Кримінальна відповідальність за корупцію

Корупція — багатогранне явище. Загалом, це історія про несправедливий розподіл державних ресурсів під впливом приватних інтересів. І йдеться тут не лише про кошти, а також про послуги, товари, будь-які інші можливості. За корупцію існує зокрема дисциплінарна, адміністративна та кримінальна відповідальність. 

І коли пересічні громадяни скаржаться на корупціонерів та пропонують можливі справедливі покарання для них, то це все зазвичай у межах кримінальної відповідальності. Тобто — «посадки», конфіскацію майна, арешти та інші суворі покарання, які є в кодексі.

У цьому експлейнері ми детальніше розберемося, за які корупційні дії передбачена кримінальна відповідальність. А також розглянемо покарання за корупцію, які передбачає Кримінальний кодекс — вони змінюються залежно від злочинів та пояснимо, як і бувають покарання та як вони змінюються залежно від злочинів.

У першу чергу ми фокусуємо свою увагу на чиновниках, які беруть чи вимагають хабарі. Крім них, кримінальна відповідальність передбачена і для представників приватного сектору — звичайних працівників, підрядників тощо. Відповідальні перед законом і всі ті, хто дає/пропонує хабарі. Український суд може винести вирок також іноземцям чи особам без громадянства, які не проживають в Україні постійно, але займалися тут підкупом службових осіб, вчинили тут злочин разом зі службовими особами. 

Які види покарання існують?

• Штраф, розмір якого суд визначає відповідно до діапазону у статті КК України. Він прив’язаний до «неоподаткованого мінімуму громадян» — у 2023 році це 17 грн. 
• Виправні роботи, які громадяни можуть виконувати від пів року до 2 років за місцем своєї основної роботи. 10-20% заробітку з такої праці йде державі. Таке покарання не можна призначити вагітним жінкам, військовослужбовцям, суддям, прокурорам, адвокатам, посадовцям у місцевій владі, держслужбовцям тощо.
• Громадські роботи — суспільно корисна праця, яку людина виконує безоплатно у вільний час. При цьому її обсяг не може перевищувати 240 годин, або 4 години на день. Це покарання не стосується вагітних жінок, осіб з інвалідністю, строковиків тощо.
• Конфіскація майна, коли у людини на користь держави примусово й безоплатно вилучають все або частину того, чим вона володіє. А під час спеціальної конфіскації вилучають майно, яке використали для або внаслідок злочину (наприклад, хабар) — тобто, конфіскувати можуть майно не тільки засудженого, а й інших осіб.

Люди також часто плутають інші види покарання — арешт, обмеження волі та позбавлення волі. Чим вони відрізняються — читайте в нашому іншому роз’ясненні.

Суд обирає покарання з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання. Більш суворе покарання призначають лише тоді, якщо інші будуть недостатніми для виправлення людини та попередження нових потенційних кримінальних правопорушень.

За що можуть притягнути до кримінальної відповідальності?

Людина займається підкупом державних/приватних посадовців/працівників/підрядників тощо

Нагадаємо, що у хабарництві покарання можуть отримати обидві сторони — як той, хто дає, так і той, хто бере/просить чи навіть вимагає гроші. Важливо й те, що за корупцію можуть покарати не тільки чиновника або того, хто йому пропонує йому хабар, але й працівників та службовців приватного сектору. Так, якщо приватний підприємець вимагатиме неправомірну вигоду, при чому не обов’язково у держслужбовця, — його теж можна засудити за корупцію. Закон може зіграти й проти громадян, які пропонують гроші за розв’язання своїх проблем, навіть якщо вони дрібні. 

• Пропозиція чи обіцянка хабаря за певну послугу працівникові або підряднику (Стаття 354 КК України) 

Варіанти покарання: штраф до 4250 грн, громадські роботи до 100 годин, виправні роботи до 1 року, обмеження чи позбавлення волі до 2 років. За повторне правопорушення штраф зростає вдвічі: максимальний термін громадських робіт стає 200 годин, а до решти варіантів додається 1 рік.

Якщо працівник погоджується, просить про хабар чи вже його отримує, йому загрожує штраф до 8500 грн, громадські роботи від 100 до 200 годин, обмеження/позбавлення волі до 2 років. Жорсткіші покарання передбачені у випадку повторного подібного злочину чи вимагання хабаря — штраф до 12750 грн, громадські роботи до 240 годин, обмеження/позбавлення волі до 2 років.

• Підкуп службової особи приватного підприємства (Стаття 368-3 КК України).

