16 вересня набули чинності зміни до Порядку проведення повної перевірки декларацій. Що це за зміни — розбираємось далі.
Останнього разу Порядок оновлювався на початку 2021 року. Тому потреба у змінах назріла давно через ряд проблем, з якими Національне агентство стикалось на практиці під час повної перевірки декларацій. Усунення цих проблем задля більш ефективної роботи НАЗК є важливим, оскільки саме під час повної перевірки можуть бути виявлені ознаки таких корупційних злочинів як незаконне збагачення чи необґрунтованість активів.
Отже, головні зміни у Порядку проведення повної перевірки декларацій:
- Перевірятимуть також активи, придбані за кошти, отримані до публічної служби.
Тепер НАЗК перевірятиме точність оцінки не лише щодо активів, що належать публічним посадовцям на праві власності або якими вони можуть розпоряджатися і які були набуті за кошти, отримані під час публічної служби, а також активи, набуті за отримані раніше кошти. Йдеться про час, коли на посадовців вже поширювалися вимоги щодо подання декларацій та обмежень з отримання подарунків, які передбачено Законом “Про запобігання корупції”.
Мотивація — необхідність перевірити законність джерел походження коштів на набуття активів, незалежно від того, скільки людина була на тій чи іншій посаді. Імовірні ситуації, коли декларант отримав доходи до публічної служби або в перервах між нею.
Але нововведення стосується лише посадовців, які виконують функції держави або місцевого самоврядування та прирівняних до них. Тобто під вплив змін не підпадають особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, так само як і кандидати на пост Президента України та кандидати у народні депутати України.
- У декларантів можуть запитати копії документів.
Це потрібно для підтвердження достовірності зазначених у декларації відомостей стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, якщо у НАЗК відсутня інформація про них. Декларанти також можуть подати щодо таких активів письмові пояснення.
Тут важливо забезпечити права декларантів: щоб новий обов’язок не став занадто обтяжливим для них, а також врегулювати питання притягнення декларантів до адміністративної відповідальності, якщо вони не нададуть запитувані документи.
- Додалися нові підстави продовження строку: переведення уповноваженої особи на іншу посаду (яка не передбачає проведення повних перевірок), а також виключення з посадових обов’язків уповноваженої особи повноважень проводити повні перевірки декларацій.
Варто наголосити, що такі зміни можуть стати приводом для тиску на уповноважених осіб через виключення з їх обов’язків повноважень проводити повні перевірки. Цього не можна допустити.
- З’явилась можливість зупиняти строк складення довідки щодо результатів перевірки до 14 календарних днів в разі тимчасової непрацездатності уповноваженої особи НАЗК чи її відрядження.
Крім того, врегульований порядок дій, якщо уповноважена особа зробила описку чи арифметичну помилку у довідці.
- Буде запроваджено електронний облік повних перевірок декларацій.
Тепер облік проведення повних перевірок та їх результатів НАЗК здійснюватиметься в електронній формі в системі електронного документообігу, а не в журналі.
Основні зміни до Порядку проведення повної перевірки декларації здебільшого є виваженими, проте над окремими питаннями ще треба попрацювати. Зокрема НАЗК має забезпечити належний захист прав декларантів під час збору інформації та запобігти можливому тиску на уповноважених Агентства.
ТІ Україна стежитиме, як оновлений Порядок діятиме на практиці. Організація розраховує, що перевірки декларацій стануть ефективнішими. Та сподівається, що це дозволить НАЗК впоратися з майбутнім навантаженням після відновлення обов’язку подання декларацій.
Нагадаємо, НАЗК розпочало громадські обговорення Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки.
