“І для чого ті е-декларації, якщо вони не працюють?”, – обурився друг, переглядаючи за кавою стрічку Фейсбуку. – “Реєстр уже напханий по саме нікуди, а користі нема.
Чи вони там коровам хвости крутять, у тому Агентстві?”.
Його роздратування зрозуміле. НАЗК перевірило трохи більше трьох сотень з понад 2,5 мільйонів нових, електронних декларацій, які могли зчинити тектонічні зсуви в країні.
Негаразди в їхній верифікації неодноразово помічали і міжнародні партнери. Навіть НАБУ, яке має інший фокус, відкрило понад 80 кримінальних проваджень на підставі власних перевірок.
Чому корупціонери поки загалом почуваються в безпеці?
1. Перевірка декларацій вручну
Відгадайте, коли були готові частини реєстру, які би дозволили запустити автоматизований контроль статків посадовців? Ще у вересні 2016 року!
Але от халепа! НАЗК тоді з незрозумілих причин двічі відмовлялося їх прийняти.
Чи не тому, що писати запити, надсилати їх звичайною поштою та чекати відповіді більш “ефективно”? Тим паче, маючи доступ лише до 13 з 29 реєстрів.
А може, причина була в тому, що запущений 1 вересня реєстр уже не дозволяв “прикрутити” автоматичні модулі? Адже програма, за словами президента, була “кардинально перероблена”.
2. Недосконалий порядок перевірки
Уже більше 300 тисяч декларацій топ-можновладців мають бути обов’язково перевірені. І для початку кожної перевірки потрібно рішення керівників Агентства, які на власний розсуд призначать перевіряльника.
Але навіть до перевірених десятків є питання. Наприклад, НАЗК не відреагувало на незадеклароване майно того ж президента, коли його викрили журналісти-розслідувачі.
Чому? Ви здивуєтесь, але Агентство може перевіряти тільки те, що було задекларовано!
Але і це ще не все. На перевірку відводиться максимум 60+30 днів. А якщо НАЗК не отримало за цей час певну інформацію? Тоді декларацію можна хоч до рани прикладати, настільки все непідтверджене вважатиметься гарним.
І потім повторно перевірити цього ж чиновника за тих же обставин неможливо. Таке щеплення проти правдивості не поборють і встановлені два роки в’язниці за брехню в декларації.
3. НАЗК царює, але не править
Агентство затвердило вищезгаданий порядок фактично під впливом Мін’юсту задля його державної реєстрації. Проте це не єдиний приклад обмеженості НАЗК в діях.
Агентство як власник реєстру досі не є його технічним адміністратором. Ним є ДП “Українські спеціальні системи”, що керується Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації.
Саме ця служба ледь не зірвала запуск цієї реформи взагалі, коли вчасно не надала необхідний системі сертифікат, пам’ятаєте?
Наслідком є те, що НАЗК не може самостійно сформувати “досьє декларанта” або створювати власні параметри пошуку інформації. І не несе повної відповідальності за роботу реєстру, з падіннями якого багато хто стикався під час заповнення декларацій.
4. Нехтування міжнародними порадами
Іноземні експерти Тілман Хоппе та Вальц Калнінш оцінили, що наразі менше 5% від доступних даних вивчаються під час перевірки. Це означає фактичну легалізацію прихованих порушень.
У зроблених рекомендаціях вони зазначили, що корупціонерам з майном незрозумілого походження варто тільки зачекати спливу надто коротких строків давності (2 роки з моменту скоєння адміністративного, 1 рік – дисциплінарного порушення), допоки існує низка штучних зовнішніх обмежень для детальної перевірки НАЗК.
Лідер Групи підтримки України в Єврокомісії Франк Поль пізніше здивувався, що значна частина цих рекомендацій не була використана, хоч Агентство і просило їх надати.
Що ж тоді робити?
Незалежна міжнародна експертиза реєстру могла би визначити технічну якість системи. Його треба відкрити для міжнародних експертів.
Агентство також повинно отримати повний доступ до державних реєстрів і стати адміністратором системи, у якій нарешті будуть запущені автоматичні модулі перевірки декларацій.
Але справжні результати, на які всі очікують, з’являться лише коли НАЗК буде незалежним. Це означає перезапуск Агентства за новими правилами. Відповідний законопроект, який був схвалений Радою Європи, лежить майже півтора року в парламенті.
Так само НАЗК з Мін’юстом мають виправити механізм так званої “повної перевірки”, щоб е-декларування стало дійсно ефективними ліками проти корупції, а не черговим “фуфломіцином” для європейців задля викачування грошей.
Влада весь цей час годувала жданиками, але невідкладне створення ефективного механізму перевірки е-декларацій посадовців уже прямо згадуєтьсяЄС на нещодавньому саміті як умова безвізу.
Може, загроза його втрати дозволить зберегти оптимізм та ще побити лихом об землю?
Олександр Калітенко, експерт з аналізу політики, Transparency International Україна
