Антикорупційна ініціатива ЄС в Україні разом з Агентством з питань запобігання корупції презентували нове дослідження стану корупції в Україні. 

Команда Info Sapiens за підтримки Уряду Данії провела опитування населення (2516 осіб), 1093 представників бізнесу та 98 експертів і порівняла з попередніми дослідженнями за 2017 рік. 

Загалом українці визнають, що корупція — суттєва проблема. Водночас, самі ж зізнаються, що дуже низько обізнані з роботою органів, що традиційно належать до антикорупційної інфраструктури. Це Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції та Вищий антикорупційний суд. 

28,2% визнають “абсолютну необізнаність” щодо результатів їх діяльності. Зрештою населення не асоціює антикорупційні органи з лідерами у боротьбі з корупцією. 

Водночас українці сприймають рівень корупції в антикорупційних інституціях вищим, ніж експерти. Наприклад, населення бачить поширеною корупцію в Антикорупційному суді (4,01 з 5 можливих), експерти — мінімальну (1,58). Це при тому, що експерти загалом оцінюють судову систему, як корумповану.

Також цікавим у дослідженні є порівняння з 2017 роком і даними GFK. Зокрема, суттєво порідшали примусові благодійні внески у школах і садках: оцінка знизилася з близько 70% до 55%. Це, мабуть, єдина позитивна тенденція серед населення.

Що запам’яталося найбільше?

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(294) "28,2% визнають “абсолютну необізнаність” щодо результатів їх діяльності. Зрештою населення не асоціює антикорупційні органи з лідерами у боротьбі з корупцією. " ["quote_author"]=> string(23) "Олеся Коваль" }

28,2% визнають “абсолютну необізнаність” щодо результатів їх діяльності. Зрештою населення не асоціює антикорупційні органи з лідерами у боротьбі з корупцією. 

Олеся Коваль

Корупція — одна з головних проблем українців

Українців попросили вказати три найважливіші проблеми. Станом на березень 2020 року — корупція у топі (37%), потім зростання цін та нестабільність курсу гривні (36%) і військовий конфлікт на Сході (35%). Нижче — криза державного управління та відсутність порядку (32%), неефективна система медичних послуг (28%).

Але якщо оцінювати кожну проблему окремо, то найсерйозніше українці ставляться до військових дій на Донбасі. 72,7% оцінили цю проблему, як дуже серйозну. Щодо корупції, то вона — на другій сходинці (69%), опісля — висока вартість та низька якість медичних послуг (67,3%).

Обізнаність про корупцію впала

Українців загалом і бізнес окремо запитували, наскільки вони інформовані щодо корупції. Зокрема про те, що таке корупція, який її рівень, про антикорупційні інституції та їхню ефективність.

Ідентифікувати корупцію та її прояви більшості опитаних важко. Понад половина (51,9%) населення визнає, що вони “або зовсім не обізнані або обізнані поверхово щодо феномену корупції”.

Найбільші плями — антикорупційна інфраструктура та результати її роботи. 28,2% нічого не знають про це. Ідеться про роботу НАБУ, САП і НАЗК.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(334) "Ідентифікувати корупцію та її прояви більшості опитаних важко. Понад половина (51,9%) населення визнає, що вони “або зовсім не обізнані або обізнані поверхово щодо феномену корупції”." ["quote_author"]=> string(23) "Олеся Коваль" }

Ідентифікувати корупцію та її прояви більшості опитаних важко. Понад половина (51,9%) населення визнає, що вони “або зовсім не обізнані або обізнані поверхово щодо феномену корупції”.

Олеся Коваль

Населення, бізнес та експерти бачать корупцію в різних сферах

Як зазначається у дослідженні, населення найчастіше приписує корумпованість інституціям, з якими стикається рідко — митниці, судам, Верховній Раді, прокуратурі, — і тільки на п’ятому місці — медичні заклади, з якими люди мають більше досвіду взаємодії.

Для українців загалом “найбільше корупції” — на митниці (4,5 з 5 можливих), у судах (4,43), парламенті (4,37), прокуратурі (4,33) та медицині (4,32).

Підприємці ж бачать зловживання не лише на митниці (4,19) та в парламенті (4,08), але й у будівництві великої інфраструктури (4,07), приватизації (4,04) та земельних відносинах (4,01).

