За два роки роботи лише 37% доручень виконала Антикорупційна рада при Київському міському голові. Експерти групи РПР-Київ, представництва світової антикорупційної мережі Transparency International в Україні та інші громадські активісти наголошують, що робота ради припинена навмисно: з січня 2017 року жодного засідання не відбулося. Громадськість пропонує зменшити склад органу, запровадити двох співголів від влади й громадськості та автоматичне виключати за невиконання доручень та прогули.
У звіті громадськості йдеться, що за два роки роботи Антикорупційна рада показала незначні результати. З 78 доручень міської влади виконали лише 29 (37%), не виконали – 28 (36%), решта – лише частково. У 2017 році не зважають на регламент дорадчого органу. Згідно з ним засідання мають відбуватися не рідше одного разу на місяць, проте з січня члени ради не збиралися зовсім. Натомість Антикорупційна рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, який очолює Віталій Кличко. Метою роботи ради є систематичний аналіз стану запобігання і протидії корупції у міській владі.
Чиновники КМДА саботують реалізацію важливих антикорупційних рішень міської влади, що зводить нанівець попередню роботу громадського сектору для їх ухвалення. «Розробка та затвердження Київрадою 8 грудня минулого року Рамкової програми управлінських реформ стало одним із найбільших досягнень Антикорупційної ради та прикладом результативної співпраці громадської частини та представників КМДА. Однак з того ж самого грудня нічого не змінилось, а сама програма фактично ігнорується. Строки виконання окремих заходів вже зірвані», – зазначила Оксана Величко, член Антикорупційної ради та менеджер групи РПР-Київ.
«Наявність механізму Антикорупційної ради – свідчення політичної волі на викорінення корупційної системи. Трансформація – необхідний процес задля становлення нових форматів та стандартів відповідальної політики, належного врядування та ефективного партнерства. Залишається одне питання: Антикорупційна рада – це імітація діяльності чи нарешті стане вірою в результат, бажанням та спроможністю до перетворень у нашому місті Києві», – зазначила Олеся Архипська, член Антикорупційної ради та експерт з врядування Transparency International Україна.
Київ став першим в Україні містом, де керівники комунального господарства обираються за відкритим конкурсом. Цю процедуру розробили саме представники громадської частини Антикорупційної ради. Але станом на 6 червня розпочали роботу лише 5 конкурсних комісій, хоча громадськість визначила кандидатів до 11-ти. Комунальні підприємства «Київреклама» та «Київтранспарксервіс» вже більше півроку працюють без керівництва.
«Це парадокс кадрової політики, коли міська влада впроваджує прозору, змагальну, небутафорну конкурсну процедуру на посади керівників КП і водночас обертає ситуацію так, щоб жоден керівник за конкурсом так і не був призначений. Такий результат підриває віру в щирість намірів муніципалітету проводити прозору кадрову політики», – зазначив Михайло Серебряков, член Антикорупційної ради та експерт групи РПР-Київ.
Експерти констатували мінімальний прогрес в усуненні корупційних ризиків у сфері зовнішньої реклами: Управління з питань реклами КМДА досі не запрацювало, форми наказів і розпоряджень досі не затверджені. «Вимушені констатувати, що міська влада віддає перевагу демонстративному «наведенню ладу» в рекламній сфері. Масово порушуються вимоги дозвільного законодавства, плата за розміщення реклами на комунальній власності досі перераховується на рахунок комунального підприємства, а «відкритість і прозорість» інформації про рекламу носить декларативний, дозований характер», – зауважив Олександр Пліва, член Антикорупційної ради і головний експерт групи РПР-Київ.
Експерти пропонують новий механізм діяльності Антикорупційної ради при Київському міському голові й зміни до регламенту:
– запровадити управління АР двома співголовами (від громадянського суспільства та від КМДА із рівними повноваженнями). Співголова від громадськості обирається на першому засіданні новосформованої АР;
– до складу АР входить рівна кількість представників від громадянського суспільства та від КМДА, але не більше 9 осіб від кожної сторони (наразі 34 особи, з них 11 представників КМДА, 5 депутатів Київради та 18 представників громадськості). Члени від громадськості обираються на конкурсних засадах за участі міжнародних організацій в Україні;
– невиконання доручень міського голови на підставі рекомендацій АР призводить до складання повноважень співголовою від КМДА;
– усі засідання АР є відкритими для пропозицій та участі представників КМДА, депутатів, громадськості, підприємницького середовища;
– порядок денний засідань оприлюднюється на сайті АР та КМДА;
– невідвідування з поважних причин трьох засідань призводить до автоматичного виключення з членів АР.
