Вже два роки українці подорожують на борту літака, командир екіпажу в якому — Володимир Зеленський. Цей час запам’ятався як турборежимом, так і проходженням через низку зон турбулентності. І попри блакитне небо в ілюмінаторі, місцями здавалося, що катастрофи не уникнути. Зокрема у питаннях боротьби з корупцією.

Зліт, сповнений емоцій і тривог

У 2019-му літак з українським прапором на боці виходив із частково заповненими баками, відносно готовим до викликів екіпажем на борту та суттєвою підтримкою на землі.

У питаннях антикорупції Зеленському не потрібно було з нуля будувати складну екосистему та вигадувати нові маршрути. Хоча попереду і був неосяжний обрій завдань і викликів, все ж базово антикор в Україні вже працював. Усупереч шквалам і обледенілим смугам на летовищі.

На момент отримання Зеленським президентських повноважень НАБУ, САП, НАЗК та АРМА працювали вже кілька років. За наймолодшого українського президента запустився один антикорупційний орган — Вищий антикорупційний суд, але й для цього старту підготовка була проведена ще до Зеленського.

Окрім того, Україна провела численні реформи в секторах, відкривши реєстри, оцифрувавши певні процеси та надавши нові можливості для громадян та бізнесу. Запустила Prozorro, Prozorro.Продажі, eHealth і багато іншого.

Статус польоту: висоту набрано

Згідно з останнім Індексом сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI), показники України виросли на 3 бали. Із 33 балами зі 100 можливих ми отримали 117 місце зі 180 країн.

Такий набір висоти став можливим, бо охопив початковий етап польоту Зеленського — турборежим з монобільшістю у Раді і Кабміні. І не зачепив важких турбулентностей — ухвалення скандальних законів, рішення Конституційного суду і реакцію на них, дико необґрунтовані призначення на провідні державні посади…

Найсуттєвіші з перемог — запуск Вищого антикорупційного суду з відповідною підсудністю та перезапуск Національного агентства з питань запобігання корупції.

Загалом восени 2019-го президент подавав до парламенту законопроєкти пачками, і так само пачками Рада їх приймала. Друга закупівельна революція, прозора і підзвітна оренда державного та комунального майна, відповідальність за незаконне збагачення, давно очікуване вдосконалення кримінального процесуального законодавства, посилення захисту викривачів і запобігання політичній корупції.

При цьому багато експертів у той час відзначали, що топпосадовці уряду Олексія Гончарука дійсно не були помічені у корупційних схемах.

Перші зони турбулентності і втрата орієнтирів

Успішний старт літака недовго радував пасажирів. Вони побачили тиск на антикорупційні інституції, втручання в розслідування та судовий розгляд топкорупційних справ, неспроможність влади подолати кризу конституційного правосуддя, спробу зруйнувати принципи у сфері публічних закупівель, жорсткіші та цинічніші напади на активістів вже на національному рівні.

Попри певну попередню підготовку і впевненість у власних силах, залізний птах Зеленського почав тріщати по швах. Постійне перебування у зонах з різним тиском розривало як екіпаж, так і сам апарат.

Дорожня карта: як повернутися на маршрут

В якусь мить почало здаватися, що через постійні перепади тиску і брак кисню екіпаж на чолі із Зеленським тимчасово втратив зв’язок з реальністю і забув про ціль польоту.

Настала нагода і нам, пасажирам, нагадати про чекліст для президента Зеленського та його команди. Ми всі хочемо безпечно дістатися пункту призначення і мати якісне і рівноправне життя.

1.Забезпечити незалежність і спроможність антикорупційної інфраструктури.

В основі ефективності антикорупційної екосистеми лежить професійність і незалежність її учасників. Лише розуміючи це, можна еволюціонувати і рухати уперед цю справу. Тому так важливо:

Унеможливити політичний вплив на призначення керівників і їхню роботу. На третьому році польоту аж два органи не мають повноцінних керівників — САП та АРМА. У третього (НАБУ) — менш ніж за рік закінчується термін на посаді.

І якщо відбір керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вже виходить на останній етап, Агентство з розшуку та менеджменту активів залишається без очільника півтора року.

Щодо директора НАБУ, то уряд, президент та депутати подали до парламенту десятки варіантів майбутнього відбору, і серед цих документів є навіть потенційно непогані. Коли їх приймуть — невідомо.

