До річниці Юрія Луценка на посаді Генпрокурора, підконтрольне йому відомство помітно активізувалося в інформаційному просторі, щотижня створюючи сенсації – чи щодо повернення корупційних активів колишнього режиму, чи щодо розслідування злочинів режиму Януковича.

Що стоїть за цією діяльністю: бажання виконати дані рік тому обіцянки чи гра в імітацію?

Понад три роки правоохоронними органами України, у першу чергу Генеральною прокуратурою, розслідуються численні злочини про багатомільйонні випадки корупції високопосадовців часів Януковича. Відсутність видимих результатів розслідувань злочинів Януковича та його оточення доволі часто пов’язувалась особисто з очільниками органів прокуратури.

З 2014 року головний кабінет на Різницькій змінив вже четвертого керівника, а відчутних змін і помітного прогресу у розслідуваннях, на жаль, поки не видно.

12 травня 2017 року виповнився рівно рік з часу, коли Юрій Луценко зайняв найвищу посаду в системі органів прокуратури.

Однак, під керівництвом Юрія Луценка, як і трьох його попередників, жодних значних результатів у розслідуванні топ-корупції представників режиму Януковича так і не досягнуто.

Фактично, єдиним здобутком органів прокуратури за понад три роки розслідувань цих корупційних злочинів стала нещодавня новина від Юрія Луценка про нібито конфіскацію до державного бюджету 1,5 мльярдів доларів США, які належали чи то Януковичу, чи то контрольованим ним структурам. Навіть зараз ця інформація породжує більше запитань, ніж відповідей, а текст відповідного судового рішення в порушення встановленого порядку не оприлюднюється більше місяця.

Натомість, уже за часів Луценка Генпрокуратурою закрито кримінальне провадження про незаконне збагачення колишнього міністра екології Миколи Злочевського.

Так само, як немає результатів розслідування НАБУ щодо обставин сприяння прокурорами у знятті арешту з майже 23 мільйонів доларів США, які зберігались на рахунку Злочевського у банку Лондона.

На початку березня 2017 року зі списку осіб, стосовно яких Європейським Союзом застосовано персональні санкції, виключено одного з найближчих соратників Януковича – Юрія Іванющенка. При цьому Генпрокуратура лише пожалілася на Верховний суд, який закрив справи по “Юрі Єнакіївському”. Не до кінця зрозумілою залишається і доля понад 100 мільйонів доларів США, що належать Іванющенку, арештованих у різних юрисдикціях Європи.

Провадження про “вишки Бойка” спочатку перетворилось на провадження про “вишки Кацуби”, а зараз взагалі не зрозуміло, кому буде приписано організацію цієї корупційної схеми. Олександр Кацуба, колишній заступник голови правління НАК “Нафтогаз України”, після восьми місяців перебування під вартою на початку березня вийшов на волю, уклавши угоду зі слідством.

Кацуба обвинувачувався у заволодінні коштами НАК “Нафтогаз України” в сумі понад 404 мільйони доларів США та ще майже 450 мільйонами гривень (це близько 56 мільйонів доларів США за курсом на момент вчинення), а також у замаху на заволодіння понад 5 мільярдів гривень (близько 637 мільйонів доларів США за курсом на момент вчинення).

За умовами укладеної угоди зі слідством, Олександр Кацуба заплатив штраф усього лише в розмірі 100 мільйонів гривень – це близько 3,5 мільйонів доларів США на момент сплати), а також надав показання, що викривали інших осіб, причетних до вчинення злочину.

Окрім очевидної неспівмірності суми сплаченого штрафу з розміром завданих злочинною діяльністю збитків, виникає також і запитання до цінності показань, даних Олександром Кацубою. При цьому його старший брат Сергій, який також свого часу обіймав посаду заступника голови правління НАК “Нафтогаз України”, до цього часу перебуває у розшуку у тому ж кримінальному провадженні.

Ще у 2014 році Віталій Ярема, на той час Генеральний прокурор, заявляв про понад 30 розпочатих розслідувань за фактами корупції політичної верхівки часів Януковича, у яких було арештовано активів підозрюваних на понад 6,2 мільярди гривень та 1,8 мільярдів доларів США. У той же час, хід та результати розслідування корупційних злочинів високопосадовців часів Віктора Януковича та повернення у державний бюджет здобутих у їх результаті активів становлять не менший суспільний інтерес.

