Майже 70% населення України проживає в містах. Понад 18 мільйонів людей проживають в 100 найбільших містах. Більше третини громадян щорічно особисто контактує з органами місцевого самоврядування, і ще більший відсоток взаємодіє з ними в письмовій або онлайн-формі. Від спілкування про отримання субсидій до оформлення ліцензій та відкриття власного бізнесу.

З 2014 року в Україні відбувається процес децентралізації. Влада та фінансові повноваження були делеговані від органів державної влади до органів місцевого самоврядування. Міста отримали великий поштовх для розвитку — лише у 2018 році доходи найбільших міст сягнули 235 млрд грн. 

Однак збільшення ресурсів несе за собою зростання корупційних ризиків. Зазвичай більше уваги приділяється положенням про прозорість установ національного рівня, водночас як фокус має бути направлений саме на діяльність місцевої влади.

 

Прозорість більше не є невідомим шляхом для українських міст

Чотири роки тому, коли програма «Transparent cities/Прозорі міста» розпочинала свою діяльність, середній рівень прозорості був учетверо нижчим, ніж є зараз. Перший Рейтинг прозорості 100 найбільших міст України підсвітив ті проблеми, над якими міста повинні працювати пріоритетно. На сьогодні показник прозорості зріс майже на 60%. Згідно з Рейтингом прозорості 2020, Маріуполь став лідером, набравши 86,6 бала. Найближче до нього розмістився Львів — з 85,2 бала. 

Що означають ці покращення? 

Обидві міські ради розробили систему електронної реєстрації заяв на отримання житла, забезпечили публікацію і повноту даних про муніципальне житло, опублікували оголошення про всі засідання громадської комісії з житлового господарства і протоколи їх результатів. 

Крім того, 93 міста зі 100 надали батькам можливість подати заявку на зарахування дитини до дитячого садка та/або школи онлайн. Більшість з них також використовують ресурси з відкритою чергою для розподілу дітей в дошкільні установи. Позитивні зміни є також у сферах соціальних послуг та землекористування й будівельної політики, зокрема, завдяки впровадженню нових електронних інструментів для подання та відстеження заявок на послуги в соціальних установах, а також отримання паспортів на тимчасові споруди.

 

Прозорість створила нові можливості для розвитку міст

Ми можемо спостерігати, як цифровий розвиток корелює зі зменшенням корупційних ризиків. Громаді стає легше помітити, чи належним чином витрачаються податки, хто обіймає посади в органах місцевого самоврядування, та які рішення ухвалюються.

Відкритість у всіх сенсах вигідна для міст. У середньому збільшення прозорості міста на 1 сходинку сприяє збільшенню інвестицій на 0,04 відсотка. Завдяки високим показникам прозорості, Маріуполь за 5 років залучив майже 200 мільйонів євро інвестицій на розвиток міста кошти були спрямовані на модернізацію водопостачання, зовнішнього освітлення та оновлення муніципального транспорту.

Дрогобич (78,1 бала), Вінниця (76,7 бала) та Тернопіль (75,2 бала) також увійшли в топ-5 Рейтингу прозорості. Володимир-Волинський, невелике місто, розташоване у Волинській області, піднявся на 27 позицій і увійшов до топ-10. 

Що означають ці результати на практиці? Рівень прозорості міста не залежить від розміру чи регіону. Основним чинником реалізації змін є активна позиція представників місцевої влади та жителів.

 

Чи достатньо прозорості для всебічного розвитку міста?

Багато показників у Рейтингу прозорості стосуються прийняття регуляторних актів. Однак формальна прозорість не завжди підкріплюється практикою. Наприклад, місцева влада заявляє, що громадяни мають безперешкодний доступ до засідання комісії. Однак, перешкоди для доступу до цих зустрічей таки існують. Щоб визначити, наскільки відкритими для громадян є місцеві ради насправді, ми створили Рейтинг підзвітності 50 міст України.

Результати першого оцінювання підзвітності показали серйозну різницю між практичною відкритістю діяльності органів місцевого самоврядування (допуск на засідання органів, налагодження діалогу з суспільством, звітність) і дотриманням більш формальних вимог (публікація даних, забезпечення належної роботи вебсайту), з яких переважно складається оцінка прозорості. 

Середній бал підзвітності вчетверо нижчий, ніж середній бал прозорості (12,5 бала проти 54,4). Маріуполь і Львів стали лідерами, але їх результати становлять 32 і 22 бали відповідно зі 100 можливих. 

Ми дослідили, що публікація даних на офіційному сайті міської ради або прийняття нормативних актів не означає автоматичну прозорість місцевої влади. Жителі очікують реальної підзвітності, проте наразі не всі міста можуть забезпечити її належним чином. 

Щоб виправдати ці сподівання, міські ради повинні продемонструвати індивідуальну волю та бажання вдосконалюватися, і стати більш відкритими до жителів.

Суспільний попит на відкритість та підзвітність

Підзвітність означає реальну можливість для громадян брати участь і впливати на процеси розробки місцевих політик, контролювати й перевіряти роботу органів місцевого самоврядування, водночас як останні зобов’язані публічно звітувати про свою діяльність. 

Враховуючи, що мешканці володіють найбільш перевіреною інформацією про те, що відбувається в містах, не коректно оцінювати підзвітність без врахування їхньої думки. Завдання нашої команди полягало в тому, як залучити громадськість до розвитку їхніх міст і як зробити діалог з владою максимально конструктивним.

Не вистачало простого інструменту для реєстрації випадків, коли підзвітність викликає сумніви або, навпаки, коли спостерігається значний прогрес. Тому ми створили онлайн-платформу Transparent cities

Завдяки онлайн-платформі зареєстровані користувачі можуть залишати відгуки про виконання показників і додавати підтверджувальні матеріали (документи, фотографії, аудіо, відео, посилання). Жителі та представники організацій громадянського суспільства можуть публікувати відгуки; представники місцевої влади можуть відповідати на відгуки й публічно комунікувати свою позицію. 

Станом на зараз 30 міських рад зареєстрували свої облікові записи. 40 організацій громадянського суспільства висловили бажання доєднатися до спільноти. Така зацікавленість демонструє, що міста вимагають відкритості не на папері, а у реальному житті.

Зі свого боку, наша програма продовжує надавати консультаційну підтримку й експертні рекомендації, аби українські міста процвітали, були підзвітними та прозорими.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(113) "Міста вимагають відкритості не на папері, а в реальному житті." ["quote_author"]=> string(29) "Олена Огороднік" }

Міста вимагають відкритості не на папері, а в реальному житті.

Олена Огороднік

Джерело: www.urbanet.info