Upd. 18 жовтня Комітет ВРУ з питань бюджету розглянув законопроєкт № 8027 та рекомендував парламенту прийняти його у другому читанні і в цілому. Рекомендації ТІ Україна стосовно вдосконалення порядку наповнення та використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії не були враховані. Натомість текст до другого читання доповнили нормами, які лише посилили вже наявні проблеми законопроєкту.

Так, замість пріоритезації напрямків використання коштів Фонду народні депутати пропонують збільшити їхню кількість. Вони хочуть додати до видатків будівництво та придбання нового житла для ВПО та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, закупівлю медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я, комп’ютерного та мультимедійного обладнання для закладів освіти. При цьому, джерела наповнення фонду залишаться незмінними. Поправки, які б розширяли їхній перелік, зокрема за рахунок конфіскованих російських активів, навіть не були подані.

Також необхідно було на рівні закону визначити порядок виділення коштів. На цьому наголошували не лише ТІ Україна, але й Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики та Головне науково-експертне управління. Утім депутати не внесли відповідних пропозицій, тому порядок визначатиме Кабмін. 

Також ми рекомендували виключити з процесу погодження рішень про виділення коштів бюджетний комітет Верховної Ради. Але відповідні правки депутатів комітет відхилив.

При цьому, враховано значну кількість пропозицій і поправок, які взагалі не стосуються мети та предмету законопроєкту. Наприклад, ідеться про зміни до ЗУ «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» або порядку спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету України на субвенцію з компенсації різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги.

На жаль, при підготовці законопроєкту до другого читання народні депутати так і не змогли усунути його ризики та недоліки. Попри актуальну та важливу мету, ТІ Україна не підтримує законопроєкт № 8027 у цій редакції та не рекомендує приймати його в другому читанні та в цілому.

 

*****************

Ще у травні цього року парламент затвердив указ Президента про примусове вилучення фінансових активів «дочок» російських банків — Промінвестбанку та Міжнародного резервного банку. Йдеться про їхні корпоративні права, кошти на рахунках, облігації внутрішньої державної позики та права вимоги щодо боргів українських компаній, серед яких, наприклад, Укрзалізниця.

Втім процес вилучення цих активів затягнувся. Спочатку державне підприємство, якому активи мали бути передані в управління, не могло відкрити спеціальний рахунок для перерахування вилучених коштів. А згодом в уряді вирішили розподілити активи між різними державними структурами – це потребувало внесення змін до законодавства.

Питання управління вилученими активами зрушило з місця лише в середині вересня. Тоді Кабмін розпорядився передати їх в управління Національному фонду інвестицій України, а залишки коштів на рахунках — до держбюджету. Однак тепер держава повинна вирішити, як ними ефективно розпорядитися. З цією метою депутати зареєстрували та вже підтримали у першому читанні законопроєкт № 8027

Що пропонується?

Законопроєкт передбачає створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії у складі спеціального фонду Державного бюджету на 2022 рік. 

Джерело формування фонду — кошти, безпосередньо вилучені або отримані від продажу інших вилучених активів відповідно до Закону про примусове вилучення майна рф та її резидентів. Продаж таких активів буде обов’язковим.

Розпоряджатися коштами з фонду буде Кабінет Міністрів, однак після додаткового погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету

За рахунок коштів фонду планується:

  • будівництво громадських будівель та укриттів;
  • реконструкція та ремонт об’єктів критичної інфраструктури;
  • реконструкція та ремонт житла для внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок військових дій;
  • розроблення проектно-кошторисної документації;
  • закупівля шкільних автобусів та спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств.

При цьому, зміна розміру та мети виділення коштів з фонду за визначеними напрямками не вимагатиме внесення відповідних змін до закону про держбюджет.

Окрім того, Державна казначейська служба буде зобов’язана щомісячно звітувати про надходження і використання коштів фонду перед ВР, Президентом, Кабміном, Мінфіном та Рахунковою палатою.

Проблемні аспекти 

Враховуючи відкладення запуску президентського Фонду відновлення України на грудень, перед владою постало завдання фінансово забезпечити  першочергові заходи з ліквідації наслідків збройної агресії. Насамперед це стосується проблеми відновлення об’єктів критичної інфраструктури та житла на деокупованих територіях. 

При цьому, неврегульованим залишається і питання розпорядження раніше вилученими активами рф. З моменту прийняття рішення РНБО про їхнє вилучення минуло понад п’ять місяців, але активи й досі не “працюють” за призначенням — на відновлення країни. 

 

Прийняття законопроєкту № 8027 сприятиме одночасному розв’язанню цих проблем, а відтак, є потрібним та доцільним. Проте проєкт все ще потребує вдосконалення, зокрема в аспектах наповнення та використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Законопроєкт передбачає, що єдиним джерелом наповнення фонду будуть кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів». 

