Верховний Суд визначився зі статусом Громадської ради міжнародних експертів, яка оцінювала на доброчесність кандидатів до Вищого антикорупційного суду. Про це інформує Громадська рада доброчесності.
Минулого тижня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив два рішення за позовами кандидатів до Вищого антикорупційного суду проти Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ).
Кандидати, які припинили участь у конкурсі після спільних засідань ГРМЕ і Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС), звернулись до суду із вимогою про скасування рішення про їх вибуття з конкурсу.
В ухвалі від 25.02.2019 за позовом кандидата Олега Кімстачова Верховний Суд вказав, що у процедурі конкурсного добору кандидатів на посаду судді ГРМЕ не є самостійним органом (суб’єктом владних повноважень), уповноваженим ухвалювати рішення стосовно подальшої участі кандидата у конкурсі. Остаточне рішення (яке створює правові наслідки для особи) ухвалює саме ВККС, а форма проведення засідання у цьому випадку (спільно з ГРМЕ) не впливає на правовий статус ВККС і її рішень та, відповідно, не наділяє ГРМЕ правосуб’єктністю у правовідносинах, які виникають у зв’язку з ухваленням рішень ВККС за її участі.
В ухвалі від 25.02.2019 за позовом кандидата Ігоря Штульмана Верховний Суд також наголосив на тому, що саме на ВККС як державний орган суддівського врядування покладено повноваження щодо організації та проведення кваліфікаційного оцінювання для визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя. ГРМЕ ж лише сприяє ВККС у виконанні цього завдання.
Тому Верховний Суд постановив, що належним відповідачем за такими позовами має бути саме ВККС. ГРМЕ ж, натомість, фінальних рішень не приймає, та не має процесуальних прав та обов’язків для участі в судових процесах.
На відміну від ГРМЕ, члени ГРД не засідають з ВККС та не голосують спільно, а лише готують висновки щодо суддів та кандидатів, які розглядає на своїх засіданнях ВККС. Тому, за логікою Верховного Суду, ГРД також не може бути відповідачем за подібними позовами, та, як і ГРМЕ, не має правосуб’єктності у цих судових процесах.
Таким чином, Верховний Суд нарешті підтримав позицію, яку Громадська рада доброчесності вважала очевидною ще рік тому, коли судді масово почали оскаржувати висновки ГРД.
Нагадаємо, Окружний адміністративний суд міста Києва та інші суди проігнорували положення законодавства та розглядали справи за позовами суддів та кандидатів проти ГРД. Суд ухвалив десятки рішень, якими “скасував” висновки ГРД. Надалі кандидати намагались використати ці рішення для обгрунтування своєї доброчесності на новому конкурсі. Отримала рішення про незаконність висновку щодо себе і новообрана членкиня Вищої ради правосуддя Лариса Іванова.
На жаль, у цих спорах Вища кваліфікаційна комісія зайняла пасивну позицію і не оскаржувала рішення про скасування Висновків Громадської ради доброчнсності. Через це понад 20 очевидно свавільних рішень про скасування висновків ГРД залишились чинними.