Якщо людина пропонує хабар працівнику приватного підприємства, то має розуміти, що він цілком має право поскаржитись у відповідні органи. Можливі наслідки — штраф до 6800 грн, громадські роботи до 200 годин, обмеження/позбавлення волі до 2 років. Якщо ж пропозиція надійшла повторно, у змові чи в груповому порядку, штраф зростає до 8500 грн, а строк обмеження/позбавлення волі — максимум до 4 років.

Працівник своєю чергою може виявитися недобросовісним та взяти гроші. За це в законі передбачена низка варіантів покарання: штраф до 6800 грн, виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців, обмеження/позбавлення волі до 3 років та врешті-решт заборона обіймати посади на строк до 2 років. 

Як це працює в інший бік, коли працівник приватного підприємства сам вимагає від вас хабар? Покарання жорсткіші: від 3 до 7 років у в’язниці та ймовірна конфіскація майна. Так само суд може відреагувати на те, що працівник бере хабар не вперше.

• Підкуп осіб, що надають публічні послуги (Стаття 368-4 КК України). 

Громадяни регулярно користуються послугами нотаріусів, аудиторів, оцінювачів тощо. Це люди, що надають публічні послуги, і у своїй роботі вони мають запобігати проявам корупції. Важливо — до переліку в цій статті не належать державні службовці.

Люди, що наважуються дати їм хабар, можуть сплатити штраф до 6800 грн, піти на громадські роботи до 200 годин та навіть отримати обмеження/позбавлення волі до 2 років. Вчиняючи злочин у змові, разом з групою людей чи повторно, правопорушники можуть отримати більший штраф (до 8500 грн) або провести до 4 років у в’язниці чи виправній колонії.

Закон, звісно ж, застерігає й самих надавачів публічних послуг від корупційних дій. За отримання хабаря передбачені види покарань, подібні для інших працівників: штраф до 6800 грн, виправні роботи до 2 років, арешт до 6 місяців, а також обмеження/позбавлення волі до 5 років. 

За повторний прояв хабарництва або вимагання неправомірної вигоди можна провести вже до 8 років за ґратами разом з імовірною конфіскацією майна.

• Пропозиція, обіцянка або одержання неправомірної вигоди службовою особою (Стаття 369 КК України). 

Громадянам заборонено пропонувати чи давати хабарі посадовцю. За такі дії може бути штраф до 6800 грн, обмеження/позбавлення волі до 4 років. Повторний злочин карається ув’язненням до 6 років зі штрафом до 17000 грн та можливою конфіскацією майна.

Така пропозиція посадовцям вищої ланки передбачає як покарання позбавлення волі строком до 10 років із можливою конфіскацією майна.

• Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (Стаття 368 КК України).

Посадовець, що взяв або попросив про хабар, теж несе кримінальну відповідальність. Суд може його оштрафувати на суму до 68000 грн, арештувати на термін до пів року або позбавити волі до 4 років. Додатково посадовець може втратити право обіймати посади на 3 роки — таке покарання можуть застосувати й у низці інших статей, що визначають кримінальну відповідальність за корупційні дії.

Від розміру хабаря, отриманого посадовцем, покарання може змінюватись. Так, за хабар у «значному розмірі» (понад 134 200 грн станом на 2023 рік) строк у в’язниці становить від 3 до 6 років, а у «великому розмірі» (понад 268 400 грн) — від 5 до 10 років. Найвища градація, тобто хабар в «особливо великому розмірі» (понад 671 000 грн) або хабарництво серед топчиновників, карається від 8-ми до 12 років за ґратами з можливою конфіскацією майна.

Громадянин передав хабар за вплив на рішення чиновника

• Зловживання впливом (Стаття 369-2 КК України). 

Законодавство виключає можливі хитрощі, до яких вдаються, щоб уникнути відповідальності за підкуп посадовців, службових осіб та працівників інших організацій і підприємств. За передачу «грошового подарунка» заради впливу на чиновника може бути штраф до 6800 грн, обмеження волі до 5 років чи позбавлення волі до 2 років.

Такі «впливові» особи теж можуть бути оштрафовані на суму до 8500 грн або навіть потрапити за ґрати до 5 років. Часом вони втілюють недобрі наміри самих корупціонерів, тож за вимагання хабарів з громадян передбачено до 8 років у в’язниці.

Посадовець використовує службове становище у своїх чи чужих інтересах

• Зловживання владою або службовим становищем (Стаття 364 КК України). 