Однак, навіть на прямі запити Transparency International Генпрокуратура зараз надає розрізнену, а інколи навіть суперечливу інформацію стосовно таких кримінальних проваджень.

Поряд з цим, у ГПУ уже є досвід утворення відкритого реєстру кримінальних проваджень про злочини, вчинені проти учасників Революції Гідності, у якому періодично оновлюється інформація про хід розслідування кожного кримінального провадження, повідомлення про підозри, скерування обвинувальних актів до суду та результати судових розглядів у них.

Transparency International Україна вже декілька місяців намагається донести до керівництва Генпрокуратури (як у ході робочих зустрічей, так і в публічних зверненнях та офіційних листах) необхідність створення такого реєстру розслідувань корупційних злочинів часів Януковича – але, на жаль, поки безрезультатно.

Більше того, незважаючи на вимогу закону стосовно щорічного звітування перед парламентом, у 2017 році такий звіт особисто Генпрокурор надав поки що лише у вигляді картинки.

Під час візиту у червні 2016 року до України голови правління глобальної мережі Transparency International Хосе Угаса президент України Петро Порошенко у ході зустрічі, на якій був присутній і генпрокурор Юрій Луценко, попросив його сприяти поверненню награбованого режимом Януковича до України.

Однак, закритість та фактична відсутність будь-якої публічної інформації від Генеральної прокуратури України про динаміку конкретних розслідувань та структуру арештованих активів не дозволяє проводити ефективну комунікацію з нашими міжнародними партнерами та розробляти з ними конкретні спільні заходи.

У липні 2017 року у США пройде перший Глобальний форум з повернення активів, на якому основний фокус буде зосереджений на справах України, Нігерії, Тунісу та Шрі-Ланки.

На жаль, робота правоохоронних органів України поки не дає підстав для оптимізму в питаннях повернення активів, здобутих у результаті корупційних злочинів і виведених за кордон.

На додачу, напередодні першої річниці Юрія Луценка на посаді Генерального прокурора суспільству стала відома інформація про припинення розшуку Інтерполом Віктора та Олександра Януковичів, а також Андрія Клюєва і Едуарда Ставицького. Офіційної інформації від Інтерполу про причини припинення розшуку не оприлюднено.

Зі слів представників ГПУ, таке рішення було ухвалено у зв’язку з недосконалістю українського законодавства про обрання особам, що перебувають у розшуку, запобіжних заходів. Однак, упродовж останнього року – а саме стільки, знову ж таки, зі слів представників ГПУ, розглядалась в Інтерполі скарга адвокатів Януковича, – жодних заяв про необхідність законодавчих змін у відповідності до вимог Інтерполу, від ГПУ не було чути.

Чи означає ця сумна картина, що для України уже все втрачено в контексті викриття масштабної корупції часів Януковича та повернення до бюджету вкрадених коштів?

Хотілося б все ж сподіватись, що поки ні. Але для досягнення бодай якогось результату – над ним треба працювати.

Щоб зробити спробу розібратись, Чи залишився ще у нашої правоохоронної системи шанс “вийти з честю” з історії розслідування корупції часів Януковича та що для цього необхідно?

Для того, щоб зробити спробу розібратись з цими питаннями, Transparency International Україна у кінці травня організовує міжнародну експертну дискусію, у якій візьмуть участь цілий ряд кращих світових експертів, у тому числі й голова правління глобального антикорупційного руху Хосе Угас.

На цей захід запрошено представників українських правоохоронних органів, які зможуть не лише отримати цінний досвід, але й попередньо домовитись про співпрацю щодо повернення коштів, вкрадених у України.

Сподіваємось, що запрошені керівники державних органів зможуть знайти у своїх графіках декілька годин для того, щоб долучитись до обговорення, викласти своє бачення проблеми і спробувати спільно знайти шляхи для її вирішення.

Ярослав Юрчишин, виконавчий директор ТІ Україна, спеціально для УП