Минулого довоєнного року комунальні організації Києва придбали трохи більше 59 тисяч тонн технічної та промислової солі для обробки доріг і тротуарів. Тоді місту це обійшлося у 81,8 млн грн. Такі дані ми отримали за допомогою публічного модуля аналітики BI Prozorro, коли обрали часовий відрізок публікації оголошень з січня 2021-го до 22 лютого 2022 року.
Судячи з документів, опублікованих на Prozorro, левова частка цієї солі (58,9 тисяч тонн) була вироблена на потужностях ДП «Артемсіль» у Соледарі, що на Донеччині — незалежно від компанії-постачальника. Ще майже 5 тонн солі тоді придбали в українських компаній, які отримали її з Мозиря (Білорусь). Походження решти майже 125 тонн солі встановити не вдалося. Крім того, було придбано ще 42,4 тонни готової піщано-соляної суміші.
Беззаперечним лідером за кількістю поставленої солі того року в Києві було ТОВ «Костанза» — понад 53 тисячі тонн, вартістю 72,3 млн грн. Цей же постачальник лідирував у закупівлях і 2019-2022 років по всій Україні. Тоді 11 областей замовили «Костанзі» 93,6 тисяч тонн солі (34% від загального обсягу) за 121 млн грн.
За даними Мін’юсту, ця компанія була зареєстрована у 2015 році в Києві й наразі вона має київську прописку. Але з кінця 2020-го і до травня 2022 року юридична адреса товариства змінювалася на село Комишувате, що під Маріуполем на Донеччині.
За даними видання «Олігарх», одна зі співвласниць ТОВ «Костанза» — Лариса Похила — була співробітницею російської компанії «Лукойл». Вона працювала на Одеському НПЗ, коли він належав росіянам. Товариство також є фігурантом щонайменше чотирьох кримінальних проваджень за підозрою у привласненні бюджетних коштів.
Дорожники знайшли альтернативні джерела видобутку солі замість призупиненого виробництва на Донеччині
Після розгортання наступу військ рф на територію України активізувалися й обстріли об’єктів на сході країни. Були влучення й у потужності найбільшого в Європі підприємства із видобутку солі ДП «Артемсіль» у Соледарі, що поблизу Бахмута. За даними «Вільного радіо», підприємство пережило влучання в адмінбудівлю, рудники, матеріальні склади, вузлові залізничні лінії. Із квітня 2022 року держпідприємство зупинило роботу, бо продовжувати виробництво було неможливо через постійні обстріли росії.
Тому ж «Вільному радіо» в.о. директора ДП «Артемсіль» Віктор Юрін повідомив, що у квітні працівники вивезли у торговельні мережі всі запаси солі, які змогли. На полицях магазинів на якийсь час утворився дефіцит, але врешті підприємці знайшли нових постачальників.
Що ж до технічної солі для обробки доріг у зимовий період, то профільним установам також довелося шукати альтернативи. Так, «Укравтодор» знайшов заміну на заході: Стебницьке родовище калійних солей у Львівській області та Буштинське родовище — у Закарпатській області.
«Ми вже провели технічні випробування матеріалів. Наявна сировина не поступається за якістю тій, яку ми закуповували раніше, а іноді навіть краща за плавильністю матеріалу», — зазначив перший заступник голови «Укравтодору» Андрій Івко в інтерв’ю агенції «Інтерфакс-Україна» у вересні.
Крім того, за його словами, агентство працювало з європейськими партнерами на предмет закупівлі технічної солі з Європи. А ще — визначило для себе родовище бішофіту на Полтавщині.
Судячи з даних Prozorro, приблизно тими самими джерелами послуговувалися й комунальні організації Києва під час замовлення протиожеледних матеріалів. Так, з вересня профільні підприємства уклали 32 договори на постачання майже 40 тисяч тонн солі, піску й бішофіту для посипання доріг на суму 151,5 млн грн. Із них саме солі — 148 тисяч тонн, готової піщано-соляної суміші — майже 10 тонн.
Замість солі з Соледару вулиці Києва оброблятимуть єгипетською, румунською, турецькою, чеською та німецькою сіллю
Лідер минулих років ТОВ «Костанза» не змогло швидко зорієнтуватися й віднайти нових партнерів. КП «ШЕУ по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району» замовило підприємству лише 185,6 тонни солі, придбаного з решток ДП «Артемсіль». Це обійшлося комунальному підприємству в 1,1 млн грн, тож ціна вийшла найнижчою — по 6 000 грн за тонну.
Водночас ФОП Романенко Максим Юрійович, за договором, укладеним наприкінці жовтня, продав 70 тонн солі з Соледару по 10 200 грн за тонну КП по утриманню зелених насаджень Святошинського району. При тому, що середня ціна по всіх договорах складає 10 700 грн/т.
Загалом мінерал, видобутий на потужностях ДП «Артемсіль» в Соледарі, привезуть троє постачальників: ТОВ «Костанза», ФОП Романенко і ФОП Костюк. Разом це 265,5 тонн солі, що у 222 рази менше за торішні обсяги. Ймовірно, це ті рештки, які лишалися на складах за межами бойових дій.
Найдорожче сіль обійшлася КП «Автотранспортне підприємство КМДА» — по 17 000 грн за тонну. Комунальне підприємство замовило 300 кг такого мінералу у ТОВ «Лактехпром», зареєстрованого у Києві. Місце видобутку постачальник не зазначив.
Другою за ціною стала сіль для КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району». Її з Румунії поставило ТОВ «Торговий Дім «Кип і Ко» – по 13 860 грн за тонну.
