12 травня Верховна Рада затвердила указ Президента, що розпочинає так звану націоналізацію російських активів в Україні. Фактично це радше конфіскація, адже згідно з нашою Конституцією, примусове відчуження майна передбачає виплату компенсацій попереднім власникам. У випадку з російським майном в Україні — жодної компенсації не передбачено.

Однак, як це не називай, першу російську власність — корпоративні права та фінансові активи українських дочок російських державних «МР банку» та «Промінвестбанку» — передадуть Національному фонду інвестицій України.

Це лише початок широкомасштабної кампанії. Розбираємося, хто і як це майно шукатиме в Україні та як його будуть вилучати.  

Хто розшукує російські активи

Закон чітко не визначає, хто має розшукувати та виявляти російські активи. Відомо, що Прем’єр-міністр доручив формувати перелік об’єктів права власності російської федерації та її резидентів Міністерству економіки. Робити воно це буде на підставі пропозицій, що йому будуть надавати центральні органи виконавчої влади, обласні державні/військові адміністрації, а також інші державні органи. Перелік поки формується, однак деякі держоргани почали публічно висвітлювати свої досягнення у царині розшуку російського майна.

  • Одними з перших, хто повідомив про виявлені активи рф, було НАЗК. У середині березня його очільник розповів про список з 21 компанії, якими в Україні володіє росія. До нього увійшли, зокрема, уже згадані «Промінвестбанк» і «МР банк», а також «Енергомашспецсталь», «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України», «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», «Газпром збут Україна», «Южніігіпрогаз», 13-й судноремонтний завод Чорноморського флоту та інші. 

Агентство разом з Офісом Генерального прокурора, МЗС, СБУ, НАБУ, Національною поліцією та Держфінмоніторингом входить до міжвідомчої робочої групи з розшуку та арешту активів рф — Task Force UA. Разом вони шукають російські активи не лише в Україні, але і закордоном. 

У  межах цього проєкту НАЗК запустило Портал, де кожен охочий може повідомити про активи осіб, причетних до агресії росії проти України. 

  • Одразу після вторгнення рф Національний банк України відкликав ліцензії «Міжнародного резервного банку» та «Промінвестбанку», які перебували під контролем держави-агресора, та запропонував уряду «націоналізувати» їхні активи. НБУ оцінив їх у 26 млрд грн. Важливо, що частину активів також становлять права вимоги цих банків щодо боргів українських компаній, серед яких Укрзалізниця, завод «Електроважмаш», державні підприємства «Артем» та «Зоря»-«Машпроект», на суму 14,6 млрд грн.

Натомість Альфа-Банк, акціонерами якого є російські бізнесмени, що потрапили під санкції ЄС, НБУ «націоналізувати» не планує. Спочатку росіян хотіли зобов’язати передати свої частки іншим, непов’язаним з ними особам. Однак у підсумку НБУ визначив довірену особу, якій передали їхнє право голосу. Підсанкційні власники, своєю чергою, пообіцяли докапіталізувати банк на 1 млрд доларів.

  • Бюро економічної безпеки розшукало та арештувало активів російської федерації та республіки Білорусь на понад 30 млрд грн. Серед них:

–       корпоративні права та активи Гірничо-збагачувального комбінату, який здійснював видобуток титановмісної сировини;

–        17800 вагонів орієнтовною вартістю 15 млрд грн;

–        понад 160 одиниць автомобілів та спецтехніки на 220 млн грн;

–        активи компаній російського олігарха Михайла Фрідмана, через які він володіє згаданим вище Альфа-Банком, на загальну суму понад 12,4 млрд грн. 

Також Бюро виявило 342 одиниці техніки (легкових та вантажних автівок, спец- та сільськогосподарської техніки), що належали підприємствам з росії та Білорусі. 

  • Розшукує та ініціює примусове відчуження російського і білоруського майна також Державне бюро розслідувань. Станом на середину травня відомство виявило:

–          понад 3,5 тисячі залізничних вагонів;

–          8 вантажних суден та 2 танкери на 1 млрд грн;

–          27 вантажівок;

–          металічних заготовок та виробів на 93 млн грн;

–          238 одиниць побутової техніки на 1,9 млн грн;

–          276 тис. кг сільськогосподарських добрив на понад 151 тис. доларів.

Усе виявлене майно ДБР оцінює в десятки мільйонів доларів. 

