Чергова історія у нашій рубриці #антикорісторії. Попередні матеріали про Мальдіви та Туреччину читайте за посиланнями, а сьогодні розповімо вам про Бразилію.
Але це не просто антикорісторія. В Міністерстві юстиції США її назвали«найбільшим міжнародним корупційним скандалом в історії».
Операцію «Лава Жато», більш відома за назвою «Автомийка», розпочалася в Бразилії у 2014 році та охопила мережу з більше ніж 20-ти компаній, включно з бразильським будівельним концерном Odebrecht.
До речі, назву «Автомийка» справа отримала тому, що перша операція була проведена на автомийці в Бразіліа.
Розслідування проти відмивання коштів розпочалося з бразильської державної нафтогазової і нафтохімічнії компанії Petrobras, топменеджери якої призначалися політичними партіями при владі. Однак незабаром слідчі виявили ознаку картельної змови між декількома, пов’язаними з Petrobras, інженерними компаніями, які подавали заявки на тендери за завищеними цінами і платили хабарі. Серед них виявили і конгломерат Odebrecht, який, як виявилося згодом, був найвпливовішим членом картелю.
Вже у 2016 році Міністерство юстиції США у співпраці з правоохоронними органами Бразилії та Швейцарії порушили справу проти Odebrecht. З метою отримання прибуткових контрактів, як у Бразилії безпосередньо, так і за її межами, бразильський конгломерат давав хабарі приблизно третині бразильських сенаторів, половині губернаторів, 26 політичним партіям та 415 політикам.
При цьому злочинні дії Odebrecht були організовані надзвичайно добре та утворили єдиний злагоджений механізм завдяки двом спеціально розробленим системам, що працювали паралельно.
Перша система слугувала внутрішнім каналом комунікацій, а також дозволяла виходити на зв’язок із зовнішніми фінансовими операторами. Друга система працювала через спеціальний департамент, призначений для виплати хабарів через підставні та офшорні компанії. Такого «ґрунтовного» підходу прокурори Бразилії та США раніше не бачили.
Корупційний механізм конгломерату був настільки глибоко інтегрований в бразильську політику та бізнес, що викриття його окремого фрагмента викликало ланцюгову реакцію. Окрім того, він не обмежився кордонами Бразилії і простягнувся вздовж латиноамериканського регіону, а також охопив частину Африки.
У ході переговорів з прокурорами генеральний директор Odebrecht Марселу розповів, що всі топменеджери компанії знали: від 0,5% до 2% доходів компанії не враховуються в офіційній бухгалтерії. Оскільки мова йде про компанію з доходом 18,5 млрд доларів США на рік, маємо 100-370 млн доларів США незадекларованих витрат щорічно.
Odebrecht та його дочірня нафтохімічна компанія Braskem визнали давання хабарів на суму близько 778 млн доларів США і погодилися виплатити рекордний штраф у розмірі 3,5 млрд доларів США.
Головними політичними результатами операції «Лава Жато» для Бразилії став імпічмент президентки Ділми Русеф (2011-2016), взяття під варту колишнього президента країни Луїза да Сільви у квітні 2018 року і перемога Жаїра Болсонару, якого обрали на президентських виборах того ж року як антикорупційного кандидата.
Проте останній очікувань не виправдав: наприкінці 2020 року Проєкт з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) визнав його «людиною року у сфері організованої злочинності та корупції» і вказав, що замість протидії корупції Болсонару «оточив себе корупційними фігурами, використовував пропаганду, щоб просувати свій популістський порядок денний, підривав систему правосуддя та вів деструктивну війну проти Амазонського регіону».
Відповідно до Індексу сприйняття корупції від Transparency International у період з 2012 до 2014 року Бразилія отримувала 42-43 бали (69-72 місце із 180). Але разом із початком операції «Лава Жато» кількість балів зменшилася до 38 (76 місце) у 2015 році. У 2016 році відбувся несуттєвий приріст до 40 балів (79 місце) із подальшим зниженням за рейтингом до 2019 року включно — 35 балів (105 місце).
За Індексом сприйняття корупції 2020 року Бразилія знову набрала 38 балів (94 місце), продемонструвавши приріст на 3 бали у порівнянні з попереднім роком. Насамперед це відбулося завдяки підписанню у жовтні Протоколу до угоди по торгівлі та економічного співробітництва з США, який включає положення про відмивання грошей, повернення майна, отриманого корупційним шляхом, відмову у в’їзді іноземним посадовим особам, причетним до корупційних злочинів, і додаткового захисту інформаторів.
Як висновок, в Бразилії антикорупційні ініціативи слугують не локомотивом на шляху до викорінення корупції, а вирівнювачем на чаші терезів на противагу корупційним діям влади. У зв’язку з цим країна, по суті, стоїть на місці й ситуація з корупцією не покращується — це відбивається в низьких нединамічних показниках в рейтингу за Індексом сприйняття корупції.
Нагадаємо: кожного року TI класифікує близько 180 країн за шкалою від 0 до 100, де 0 балів означають, що корупція фактично підміняє собою державу, а 100 балів свідчать про те, що корупція майже відсутня у житті суспільства.
Показники України в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) виросли у 2020-му на 3 бали. Із 33 балами зі 100 можливих ми отримали 117 місце зі 180 країн у списку СРІ. Поруч із нами у рейтингу Єгипет, африканська Есватіні (Свазіленд), Непал, Сьєрра-Леоне та Замбія — всі ці країни так само у CPI-2020 набрали по 33 бали.
