“Проєкт Разумкова” — це утопія?

Депутати, засукавши рукава, день і ніч виписують стоси сторінок законопроєктів, покликаних відновити вбиті норми закону “Про запобігання корупції” та кримінального кодексу, а також шукають варіанти, як юридично та, деколи, творчо зупинити роботу Конституційного Суду України.

Експерти і не тільки згенерували чимало ідей, кожна з яких має свої плюси та мінуси. Проте депутати вирішили не дослухатися до порад і висновків фахівців. Законопроєкт 4304, який вже встигли охрестити «проєктом Разумкова», раніше отримав підтримку антикорупційного комітету. 

І тут від початку хочеться зазначити, що цей проєкт закону настільки далекий від верховенства права та юридичної техніки, що його можна назвати «ультрапростим рішенням». На думку пана Разумкова та ще 124 депутатів, вийти із кризи і повернути знищене КСУ дуже просто. Бо ж ось воно — рішення на поверхні! Цитую: 

«Стаття 1. Відновити з дня набрання чинності цим Законом дію пунктів 6, 8 частини першої статті 11, пунктів 1, 2, 6–101, 12, 121 частини першої, частин другої – п’ятої статті 12, частини другої статті 13, частини другої статті 131, статті 35, абзаців другого, третього частини першої статті 47, статей 48–51, частин другої, третьої статті 52, статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700–VII, а також статті 3661 Кримінального кодексу України в редакціях зазначених положень, що діяли станом на 27 жовтня 2020 року».

Все. Крапка.

Так, цей законопроєкт складається лише з однієї статті, в якій ідеться про відновлення всіх тих пунктів закону, що їх скасував КСУ. І це вже є правовим нігілізмом та відірваним від рішення КСУ варіантом, бо:

• цей проєкт не враховує жодних причин, з яких пропоновані норми були названі неконституційними у зловісному рішенні КСУ від 27 жовтня; 
• КСУ в будь-який момент скасує і його. І для цього суддям буде достатньо всього однієї години засідання. І справи та робота, розпочаті антикорорганами, знову будуть припинені;
• чиновники сміливо зможуть ігнорувати цей закон, бо неможливо поновити те, чого нема. Будь-який суд буде керуватися рішенням КСУ, а не цим законом;
• законодавець навіть не дотримався технічних норм щодо нумерації статей та пунктів.

Я цілком розумію цю сотню нардепів на чолі з Разумковим. Їм хочеться, щоб все це припинилося, щоб не смикали та не вказували на те, що треба зробити й виправити. А ще комусь, можливо, хотілося продемонструвати відмінність від радикальної позиції президента Зеленського. 

Але пан Разумков і Ко мають усвідомити, що просто “відкотити” все назад неможливо. Наведені КСУ обґрунтування неконституційності зазначених у рішенні статей викликають більше запитань, ніж відповідей, і є дуже загальними, що вимагає переписувати кожну статтю і пункт дуже ретельно. Тут немає простого рішення — потрібні час, терпіння, а головне — бажання якісно відновити законодавство.

Єдиним можливим (далеко не ідеальним) варіантом голосування за законопроєкт Разумкова може бути підтримка цієї ініціативи в першому читанні без скорочення строків роботи над ним. А потім треба сідати й таки переписувати кожну статтю і пункт дуже ретельно до другого читання. І все це має відбутися вже цього року, адже зовсім скоро НАЗК потрібно буде перевіряти декларації чиновників за 2020 рік.

Відверто кажучи, не це зараз головне. Криза посилюється, і набагато загрозливішим для країни є продовження вільної творчості та існування такого Конституційного суду. Зараз треба приділити увагу, перш за все, діям і майбутньому складу КСУ, а вже потім ретельно відновлювати антикорупційне законодавство.

Ми вже говорили про 5 необхідних кроків для розв’язання наявної проблеми.

–

Наголошую, саме з питання КСУ необхідно починати розв’язувати цю кризу. Все інше – це окозамилювання та політичний PR. Нещодавно понад 50 громадських організацій закликали суддів КСУ подати у відставку. Це міг би бути найпростіший крок на початку довгого шляху.

У разі, якщо депутати продовжать імітувати активну боротьбу, наступного понеділка вони вже можуть прокинутися в іншій країні. В країні, де першочерговим питанням буде виживання, а не кількість відвіданих за тиждень телешоу.