Як приватизація допомагає боротися з корупцією

Кабмін тепер може передавати активи в управління Фонду державного майна без погодження з їхніми попередніми органами управління. Що це означає та як допоможе боротися з корупцією.

Раніше без погодження органів управління не можна було передати їхні активи Фонду державного майна. Однак на початку вересня уряд вніс суттєві зміни в порядок передачі держпідприємств до сфери управління ФДМУ. Відповідно до них, таке погодження більше не є обов’язковим. А також ініціювати передачу об’єктів можуть не лише органи управління, а й Кабінет Міністрів, Мінекономіки та сам Фонд держмайна.

Таке рішення уможливило передачу до ФДМУ активів неефективних держпідприємств, а також фігурантів кримінальних справ. 

Авгієві стайні академій наук

Чи не найяскравіший приклад — активи Національної академії аграрних наук. Відповідно до аналітичної довідки ФДМУ, за перше півріччя 2022 року НААН відмовило у задоволенні 90% заяв потенційних покупців, що хотіли приватизувати її майно. Водночас аудит Рахункової палати 2020 року показав, що Академія розпоряджається своїми активами не дуже ефективно: 

• з майже 1,1 млн кв. м загальної площі 772 тис. кв. м перебувають в непридатному для використання стані;
• ще 284 тис. кв. м придатні до експлуатації, але не використовуються;
• в Держземкадастрі відсутні відомості майже про 145 тис. га землі, яка перебуває в користуванні Академії.

Водночас, за інформацією колишньої Генпрокурорки Ірини Венедіктової, станом на 2020 рік Національна академія аграрних наук була одним із рекордсменів за кількістю проваджень щодо її діяльності. Органи прокуратури здійснювали процесуальне керівництво у 110 кримінальних провадженнях за фактами неправомірного використання майна НААН.

В управління ФДМУ вже перейшло 56 об’єктів НААН. 

Подібна ситуація і з Національною академією наук України. У 2019 році Державна аудиторська служба перевірила виконання бюджетних програм НАНУ з 2016 року і встановила порушень на 865 млн грн. Аудитори помітили, що НАНУ недоотримувала кошти від оренди, майно руйнувалося, а підвідомчі установи дублювали функції одна одної — держава платила двічі. У кінці липня в управління ФДМУ передали понад 50 об’єктів НАНУ. У жовтні додали ще 96.

Державний монополіст з керівниками-корупціонерами

Один з найбільш привабливих для інвесторів активів, з тих що потрапили в управління Фонду в жовтні — оператор транспортування рідкого аміаку “Укрхімтрансаміак”. Він має два структурні підрозділи: Придніпровське та Миколаївське управління магістрального аміакопроводу. Підприємство щорічно транспортує понад 2,5 млн тонн аміаку, а його дохід за 2020 рік склав 1,7 млрд грн. Вартість активів також чимала — 1,8 млрд грн.

Водночас “Укрхімтрансаміак” регулярно потрапляє у корупційні скандали, а його керівники фігурують у матеріалах кримінальних проваджень щодо службових зловживань, привласнення та заволодіння коштами державного підприємства. 

У 2017 році НАБУ затримало колишнього в.о. директора “Укрхімтрансаміак” за підозрою у заволодінні коштами підприємства у сумі понад 40 млн грн, які призначалися для переоснащення систем оповіщення населення, що проживає поряд з ділянкою аміакопроводу. Справу й досі розглядає Вищий антикорупційний суд. Але в межах її розслідування детективи Бюро встановили факти зловживання і завдання збитків підприємству у 2017 році на суму понад 42,5 млн грн вже іншим екс-керівником ДП, який зараз перебуває у розшуку. 

Загальна сума збитків, завданих підприємству за всіма епізодами розкрадання коштів, перевищила 700 млн грн. Але нові факти зловживань продовжують з’являтися — в кінці 2021 ДБР запобігло виведенню 55 млн грн через непрозорі закупівлі, а у липні 2022 прокуратура повідомила ексдиректора ДП про підозру у службовій недбалості, що призвело до нанесення збитків державі на 1,5 млн доларів.

Вимираюче Конярство України

Земельний банк в десятки тисяч гектарів, 10 кінних заводів та іподром в Одесі — згідно з фінансовою звітністю за 2020 рік вартість активів “Конярства України” оцінювали у 541 млн грн, а дохід склав 396 млн.

Водночас зараз підприємство фактично бореться за своє існування в судах. Його довели до банкрутства, укладаючи збиткові контракти так, що утворилася штучна заборгованість на понад 150 млн грн. Звісно ж, за сприяння тогочасного топ-менеджменту компанії, яке з підконтрольними юридичними особами мало намір отримати за безцінь привабливі активи ДП: 13 майнових комплексів кінних заводів та за різними оцінками — від 43 до понад 50 тис. гектарів землі. 

Справу про банкрутство «Конярства України» порушили ще в 2015, але Міністерство економіки України продовжує оскаржувати в суді спірні угоди ДП. Тож надія, що підприємство відновить платоспроможність ще є.

У 2020 році виконуючим обов’язки директора підприємства призначили Євгена Веретюка. За інформацією ЗМІ, до роботи в ДП «Конярство України» він працював директором заводу «Металіст» в окупованій Макіївці та у 2016 році особисто брав участь у його відкритті поряд з т.з. “посадовцями” ДНР. Згідно з даними Youcontrol, Євген Веретюк і зараз залишається діючим керівником обох підприємств. 

