24 лютого народні депутати зареєстрували два законопроєкти, які замість посилити роботу Агентства з розшуку та менеджменту активів, лише її ускладнять і додадуть корупційних ризиків.

Що змінює законопроєкт у такому вигляді? 

  1. Створює прогалини та невизначеності в законодавстві, при цьому не виправляє недоліки чинного законодавства;
  2. Знижує ефективність АРМА зі збереження економічної вартості активів (забороняє реалізацію до вироку суду);
  3. Зменшує коло можливих активів, що можуть бути передані АРМА.

Нижче надаємо детальний юридичний аналіз поданих законопроєктів.

24 лютого група народних депутатів внесли до Верховної Ради проєкт Закону № 5142 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів» та проєкт Закону № 5141 «Про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів». 

Відповідно до пояснювальної записки їх ухвалення: «дозволить підвищити ефективність роботи Національного агентства, підвищить прозорість процесу управління майном АРМА, забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, знизить корупційні ризики в роботі Національного агентства, що також сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості України». А зміни, які передбачені цим законопроєктом, нібито «спрямовані на підвищення ефективності системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів та підвищення прозорості цього процесу».

 

Як зараз працює законодавство:

Законодавство, що регулює діяльність Національного агентства, не дозволяє ефективно виконувати частину покладених на АРМА завдань. Воно потребує комплексного підходу до інституції, що має бути сервісним органом із системним підходом до збереження економічної вартості арештованого майна.

 

Що пропонується: 

1.

Зміни до п.4 ч.1 ст. 1 ЗУ “Про Національне агентство України з питань виявлення розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів” передбачають створення одразу двох прогалин.

Перша прогалина

На сьогодні профільне законодавство передбачає два шляхи управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами арештованими в рамках кримінального провадження та переданих Національному агентству (ч.1 ст.21 ЗУ «Про АРМА»): через передачу управителю для управління та через реалізацію.

Зміни до п.4 ч.1 ст. 1 передбачають інший спосіб, окрім передачі в управління та реалізація. Проте у законопроєкті не вказано жодних інших шляхів управління, крім названих. 

Це є наслідком необдуманого копіювання цієї норми з тексту попередніх законопроєктів. Ця зміна нічого, окрім невизначеності, не несе та дасть можливість окремим суддям передавати в управління активи АРМА для збереження з визначеним шляхом управління в інший спосіб, окрім передачі в управління та реалізації, що буде неможливо виконати.

Друга прогалина

Зміни до п.4 ч.1 ст. 1 передбачають можливість різночитання щодо збереження економічної вартості арештованого активу. Чи зміни передбачають збереження економічної вартості (і за можливості – збільшення) для арештованих активів, чи конфіскованих активів? Також варто зазначити, що збереження економічної вартості активів, арештованих та переданих в АРМА, стає неможливим через зміни, передбачені до ст.21 ЗУ “Про АРМА” (див. пункт 4).

 

2.

Зміни до п. 8-1 ч.1 ст. 10 та нової статті КПК (ч. 5 ст.175-1)

Ця зміна є копією тексту зі змін, що передбачалися в законопроєкті № 3335. Там вони були частиною комплексних змін до ЗУ «Про АРМА», Кримінального процесуального кодексу та мали запровадити інститут планування перед передачею в управління.

Зміни в цьому законопроєкті спотворюють цю мету, адже не передбачають врахування слідчим/прокурором роз’яснення Національного агентства щодо активів. 

Аналіз судової практики з розгляду клопотань про передачу активів в управління свідчить  про відсутність зацікавленості більшості правоохоронців в ефективному та оперативному управлінні. Так, яскравим прикладом можуть слугувати справи щодо Братського маслопресового заводу, щодо вживаного одягу, іграшок, чи авто у справі ексміністра доходів і зборів, місцезнаходження частини з яких було невідомо). Отже, ця зміна нічого, окрім збільшення навантаження на працівників АРМА, не несе, адже АРМА повинна відповідати на запити в короткий строк, а правоохоронці не зобов’язані брати це до уваги.

 

3.

Зміни до ч. 1 ст. 19 та зміни до ст.100 КПК

Збільшення суми сукупної вартості активів, що можуть передаватися АРМА майже удвічі, до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Пропонується передавати активи вартістю понад 1 млн грн. Водночас у перехідних положеннях профільного закону передбачено навпаки, поступове зменшення цього порогу. 

Варто зазначити, що це просто дасть змогу управляти за “старим підходом”. Коштовні речі з офіційною вартістю менш як 1 млн грн не зможуть передавати в управління АРМА, що прямо порушує саму ідею створення такого органу як АРМА та порушує міжнародні зобов’язання України.

4.

Зміна до ч.5 ст. 21 щодо неможливості реалізації арештованих активів до вироку суду, окрім, як за згодою власника чи щодо майна, яке швидко псується

Ця зміна знищує частину повноважень АРМА щодо управління арештованими активами та створює низку загрозливих моментів.

Відсутність можливості для реалізації зробить неможливим управління окремими активами, що передаються Національному агентству, а також збереження їхньої економічної вартості. 

Медичні маски, мобільні телефони, транспортні засоби – це приклади активів, що вже передавалися АРМА та якими неможливо управляти через передачу управителю, але всі ці активи потребують зберігання, охорони та іншого. Водночас законодавством не передбачено можливість витрачання Національним агентством грошей на управління активами. Отже, неможливо буде виконати судове рішення щодо управління цими активами та забезпечити збереження економічної вартості.

Варто зазначити, що про необхідність змін профільного законодавства неодноразово наголошувало і Національне агентство.

 

Висновки

Отже, законопроєкти № 5141 та № 5142 є скороченою версією законопроєктів №3335-1 та №3335-1Д з деякими суттєвими відмінностями. А саме: ці законопроєкти передбачають лише  обмеження функціоналу Національного агентства, без врахування судової практики, досвіду роботу АРМА та його іноземних аналогів.

Також варто зазначити, що цей законопроєкт не містить  жодних позитивних змін, що були викладені у попередніх законопроєктах (3335, 3335-1 3335-1Д). А саме: започаткування планування перед передачею, унеможливлення блокування роботи Національного агентства через рішення ОАСК, прозорість в реалізації, перехід від ДП «СЕТАМ» до ДП «Прозорро.Продажі», підвищення ефективності роботи Національного агентства зі збереження економічної вартості арештованих активів.

Ці зміни призведуть до блокування роботи АРМА з частиною активів, неможливості збереження економічної вартості для окремих арештованих активів, не відповідає викликам судової практики та діяльності Національного агентства. 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(305) "Ці законопроєкти передбачають лише  обмеження функціоналу Національного агентства, без врахування судової практики, досвіду роботу АРМА та його іноземних аналогів." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Ці законопроєкти передбачають лише  обмеження функціоналу Національного агентства, без врахування судової практики, досвіду роботу АРМА та його іноземних аналогів.