, перебуває на тимчасово окупованих територіях. Це блокує процес його передачі в управління. По-друге, конкурсні відбори управителів не проводяться прозоро на 100% через закриті реєстри.

В НАЗК призупинені контроль звітності політичних партій, перевірка декларацій і моніторинг способу життя посадовців. Крім того, Нацагентство обмежило доступ до публічної частини Реєстру декларацій, Реєстру звітів партій POLITDATA та Реєстру корупціонерів. 

Найбільш гостро зараз постала проблема відсутності керівництва. З п’яти голів антикорупційних органів чотири — це виконувачі обов’язків. Роль керівника дуже важлива в системі протидії корупції. У випадку із САП саме керівник має прямий вплив на долю справ, особливо щодо спеціальних суб’єктів (суддів, народних депутатів, топ керівників тощо). Ситуація з ВАКС дещо відрізняється, тому що судді більш незалежні у своїх повноваженнях, голова суду фактично організовує їхню роботу. 

Наразі конкурси з обрання очільника НАБУ і САП необґрунтовано заморожені. Нещодавно Роман Куйбіда разом з іншими членами комісії САП від Ради прокурорів запропонували голові комісії відновити засідання. Адже конкурс фактично завершений, залишилося лише затвердити результати і переможця. Але це затягують з грудня 2021 року і до сьогодні. 

Конкурс АРМА зрушив з місця 23 травня. Комісія вперше з початку війни зібралася і повідомила, що 10 кандидатів готові продовжувати відбір. Надалі члени комісії планують розробляти графік співбесід. Але ще до воєнних дій конкурс АРМА потребував перезапуску.

Процедура обрання голови ВАКС дещо відрізняється від інших конкурсів. Скликається збір суддів, на якому обговорюються всі кандидати, а потім шляхом таємного голосування більшістю голосів обирається голова. 6 травня сплив строк повноважень Олени Танасевич, замість неї тимчасово функції голови здійснює суддя Апеляційної палати ВАКС Олег Павлишин, як суддя, який має найбільший стаж роботи на посаді.

Якщо процес відбору не поновиться в Бюро та Спеціалізованій прокуратурі і не буде обрано незалежних і професійних керівників — досягнення антикорупційної реформи опиняться під загрозою. А їх критично важливо зберегти і примножити після перемоги. 

Останні дані Індексу сприйняття корупції показали, що Україна не зробила великого стрибка у боротьбі з корупцією. Були певні позитивні зміни, але чимало питань лишилися у підвішеному стані, як-от прийняття Антикорупційної стратегії чи завершення судової реформи. Війна не повинна відтермінувати їх вирішення. 

Також не варто забувати, що через повномасштабне вторгнення деякі органи та підприємства вимушено сховали публічну інформацію про чиновників, майно, закупівлі. Як тільки буде сприятлива нагода, дані варто відкрити, адже принципи прозорості і підзвітності — найбільші вороги корупції.