Лише 38% приватних та державних українських компаній працюють на засадах прозорості та підзвітності. Вони отримали більше 5 балів із 10 можливих у рейтингу прозорості корпоративної звітності. Майже 62% – далекі від стандартів прозорості. Вони отримали менше 5 балів. У середньому компанії отримали 3 бали за прозорість. Такими є результати дослідження «Прозорість корпоративної звітності», яке представили аналітик Transparency International Україна Дмитро Якимчук та голова Комплаєнс-клубу Американської торгової палати Юрій Войціцький за методологією Секретаріату Transparency International. Експерти склали рейтинг прозорості 100 українських приватних і державних підприємств, які здебільшого присутні в топ-списках Forbes за 2014 і 2015 роки.
Найвищі показники прозорості мають ДП «НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Укртелеком» – вони отримали майже по 9 балів з 10-ти. Також досить прозорими є компанії ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ПАТ «Миколаївобленерго», Philip Morris Україна, ПАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Хмельницькобленерго», ДП «Укрспирт», Сингента, ВАТ «Тернопільобленерго», Ferrexpo, ПУМБ, Cargill Україна і НАК «Нафтогаз України». Їх оцінили на бали, вищі за 7. Утім, третина компаній, на жаль, не змогла отримати жодного балу за прозорість.
Згідно дослідження, 40 українських компаній оприлюднили на власних сайтах досить якісні антикорупційні програми. Найуспішнішими в цьому є компанії ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг», ТОВ «ДТЕК» – їх антикорупційні програми відповідають питанням дослідження на 93%. Компанії PepsiCO Україна, БадМ, Philip Morris Україна, ДП «НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Укртелеком», ПАТ «Хмельницькобленерго», Сингента мають програми, наповнені більше, ніж на 70%.
«За підсумками дослідження, 62 компанії набрали менше 5 балів, а 30 компаній взагалі отримали 0 балів. Це свідчить про вкрай низьке бажання бізнесу добровільно здійснювати антикорупційні заходи, показувати прозору корпоративну звітність. Окреме питання – запровадження кодексів етики чи антикорупційних програм. 57 компаній не публікують текст програми на своїх сайтах або не мають їх взагалі. Лише 21 компанія намагається запроваджувати хоча б половину положень, які ми оцінювали», – зазначив співавтор дослідження, експерт ТІ Україна Дмитро Якимчук. Він наголосив, що навіть серед тих компаній, які мають такі програми, часто це лише формальні документи. Найефективніше задекларовані антикорупційні стандарти запроваджуються на практиці тоді, коли їх просуває керівник компанії або інша впливова посадова особа.
«Взагалі, посада Уповноваженого з питань реалізації антикорупційної програми, або, так званий “комплаєнс-офіцер” мала би бути на рівні директорів, проте в жодній з компаній ми цього не побачили. Сьогодні ми чекаємо на затвердження «Типової антикорупційної програми юридичної особи», яку підготувало Нацагентство з питань запобігання корупції. Сподіваємося, що цей документ підштовхне процес запровадження антикорупційних програм та антикорупційної політики в українському бізнесі», – наголосив другий співавтор дослідження, експерт Юрій Войціцький. На його думку, хорошим стимулом для бізнесу міг би бути міжнародний сертифікат за стандартом ISO.
Існування серйозних корупційних чинників негативно впливає на економічне зростання, послаблює чесну конкуренцію та порушує баланс у системі розподілу ресурсів. Ознаками корупції у корпоративному секторі є закритість компаній, відсутність інформації про них у відкритому доступі, відмова від запровадження антикорупційних програм. Тому ТІ Україна закликає представників бізнесу приєднуватися до світового тренду і рухатися до корпоративної прозорості, запроваджувати всередині компаній антикорупційні стандарти. Адже сьогодні підзвітність суспільству є ознакою професіоналізму і свідчить про відмінну репутацію бізнес-структури.
Завантажити дослідження українською та англійською мовами