Це теж один із найбільших постачальників минулих років, який за обсягами замовлень солі був третім. У 2019-2020 він поставив 23,5 тисяч тонн солі в 11 областей. Це склало 8,6% від загального обсягу. А в 2021-му товариству замовили 1,7 тисяч тонн цього мінералу для Києва на загальну суму 2,4 млн грн.
Компанія була зареєстрована у 2016 році в Києві, після 10 місяців роботи перереєструвалася в Полтаві й після 4-х років співпраці з місцевими організаціями, у червні 2020-го, повернулася в Київ.
Сіль з Румунії також поставляє київське ТОВ «Стоунсенд». Цій компанії замовили 1,9 тисяч тонн мінералу за 23,3 млн грн. Крім того, вулиці посипатимуть сіллю з Туреччини, 510 тонн якої Києву продали ТОВ «Стоунсенд», ТОВ «Аріал Альянс» і ТОВ «Надійна транспортна компанія».
Ще 221,5 тонни солі, видобутої в Німеччині, має привезти київське ТОВ «А. Т. Смарт Трейдінг». Фірма була зареєстрована у 2013 році як рекламне агентство із назвою ТОВ «Група компаній «Ріда Стиль». У 2018 році товариство змінило рід діяльності на оптову торгівлю, а з кінця 2019-го почало отримувати замовлення від бюджетних організацій.
Крім того, 20 тонн солі з Чехії отримає КП по утриманню зелених насаджень Дарницького району. Її поставить «Торговий Дім «Кип і Ко», про який ми згадували вище.
Цьогорічним ТОПом з постачання солі для доріг стало київське ПП «Лідер». Комунальні організації Києва замовили цій компанії 10,4 тисячі тонн цього мінералу, видобутого в Єгипті. Загальна вартість – 101 млн грн. «Лідер» було зареєстроване у 2001-му, але почало працювати з бюджетними організаціями лише восени цього року. Компанія є членом Національної асоціації дорожників України, а також фігурує у кількох розслідуваннях щодо завищення вартості матеріалів і складових на будівництві доріг — як субпідрядник та один з контрагентів.
Також Київ отримає 60 тонни солі, постачальники якої не зазначили місце видобутку. Двоє з них зареєстровані у Львівській і Тернопільській областях, тож можливо її видобували на Бурштинському та Стебницькому родовищах.
Окрім солі, дороги посипають піском, бішофітом і щебенем
За даними КК «Київавтодор», підпорядковані їй комунальні підприємства, крім технічної солі, використовують для обробки вулично-дорожньої мережі також пісок, дрібний щебінь і бішофіт. Зокрема в період з червня до середини листопада цього року вони замовили 25,8 тисяч тонн піску та 4 тонни гранульованого кристалічного бішофіту.
При цьому, за даними реєстру платежів Spending, з червня з бюджету Києва перерахували постачальникам 22,6 млн грн за технічну сіль, пісок, щебінь та відсів.
Загалом же, станом на 18 листопада (до початку відчутних заморозків та опадів снігу) на базах шляхово-експлуатаційних комунальних підприємств міста знаходилося 13 900 тонн технічної солі, 1 700 тонн з якої було придбано з травня цього року. Крім того, Київ зберігав 11 300 тонн піско-соляної суміші, отриманої в результаті перемішування піску та технічної солі. Такі дані надав «Київавтодор» у відповідь на наш інформаційний запит.
Що ж до планів на всю зиму, то 25 жовтня Київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження, згідно з яким для обробки дорожнього покриття в осінньо-зимовий період 2022-2023 років має бути заготовлено 52 600 тонн технічної солі.
Довідково. Для підрахунку були використані закупівлі комунальних підприємств, проведені з червня і до 14 грудня. Це, зокрема, «Київжитлоспецексплуатація», «Київтеплоенерго», «Київпастранс», «АТП КМДА», «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них «Магістраль», а також аналогічні ШЕУ Солом’янського, Дніпровського, Святошинського, Оболонського та Печерського районів, Керуючі компанії з обслуговування житлового фонду Оболонського, Святошинського, Солом’янського, Дарницького та Печерського районів, КП по утриманню зелених насаджень Голосіївського, Дарницького, Оболонського, Печерського, Подільського та Святошинського районів, а також — КП КМДА по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо».
Хто відповідає за прибирання доріг у Києві і куди можна звертатися зі скаргами
За даними Київської міської державної адміністрації, за посипання доріг протиожеледними засобами у місті відповідають комунальна корпорація «Київавтодор» та підпорядковані їй підприємства зі шляхово-експлуатаційного управління в районах.
Розчищенням парків і скверів переважно займаються районні комунальні підприємства з утримання зелених насаджень. Крім того, за прибирання й обробку вулиць і внутрішньоквартальних проїздів у житлових масивах займаються керуючі компанії з обслуговування житлового фонду районів міста.
Що ж до тротуарів на загальних вулицях, то за їх чистотою мають доглядати підприємці, які провадять бізнес уздовж відповідних ділянок — в кіосках та на перших поверхах. Вони можуть прибирати й посипати самостійно або укласти договір на надання таких послуг із комунальними організаціями. Відповідні вимоги для всіх підприємств у містах містяться у Типових правилах благоустрою території населеного пункту, що їх затвердило Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ у 2017 році.
Як повідомляла пресслужба КМДА, про необроблені протиожеледними матеріалами ділянки й території можна повідомляти до Контактного центру міста Києва за коротким номером 15-51 або на порталі.
Текст підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS”
Джерело: lb.ua