Зі зміною керівництва фінансові результати підприємства покращились. За результатами роботи у І півріччі 2021 року “Конярство України” отримало прибуток понад 65 млн гривень. Проте Держаудитслужба виявила у діяльності ДП за 2017-2020 роки порушень та недоліків на суму майже 3 млрд гривень. 

Підприємство хотіли приватизувати ще з 2016 року. Однак відчужити його було неможливо, бо його філії (кінні заводи) належали до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. У 2019 році закон, який визначав цей перелік, втратив чинність. Тож тепер активи підприємства можна проданти приватному власнику.

Аграрний фонд, що злив свої активи

Підприємство “Аграрний фонд” створили у 2013 році, щоб підтримувати сільгоспвиробників і убезпечити країну від продовольчих криз. Воно купує зерно за мінімальними цінами, а потім реалізовує його або вже перероблене борошно споживачам, коли ціни зростають до максимуму. Так забезпечують баланс на ринку у неврожайні роки. На сьогодні “Аграрний фонд” займає 20 % внутрішнього ринку продовольчого зерна, а його активи у 2020 році оцінювали у 1,6 млрд гривень з доходом у 2,2 млрд. 

З моменту створення діяльність “Аграрного фонду” щедро забезпечували коштом держбюджету — підприємство отримало понад 7 млрд грн лише у 2013 році. Та як відомо, де з’являються великі гроші (особливо бюджетні), там варто шукати схеми їх розкрадання. 

У лютому 2014 “Аграрний фонд”, всупереч статуту і без дозволу Мінагрополітики, розмістив трохи більше 2 млрд гривень на депозитних рахунках “Брокбізнесбанку”, який належав сумнозвісному Сергію Курченку. За кілька тижнів після того банк збанкрутував. За версією слідства, отримані 2 мільярди службові особи “Брокізнесбанку” витратили, щоб погасити фіктивні борги. Так ДП втратило активи — бо банк ніби не міг їх повернути. 

У кримінальному провадженні за цими фактами фігурували топ посадовці: перший заступник Голови НБУ, голова правління “Аграрного фонду”, голова наглядової ради “Брокбізнесбанку”. Справу досі розглядає Дарницький районний суд міста Києва. Що ж стосується самого Курченка, то досудове розслідування кримінального провадження за підозрою його у заволодінні та подальшій легалізації майна і коштів низки державних підприємств, серед яких є і “Аграрний фонд”, завершилось і до 1 грудня триватиме ознайомлення з матеріалами.

Проведений аудит товариства за період 2018-2019 показав й інші фінансові порушення, а 2020 рік воно завершило зі збитком у 197 млн грн.

Непрозорі закупівлі вуглевидобувних ДП

За даними НАБУ, наймасштабніша корупція серед усіх сфер державної економіки — на підприємствах паливно-енергетичного комплексу. Зокрема через кількість задіяних у корупційних схемах осіб і розмір збитків.

У квітні минулого року НАБУ та САП завершили досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем працівниками ДП “Первомайськвугілля”. Одна з її шахт на Луганщині опинилася на межі техногенної катастрофи. Кабмін у 2018 році виділив кошти, щоб профінансувати роботи на шахті. Однак керівники державного підприємства та його підрозділу у змові провели закупівлю без тендеру та обрали підпрядника за самостійно визначеними критеріями. Але переможець та компанія-субпідрядник, замість виконати роботи, звернулися до співробітників шахти і вони власними силами виконали всі необхідні роботи. У результаті за посередництво переплатили понад 14 млн грн. Колишнього в.о. керівника ДП взяли під варту, а у червні цього року САП скерувала справу до Вищого антикорупційного суду.

У 2020 році було викрито схему завдання 51 млн грн шкоди вугледобувним державним підприємствам, серед яких опинилось і “Селидіввугілля”. Впродовж 2016-2018 рр. група службових осіб фактично встановила контроль за державними закупівлями цих підприємств. Вони щораз визнавали переможцем одну і ту ж приватну компанію та не допускали через навмисно створені перешкоди інших учасників. Упродовж майже трьох років вони закупили за завищеними цінами різноманітне обладнання, матеріали та інші товари на загальну суму майже 174,5 млн грн, водночас незаконно переплатили понад 51,17 млн грн. У кінці 2021 справу скерували до суду.

Обидва ці ДП перейшли в управління ФДМУ.

Масштабні зловживання перетворили державні підприємства на осередки корупції, які виснажують економіку країни. Це підтверджує статистика. Лише за 2021-2022 роки НАБУ відшкодувало ДП понад 2,6 млрд грн завданих збитків. А за весь період діяльності Бюро понад 100 керівників підприємств, в яких частка державної або комунальної власності перевищує 50%, були повідомлені про підозру у вчиненні корупційних правопорушень — це чверть усіх вручених підозр. Станом на кінець попереднього року кожна шоста справа, скерована НАБУ та САП до суду, стосувалась корупції на цих підприємствах. Та яким би пильним не був контроль правоохоронних органів за зловживаннями на підприємствах, вони залишаться ласими шматками для корупціонерів. 

Тож приватизація — це чудове рішення. З одного боку, вона поповнює бюджет. З іншого — дозволяє державі зосередитися на управлінні лише стратегічно важливих підприємств та активів. І не розпорошувати ресурси на тисячі різних об’єктів, ефективно контролювати і розвивати які просто неможливо одночасно. Водночас зменшення кількості державних підприємств банально зменшить кількість можливостей вкрасти.