Що загрожує реформі банкрутства?

Дотепер в Україні не було дієвого механізму з продажу майна банкрутів. І через це страждали як потенційні покупці, так і кредитори. За роки тривалої процедури кредитор міг повертати менш як 10% своїх інвестицій, вкладених у компанію, яка стала банкрутом. Сам механізм продажу майна боржника був складним і закритим, що точно відлякує потенційного покупця. Але все може змінитися.

У квітні цього року ми отримали новий Кодекс з процедур банкрутства. І він пропонує чудове рішення – продавати майно боржників в електронній торговій системі на онлайн-аукціонах. 

Та самі по собі аукціони не працюватимуть. Потрібно сформувати доступні та зрозумілі правила для учасників ринку. Тож за умовами Кодексу Міністерство юстиції України підготувало проєкт постанови, аби визначити процедуру продажу майна та обрати адміністратора системи, в які усе й продаватиметься. Її має розглянути та затвердити Кабмін.

Але документ, який наразі пропонує Мін’юст, по факту може провалити реформу банкрутства.

Спершу Мін’юст відмовлявся створити робочу групу для підготовки постанови про організацію та проведення аукціонів з продажу майна банкрутів. Представники міністерства відмовили у цій ідеї, бо, мовляв, не потребували експертності та бачення учасників ринку. Врешті  Мін’юст підготував документ самостійно. Та чомусь вирішив заховати якомога далі проєкт Постанови від експертів та громадськості. І не дивно, бо після того, як ви пройдете квест з пошуку документа на сайті, настає розчарування

Постанова приховує чотири проблеми, які зможуть провалити реформу банкрутства в Україні.

1. Конкурс з відбору адміністратора торгової системи проведуть для “своїх”

Визначення адміністратора пропонують покласти на спеціальну конкурсну комісію Мін’юсту. При цьому умови конкурсу не визначені. Створення такої комісії та проведення процедури відбору адміністратора однозначно потребуватиме додаткового часу. 

Ми пам’ятаємо, як одна конкурсна комісія Мін’юсту відбирала організатора торгів із продажу арештованого майна. Всі умови були прописані під одного конкурсанта. Тоді перемогло підконтрольне Мін’юсту держпідприємство СЕТАМ. Воно було саме тим єдиним на ринку, яке відповідало всім критеріям конкурсу: статутний капітал у розмірі 5 млн гривень, досвід не менше ніж 3 роки та філії у 2/3 областях України. 

2. Комісія з розгляду скарг буде закритим клубом 

Проєкт постанови передбачає створення ще однієї спеціальної комісії. Вона має здійснювати відбір і підключення електронних майданчиків до системи, а також розглядати скарги і звернення щодо проведення аукціонів.

Цю комісію повинен утворити Мін’юст. Якби до комісії можна було залучити представників державної влади та громадськості, а не тільки представників міністерства, то це б вберегло від концентрації всіх важелів впливу в руках Мін’юсту. Але наразі є ризик, що комісія стане таким собі закритим клубом для обраних Міністерством юстиції.

3. Порядок проведення електронного аукціону відсутній

У проєкті постанови немає положень, які регламентують порядок проведення аукціону на підвищення ціни чи аукціону на пониження ціни. Натомість визначати процедуру аукціону буде регламент адміністратора, якого має призначити вже згадувана комісія. 

По суті, такий регламент буде внутрішнім документом організації, яка адмініструватиме електронну торгову систему. Тобто, все майно банкрутів, що буде продаватися в Україні, реалізовуватиметься за незрозумілими та непрозорими правилами. Ці правила встановлює не Кабмін (хоча мав би він), а винятково сам адміністратор. А якщо адміністратор системи захоче внести зміни до регламенту, які не відповідатимуть Кодексу з процедур банкрутства, і це негативно відзначається на учасниках?

Наприклад, коли затверджувався Порядок проведення електронних аукціонів з малої приватизації, в ньому були вичерпно розписані процедури проведення кожного з аукціонів, передбачені усі ризики, строки та відповідальність.

4. Продаж майна банкрутів без чесних та конкурентних аукціонів

Проєкт містить норму, що прямо суперечить Кодексу банкрутства. Ідеться про розкриття кількості учасників та їхніх унікальних індивідуальних кодів ще до аукціону. Оприлюднення таких даних може призвести до спотворення результатів аукціону, зниження конкуренції, а надалі – до зниження цінових пропозицій потенційних учасників.  

Як уникнути загроз?

Для уряду буде просто безвідповідально прийняти правила з продажу майна боржників у такій редакції. Єдиним розумним виходом із ситуації буде створити робочу групу з представників ринку та експертів. Натомість, такі заклики лунали вже давно, і Мін’юст на них відповідав, що потреби в робочій групі немає.

“Майбутня постанова повинна стати тим документом, який допоможе ефективно продавати майно боржників через прозору та зручну онлайн-систему. Публічний онлайн-аукціон і рівні правила гри замінять умови, коли майно банкрутів продавалось за безцінь”.

Скоріш за все, теперішній Кабмін вже не встигне прийняти постанову. Уже незабаром повноцінно запрацює новий парламент. Протягом двох місяців від першого засідання народні обранці мусять визначитися зі складом Кабміну. І саме від нового уряду та Прем’єра залежить, чи втіляться принципи, закладені в реформу банкрутства. Майбутня постанова повинна стати тим документом, який допоможе ефективно продавати майно боржників через прозору та зручну онлайн-систему. Публічний онлайн-аукціон і рівні правила гри замінять умови, коли майно банкрутів продавалось за безцінь. Надійні правила та можливості реформи банкрутства також дадуть змогу Україні піднятись на позиції “Захист інвесторів” у рейтингу Doing Business.

Доля сотень тисяч інвесторів зараз залежатиме від нової влади. Саме тому, важливо визначити надійного та спроможного адміністратора торгової системи з усією технічною готовністю уже сьогодні. Але без якісних правил, це може ніколи так і не відбутись.