З моменту запровадження електронної системи закупівель минуло майже два роки. Із запуском ProZorro реформа не закінчилась: технічні та законодавчі зміни продовжуються. 13 квітня Президент України вніс до Верховної Ради законопроект № 8265 з позначкою “невідкладний”, який вносить зміни до Закону “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). Петро Порошенко пропонує врегулювати допорогові закупівлі, доопрацювати систему оскарження торгів, надати можливість учасникам виправляти помилки в документації протягом 24 годин з моменту їх виявлення, ввести електронні каталоги і розширити перелік дій, за які замовників можуть покарати. Прийняття цих правок має на меті вирішити низку проблем у сфері публічних закупівель.

1. “Спрощені” закупівлі

Так звані допорогові закупівлі хочуть врегулювати на законодавчому рівні. Чинний Закон України “Про публічні закупівлі” не має такого виду закупівлі і не регламентує механізм проведення допорогових закупівель. Там є лише норма, яка надає право державним замовникам використовувати електронну систему з метою вибору постачальника на суми, що не перевищують порогові значення відповідно до Закону. Враховуючи відсутність чіткої регламентації допорогових закупівель, зазначене створює складнощі як для замовників, так і для учасників закупівель. З метою врегулювання цієї ситуації законопроект пропонує запровадити “спрощену” процедуру закупівель, яка є аналогом теперішніх допорогових закупівель. На замовників можуть покласти обов’язок проводити закупівлі через ProZorro від 50 тис. грн в обов’язковому порядку. Сама процедура проведення “спрощених” закупівель схожа на процедуру відкритих торгів, але зі скороченими строками та без умови щодо обов’язкової участі мінімум двох учасників.

Основні етапи “спрощених” закупівель:

1. Оголошення про закупівлю.

2. Період уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.

3. Подання пропозицій учасниками.

4. Електронний аукціон.

5. Розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про “спрощену” закупівлю, та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника.

6. Визначення переможця та укладання договору про закупівлю.

7. Розміщення звіту про результати проведення спрощеної закупівлі.

Питання оскарження у допорогах є одним з найбільш гострих, оскільки у бізнесу відсутні важелі впливу на замовників і немає можливості відстоювати свої права. Законопроектом передбачено, що оскарження спрощених закупівель здійснюватиметься у судовому порядку. Однак, з урахуванням скорочених строків закупівлі і, навпаки, затяжних судових процесів, важко сказати про дієвість та ефективність такого оскарження.

2. 24 години на виправлення помилок

Багато помилок у тендерних пропозиціях трапляються через технічні недоліки. Як наслідок, такі пропозиції відхиляються і від цього зазнають втрат і замовники, які купують дорожче, і бізнес, який взагалі втрачає можливість укласти договір через неуважність. У разі прийняття законопроекту учасник отримує можливість виправляти помилки. Як це відбуватиметься? Замовник перевіряє пропозицію, виявляє помилки і в електронній системі формує вимоги до учасника щодо внесення змін. Учасник матиме 24 години, щоб відредагувати файли. Для мінімізації можливих маніпулювань перелік документів, котрі можна виправляти, буде обмежений.

3. Зміни в оскарженні закупівель

Система оскаржень має бути справедливою та забезпечувати рівні правила для всіх учасників закупівельного процесу. На сьогодні майже 30 % скарг, які потрапляють на розгляд колегії Антимонопольного комітету України (АМКУ), є не оплаченими. АМКУ вимушений їх розглядати і приймати рішення про відхилення. Це потребує часу на підготовку та формування самого рішення. Законопроект пропонує запровадити електронну систему для внесення оплати за подання скарг, що дасть змогу ефективніше використовувати час АМКУ та займатися розглядом лише оплачених скарг.

Головним нововведенням є розмір оскарження – 1,5 % очікуваної вартості закупівлі або лота.

Така висока вартість несе ризик закриття можливості учасникам захищати свої інтереси на великих торгах, що може негативно вплинути на всю сферу загалом. Разом з тим у разі задоволення скарги АМКУ планується, що кошти за оскарження повертатимуться скаржнику, що є доволі цікавим рішенням для бізнесу, яке, найімовірніше, буде сприйнято позитивно.

4. Електронні каталоги

Інформацію про ціни, технічні та якісні характеристики товарів, які пропонуються учасниками, планується згрупувати і вносити до електронних каталогів, у яких замовник зможе обирати собі певний товар. При здійсненні закупівель на допорогові суми замовники зможуть обрати товар із цього каталогу.

Законопроект пропонує замовникам два варіанти дій при закупівлі, залежно від вартості:

Від 50 тис. грн

Варіант 1. Провести “спрощену” закупівлю

Варіант 2. Обрати постачальника з електронного каталогу

До 50 тис. грн

Варіант 1. Самостійно обрати постачальника, укласти “прямий” договір та оприлюднити звіт в електронній системі

Варіант 2. Обрати постачальника з електронного каталогу та оприлюднити звіт в електронній системі.

5. Відповідальність за порушення

Законопроект Президента пропонує внести зміни до статті 16414 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАПУ). Стаття передбачає відповідальність за порушення у сфері публічних закупівель.

Зараз ця норма не є дуже дієвою, оскільки з прийняттям Закону “Про публічні закупівлі” не була приведена у відповідність до чинних законодавчих норм.

У частину дій, які вважаються протиправними, пропонується додати безпідставне застосування переговорної процедури закупівлі, необґрунтовану дискваліфікацію учасника, необґрунтоване визначення переможцем учасника тощо. Також серед запропонованих нововведень – відповідальність за невиконання рішення органу оскарження (АМКУ). За вказане порушення пропонується накладати штраф на керівника замовника у розмірі від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 тис. грн до 51 тис. грн). Таку ініціативу варто підтримати, адже вона має стати стримуючим фактором для тих, хто порушує правила гри в публічних закупівлях.

У контексті запровадження допорогових закупівель під дію Закону про закупівлі потрібно говорити про запровадження відповідальності за порушення під час їх проведення. Більшість допорогових закупівель проходять з суттєвими порушеннями та без будь-яких санкцій для порушників. Проведення допорогових закупівель є виключно рішенням замовника, в окремих випадках рішенням органу управління замовника (міською радою, обласною державною адміністрацією). Відповідно, за порушення в таких закупівлях може настати лише дисциплінарна відповідальність або ж кримінальна у разі заподіяння істотної шкоди інтересам держави. Правове врегулювання допорогових закупівель шляхом включення їх до Закону означає встановлення відповідальності за порушення, передбачені статтею 16414 КУпАПУ.

Пропоновані зміни є важливими та необхідними як для представників бізнесу, замовників, так і громадськості. Допорогові закупівлі надають можливість малому та середньому бізнесу розвиватись, а державі закуповувати товари на конкурентному ринку. Проведення закупівель з обов’язковим застосуванням електронної системи є механізмом забезпечення прозорого витрачання бюджетних коштів за допомогою вільного доступу до всієї інформації про закупівлю. Це дає змогу здійснювати оперативний державний та громадський контроль за закупівлями, а також запобігати корупції у цій сфері.

За матеріалом Ліга. Закон. Журнал “Юрист и Закон” №23.