Цього тижня в Єгипті проходить 9-а конференція Конвенції проти корупції ООН. Виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик представляв Україну на сесії, присвяченій відкриттю інформації про бенефіціарних власників. Наводимо основні тези його виступу.
Україна відкрила інформацію про бенефіціарну власність всіх компаній одночасно. Це є певною мірою новим підходом, адже більшість країн відкривала цю інформацію поступово – починаючи, наприклад, з компаній у видобувній галузі або ЗМІ.
Віднедавна всі компанії в Україні мають подавати дані про бенефіціарних власників, коли здійснюють будь-яку реєстраційну дію. З одного боку, ми зробили великий крок у розкритті цих даних для будь-кого, з іншого – маємо низку поточних проблем.
- Якість внесених даних є сумнівною
- Наразі відсутня система ідентифікації та верифікації
- Покарання за ненадання інформації — незначне, а відповідального державного органу, який би накладав покарання за надання неправдивих відомостей, просто немає.
Проблему з якістю даних Україна почала вже вирішувати. Мін’юст видав наказ, згідно з яким дані про бенефіціарних власників мають вноситись в окремі поля (досі вони подавалися в одному полі із засновниками та юридичними власниками) і відповідати стандарту відкритих даних, тобто, машинозчитуваних.
Але для досягнення мети – зробити дані про власників не лише відкритими, але й зручними для користування. Нам необхідно:
- Забезпечити синхронізацію реєстрів, тобто, запровадити автоматичну «внутрішню» перевірку даних. В рамках Партнерства «Відкритий Уряд» Україна взяла на себе зобов’язання перевіряти дані про кінцевих бенефіціарних власників. «Домашню роботу» вже зроблено – аудит існуючих державних реєстрів і баз даних показав, що система ідентифікації та перевірки власника має охопити інформацію з 50 наборів даних, які ведуть 21 орган влади. Залишається налаштувати перевірку таким чином, щоб побачити і кінцевих власників активів, і зв’язки між такими особами, і наявність впливів на та з боку бенефіціарного власника.
- Впорядкувати питання про «бенефіціарних власників у громадських організаціях» (насправді ж ідея полягала у виявленні зв’язків таких організацій з політиками та партіями). Організації громадянського суспільства не встигали подати цю нову інформацію у визначені терміни. Уряд взяв на себе зобов’язання створити умови для онлайн-подання інформації, однак досі не розробив такий інструмент.
А щодо міжнародного виміру, то світ має рухатися у бік створення єдиного глобального реєстру бенефіціарних власників. Але задля забезпечення його коректного функціонування необхідно розробити уніфікований підхід до ідентифікації власників.
