Максим Костецький, The Insider

Якось нещодавно в одному із столичних закладів зустрічався із старим товаришем, якого не бачив декілька років, і звичайно ж, серед іншого, зайшла мова і про роботу. Зрозуміла річ, я згадав про антикорупційний суд та історію з його створенням в Україні. Однак, на моє глибоке здивування, людина абсолютно не була в курсі даної теми та й здавалось, що взагалі вперше про це чує.

Понад те, українська влада за останні два роки зробила усе, щоб про антикорупційний суд почули у кожному українському дворі, і навіть пенсіонери на дозвіллі почали розбиратися у тонкощах здійснення правосуддя в Україні. Сага про антикорупційний суд в нас почалася у червні 2016 року, з прийняттям нового Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, і завдяки постійному затягуванні процесу створення даного судового органу вже два роки розбурхує уми та серця українських виборців.

А справа-то за малим – прийняти окремий закон про Вищий антикорупційний суд, в якому прописати спеціальні вимоги до суддів даного органу. І вже через Верховну Раду пройшло 7 проектів законів, і вже переконали, що таки суд, а не палата, і Президент навіть подав свій проект закону, і вже його навіть 1 березня цього року прийняли в першому читанні, і усі міжнародні партнери давно погодили основні положення, і здавалось, що вже неможливо далі затягнути процес… Але ж ні. Українські парламентарі вже третій місяць не можуть почати розгляд ЗП №7440 “Про Вищий антикорупційний суд” у другому читанні та навіть не приступили до розгляду ними ж поданих поправок до законопроекту.

Народні обранці проявили неймовірну продуктивність та за 14 днів, передбачених Регламентом Верховної Ради на подання пропозицій і поправок до законопроекту, який готується до другого читання, подали їх аж 1925. І з відчуттям виконаного обов’язку успішно про них забули. 16 травня Комітет ВРУ з питань правової політики та правосуддя вже вшосте навіть не почав розглядати декількасот сторінок порівняльної таблиці із даними поправками. Таке затягування коштуватиме Україні не тільки провалу антикорупційної реформи, але й економічної стагнації, втрати макрофінансової допомоги Міжнародного валютного фонду та стабільності курсу гривні.

Тому, ми вирішили допомогти народним обранцям та опрацювали майже дві тисячі поправок, поданими депутатами до законопроекту про антикорупційний суд.

Для того, щоб виконати абсолютно усі рекомендації Венеціанської комісії, забезпечити незалежність новоствореного судового органу, прозору та неупереджену процедуру добору суддів, виключну предметну підсудність, достатньо прийняти усього лише 15 (!) поправок із 1925.

15 ін’єкцій здорового глузду, які дозволять Україні створити незалежний судовий орган, що здійснюватиме правосуддя у справах найвищої корупції, забезпечить невідворотність покарання для корупціонерів та стане величезним кроком вперед на шляху оздоровлення нашого суспільства та економіки.

Варто підкреслити, що абсолютно усі фракції парламенту подали потрібні поправки, які враховують рекомендації Венеціанської комісії. У понад третині випадків, пропоновані зміни аналогічні у представників різних політичних сил.

Отож, для того, щоб якісно змінити Президентський законопроект №7440, потрібно прийняти такі поправки:

  1. Встановлення мінімально необхідної кількості суддів – № 143 (альтернативи – 146, 147, 150, 151, 152, 153, 159, 160, 161).
  2. Встановлення реалістичних критеріїв для кандидатів в судді Вищого антикорупційного суду – № 321 (альтернативи – 325, 326, 327, 342, 344, 352, 361, 365, 366, 368, 371, 416, 424, 426, 430, 431, 432, 433, 561, 562).
  3. Зняття дискримінаційних обмежень на участь в конкурсі – № 459 (альтернативи – 473, 546, 547).
  4. Утворення Громадської ради міжнародних експертів – № 627 та № 629 (альтернативи – 630, 633, 637, 640, 661, 665, 673, 678).
  5. Неможливість подолання негативного висновку Громадської ради міжнародних експертів (ключова роль міжнародних експертів) – № 719 (альтернативи – 682, 683, 687, 697, 698, 699, 700, 701, 702, 703, 704, 707, 708, 709, 716, 718, 719, 721, 722, 723, 724, 725, 731, 732, 733, 736, 737, 739).
  6. Перевага у разі однакової позиції кандидатів за рейтингом – № 765 (альтернативи – 747, 748, 758, 759, 762, 763).
  7. Процедура призначення членів Громадської ради міжнародних експертів – № 880 (альтернативи – 862, 881, 882, 883, 886, 888, 889, 890).
  8. Розширення критеріїв до кандидатів в Громадську раду міжнародних експертів – № 941 (альтернативи – 928, 936, 937, 938).
  9. Строк подання негативного висновку Громадської ради міжнародних експертів Вищій кваліфікаційній комісії суддів України – № 1160 (альтернативи – 1145, 1156, 1158, 1159, 1161).
  10. Процедура прийняття рішень Громадською радою міжнародних експертів – № 1269 (альтернативи – 1258, 1272, 1273, 1278, 1281, 1285, 1286, 1287).
  11. Безпека членів сім’ї суддів – № 1409 (альтернативи – 1406, 1407, 1408, 1410, 1411).
  12. Виключення використання поліграфа – № 1458, 1475, 1483, 1494, 1509.
  13. Можливість формування колегій без обов’язкової участі особи, в якого наявний суддівський досвід – № 1681, 1684 (альтернативи – 1680, 1682 + 1683, 1685).
  14. Скасування можливості розгляду справ в іншому суді, окрім Вищого антикорупційного суду – № 1705 (альтернативи – 1704).
  15. Встановлення виключної юрисдикції суду – № 1728 (альтернативи – 1722, 1724, 1725, 1726, 1731, 1735, 1740, 1756, 1761, 1762).

Тепер справа за українським парламентом. Народні депутати повинні на ділі показати чи відповідають їхні слова про відданість боротьбі з корупції реальним справам. Здоровий глузд повинен перемогти, а рецепт, як це зробити – відомий.

А вже через рік виборець оцінить реальну роботу кожного парламентаря і, сподіваюсь, зробить свій вибір на користь тих, хто працював заради нашого з вами майбутнього, а не інтересів купки корупціонерів.

Acta non verba!