Однією із найбільш очікуваних реформ після Революції Гідності була судова. Відновлення справедливості, покарання корупціонерів – саме такі гасла превалювали у публічних диспутах топ-чиновників, які ще вчора перебували в опозиції до режиму.
Водночас практика показала, що судова гілка влади абсолютно не бажала займатись самоочищенням, а в нові суди призначались все ті ж старі судді.
Саме тому до відбору суддів у новостворений антикорупційний суд було вирішено вперше в українській історії залучити міжнародних експертів, які змогли б виступити із незалежною зовнішньою оцінкою кандидатів та забезпечити неупередженість процедури.
Адже, як казав свого часу американський політичний і державний діяч Роберт Кеннеді, “люди, які відстоюють ідеали та виступають проти несправедливості, посилають ледь помітні брижі надії, що формують течію, яка може зруйнувати найміцніші стіни гніту і опору”.
ГРМЕ та ВККС
28 січня відбулося останнє спільне засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та міжнародних експертів. 42 недоброчесних кандидати втратили шанс стати суддями Вищого антикорупційного суду.
Створення Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) було передбачено Законом України “Про Вищий антикорупційний суд”. Міжнародні організації, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, запропонували 12 правників-іноземців. З них було обрано 6 осіб, яких допустили до відбору українських суддів.
Адже не може йти мова про довіру до суду в ситуаціях, коли топ-корупціонери уникають відповідальності, водії напідпитку відбуваються умовними строками, а деякі судді Верховного суду елементарно не можуть пояснити, як вони нажили свої статки.
Власне, історія відбору суддів Верховного суду і стала каталізатором залучення міжнародних експертів до добору суддів у Вищий антикорупційний суд.
ВККС, більшість членів якої – колишні судді, своїми силами не спромоглася зайнятися справжньою чисткою авгієвих стаєнь і викинути з конкурсу усіх недоброчесних кандидатів.
Завдяки цьому суддями Верховного суду стали такі кандидати, як В’ячеслав Наставний та Сергій Слинько (виносили політично упереджені рішення у справі Луценка) чи Богдан Львов (втручання в автоматизовану систему документообігу, невідповідність стилю життя задекларованим доходам).
Саме тому було вирішено залучити міжнародних експертів: із досвідом здійснення процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення чи здійснення судочинства за кордоном, без зв’язків чи обмежень в українській правничій спільноті. А головне – неупереджених експертів, які б дійсно могли оцінити доброчесність і професійність кандидата на суддівську мантію.
Мандат міжнародників – оцінювати кандидатів на відповідність критеріям доброчесності, а також наявності знань і практичних навичок.
Експерти детально опрацювали та розписали критерії оцінки в окремому положенні. ГРМЕ чітко визначило своє основне завдання – детально вивчити кандидатів, щоб лише гідні правники пройшли далі.
Важливо розуміти, що кандидат припиняє участь у конкурсі, якщо принаймні троє міжнародних експертів не проголосують за нього.
Врешті, зі 113 кандидатів до ВАС, які успішно склали тестування та практичне завдання, міжнародні експерти винесли на спільне засідання 49 осіб.
Експерти довели свою безкомпромісність та готовність боротися за ідеали правосуддя вже на першій зустрічі. Тоді 8 із 8 претендентів залишили конкурс, попри всі намагання виправдати знайдені порушення та неетичну поведінку.
Не стане суддею Антикорупційного суду “суддя Майдану” Оксана Голуб. Так само, як екс-судді Вищого адмінсуду Ігор Штульман та Анатолій Загородній, які брали участь в ухваленні рішень про заборону мирних зібрань і покривали “суддів Майдану”, чи адвокат Дмитро Ягунов, який не зміг достатньо пояснити різку відмінність між доходами та витратами.
Протягом усіх 6 засідань кандидати мали можливість надати докази на підтвердження своєї позиції, спростувати закиди міжнародних експертів чи пояснити ухвалення тих чи інших рішень. І деяким вдалося це зробити.
Лише 7 кандидаів із 49 пройшли сито ГРМЕ. Це судді Інна Білоус, Петро Феськов, Ольга Саландяк, Валерія Чорна, Володимир Воронько, адвокат Маркіян Галабала та викладач Сергій Боднар.
Нові правила
Міжнародним експертам вдалося закріпити поріг відповідності кандидата. Це може бути обґрунтований сумнів у його доброчесності, знаннях і практичних навичках.
Такі “обґрунтовані підстави” можуть існувати не тільки завдяки підтвердженим порушенням правил доброчесності, але й якщо є невідповідність критеріям оцінювання, які впливають на довіру до судової системи та ВАС.
На відміну від кримінального процесу, під час оцінки кандидата не існує презумпції невинуватості. У разі, якщо було встановлено обґрунтований сумнів, і правник чи інші джерела не спростували його, цього може бути достатньо для його усунення із конкурсу. Саме це і є найбільшим досягненням конкурсу.
Такий стандарт доказування потрібно взяти на озброєння під час проведення судової реформи. Хіба можна говорити про оновлення суддівського корпусу, якщо суддя при мінімальних доходах володіє безліччю об’єктів нерухомості та автівок, виносить сумнівні судові рішення та порушує ключові принципи судового процесу?
А дискусії голови ГРМЕ сера Ентоні Хупера із сумнівними кандидатами варто переглядати усім студентам юридичних факультетів та й взагалі усім дотичним до правничої професії як стандарт того, як потрібно відстоювати ідеали правосуддя, попри усі наявні перешкоди.
Експеримент із залученням міжнародних експертів показав свою ефективність. 42 недоброчесних кандидати, які не стануть суддями Вищого антикорупційного суду, є яскравим тому підтвердженням.
Тепер нам усім варто подумати над зміною принципу формування органів суддівського врядування. Залучення міжнародників та громадськості до членства у Вищій кваліфкомісії може стати успішним інструментом відновлення довіри до суду. Зрештою, такий шлях має допомогти врешті утвердити в Україні принцип верховенства права.
Наразі мандат міжнародних експертів у конкурсі до Антикорупційного суду вичерпаний і фінальні списки претендентів на мантію судді антикорсуду формуватимуть органи суддівського врядування України.
30 січня розпочалися співбесіди Вищої кваліфікаційної комісії суддів із кандидатами, які пройшли етап відбору міжнародних експертів. Опісля – формування рекомендованого списку ВККС і його розгляд Вищою радою правосуддя, яка і вноситиме подання президенту України про призначення суддів на посади.
Хотілося б вірити, що вони зупинять участь у конкурсі тих кандидатів, до яких все ще залишаються питання щодо доброчесності чи професійної етики.
Важливим є розуміння того, що майбутні судді антикорсуду стануть обличчям нового судового органу, і його репутація цілком і повністю базуватиметься на їхніх діях.
На мою думку, добір до Вищого антикорупційного суду є справді історичним у багатьох аспектах. Він повинен стати прикладом для якісної зміни підходів формування судової влади та відновлення довіри до її рішень.
Абсолютно неважливим буде, виправдувальні чи обвинувальні вироки виносить суд, якщо суспільство йому не довірятиме, а судді продовжуватимуть озиратися на телефони у своїх кабінетах.
Адже правосуддя – воно не для окремих щасливчиків, не лише для тебе, мене, нього чи неї. Воно для усіх нас разом узятих, і знайти його ми теж повинні разом.
Максим Костецький, для УП
Цей матеріал став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство Сполучених Штатів з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього матеріалу є виключною відповідальністю організації Грантоотримувача і необов’язково відображає погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів.
Джерело: www.pravda.com.ua
