Друга закупівельна революція: аналіз законопроєкту

29 серпня народна депутатка України Роксолана Підласа разом з іншими народними депутатами подала законопроєкт №1076 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель”.

Що дозволить оновлена система закупівель замовнику?

• Захищатися від демпінгу. Система автоматично виявлятиме аномально низькі цінові пропозиції, які на понад 40% відрізняються від середнього значення тендерної пропозиції на початковому етапі аукціону, та/або на 30% – від ціни наступної ТП. Такі пропозиції замовник зможе додатково перевірити — запросити документи від учасника на підтвердження можливості виконати умови договору за таку ціну.
• Проводити більш професійні закупівлі завдяки переходу з “тендерних комітетів” до “уповноважених осіб”. 

• Відхиляти недобросовісних учасників, які раніше не виконали умови договору. 

• Захищатися від “тендерних тролів” — відкликати скаргу буде неможливо + планується, що з’явиться можливість впровадження диференційованої плати за оскарження тендеру в АМКУ постановою Уряду. 

• Використовувати нецінові критерії для оцінки пропозицій — бо не економією єдиною. Замовник може оцінювати “життєву вартість закупівлі”, яка, крім ціни товару, може включати витрати на споживання енергії та інших ресурсів, технічне обслуговування, збір та утилізацію, екологічні чинники тощо. 

• Купувати швидко та економно завдяки впровадженню електронних каталогів — “онлайн-магазинів” (Prozorro Market) для бюджетних установ.

Учасники зможуть:

• Брати участь у більшій кількості тендерів — бо відтепер всі закупівлі від 50 тисяч гривень будуть обов’язково проводитися в ProZorro (за новою спрощеною процедурою). 
• Повертати плату за скаргу — якщо АМКУ її задовольнив чи залишив без розгляду через усунення порушень замовником. 

• Оскаржувати відміну процедури та відхилення всіх пропозицій. 

• Виправляти помилки в тендерних пропозиціях упродовж 24 годин. 

• Об’єднуватися з іншими учасниками для участі в тендерах. 

• Почувати себе більш захищеним через персональну відповідальність посадових осіб замовника за порушення законодавства у сфері публічних закупівель (штраф від 2 до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів — 34-170 тисяч гривень).

Де ми зараз?

Сьогодні сферу публічних закупівель регулює чинний Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015. Закон встановлює правові та економічні засади ефективного й прозорого здійснення закупівель для забезпечення потреб держави й громад, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Після трирічного використання електронної системи закупівель виникла потреба в її удосконаленні. Окрім того, цей законопроєкт — одна з вимог з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України (№ 1106, 25.10.2017).

Основні аспекти пропонованих змін

Бізнес зможе упродовж 24 годин виправляти помилки у своїй пропозиції, повернути плату за задоволену або залишену без розгляду скаргу, а також прийти на тендер від імені об’єднань підприємств. Замовники закуповуватимуть товари у стисліші строки, матимуть право відхиляти пропозиції недобросовісних учасників, а керівники замовників платитимуть штрафи за порушення законодавства.

Серед ключових змін пропонуються наступні:

І. Підвищення ефективності закупівель

1. Для якісного планування закупівель та підготовки до проведення процедур закупівель замовнику надається право  проводити попередні консультації з представниками ринку з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати і отримувати рекомендації та інформацію від представників ринку.
2. Надання можливості замовнику укладати один договір про закупівлю із переможцем закупівлі декількох (усіх) лотів в межах єдиної процедури закупівлі.
3. Надання права замовнику відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов’язання перед ним за раніше укладеним договором про закупівлю. Водночас якщо постачальник зможе навести переконливі докази своєї надійності та відшкодувати завдані збитки, він отримає другий шанс для участі у цій закупівлі.
4. Замовник матиме змогу відхиляти пропозиції із заниженою ціновою пропозицією завдяки механізму “аномально низька ціна” (АНЦ). АНЦ тендерної пропозиції (ТП) – це ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції за результатами аукціону, яка на понад 40% і більше відрізняється від середнього значення цінових пропозицій  на початковому етапі аукціону. Електронна система публічних закупівель автоматично визначатиме АНЦ за умови наявності не менше двох учасників. При цьому замовник зможе звернутися до учасника у визначені строки з метою обґрунтування заниження ціни, оскільки у деяких випадках на це є об’єктивні причини.
5. Вноситься поняття та процедура спрощеної закупівлі — придбання товарів, робіт чи послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за поріг для проведення однієї з процедур, передбачених Законом.
6. Видозмінюється переговорна процедура закупівлі шляхом уточнення порядку проведення переговорів та перегляду підстав її застосування.
7. Розширюється перелік осіб, які матимуть можливість взяти участь у публічних закупівлях. За аналогією з міжнародною практикою, у тендерах зможуть брати участь об’єднання підприємств, консорціуми. При цьому об’єднання юридичних осіб-резидентів, так і нерезидентів – зі створенням або без створення окремої юридичної особи. Таке нововведення має суттєво підвищити конкуренцію на торгах. Відповідність кваліфікаційним критеріям замовник встановлюватиме з урахуванням узагальнених об’єднаних показників учасників об’єднання. 
8. Учасник закупівлі матиме право протягом 24 годин виправити недоліки у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерної пропозиції.
9. Законопроєктом вводиться Уповноважена особа шляхом запровадження окремої посади закупівельника З 1 січня 2022 року замовники зобов’язані відмовитися від тендерних комітетів та перейти на уповноважених осіб.