Натомість експерти не включили у топ-5 ані суди чи парламент, ані прокуратуру та медицину. Їхні “лідери” — земельні відносини, містобудування, митниця, будівництво великої інфраструктури та поліція (крім патрульної).

Цікаво, що на думку населення, поширеність корупції в Антикорсуді — доволі висока (4,01). Так само як у САП (3,97), НАЗК (3,95) і НАБУ (3,92). 

Підприємці вже дають нижчі оцінки антикорупційним інституціям: Спеціалізована антикорупційна прокуратура (3,39 з 5), ВАКС (3,33), Національне антикорупційне бюро (3,29) та НАЗК (3,24).

А ось експерти протилежної думки від населення. Вищий антикорупційний суд — найменш корупційний (1,58 за 5-тибальною шкалою), над ним НАБУ (2,17), НАЗК (2,52) і Антикорупційна прокуратура (2,8).

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(246) "Для українців загалом “найбільше корупції” — на митниці (4,5 з 5 можливих), у судах (4,43), парламенті (4,37), прокуратурі (4,33) та медицині (4,32)." ["quote_author"]=> string(23) "Олеся Коваль" }

Для українців загалом “найбільше корупції” — на митниці (4,5 з 5 можливих), у судах (4,43), парламенті (4,37), прокуратурі (4,33) та медицині (4,32).

Олеся Коваль

Оцінка ефективності протидії корупції суттєво залежить від рівня обізнаності

На думку українців, найефективніше протидіють корупції у навчальних закладах, сфері соціальних виплат і комунальних послуг. Лідер серед інститутів влади — Президент та його Офіс, органи місцевого самоврядування. Найменш ефективні — суди та Верховна Рада. НАЗК і НАБУ залишилися на рівні 2017 року. 

До речі, що більш обізнаний респондент у питаннях корупції, то більш скептично він ставиться до результатів боротьби з нею.

Підприємці практично поділяють ці думки населення. Єдина різниця — розчарування в НАБУ і НАЗК, що вилилося в падінні оцінок.

Водночас експерти не поділяють думки населення та бізнесу й найвище оцінили ефективність влади у протидії корупції. Аргументи дослідників такі. Вони порахували загальний індекс ефективності протидії корупції як середню оцінку по всіх установах: населення (2,15), бізнес (2,36) і експерти (2,70).

Експерти помістили в топ антикорупційні органи, а саме — ВАКС, НАБУ і САП. Очевидно, що відсутність НАЗК у цьому переліку свідчить про розчарування діяльністю інституції в останні роки. Власне, неефективність Агентства і стала причиною його перезавантаження.

Таким чином, загальне інформаційне тло та різниця між очікуваннями українців і показаними владою прикладами боротьби з корупцією впливають на загальні оцінки. Інша справа, що самі очікування часто є нерелевантними. 

Зрештою “посадки” – не єдине мірило ефективності боротьби з корупцією. Але для простих людей здебільшого саме вироки є маркером успіху у цій сфері.

Нагадаю, що взимку Трансперенсі презентувала щорічний Індекс сприйняття корупції. Дослідження показало падіння українських показників на два пункти. Україна отримала 30 балів зі 100 можливих і повернулася на рівень 2017 року.

Оцінка України сформувалася з 9 різних досліджень. Три показали незначне зростання, три нульову динаміку, а три — зниження. 

Найбільший мінус — 13 пунктів у дослідженні Global Insight Country Risk Ratings. Ідеться про ризик, що люди/компанії в країні зіткнуться з хабарництвом чи іншими корупційними практиками ведення бізнесу, від отримання великих контрактів до повсякденної роботи.

Враховуючи ці дані, організація надала 5 рекомендацій на 2020 рік, які допоможуть знизити рівень корупції в Україні. Серед них — реформи судової системи та СБУ, впровадження змін задля запобігання політичній корупції та відкритий процес приватизації.

Детально про саме дослідження можна прочитати тут.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(375) "Загальне інформаційне тло та різниця між очікуваннями українців і показаними владою прикладами боротьби з корупцією впливають на загальні оцінки. Інша справа, що самі очікування часто є нерелевантними. " ["quote_author"]=> string(23) "Олеся Коваль" }

Загальне інформаційне тло та різниця між очікуваннями українців і показаними владою прикладами боротьби з корупцією впливають на загальні оцінки. Інша справа, що самі очікування часто є нерелевантними. 

Олеся Коваль