Узимку 2021 року Верховна Рада нарешті проголосувала за створення нового органу, — Бюро економічної безпеки. А 25 березня цього ж року набув чинності Закон України від 28.01.2021 «Про Бюро економічної безпеки України». Саме ця інституція відтепер буде займатися розслідуваннями економічних злочинів. Докладніше про коло компетенцій органу ми писали тут.
Звісно, будь-якій інституції потрібен сильний керівник. Очільник БЕБ, окрім професійності, має володіти ще багатьма характеристиками: доброчесністю, незалежністю, “незаплямованою” репутацією тощо.
Тож як знайти гідного керівника, який буде відповідати всім зазначеним критеріям? Провести максимально прозорий та об’єктивний конкурс .
Ми в ТІ Україна проаналізували нормативно–правові процедури призначення Директора Бюро економічної безпеки України та затверджену документацію комісії з проведення конкурсу посаду очільника інституції. За результатами цього аналізу ми виділили наступні потенційні ризики, пов’язані з призначенням Директора БЕБ:
- Непрозорий відбір членів до конкурсної комісії БЕБ.
28 квітня Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики обрав двох кандидатів до конкурсної комісії БЕБ — адвокатку Галину Шевченко та аудиторку Людмилу Рубаненко. Ще на початку засідання голова Комітету попередив, що буде підтримувати саме їх. Більшість кандидатів не з’явилася на спеціальне засідання і не були вислухана, їх навіть не запрошували.
От і за Галину Шевченко нардепи проголосували попри те, що кандидатка не була присутня на засіданні. На запитання, чому її не запросили, голова Комітету Гетманцев сказав, що йому «було достатньо тих документів, які вона подала». Шевченко — адвокат, її кандидатуру висунула Національна асоціація адвокатів України. Більше про Галину нічого не відомо.
Нардепка Альона Шкрум попереджала, що неправильно голосувати за будь-кого, не заслухавши цього кандидата: “Високі професійні та моральні якості та бездоганну репутацію без спілкування з людиною визначити дуже важко, якщо ми її ніколи не бачили і з нею не говорили”. Про це ж говорила кандидатка в члени конкурсної комісії, генеральний директор ВГО «Асоціація платників податків України», Людмила Герасименко. Саме вона звинуватила депутатів у непрозорості та закритості і зазначила, що «ті люди, які пропонуються, навіть не сказали два слова».
Від неупередженості та професійності членів комісії залежить, чи буде голова БЕБ незалежним керівником. А якщо члени комісії обираються “всліпу”, то це може свідчити, що процедура відбору членів комісії є лише формальністю.
- Неповний склад конкурсної комісії БЕБ.
У ч. 3 ст. 15 Закону України «Про БЕБ» повний склад комісії повинен налічувати 9 осіб. Наразі до комісії входить 8 членів, адже ВРУ не затвердила кандидата з комітету з питань правоохоронної діяльності до складу комісії. Це не суперечить закону, адже конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше 6 осіб.
Водночас, попри законність такого складу конкурсної комісії, її неукомплектованість може бути потенційним ризиком для функціонування системи стримувань і противаг у контексті призначення Директора БЕБ, адже де-факто представництво від єдиного законодавчого органу України є неповним.
- Незалучення міжнародних експертів до процесу проведення конкурсу.
Склад комісії щодо призначення директора БЕБ формується лише з представників національних органів влади:
- 3 — від Кабінету Міністрів України, склад якого прямо представлений певною політичною силою;
- 2 — від Верховної Ради України, більша частина народних депутатів якої є теж представництвом єдиної політичної сили;
- 3 — від Ради національної безпеки та охорони України, головою якої є президент.
Тобто фактично серед членів конкурсної комісії немає певної опозиції, яка б змогла заблокувати проходження політично заангажованого кандидата до фіналу конкурсу. Функцію такої опозиції могло б вирішити залучення міжнародних експертів до конкурсного відбору.
- Кількість фіналістів конкурсу.
За результатами співбесіди конкурсна комісія на своєму засіданні здійснює відбір трьох кандидатів для подання на розгляд прем’єрміністру України. Далі визначатися буде вже Денис Шмигаль, який і винесе одну обрану кандидатуру для призначення Кабінетом Міністрів України.
Ризик пропонування одразу трьох кандидатів полягає в тому, що не існує критеріїв обрання серед них, а це створює простір для маніпуляцій, і обрання більш “вигідного” кандидата. Задля мінімізації потенційної маніпуляції та обрання більш добросовісного кандидата варто обрати серед претендентів одну особу, а не трьох.
- Можливість працівників ДФС та податкової міліції очолити БЕБ.
Ухвалюючи закон про створення бюро, депутати не підтримали правку, яка б забороняла працювати в новоствореному органі колишнім працівникам податкової міліції, зокрема – очолювати службу. Наразі ж у ЗМІ стверджують, що чинного голову ДФС в парламенті називають одним з найбільш вірогідних кандидатів на посаду голови БЕБ.
Ризик тут полягає у тому, що, по суті, орган просто може змінити назву, але його «наповнення» залишиться тим самим і буде працювати за «старими схемами». Була б у конкурсі неупереджена конкурсна комісія – боятися не було б чого: при появі будь-яких проявів недобросовісності або запитань до репутації працівники органів, які перебувають у процесі припинення, просто не дійшли б до фіналу. Проте процес відбору членів конкурсної комісії, та її склад викликає невпевненість щодо її незалежності.
- Загальне відтермінування запуску БЕБ.
Якщо брати загалом ризики процедури створення БЕБ, а не лише обрання керівника цього органу, то є доволі ймовірна загроза початку функціонування Бюро значно пізніше, ніж у вересні, як того передбачає закон.
Річ у тім, що зараз лише йде обрання директора, а після цього етапу заснування БЕБ необхідно ще провести заходи щодо створення Бюро, а саме: конкурс на обрання співробітників, оголошення тендерних закупівель та багато іншого. Такі запізнення можуть свідчити про те, що влада не поспішає створити орган, який розслідуватиме правопорушення в сфері економіки.
Ну і врешті-решт, законопроєкт про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності БЕБ № 3959-1, який визначає підслідність Бюро та повноваження у кримінальному процесі, досі не ухвалений. Він пройшов лише перше читання і невідомо, коли та в якій редакції буде ухвалений в цілому як Закон.
Чи зможе БЕБ отримати гідного очільника при таких високих ризиках, пов’язаних з необ’єктивністю відбору? Та чи можна запускати інституцію, починаючи з такого конкурсу?
Варто пам’ятати, що забезпечення прозорого, незалежного, політично неупередженого відбору кандидатур на посаду керівника БЕБ є запорукою ефективної роботи органу в майбутньому. Чи будемо ми почутими та як надалі проходитиме відбір — покаже час. Ми плануємо пильно стежити за конкурсом й інформувати вас.