Закон забороняє використовувати свою владу чи можливості на роботі для отримання вигоди для себе чи інших людей, або навіть юридичних осіб. За такі дії Кримінальний кодекс передбачає арешт до 6 місяців, обмеження/позбавлення волі до 3 років. Додатково суд може заборонити обіймати конкретні посади максимум на 3 роки та накласти штраф до 12750 грн.

Зловживання владою потенційно порушує права та інтереси інших людей, а часто спричиняє великі матеріальні збитки — особливо державі та приватним підприємцям. Якщо суд порахує понад 335,5 тис. грн таких збитків, засудженого можуть позбавити волі вже не на 3, а на 6 років. Тоді зросте й можливий штраф — до 17000 грн.

Масштаби сум збитків або шкоди вираховуються за допомогою неоподаткованого мінімуму на рівні податкової соціальної пільги – у 2023 році це 1342 грн.

• Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права (​​​​​​​Стаття 364-1 КК України).

Закон окремо виділяє службовців у приватних підприємствах, що зловживають своїми повноваженнями. Це карається штрафом до 6800 грн, арештом до 3 місяців, обмеженням волі до 2 років, а додатково — забороною обіймати посади до 2 років. 

Той же злочин із великими збитками суд розгляне вже інакше — максимальний штраф зросте до 15300 грн, арешт до 6 місяців, а в крайньому разі людина відправиться вже не до СІЗО, а до тюрми на 3-6 років. При цьому людина може лишитися без посади на строк до 3 років. 

Особа, що надає публічні послуги, зловживає своїми повноваженнями

• Стаття 365-2 КК України. 

Аудитори, нотаріуси, оцінювачі, третейські судді, державні реєстратори і ще низка професій — ті, хто не є державними службовцями чи посадовцями в місцевій владі, підпадають під дію цієї статті. За хабарництво їм загрожує штраф до 6800 грн, обмеження/позбавлення волі до 3 років, і додатково заборона обіймати посади на цілих 10 років. 

Періодично в суспільстві гуляють чутки про недобросовісних держреєстраторів, які, будучи у змові, ввели в оману людей літнього віку чи осіб з інвалідністю. Закон реагує на такі випадки жорсткіше й може призначити для правопорушника покарання у вигляді обмеження/позбавлення волі до 5 років й заборонити обіймати посади до 3 років. Той самий злочин із тяжкими наслідками (пам’ятаймо, що йдеться про значні матеріальні збитки) потягне вже на строк у в’язниці від 7 до 10 років. 

Посадовець умисно набрехав у декларації

• Стаття 366-2 КК України. 

У декларації посадовця все має сходитися із реальним майновим станом. Однак якщо надані дані відрізняються від реальних на суму від 1,342 до 5,368 млн грн, то посадовець порушує Закон України «Про запобігання корупції». У такому випадку на нього може чекати штраф на суму від 51000 до 68000 грн, громадські роботи до 240 годин, обмеження волі до 2 років.

Якщо різниця між брехнею та правдою ще більша, на понад 5,368 млн грн, штраф зростає до 85000 грн, а посадовця можуть навіть посадити у в’язницю.

Приховати інформацію про свої статки від держави не вийде, бо за неподання декларації є окрема стаття Кримінального кодексу України 366-3. У воєнний час е-декларування стало добровільним, але після закінчення воєнного стану потенційне покарання для посадовців, що ігнорують цей обов’язок, може становити штраф до 51000 грн, громадські роботи до 240 годин, обмеження волі до 2 років чи позбавлення волі до 1 року. 

Держслужбовець набув активів, що надто перевищують його законні доходи

• Стаття 368-5 КК України. 

Ця стаття обмежує службових осіб (що виконують функції держави або місцевого самоврядування) у набутті активів, суттєво дорожчих за доходи, які вони могли отримати законно. Суттєво — це на більш ніж 8,723 млн гривень у 2023 році. Покарання — від 5 до 10 років у в’язниці.

Посадовець вкрав чуже майно завдяки своїй посаді

• Стаття 191 КК України.

Якщо службовець привласнив чи витратив чуже майно шляхом різних зловживань і маніпуляцій, він може провести у виправному центрі чи в’язниці до 5 років (в умовах воєнного стану — до 8 років). За повторний злочин або злочин у змові — обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 8 років. 

Для випадків, коли майном заволодіває організована злочинна група, передбачено від 7 до 12 років у в’язниці та конфіскацію майна. Додатково у всіх випадках може бути встановлена заборона обіймати посади до 3 років.

Посадовець «розтринькав» бюджетні кошти

• Стаття 210 КК України

Інакше кажучи, це відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів. У цій статті суд розцінює злочин з огляду на суму, витрачену посадовцем. Якщо це було в межах до 4 млн грн (у 2023 році), передбачено штраф до 6800 грн, виправні роботи до 2 років або обмеження волі до 3 років.

