З настанням холодів і нових ринкових цін на газ чи не в кожному домогосподарстві замислюються, як зробити в будинку і тепліше, і дешевше. Ті багатоквартирні будинки, які подумали про це ще після першої хвилі здорожчання енергоносіїв у 2014-15 роках, вже мали можливість скористатися державними і місцевими програмами термомодернізації за допомогою бюджетних коштів. Як і за скільки це відбувалося в Києві — розбираємося на прикладах.
“Оберіг” програми
Будівлю на київських Позняках, стіну якого прикрашають батареї сонячної електростанції, помітно здалеку. Житловий будинок на проспекті Бажана, 16 з’явився тут в черзі забудов відносно нової хвилі — у першій половині 2000-х років. Проте ефектний і сучасний будинок був без утеплення від забудовника. Десять років потому тут створили ОСББ, голова якого активно почав займатися пошуком шляхів вдосконалення і системи опалення, і платіжок. ОСББ “Оберіг” за лічені роки реалізував відразу кілька проєктів утеплення і енергоефективності в партнерстві з київською міською адміністрацією.
Міська програма 70/30 передбачає конкурсний відбір ОСББ, житлових кооперативів і інших об’єднань мешканців багатоквартирних будинків на співфінансування заходів з термодернізації. Головна умова — можливість (підкріплена фінансовими документами) і бажання мешканців сплатити 30% вартості утеплення. Решту коштів надасть міська влада. Пропозиція дуже приваблива, ба більше, майбутній результат такого досить скромного вкладення особистих коштів — економія на платіжках за тепло на роки вперед.
ОСББ “Оберіг” реалізував відразу три такі системні проєкти:
- 2017 — замінили вікна і двері та утеплили фасад;
- 2018 — реконструювали систему опалення і гарячого водопостачання;
- 2019 — встановили сонячні панелі для генерації електроенергії.
Сонячні панелі стали особливо ефектним заходом, бо зелена енергетика — світовий тренд, і ось нарешті його підтримують в Києві, ще й на рівні такої соціально-спрямованої програми.
Темпи і шалені успіхи цього будинку були в топі новин, ОСББ стало “вітриною” міської програми 70/30, а його голова Валерій Нікітченко очолив низку об’єднань голів ОСББ, зокрема і правління Асоціації ОСББ Києва.
Що ще зробили за програмою
Згідно з інформацією, яку надав департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА, в останні роки на проєкти конкурсу термомодернізації програми витрачали приблизно 100 млн грн на рік. У 2021 році очікувані витрати можуть становити 155 млн грн. Нагадуємо, що це 70% вартості проєктів, ще 30% вносять ОСББ.
На що пішли ці кошти?
Насамперед, найчастіше будинки ремонтують, реконструюють або встановлюють нові індивідуальні теплопункти. Це такі автоматизовані установки, що передають теплову енергію від зовнішніх теплових мереж (котельної) до системи опалення і гарячого водопостачання. Часто вдаються до утеплення фасадів, заміни вікон та дверей в під’їздах. Популярно також встановлювати датчики руху, які вмикають/вимикають світло в під’їздах і замінювати там лампи на енергоефективні. Трохи рідше — у будинках встановлюють нові лічильники на гарячу воду й опалення або ремонтують і теплоізолюють дахи та підвальні перекриття. Ще рідше — коштом програми ремонтують або переоснащують електичні мережі або реконструюють системи опалення та постачання гарячої води із застосуванням відновлюваних чи альтернативних джерел енергії. Саме для цього “Оберіг” встановив сонячні панелі.
Загальний підхід до термомодернізації:
- Замінюють вікна і двері в місцях загального користування будинків (ліфтові, сходи, коридори), а також ремонтують дах, підвал, якщо це потрібно.
- Тільки після цього починають утеплювати фасад, якщо потрібно.
- І вже наступним етапом — оновлювати внутрішні мережі, встановлювати сучасні лічильники і змінювати джерела енергії.
Оскільки ОСББ має також вкладати свої кошти — а значить ці витрати будуть закладені в тариф будинку або мешканці окремо збирають гроші на проєкт — то об’єднання має розраховувати свої сили і співміряти бажання і можливості.
Якщо без розмаху
Підходити до витрат помірковано вирішили в ОСББ сусіднього від “Оберігу” будинку — на Бажана, 14. Тут не замахувалися на сонячні панелі, а більшість заходів робили в межах звичайного тарифу на утримання прибудинкової території, без додаткового фонду.
“Ми робили заміну вікон за програмою 70/30, і зараз за нею ж замінюємо двері. Це приблизно по 1,5 млн грн від міста. Завдяки цим заходам зробили модернізацію теплового пункту (власним коштом), і ще утеплили фасад однієї стіни будинку, найбільш холодної, за районною програмою 70/30. На цей захід збирали кошти конкретно мешканці квартир, в яких була ця стіна, а ОСББ було стороною угоди”, — розказав представник ОСББ Бажана, 14 Вячеслав Масонський. Він також підкреслив, що члени ОСББ внесли зміни в устав обєднання, яким забороняли брати на нього кредити. Тому й проєкти обирали лише ті, які зможуть подужати самотужки.
