У листопаді цього року в Індонезії збереться черговий саміт G20. На нього запросили і Володимира Зеленського — про це він повідомив у своєму твіттері після розмови з президентом Індонезії Джоко Відодо. Раніше долучити Україну до саміту закликали США та їхні союзники.
Зараз “Група двадцяти” об’єднує 19 країн та ЄС. Це найбільші економіки світу — разом на них припадає 80% світового ВВП та 75% міжнародної торгівлі. Зустрічі цих держав стають діалоговим майданчиком для вирішення глобальних питань економіки, місцем, де країни доходять до спільних дій. Щороку вони погоджують комюніке зі своїми зобов’язаннями та баченням майбутнього. Однак оскільки в групі є такі країни як Китай і росія, досить важко просувати на форум обговорення викликів, які їх не цікавлять — наприклад, порушення прав людини. І в цьому контексті запрошення України на саміт піднімає тему війни на абсолютно інший рівень.
Дуже важливо, коли 40 міністрів з питань оборони країн-наших партнерів зустрічаються в Європі для координації своєї допомоги України. І водночас, не менш важливо — коли нас запрошують на великий міжнародний майданчик для найбільших економік світу, де є поки нейтральні та проросійські держави, як Аргентина, Бразилія, Індія, Індонезія, Китай, Мексика, Південна Африка та Саудівська Аравія.
Для нас це шанс поставити поміж них питання агресії росії не в розрізі стосунків двох країн, а загалом світової безпеки та цілісності кордонів держав. Це те, про що світові потрібно нагадувати. Українці обороняють не лише свою державу, а й демократичні цінності та всю Європу, а з нею і світ.
Зрештою, війна росії впливає на добробут інших країн: Світовий банк повідомив, що вона спричинила найбільший товарний шок за останні пів століття. Зрив посівної загрожує продовольчою катастрофою — за підрахунками Київської школи економіки, від українського зерна залежать 400 млн людей на планеті. І навіть якщо в Україні буде достатньо урожаю для продажу, є ще одна проблема — збій логістики. Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі заявив, що блокування південних портів України в Чорному морі може спровокувати голод. Тож це можливість закликати світ реагувати і зупиняти такі дії щодо зміни кордонів країн.
Відкритим залишається питання, чи достатньо просто запросити Україну на саміт. Як повідомляє Reuters, країни-члени G20 вже почали обговорювати виключення росії з групи. На початку квітня про бажання зробити це заявила міністр фінансів Штатів Джанет Єллен. Крім цього, вона попередила, що США бойкотуватимуть «низку зустрічей» у форматі G20, якщо на них з’являться російські представники. Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон сказав, що сидіти за одним столом із путіним – це занадто. Переглянути участь росії у саміті також закликав прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. А учора стало відомо, що Президент США також висловився проти участі путіна у G20.
Проти вигнання росії з G20 виступив Китай — речник міністра закордонних справ КНР назвав її “важливим членом групи”. Також він сказав, що “G20 має впроваджувати справжню багатовекторність, посилювати єдність і співпрацю”. Ситуація ускладнюється тим, що механізму виключення країни з групи поки що не існує, хіба росія захоче піти звідти самостійно. Утім після анексії Криму G8 стала G7, тож не виключено, що з часом ми все-таки побачимо і G19.
Володимир Зеленський виступив уже перед багатьма парламентами й урядами. Однак війна — це той час, коли закликів не буває забагато. Ми не знаємо, як розгортатимуться події і що буде в листопаді, однак точно повинні не дати світові звикнути до війни, втомитися від неї чи забути. Нам і надалі буде потрібна підтримка інших країн, тому саміт G20 — можливість вкотре нагадати найбільшим гравцям міжнародної арени про їхню роль у боротьбі з російським злом.
Чи вдасться Україні долучитися до цієї події, остаточно сказати неможливо навіть попри отримане запрошення. 29 квітня президент Індонезії повідомив, що путін також прийняв запрошення на саміт. Інформації про те, чи приїде він на нього особисто, і як тоді відбуватиметься саміт, враховуючи рішучість до бойкоту в інших членів групи — поки невідомо.
Утім маємо твердий намір продовжувати об’єднувати світ проти країни-терориста. Лише разом можливо зупинити тирана і формувати справедливий світовий порядок.
