Вчора колегія Апеляційної палати ВАКС у складі суддів Глотова, Павлишина, Калугіної, Чорненької, Никифорова передала справу Гладковського-молодшого до Солом’янського районного суду.
Що передувало такому рішенню?
До Апеляційної палати ВАКС на клопотання захисту Гладковського звернулась перша інстанція з проханням визначити підсудність цієї справи.
Захист наполягав, що потрібно направити матеріали справи до Солом`янського районного суду. Адже згідно з КПК України такий злочин не належить до підслідності детективів НАБУ.
Окрім того, на думку захисту, Гладковський не є посадовою особою. Захисники також вказували на те, що в матеріалах провадження відсутнє рішення Директора НАБУ, погоджене із прокурором САП, про можливість розслідування справи, що віднесене до підслідності інших слідчих органів.
Своєю чергою прокурор зазначив, що кримінальне правопорушення, вчинене щодо службової особи підслідне НАБУ, а тому належить до підсудності ВАКС.
Крім того, сторона обвинувачення просила суд врахувати, що матеріали щодо Гладковського, виділені з матеріалів іншої справи підслідної НАБУ. При цьому, в постанові про виділення даного кримінального провадження зазначено, що здійснення досудового розслідування доручене саме детективам НАБУ. Окрім того, прокурор наголосив на тій обставині, що кримінальним правопорушенням було заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним державним інтересам, внаслідок яких держбюджет втратив понад 49 млн грн.
Що каже закон?
Дійсно, прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, що проводяться детективами НАБУ, своєю постановою може віднести справу до підслідності детективів НАБУ. Це можливо, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки.
Проте, суддями ймовірно встановлено, що постанова прокурора не містить рішення прокурора про віднесення цієї справи до підслідності детективів НАБУ. На думку захисту, з її змісту вбачається, що вона стосується виключно питання виділення матеріалів досудового розслідування.
Тобто, швидше за все, суд дійшов висновку про ймовірну відсутність документально підтвердженого рішення щодо віднесення справи Гладковського до підслідності НАБУ. Тож, якщо така позиція відіб’ється у рішенні, у цьому випадку дійсно неможливо застосувати вищевказане положення КПК.
Варто врахувати, що кримінальний процес характеризується надзвичайним рівнем формалізації. З одного боку, це суттєво уповільнює хід розслідування, проте, у стратегічному вимірі є додатковим запобіжником від порушення державою прав та законних інтересів особи.
Ймовірна відсутність рішення про визначення підслідності повністю позбавляє НАБУ права проводити досудове розслідування цього кейсу. Ба більше, ЄСПЛ та Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошували, що здійснення досудового розслідування органом, який не уповноважений на це, є суттєвим порушенням прав людини та стандартів кримінального процесу, наслідком чого є визнання зібраних доказів недопустимими.
