Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт 6273. Він дозволяє будувати Дністровську ГАЕС та ремонтувати компресорні станції газопроводів за переговорною процедурою. У другому читанні цей законопроєкт можуть проголосувати вже сьогодні.

Дністровська гідроакумулююча електростанція (ГАЕС) — масштабний проєкт, який зводять у 3 черги. Станція має стати найбільшою в Європі. ГАЕС передбачає 7 гідроагрегатів — це конструкції з турбін і генераторів електричної енергії. Поки що повноцінно працює тільки 3 агрегати, 4-й будують. Щоб довести його до кінця, лише згідно з кошторисом треба ще 2,9 млрд грн. Будівництво агрегаторів №5-7 оцінюють у 8 млрд грн.

Попередні черги щонайменше частково також будували за переговорними процедурами. Загальна вартість договорів, які уклали в часи Prozorro, сягнула 11,7 млрд грн. Генеральний підрядник — консорціум «Науково-виробниче об’єднання «Укргідроенергобуд». Цієї осені правоохоронні органи повідомили про розслідування розтрат бюджетних коштів на будівництві попередніх агрегатів: СБУ — про 20 млн грн, Нацполіція — про 60 млн грн. У корупційних схемах брали участь службовці ПрАТ «Укргідроенерго», «Укргідроенергобуд» та ще один підрядник.

Скільки грошей піде без тендерів на станції газопроводів, оцінити важче. Там без конкуренції пропонують дозволити купувати роботи, необхідні для ремонту, модернізації чи реконструкції 18 компресорних станцій. Придбати їх можна буде лише в підприємства, яке виробляє газотурбінне обладнання і включене до  переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Ймовірно, йдеться про ДП “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект»”. 

Обсяги цих ремонтів ми не знаємо. Зараз у Prozorro можна знайти закупівлі від декількох десятків мільйонів гривень до понад 2 млрд грн. Водночас конкуренція на них є: як-от на тендер для реконструкції підстанції КС “Долина” прийшло 7 учасників.

Проведення закупівель для ГАЕС та станцій газопроводів за переговорною процедурою хочуть обмежити в часі до 1 жовтня 2022 року. Однак депутати пропонують дозволити надалі збільшувати суму укладених договорів до 50%.  

“Спроб вивести закупівлі з-під конкурентних тендерів стає все більше. Наче після того, як це вдалося зробити одним, так само захотілося всім. І це дуже небезпечно — йдеться про мільярди гривень платників податків, які хочуть розподіляти в ручному режимі” — коментує ситуацію заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів ТІ Україна Іван Лахтіонов.

Нагадаємо, цьогоріч за переговорною процедурою вже дозволили закуповувати все необхідне до Дня Конституції та Дня Незалежності України, включно з інфраструктурними проєктами до річниці. Міністерство фінансів загалом оцінило ці закупівлі у 5,4 млрд грн. Також депутати вивели з-під дії Закону “Про публічні закупівлі” будівництво Київської окружної дороги. Вартість її південного півкола торік оцінювали щонайменше у 85 млрд грн.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(462) "Спроб вивести закупівлі з-під конкурентних тендерів стає все більше. Наче після того, як це вдалося зробити одним, так само захотілося всім. І це дуже небезпечно — йдеться про мільярди гривень платників податків, які хочуть розподіляти в ручному режимі" ["quote_author"]=> string(27) "Іван Лахтіонов" }

Спроб вивести закупівлі з-під конкурентних тендерів стає все більше. Наче після того, як це вдалося зробити одним, так само захотілося всім. І це дуже небезпечно — йдеться про мільярди гривень платників податків, які хочуть розподіляти в ручному режимі

Іван Лахтіонов