30 липня Вищий антикорупційний суд передав в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів “Дім лісника” у Сухолуччі, який, на думку правоохоронців, належав Януковичу. Це рішення в рамках справи про заволодіння 17 га державної землі з лісового фонду. 

Так-так, ми вже почали забувати цей окремий епізод по Федоровичу. Ще за його “правління” і рік-два після втечі українці добре пам’ятали нахабні історії про мисливські угіддя Януковича, перекриті дороги та надмірно розкішне життя.

Якщо говорити не емоціями, а даними, то в ухвалах ідеться, ніби він разом з “невстановленими особами” розробив злочинний план-схему незаконного відчуження ділянки на території Сухолуцької сільської ради. Це ще було у 2007-2009 роках за часів його прем’єрства і президентства Ющенка. 

Державі ж це могло завдати шкоди в особливо великих розмірах. Чому пишу могло? Бо за стільки років рішення по цьому епізоду немає. Мало того, справа досі розслідується. Спершу нею займався Департамент спецрозслідувань ГПУ. Але Генпрокурор Луценко позбавив їх права розслідувати економічні злочини та справу щодо 4-го президента. А після втрати слідчих функцій у 2019-му — передали це “добро” в Національне антикорупційне бюро.

Це одна з очевидних причин, чому досі такий надзвичайно дорогий актив не передано в управління спеціально створеного для цього відомства — АРМА. Хоча слідчі судді Печерського райсуду арештували готельно-ресторанний комплекс ще у березні 2015-го. У травні 2016-го арештували майно, яке у ньому.

Друга очевидна причина — засідання неодноразово відкладалися через неможливість повідомити власника майна і забезпечити його участь у судовому засіданні.

На що Печерський райсуд наклав арешт і що зараз передають в АРМА?

Серед майна готельно-ресторанного комплексу: будинок для відпочинку (464,7 кв. м) і гостьовий будинок (745,6 кв.м), пристань на майже 130 кв.м, будинки “для тимчасового відпочинку”, альтанки, вольєр для мисливських собак (~255 кв.м), і навіть капличка.

А ще контрольно-перепускний пункт, будівлі для охорони та для апаратури… Про вміст цих приміщень можна почитати у самій ухвалі. Але я довго не витримав. І через надмірну, не завжди цінну для сторонньої людини деталізацію. І через особливості мови того, хто описував майно з Дому лісника.

Наприклад, “чучело кабана, чучело лося, кондиціонер, 2 дерев`яних столів, чучело лиса на дерев`яній підставці, статуетка дерев`яна на підставці, 15 м`яких стільців, статуетка дерев`яна качок на дерев`яній підставці, барний візок, шкіра кабана з головою, статуетка оленів на дерев`яній підставці, комод дерев`яний, макет програвача, камін, журнальний дерев`яний стіл малий, журнальний дерев`яний стіл великий, картина «собаки на сіні», 2 дивани м`яких, 2 стільця м`яких, кондиціонер, 2 аудіо колонки, шкіра коричневого кольору, чучело вовка, макет риби «щука», чучело кабана, 3 м`яких стільця, чучело оленя, холодильник для напоїв «Лібхер», барна стійка, 2 барних стільця, тумба барна, статуетка дерев`яна кабана та тигра, чучело сови і норки на дерев`яному брусі, картина із зображенням птахів та собак, шафа для напоїв, декоративна люстра з елементами рогів…

Що з сотень пунктів збереглося — поки незрозуміло. Так само, як і що робитиме АРМА. Агентство може як оголосити конкурс на управителя цього майна, так і реалізувати його, а кошти покласти на депозит. Вони мусять обрати варіант, який допоможе максимально зберегти економічну вартість активу. Бо саме це і є метою його створення. Дочекатися остаточного рішення у справі, а тоді або спрямувати кошти (актив) державі, або віддати власнику, якщо його виправдають.

Зрештою, колись же цю справу таки скерують до суду, так?

Джерело: blogs.pravda.com.ua