Коли сума переважає цей рубіж, або ж злочин вчинили не вперше чи групою, суд може призначити покарання у вигляді обмеження волі до 5 років, позбавлення волі до 6 років. Додатково у всіх випадках може бути встановлена заборона обіймати посади до 3 років.

Злочини, пов’язані зі зброєю

• Стаття 262 КК України

В Україні зброю можна отримати тільки за спеціальним дозволом, не кажучи вже про боєприпаси, вибухівку чи радіоактивні матеріали. Тож службова особа, що скористалась своїм становищем і посприяла незаконному привласненню чи викраденню цих небезпечних речей, може провести за ґратами до 10 років. Якщо у справі був груповий злочин, розбій, чи це стосується це вогнепальної зброї (крім мисливської) — позбавлення волі до 15 років чи конфіскація майна.

Важливо зазначити, що для військовослужбовців закон встановлює окрему відповідальність згідно зі статтею 410 КК України.

Злочини, пов’язані з наркотиками

Статті 308, 312, 313, 320 КК України.

Держава жорстко контролює обіг наркотичних речовин. Деякі службові особи мають до процесу обліку наркотиків більший доступ за інших людей. Відповідно, вони можуть потенційно втручатися в це, зловживаючи службовим становищем. І за це існує покарання — штраф до 2 040 грн, арешт до 6 міс, позбавлення волі до 5 років.

Якщо посадовець викрав, привласнив наркотики/психотропні речовини або обладнання для їх виготовлення, за це може бути покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років. З обтяжувальними обставинами за цей же злочин можуть дати до 12 років у в’язниці та конфіскувати майно. 

Посадовець вкрав документацію чи печатки, зловживаючи своїм службовим становищем

• Стаття 357 КК України. 

За викрадення/привласнення документів, штампів чи печаток закон передбачив для посадовців покарання у вигляді штрафу до 850 грн чи обмеження волі до 3 років. Для особливо серйозних випадків, коли через це стався збій роботи установи, або ж вкрадені документи були надважливими — може бути штраф до 1190 грн, обмеження/позбавлення волі до 3 років.

У яких випадках суд може звільнити від кримінальної відповідальності?

Людина, яка вчинила підкуп чи запропонувала хабар, може звільнитися від відповідальності, добровільно заявивши про це в НАБУ чи Нацполіцію до того, як про злочин стане відомо з інших джерел. У такому випадку важливо сприяти розслідуванню, щоб посадовець, який отримав хабар, поніс відповідальність.

Це НЕ працює, якщо людина запропонувала хабар іноземному посадовцю (дипломати, держслужбовці тощо), судді, посадовцю міжнародної організації чи члену міжнародної парламентської асамблеї, якщо Україна до неї входить.

Вже на етапі розгляду справи суд не може призначити за корупційні злочини більш м’яке покарання за те, що прописано в кодексі. Так само, не можна звільнити від відбування покарання офіційно винних, як і не можна застосувати повну амністію до вже засуджених осіб. Ці обмеження застосовують щодо конкретних статей, які прямо вважаються корупційними та тими, що лише пов’язані з корупцією.

Немає поблажок і для тих, хто вперше вчинив корупційний проступок чи нетяжкий злочин. Тобто, суд не може звільнити таких людей від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, примиренням винного з потерпілим, передачею особи на поруки, зміною обставин тощо. І навіть бездоганна поведінка не дозволить суду зовсім звільнити людину від покарання чи дати їй «умовне».

Однак є одна небезпечна тенденція! Місцеві суди часом пом’якшують покарання чи взагалі достроково звільняють засуджених за корупцію, мотивуючи це тим, що вони «стали на шлях виправлення» чи «довели своє виправлення». Ці вирази суб’єктивні, тому їх важко довести, а отже, тут є простір для маніпуляцій і корупційної складової. 

Потрапивши під слідство за корупцію хоч раз, людина має небагато шансів звільнитися від відповідальності. Хоча, за статистикою, більшість правопорушників притягують до адміністративної, а не кримінальної відповідальності (тобто, на людей накладають менші санкції), судимість усе одно несе за собою неприємні наслідки. 

З продовженням антикорупційної боротьби в Україні все менше сприйматимуть і толеруватимуть корупцію — як на рівні держави, так і в суспільстві. Закликаємо протидіяти корупції та бути пильними до себе, щоб не вчинити жодних корупційних злочинів!