Нещодавно стало відомо, що ДБР розслідує факт привласнення групою росіян, наближених до Кремля, п’яти енергорозподільчих підприємств: «Херсонобленерго»,  «Кіровоградобленерго»,  «Житомиробленерго»,  «Рівнеобленерго»,  «Чернівціобленерго». Окрім цих критичних об’єктів інфраструктури, група контролює запорізьке підприємство «Дніпроспецсталь» та мережу готелів Premier Hotels & Resorts, серед яких п’ятизіркові «Прем’єр палац» у Києві та «Прем’єр готель» в Одесі.

  • АРМА розшукує російські активи в межах кримінальних проваджень, пов’язаних з війною, як в Україні, так і за кордоном. Це промислові підприємства, корпоративні права, рухоме та нерухоме майно на понад 1 млрд доларів. Детальніше про роботу АРМА під час війни читайте у нашому матеріалі.
  • СБУ разом з Офісом Генерального прокурора заблокували діяльність енергокомпанії, що входила до російської групи «Роснафта». На кошти цієї компанії в розмірі 23 млн грн було накладено арешт, а до Кабміну було направлено пропозиції щодо націоналізації майна заблокованого підприємства.
  • Однак виявляти майно рф в Україні допомагають не лише держоргани. Ще в березні Укрзалізниця ідентифікувала 15 тисяч вагонів, що належать росії та компаніям, з нею пов’язаними, і запропонувала їх конфіскувати. 

Всього, за даними YouControl, приблизно 14 тисяч активних українських компаній мають серед власників, засновників або кінцевих бенефіціарів громадян або резидентів російської федерації, а понад 270 українських компаній є співвласниками російських підприємств.

Як активи будуть вилучати

На сьогодні в Україні існує чотири законодавчі механізми вилучення та конфіскації активів рф та її резидентів.

  1. Конфіскація майна на підставі рішення суду. Чинний Кримінальний кодекс визначає низку кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачений такий вид покарання. Наприклад, колабораційна діяльність, пособництво державі-агресору, виправдовування збройної агресії рф проти України. Однак конфіскація можлива, лише якщо буде встановлено, що власник майна винний у вчиненні такого кримінального правопорушення. Отже, усі російські активи у такий спосіб вилучити не вийде.
  2. Реквізиція відповідно до чинного ще до війни Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Що таке реквізиція та як вона застосовується, ми вже розповідали. У цього механізму є суттєвий недолік — він передбачає обов’язкове відшкодування вартості вилученого майна. Ми вважаємо, що це неприпустимо стосовно держави-агресора та пов’язаних з нею осіб.
  3. Передбачений прийнятим під час війни Законом «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» механізм. Саме за ним будуть вилучені корпоративні права та фінансові активи «Міжнародного резервного банку» та «Промінвестбанку». Проте він має низку ризиків. Зокрема, не визначає відповідальний орган, який здійснюватиме розшук та виявлення російських активів. Окрім цього, він суперечить Конституції України. Отже, колишні власники майна можуть оскаржити його конфіскацію у міжнародних судах. Але, як зазначив один з народних депутатів перед прийняттям цього закону, «соромитись в механізмах не варто, як і обмежувати себе».

Паралельно із затвердженням указу Президента про примусове вилучення перших активів рф набрав чинності законопроєкт 7194. Він визначає новий правовий механізм конфіскації — застосування санкцій у вигляді стягнення за рішенням суду в дохід держави. Попри питання щодо розподілу функцій з реалізації цього механізму між інституціями та його відповідності стандартам Європейського суду з прав людини, законопроєкт передбачає більш ефективну процедуру стягнення в дохід держави, ніж механізм №3.

Конфіскація — це виправдане реагування на дії держави-агресора. Кошти з продажу російських активів можна буде спрямувати на армію, відновлення знищеної інфраструктури та компенсації жертвам злочинів рф. Водночас важливо, щоб конфіскація не створила в майбутньому проблеми для України в юридичній площині. Примусове позбавлення права власності має бути винятковою мірою, яка повинна бути обґрунтованою та пропорційною в конкретних умовах. Тому важливо, щоб активи рф та її резидентів вилучали за процедурою, яка буде узгоджуватися з положеннями українського законодавства, а також відповідатиме міжнародно-правовим стандартам.  

Матеріал написано у співавторстві з Андрієм Швадчаком та Кирилом Сидорчуком.

Джерело: zn.ua