Нещодавно ТІ Україна випустила аналіз законопроєкту №5459 “Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність до вимог Конституції України”, в якому схарактеризувала переваги та недоліки цієї законодавчої ініціативи. 

Зокрема, одним зі значних мінусів вказали залучення РНБО до конкурсної комісії з обрання директора НАБУ. Цей недолік пропонує вирішити альтернативний законопроєкт – №5459-1, який 13 травня подали аналогічні суб’єкти законодавчої ініціативи, що й в основному, – депутати зі “Слуги народу”. Перш ніж перейти до безпосереднього аналізу законопроєкту, пояснимо значення альтернативних законопроєктів.

За своєю суттю альтернативні законопроєкти здебільшого повторюють положення основного проєкту закону. Водночас альтернативні законопроєкти містять незначні за розміром зміни, основна роль яких – запропонувати додатковий варіант для спірних положень основного законопроєкту. Подаються ці законопроєкти до першого читання. Наслідком розгляду відповідним комітетом альтернативних законопроєктів поряд з основним може бути рекомендація Верховній Раді взяти за основу один із них. 

Такі перспективи розгляду альтернативних законопроєктів не можуть не тішити, адже №5459-1 наразі є найкращою ініціативою, націленою на вирішення кризи, пов’язаної з відсутністю процедури обрання та звільнення очільника НАБУ.  

Що пропонується?

Основні зміни стосуються порядку конкурсного відбору та призначення директора Національного бюро. Так, нагадаємо, що основний законопроєкт встановлює наступний склад комісії: 3 особи – від РНБО, ще 3 – делегує КМУ на підставі пропозицій міжнародних партнерів. Альтернативний же пропонує, аби замість РНБО трьох осіб до складу комісії визначав Кабмін. Така зміна є однозначно позитивною, адже зводиться до нуля ризик визнання певних положень цього закону неконституційними. Прийнявши ж №5459, така загроза існуватиме, оскільки Президент, як голова РНБО, досі матиме вплив на обрання керівника даного центрального органу виконавчої влади.

Анулювання повноважень РНБО щодо участі у конкурсній комісії з обрання керівника Національного бюро потягне за собою й інші зміни. Так, якщо згідно з основним законопроєктом рішення про дострокове припинення повноважень певного члена конкурсної комісії приймала РНБО разом з урядом, то альтернативний закріплює таке право виключно за Кабміном. Це означає, що зменшується ризик блокування роботи конкурсної комісії, адже лише Кабінет Міністрів, за наявності підстав, зможе вплинути на діяльність останньої.

Загалом, запропонована альтернативним законопроєктом процедура майже ідентична тій, за якою обирався голова НАЗК. Тоді конкурсна комісія теж складалася з шести осіб. Три з них були рекомендовані міжнародними донорами, і три — обрані урядом.  Успішність же конкурсного відбору керівництва Агентства свідчить про те, що модель, описана у №5459-1, заслуговує на підтримку.

Висновки

Трансперенсі Інтернешнл Україна підтримує зміни, запропоновані альтернативним законопроєктом №5459-1. Відсутність впливу Президента на роботу конкурсної комісії та, відповідно, зменшення загрози відновлення кризи через ще один висновок КСУ про неконституційність положень щодо процедури обрання очільника НАБУ безперечно сприяє незалежності та стабільності антикорупційного бюро. 

Водночас попри наявність вдосконалення, цей альтернативний законопроєкт не вирішує проблем дострокового звільнення чинного директора поза передбачених чинним законодавством підстав та подання на розгляд уряду одразу двох кандидатів на посаду Директора НАБУ. Врахування наших рекомендацій щодо обрання серед кандидатів одного, а не двох претендентів на посаду, а також видалення норми щодо дострокового звільнення чинного очільника Національного бюро сприяло б обранню дійсно незалежного директора цього органу.