ІІ. Вдосконалення процедури оскарження закупівель

1. Учасники публічних закупівель оплачуватимуть подання скарги до АМКУ виключно через електронну систему закупівель. Якщо скаржник не сплатить встановлену законодавством плату за подання скарги через електронну систему, його скарга не буде зареєстрована.
2. Розмір плати за подання скарги визначається КМУ. Передбачена зміна алгоритму справляння плати: від «фіксованого» (наразі 5000 гривень – для товарів та послуг; 15 000 гривень – для робіт) до «диференційованого» в залежності від вартості предмета закупівлі. Зокрема, законопроєкт встановлює розмір оплати за скаргу як певний відсоток від очікуваної вартості закупівлі.
3. Повернення плати у випадку задоволення скарги АБО залишення її без розгляду АМКУ через усунення порушень замовником. Якщо претензії скаржника визнані обґрунтованими, плата за скаргу повертається, якщо ні – зараховується до відповідного бюджету чи рахунку замовника.
4. Законопроєкт забороняє відкликати скаргу суб’єктом оскарження. Доцільність її запровадження обумовлена поширеною практикою необґрунтованих оскаржень процедур закупівель, внаслідок чого відбувається затримка самої закупівлі. 
5. Законопроєкт врегульовує проблему численних випадків відміни торгів через оскарження одного з багатьох лотів предмету закупівлі. Законопроєкт надає змогу замовникам завершити процедуру закупівлі щодо тих частин предмету, закупівля яких не оскаржується, а учаснику оскаржувати окремий лот закупівлі.
6. Законопроєкт передбачає можливість для учасника оскаржувати відміну процедури та відхилення всіх пропозицій.
7.  Вводиться заборона на відміну закупівлі у період оскарження. 
8. Передбачена відповідальність за невиконання рішення АМКУ.

ІІІ. Відповідальність за порушення законодавства про закупівлі

1. Впроваджується окремо відповідальність для керівника замовника за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівлі, визначених Законом; укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівлі, визначених Законом; невиконання рішення органу оскарження. 
2. Розширюється перелік підстав для притягнення до відповідальності за порушення законодавства. А саме встановлення адміністративної відповідальності стануть можливі за такі порушення:

• проведення закупівлі не у відповідності до річного плану;
• несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
• тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону;
• розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі визначені законом;
• неоприлюднення інформації про закупівлі відповідно до вимог законодавства;
• ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом;
• порушення строків розгляду тендерної пропозиції;
• придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законодавством;
• застосування переговорної процедури закупівлі на умовах, не передбачених законом;
• невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону;
• відхилення тендерних пропозицій на підставах, не передбачених законом або не у відповідності до вимог закону (безпідставне відхилення);
• укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого  не відповідають вимогам тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі;
• внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом;
• внесення недостовірних  персональних даних до електронної системи закупівель та не оновлення у разі їх зміни;
• порушення строків оприлюднення тендерної документації.

3. За порушення у сфері закупівлі пропонуються нові розміри штрафів. Зокрема, за невиконання рішення органу оскарження передбачено накладення адміністративного штрафу на керівника замовника до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За уникнення процедур закупівель та укладання договорів, які передбачають оплату  до/без проведення процедур, визначених законодавством — штраф у розмірі від двох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок

Законопроєкт відповідає виконанню вимог плану заходів, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, і гармонізує вітчизняну законодавчу базу з питань закупівель зі стандартами Європейського Союзу. В цілому проєкт закону спрямований на вдосконалення електронної системи закупівель та підвищення відповідальності за порушення в цій сфері.

Юридичний аналіз підготувала менеджерка програми інноваційних проєктів ТІ Україна Христина Зелінська

Довідково

Трансперенсі Інтернешнл Україна – акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки і впровадження змін задля зниження рівня корупції. 

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи ProZorro, ProZorro.Продажі, eHealth та E-Data. Також наш інноваційно-експертний центр впровадив Рейтинг прозорості міст і розбудовує спільноту DOZORRO для контролю за публічними закупівлями.

Контакти для медіа: Олеся Коваль, [email protected], 093-808-82-78.