Якщо з розмахом
Приклад “Оберіга” вражає не лише масштабом, а й ціною. Загальна сума проєктів, реалізованих тут, сягає 41 млн грн. Перший проєкт утеплення фасадів з очікуваною вартістю закупівлі 25 млн грн виграв підрядник з ціною 20 млн грн, але потім замовник зменшив обсяг робіт, відповідно і ціна знизилась до 14,1 млн грн. Другий тендер, з очікуваною 18 млн грн, виграла та сама компанія з мінімальною економією. Більш вигідні пропозиції замовник правомірно відхилив. Сплата за роботами становила 14,7 млн грн. Третій тендер — сонячні панелі — з очікуваною 18 млн грн виграв все той же постачальник з економією 500 грн від очікуваної вартості, сума сплати становила 12 млн грн.
Кожного року на проєкт по “Оберігу” місто витрачало 10-15% всього бюджету на проєкти 70/30. А сумарно в енергоефективність одного будинку вклали 1,5 млн дол.
Переможцем усіх трьох тендерів цього ОСББ ставала одна фірма — ТОВ “Універсалбуд 2000”. Вона зареєстрована за тією ж адресою, що й будинок, де вона була підрядником — в цьому, власне, нема нічого особливого. А от те, що в межах проєкту 70/30 ця фірма була підрядником лише за цим об’єктом — це вже важлива деталь. Можливо, це якось пояснюється тим, що на момент старту співпраці “Оберіга” і “Універсалбуд 2000” засновником цього ТОВ була дружина голови ОСББ Валерія Нікітченко і партнерка його юридичної фірми Ірина Кальман.
Також відомо, що ОСББ “Оберіг” для участі в таких масштабних програмах модернізації брало кредитні кошти під 21%. Відповідно, мешканці досі віддають кредит і відсотки за ним, бо навіть 30% внеску ОСББ на десятках мільйонів — це все одно мільйони.
І це ще не всі погані новини. Відомо також, що спеціальне обладнання для самостійного нагріву теплоносія і гарячої води в мережу будинку (другий етап проєкту) досі так і не запущене в роботу. Це пов’язано з тим, що ОСББ розраховувало гріти воду за нічним, найдешевшим тарифом, але умови постачання енергії змінилися до того, як обладнання було готове, і такого тарифу для ОСББ не стало. Тому обладнання є, але воно стоїть в підвалах, а схему теплопостачання терміново змінювали. Така ж незрозуміла ситуація і з сонячними батареями. Наразі, зі слів голови ОСББ, енергію, яку вони виробляють, використовують для освітлення коридорів і для ліфтів. А от продавати цю електроенергію по “зеленому тарифу” ОСББ за новими умовами ринку вже не має права.
Тобто наразі будинок зробив термомодернізацію, отримав непогані по місту тарифи (дані міського профільного сайту, де можна переглянути вартість опалення в будинках міста за місяцями) і якість тепла в квартирах (відгуки мешканців). Але бюджет сплатив за це понад 30 млн грн, а мешканці ОСББ все ще виплачують свою частку за кредитом.
Хто підрядники
Насправді, крім “вау-будинка” є ще сотні інших ОСББ і кооперативів, які успішно зробили набагато менш масштабніші програми і задоволені результатом.
Замовником всіх робіт за програмою 70/30 з 2016 року є окреме КП — “Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва”. Його закупівлі зазвичай менш масштабні, ніж описані вище, і коливаються в межах 0,5-1,5 млн грн. Якщо переглянути аналіз підрядників цього КП, помітні кілька чітких лідерів, які забирають по кілька десятків замовлень за програмою 70/30 щороку. Серед них — ТОВ “Енерго Інвест”, яке фактично працює майже винятково з замовниками від ЖКГ КМДА ( ще з КП “Київводфонд”, КП “Київтеплоенерго”, КП “Київкомусервіс”, КП “Київжитлоспецексплуатація”). Зв’язків цього підприємства з КМДА встановити не вдається, проте загальна сума на сотні підрядів сумою сотні мільйонів досить красномовна. Інший такий же підрядник-лідер — ТОВ “Будівництво технології систем”, який також отримує головні замовлення від Групи впровадження і Київтеплоенерго.
Що буде далі
Гарна новина для згаданих підрядників і для мешканців Києва також — програма 70/30 триває й далі, і цієї осені відбувається конкурс проєктів на термомодернізацію.
А на додачу до неї місто днями створило ще одне спеціалізоване КП — комунальна установа “Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва”. Таке рішення прийняла 7 жовтня Київрада. У статутний капітал нової установи вклали 400 млн грн.
Вона сформує так званий Револьверний фонд (поворотні кошти), який надаватиме позики або кредити об’єднанням співвласників будинків. Кошти обіцяють позичати зі ставкою 3% річних. Розмір кредиту не повинен перевищувати 75% річного обсягу надходжень ОСББ, сума позики множитиметься на кількість років повернення. Тобто бюджет міста розширює можливості термомодернізації будинків, й надалі модеруватиме цей процес, але тепер вже не лише дотайційно, але й за кошти власників будинків.
