14 серпня 2019 року СБУ, НАБУ і ГПУ затримали Юрія Гримчака, ексзаступника міністра тимчасово окупованих територій (ТОТ) і його помічника, Ігоря Овдієнка, під час отримання частини хабаря — $480 тисяч. Це була перша резонансна справа щодо топкорупції за каденції Володимира Зеленського. І справа була дійсно топова, бо Гримчака запідозрили у заволодінні $1,1 млн хабаря. 

За ці гроші експосадовець нібито обіцяв забезпечити погодження проєктної документації будівельних робіт у Києві, а також вирішити цивільний позов у Верховному суді. Казали, що хабар мали розподілити керівники та службові особи Міністерства культури, Міністерства юстиції, Київської міської державної адміністрації та інші.


Інфографіки створені Національним антикорупційним бюро

Відомства відреагували швидко. Мінкульт спростував причетність до погодження будь-яких будівництв, а МінТОТ заявив, що затримання Гримчака не стосується його роботи у відомстві та не пов’язане з виконанням посадових обов’язків як заступника міністра.

Скріншот відео, опублікованого НАБУ щодо перемовин учасників злочину

Відтоді минуло 2,5 роки, і ось справа дісталася фінішу. 23 лютого колегія суддів ВАКС у складі Віктора Маслова, Ігоря Строгого та Лесі Федорак визнала винним ексзаступника міністра з питань тимчасово окупованих територій і призначила покарання — 10 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна.

Перебіг справи

15 серпня 2019 року повідомили про підозру і обом інкримінували шахрайство в особливо великих розмірах (ч.4 ст. 190 Кримінального кодексу України). Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні вела спільна слідча група у складі детективів НАБУ, співробітників СБУ та представників Управління спеціальних розслідувань ГПУ. 

Гримчака і Овдієнка затримали прокурори ГПУ. З 19 серпня 2019-го справу розслідувало ДБР, а через два місяці прокурор ГПУ визначив підслідність за НАБУ. Цей процесуальний маневр дав захисту привід казати про суттєві порушення підслідності під час розслідування.

16 серпня 2019 року Деснянський районний суд Чернігова обрав Юрію Гримчаку запобіжний захід — тримання під вартою або застава 6 млн грн. Наступного дня Гримчака помістили в Чернігівське СІЗО. У жовтні Генеральна прокуратура змінила підозру з шахрайства на зловживання впливом (ч. 3 ст. 369-2 ККУ). 

До речі, адвокатка Гримчака, Тетяна Матяш вважала, що у пакеті, де знайшли частину хабаря, були “календарики” — сувенірні купюри доларів. Хоча детективи НАБУ зафіксували як Гримчак із свої помічником обговорювали реальні суми.


Скріншот відео, опублікованого НАБУ щодо перемовин учасників злочину

20 грудня того ж року ВАКС зменшив експосадовцю заставу з 6 до 2 млн гривень. 30 січня 2020 року Гримчака звільнили з-під варти та помістили під цілодобовий домашній арешт, а 9 квітня — з 22:00 до 6:00.

22 травня 2020 року САП скерувала обвинувальний акт до суду, а вже 1 червня у ВАКС відбулось перше судове засідання. 

Також влітку 2020 року Європейський суд з прав людини відкрив справу проти України за заявою Юрія Гримчака щодо порушень п. 1 та п. 2 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У позові Гримчак просить ЄСПЛ підтвердити порушення його права на свободу та особисту недоторканність і пояснення причин арешту та висунутого йому обвинувачення. Позиція експосадовця ґрунтується на тому, що його нібито незаконно притягують до кримінальної відповідальності, справа є сфальсифікованою та політизованою. Окремо він звертає увагу на суттєві, на його думку, порушення процесуального законодавства.

8 вересня 2020 року колегія суддів ВАКС зупинила судове провадження щодо другого фігуранта, Ігоря Овдієнка, у зв’язку з його лікуванням та неявками до суду. Пізніше справу закрили через його смерть.

15 лютого 2021 року з Гримчака зняли електронний браслет, обмеження пересування та інші зобов’язання перед судом, тому що завершився термін дії обов’язків. 

16-17 лютого 2022 року відбулися судові дебати. На них прокурор просив у суду тюремний вирок Юрію Гримчаку — 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а адвокатка експосадовця акцентувала на недопустимості доказів і порушення підслідності. 

Сторона захисту стверджує, що дозволи на негласні слідчо-розшукові дії отримані в Чернігівському апеляційному суді, а не в Печерському. Хоча жодних доказів впливу Гримчака на суддів Печерського райсуду адвокати так і не надали.

Захист зазначає, що наказом голови Чернігівського апеляційного суду від 09.10. 2018 року передбачено, що клопотання про проведення НСРД щодо працівників правоохоронних органів і суддів розглядаються виключно головою суду Салаєм. 

Адвокат вважає, що цей наказ суперечить положенню про автоматизовану систему документообігу суду. Такий підхід унеможливлює об’єктивний і неупереджений розподіл справ між суддями із дотриманням принципу випадковості. Захисник Гримчака каже, що всі ухвали на негласні слідчо-розшукові дії в цій справі є незаконними.

В останньому слові Гримчак звернувся до суду з вимогою справедливого суду та рішення.