Забезпечити дієву систему стримувань і противаг для незалежності антикорупційної інфраструктури від адміністративного та політичного тиску. У Раду несуться потоки законопроєктів, що суперечать закріпленому в Конституції принципу розподілу гілок влади. Генеральна прокурорка Венедіктова та Офіс Президента неодноразово ставили під сумнів незалежність антикорупційних інституцій.

Чого тільки варта корупційна історія з заступником Голови Офісу Президента Олегом Татаровим, яку Ірина Венедіктова практично вбила низкою своїх рішень та зверненням до “альтернативного” Печерського суду. А командир екіпажу навіть не відсторонив його від посади.

При цьому варто не забувати про проведення повноцінного незалежного зовнішнього аудиту роботи антикорупційних інституцій і зробити його регулярним. Лише так можна дізнатися, наскільки ці органи взагалі ефективні, та усунути сумніви в необхідності антикорупційної системи загалом.

2. Запровадити прозоре та підзвітне управління публічними активами та гарантувати подальший розвиток сфери закупівель

Втішно, що екіпаж нашого повітряного судна у цьому напрямі не відкладає життя на потім. У березні парламент відновив проведення аукціонів з продажу об’єктів великої приватизації. Тож Фонд держмайна знову матиме можливість продавати державне майно, вартість якого перевищує 250 млн грн. Тепер справа за підготовкою активів і прозорими та ефективними аукціонами.

Утім у цьому секторі ще багато роботи для антикорупціонера Зеленського. Потрібно:

Розкрити інформацію про об’єкти державної власності. Розробити новий Реєстр об’єктів державної власності як доступний та зручний інструмент для візуалізації та пошуку об’єктів.

Вдосконалити сферу закупівель відповідно до взятих міжнародних зобов’язань. Мінімізувати ризики ухвалення законопроєктів, які суперечать Закону України “Про публічні закупівлі” та/або розширюють перелік винятків. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель Держаудитслужбою.

3. Сформувати професійну та незалежну судову владу.

Корумпована судова система залишається найбільшою загрозою стійкості реформ у всіх сферах. Торік президент і парламент кілька разів намагалися розпочати болісний, але необхідний процес змін. І хоча депутати прийняли перший президентський проєкт закону у 2019 році, Вища рада правосуддя фактично заблокувала його реалізацію. А на додачу 11 березня 2020 року Конституційний Суд України визнав основні положення цього закону неконституційними.

Наступну спробу розпочати реформу також ініціював президент, але її нещадно критикувала Венеційська комісія та експерти. А криза конституційного правосуддя, що розпочалася 27 жовтня 2020-го і насправді не подолана досі, лише ще раз вказала на всі “баги” наявної судової системи.

Тому укотре доводиться нагадувати, що аби зняти напругу на борту і дати шанс на справедливе життя пасажирам, варто:

Обрати доброчесний склад Вищої ради правосуддя за участі міжнародної спільноти та громадських експертів. Оновити склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів, враховуючи найкращі практики проведення конкурсних процедур.

Ліквідувати Окружний адміністративний суд Києва. Окремі категорії справ, підсудні цьому суду, треба передати до Верховного Суду або новоствореного адмінсуду для розгляду справ національного рівня. Законопроєкт щодо ліквідації ОАСК вже у стінах парламенту.

Системно реформувати конституційне судочинство із врахуванням всіх рекомендацій Венеційської Комісії.

Політ триває, видимість погіршується

Здається, кожен український президент у той чи інший момент потрапляв у ситуацію, коли був змушений таки зробити правильний, хоча й неприємний чи незручний глобальний вибір. А коли не робив, то, як Янукович, зазнавав неминучого краху.

Для Зеленського таким викликом стали якраз антикорупційна та судова реформи. Їх не можна впровадити окремо, як і не можна реалізувати наполовину. Вони напряму впливають на всеосяжність нинішньої влади Зеленського та його команди, але й саме від повноцінних антикорупційної та судової реформ дуже багато чого залежить — і для країни, і для президента.

Як бачимо, другий рік Зеленського виявився дуже непростим. Здається, наш президент загубився в хмарах, хоч теоретично й знає, куди і як летіти.

Президент мусить розуміти: за кожним пілотом, навіть першим, стоїть великий гурт професіоналів (або ще й негідників). Життя пасажирів і м’яке приземлення залежить від інженерів, механіків, диспетчерів і навіть стюардес, які або подають мартіні з оливками, або рятують людей. Бо попри ілюзію всемогутності, політ і посадка — справа складна і командна.

Як у вас із цим, пане Володимире?