Ми звикли сприймати країни Північної Європи як регіон, де корупція або відмивання коштів майже неможливі. Ці країни — вгорі Індексу сприйняття корупції Transparency International. Але не все так безтурботно, як може здаватися.

У листопаді найбільшу ісландську риболовецьку компанію Samherji запідозрили у відмиванні коштів та «конвеєрному» режимі хабарів високопосадовцям Намібії для отримання квот на ловлю риби.

Це підтверджують 30 000  документів з красномовною назвою “Fishrot Files” (“Гнилорибні документи”), опубліковані WikiLeaks у листопаді, а також дослідження ісландського журналу Stundin і телешоу Kveikur. Викривачем був Йоханнес Стефанссон, який відповідав за сумнівні операції ісландської компанії  у Намібії.

З 2012 по 2018 роки компанія Samherji, ймовірно, надала $10 млн хабарів політикам та чиновникам Намібії, щоб отримати квоти на вилов риби, переважно ставриди. Крім того, з 2011 року компанія перерахувала $70 млн через мережу офшорних фірм у підставну компанію на Маршаллових островах — Cape Cod FS.  Частину коштів проводили через банк DNB, 34% акцій якого належить Норвегії. Внутрішнє розслідування банку виявило, що після семи років співпраці, вони не знають особи власника Cape Cod FS. Це суперечить так званому правилу «Знай свого клієнта», мета якого — боротьба з відмиванням коштів.

Уся схема передачі хабарів була добре замаскована. Наприклад, $3,5 млн хабарів у бухгалтерській звітності ісландської компанії згадуються як «витрати на консультації».

Після того, як розслідування отримало розголос, Бернхард Ісау та Саккі Шанхала, міністр риболовлі та міністр юстиції Намібії, пішли у відставку, а генеральний директор Samherji Корстін Мард Балдвінссон відійшов від керування фірмою. Міністри не визнають факт хабарництва. За їхніми словами, з посади вони пішли, аби ЗМІ не розпочали медіакампанію проти владної партії Намібії. У компанії Samherji вже вдалися до допомоги міжнародної юридичної фірми для проведення розслідування.

Прем’єр-міністерка Ісландії Катрин Якобсдоттір сказала, якщо звинувачення проти Samherji виявляться правдою, є «привід для серйозного занепокоєння з приводу ісландської промислової діяльності». Також вона додала, що викриття «може вплинути на націю в цілому».

Владна партія Ісландії звинуватила у скандалі культуру корупції Намібії. «В цій країні слабкий уряд, корумпований уряд. Схоже, що це основна проблема, яку ми бачимо зараз», — зазначив міністр фінансів Б’ярні Бенедиктссон.

ЗМІ Намібії бурхливо відреагували на скандал. Одна з намібійських газет написала: «Корупція міцно вкоренилася в закони і політику. Це системно, і мародери стають все більш витонченими у спробах збагатитися коштом простих намібійців».

Минулого року Ісландія посіла 14-те місце за Індексом сприйняття корупції, набравши 76 балів. Через скандал з «Гнилорибними документами» країна опинилася у фокусі уваги світової громадськості. Він ще раз доводить, що боротьба з корупцією процес постійний. Не існує країни, яка б на 100% подолала корупцію. Навіть в Індексі-2018 найбільша оцінка 88 зі 100.