За різними оцінками вартість вилучених активів рф за вказаним механізмом складає від 25 до 28 млрд гривень. Але частина з них — це облігації внутрішньої державної позики та права вимоги боргів державних підприємств, зобов’язання за якими будуть погашені. Тому реально в дохід держави може бути перераховано близько 17 млрд грн. Ця сума зможе покрити лише незначну частину заявленої урядом цьогорічної потреби для невідкладного відновлення країни в розмірі 3,4 млрд доларів

Тому в контексті наповнення фонду ліквідації наслідків збройної агресії законодавцям слід звернути увагу й на інші механізми конфіскації російських активів. Йдеться про застосування санкцій у вигляді стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, за рішенням Вищого антикорупційного суду. Нещодавно суд конфіскував активи російського олігарха Володимира Євтушенкова. Проте як і з примусово вилученими активами, механізм розпорядження конфіскованими активами також до кінця не врегульований. Таким чином, необхідно розширити перелік джерел фінансового забезпечення фонду за рахунок конфіскованих за рішенням суду російських активів та спрямувати їх на потреби з відновлення.

 

Окрім того, механізм примусового вилучення активів за відповідним законом є ризиковим з точки зору недотриманням Європейської конвенції з прав людини через відсутність будь-якого механізму захисту власників (наприклад, через судовий процес), та суперечить положенням Конституції України, оскільки не передбачає обов’язкову компенсацію за вилучення об’єктів права власності.

Є запитання і до порядку використання коштів фонду. Законопроєкт не передбачає чіткого та прозорого механізму використання коштів фонду та пріоритезації напрямів фінансування. Це значний корупційний ризик, що може призвести до неефективної витрати бюджетних коштів. Тому необхідно на рівні закону визначити обсяг та порядок розподілу коштів за напрямками, їх пріоритетність, а також порядок прийняття рішень про виділення коштів.

Водночас рішення про виділення коштів пропонується приймати Кабміну за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але в такому випадку зросте роль політичної складової в процесі, що може негативно вплинути на потребу у фінансуванні першочергових заходів з відновлення країни. Тому доцільним є виключення Комітету з процесу прийняття рішень щодо виділення коштів з фонду. 

Не узгоджуються між собою і положення законопроєкту та пояснювальної записки до нього стосовно напрямів використання коштів фонду. Проєкт передбачає широкий перелік сфер, куди можуть спрямовуватись ці кошти, зокрема будівництво укриттів, закупівлю транспорту, ремонт житла тощо. А згідно з пояснювальною запискою прогнозованим результатом прийняття законопроєкту буде саме фінансування заходів з відновлення критичної інфраструктури, що постраждала внаслідок бойових дій. На нашу думку, з урахуванням обмеженості ресурсів фонду законодавцю слід визначити пріоритетні напрями на 2022 рік.  

Це важливо і для уникнення ситуацій перехресного фінансування. Адже запуск Фонду відновлення України обіцяють також у 2022 році. Саме ця інституція буде відповідальною за фінансування відновлення об’єктів знищеної та пошкодженої інфраструктури, житла та транспорту. Фактично, дублюватимуться сфери, витрати на які планується покривати за рахунок фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Тому вкрай важливо чітко розділити напрямки фінансування цих фондів для забезпечення найбільш ефективного використання коштів.

Висновок

Законопроєкт № 8027 допоможе вирішити одразу дві актуальні проблеми — забезпечить часткове фінансування заходів з ліквідації наслідків збройної агресії та врегулює питання розпорядження частиною вилучених російських активів. Але через актуальність та важливість законопроєкту парламент не повинен закривати очі на його недоліки — текст потребує обов’язкового доопрацювання перед голосуванням у другому читанні.

Тому ми рекомендуємо:

  • розширити перелік джерел наповнення фонду ліквідації наслідків збройної агресії за рахунок конфіскованих російських активів відповідно до закону про підвищення ефективності санкцій щодо активів окремих осіб;
  • визначити на рівні закону прозорий механізм використання коштів фонду, який передбачатиме обсяг та порядок розподілу фінансування між напрямками, їх пріоритетність;
  • вилучити з процесу прийняття рішень щодо виділення коштів з фонду Комітет Верховної Ради України з питань бюджету;
  • пріоритезувати напрями використання коштів Фонду відповідно до прогнозованих надходжень та для уникнення їх подвійного фінансування.

 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Transparency International Ukraine і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

 

Трансперенсі Інтернешнл Україна — акредитований представник глобального руху Transparency International, що комплексно підходить до розробки та впровадження змін задля зниження рівня корупції.

ТІ Україна адмініструвала та передала державі системи Prozorro, Prozorro.Продажі, eHealth та Prozvit. Також ми як інноваційно-експертний центр впровадили Рейтинги прозорості та підзвітності міст, розбудували спільноти DOZORRO та DOZORRO.Sale для контролю за публічними ресурсами.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook Instagram Telegram Twitter 

DOZORRO: Facebook Instagram Telegram 

Прозорі міста: Facebook