16 червня Верховний Суд розблокував можливість розгляду апеляції про спецконфіскацію 1,5 млрд доларів коштів компаній, пов’язаних із Віктором Януковичем.

Нагадуємо, про що це.

Перші новини про заблоковані рахунки функціонерів режиму Януковича почали з’являтися через кілька місяців після Революції Гідності. Восени 2014 року Держфінмоніторинг підсумував, що сума заблокованих коштів сягала 1,42 мільярда доларів. Однак повернути ці кошти в український бюджет ніяк не вдавалося.

Допоки в цю справу не вступив Краматорський міський суд, який називали лояльним до Військової прокуратури.

28 березня 2017 року Краматорський міський суд прийняв рішення про конфіскацію “$1,5 млрд оточення Януковича”. Ці кошти зберігалися у вигляді грошей і цінних паперів на рахунках Ощадбанку (близько $1,3 млрд), Укрексімбанку та Укргазбанку. Але адвокати Януковича наполягали, що кошти, які потрапили під спецконфіскацію, формально президенту не належали.

Згідно з вироком, кошти відмивали через створені для цього приблизно 400 українських та іноземних компаній. 

Рішення у цій справі було засекречене — суд пояснював це необхідністю зберегти анонімність головного фігуранта справи — Аркадія Кашкіна, який пішов на співпрацю зі слідством. Справжнім вибухом у цій історії стала публікація повного тексту засекреченого вироку суду телеканалом Al-Jazeera. Водночас громадські організації почали оскаржувати таке засекречення, адже ним було порушено цілу низку юридичних процедур та виникали сумніви щодо походження конфіскованих коштів.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(433) "Перші новини про заблоковані рахунки функціонерів режиму Януковича почали з'являтися через кілька місяців після Революції Гідності. Восени 2014 року Держфінмоніторинг підсумував, що сума заблокованих коштів сягала 1,42 мільярда доларів. " ["quote_author"]=> string(0) "" }

Перші новини про заблоковані рахунки функціонерів режиму Януковича почали з'являтися через кілька місяців після Революції Гідності. Восени 2014 року Держфінмоніторинг підсумував, що сума заблокованих коштів сягала 1,42 мільярда доларів.

“Секретність пояснювали збереженням анонімності Аркадія Кашкіна, — розповідає виконавчий директор ТІ Україна Андрій Боровик. — І це при тому, що сам Кашкін своєї участі не приховував. Transparency International Ukraine навіть подавала позов щодо розсекречення вироку суду, адже повністю “закритий” вирок суперечив законодавству”. 

Тодішній Генпрокурор Юрій Луценко дуже пишався цією “спецоперацією”, а аргументи антикорупційних організацій представники прокуратури називали частиною “системних атак” задля отримання тексту засекреченого рішення суду в справі конфіскації коштів Януковича. 

Власне вчора Верховний суд не розглядав саме питання конфіскації 1,5 млрд. Оскільки у 2017 році Апеляційний суд Донецької області суд відмовив офшорам у відкритті апеляційного провадження на рішення про конфіскацію, компанії подали позов до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Зрештою Верховний Суд призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Нагадаємо, що за шість років після Революції Гідності не було винесено жодного вироку за корупційні справи щодо Януковича та його “поплічників”. Президента-втікача вироком суду визнали винним лише в державній зраді, а не в корупції. І це попри те, що, раніше Генпрокуратура говорила про $40 млрд, які вкрала “сім’я Януковича”.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(465) "Секретність пояснювали збереженням анонімності Аркадія Кашкіна. І це при тому, що сам Кашкін своєї участі не приховував. Transparency International Ukraine навіть подавала позов щодо розсекречення вироку суду, адже повністю “закритий” вирок суперечив законодавству. " ["quote_author"]=> string(27) "Андрій Боровик" }

Секретність пояснювали збереженням анонімності Аркадія Кашкіна. І це при тому, що сам Кашкін своєї участі не приховував. Transparency International Ukraine навіть подавала позов щодо розсекречення вироку суду, адже повністю “закритий” вирок суперечив законодавству. 

Андрій Боровик