Законопроєкт № 4574 “Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо продажу об’єктів державної та комунальної власності)” покликаний вирішити проблеми продажу державного або комунального майна, обтяженого податковою заставою, та накопиченого податкового боргу державними та комунальними підприємствами перед їх приватизацією. 

Документ є змістовно пов’язаним з іншими законопроєктами № 4572, 4573 та 4575, які розроблені з метою активізації процесу передачі на приватизацію та оренду об’єктів державної власності. Ми вже аналізували законопроєкти №4572 та №4573 раніше.

 

Що маємо зараз?

Згідно з чинними положеннями Податкового кодексу України (далі — ПК) платник податків може відчужити своє майно, яке перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу. Також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав відповіді щодо надання (ненадання) згоди. 

Продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в залежності від виду такого майна (цінні папери, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, цілісні майнові комплекси) здійснюється на біржових торгах, фондових біржах або аукціонах. При цьому, продаж цілісних майнових комплексів має свої особливості — його організацію здійснює винятково державний орган приватизації протягом 60 календарних днів з дня надходження відповідного подання контролюючого органу.

 

Що пропонують?

  1. Доповнити пункт 92.1. статті 92 ПК нормою, яка уточнює умови продажу об’єктів державної та комунальної власності, що перебувають в податковій заставі. Продаж таких об’єктів шляхом приватизації пропонується здійснювати без згоди контролюючого органу. 
  2. У пункті 95.7. статті 95 ПК передбачити, що продаж майна, яке перебуває у податковій заставі, здійснюється лише на електронних публічних торгах. 
  3. Внести зміни до пункту 95.9. статті 95 ПК, якими встановити строк (30 днів) протягом якого контролюючий орган повинен звернутися до органу приватизації із поданням про продаж визначеного цим пунктом майна.
  4. Списати накопичений станом на 1 січня 2021 року податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) державних і комунальних підприємств, акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації (100% акцій/часток належать державі), щодо яких орган приватизації прийняв рішення про їхню приватизацію.
array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(523) "Законопроєкт пропонує списати накопичений станом на 1 січня 2021 року податковий борг державних і комунальних підприємств, акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації (100% акцій/часток належать державі), щодо яких орган приватизації прийняв рішення про їхню приватизацію." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Законопроєкт пропонує списати накопичений станом на 1 січня 2021 року податковий борг державних і комунальних підприємств, акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації (100% акцій/часток належать державі), щодо яких орган приватизації прийняв рішення про їхню приватизацію.

Запропоновані зміни до Податкового кодексу України допоможуть активізувати процес передачі на приватизацію об’єктів державної та комунальної власності, які перебувають під податковою заставою. Однак існують сумніви щодо доцільності прийняття окремих частин даного законопроєкту.

У статті 95 ПК другий абзац пункту 95.9. пропонується викласти у такій редакцій: “Контролюючий орган зобов’язаний протягом 30 днів з дня передачі єдиного майнового комплексу державного підприємства, акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, 100 відсотків акцій (часток) якого перебувають у державній власності, а також окремого майна (у тому числі будівель, споруд, нежитлових приміщень) таких підприємств до податкової застави направити державному органу приватизації подання про його продаж”.

Втім норма в такій редакції не дає чіткого розуміння, коли слід скеровувати відповідне подання, оскільки момент передачі майна до податкової застави законом не визначений. Так, згідно зі статтею 89 ПК право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, оформляється актом опису майна та надалі реєструється у відповідному державному реєстрі. Тому незрозуміло, з якої саме дати починатиметься відлік строку для направлення контролюючим органом подання до державного органу приватизації — виникнення права податкової застави, опису майна чи реєстрації податкової застави. 

При цьому, слід пам’ятати: продаж майна, що перебуває у податковій заставі, можливий лише після винесення судом рішення про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (п. 95.3. ст. 95 ПК).

Окрім того, метою податкової застави насамперед є забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, однак зі змісту запропонованої статті вбачається, що контролюючий орган повинен направляти подання у будь-якому випадку, навіть якщо платник погасив суму податкового боргу.

Щодо списання податкового боргу, то воно неминуче призведе до суттєвого зменшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів. В експертному висновку Міністерства фінансів зазначається, що за інформацією Державної податкової служби, податковий борг державних підприємств станом на 1 жовтня 2020 року становить 14,7 млрд грн, а комунальних підприємств – 3,7 млрд гривень. Крім того, податковий борг суб’єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їхніх об’єднань, дочірніх підприємств і господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50%), перелік яких станом на 1 липня 2020 року розміщено на сайті Фонду державного майна України, станом на 1 жовтня 2020 року становить 18,7 млрд гривень. 

При цьому, до законопроєкту не було надано належного фінансово-економічного обґрунтування, що суперечить вимогам частини 1 статті 27 Бюджетного кодексу України та частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Законопроєкт не визначає податків і видів бюджетів, за якими має бути списаний податковий борг, а також не встановлює конкретного переліку підприємств, на які буде розповсюджуватись дія Закону, що може становити загрозу неправомірної участі у механізмі списання. Водночас з дня прийняття рішення про приватизацію до моменту фактичної приватизації мине певний період час, за який підприємство встигне накопичити новий обсяг податкового боргу.

 

Рекомендації

  • Абзац другий пункту 95.9. статті 95 Податкового кодексу України викласти в такій редакції: «Контролюючий орган зобов’язаний направити державному органу приватизації подання про продаж єдиного майнового комплексу державного підприємства, акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, 100 відсотків акцій (часток) якого перебувають у державній власності, а також окремого майна (у тому числі будівель, споруд, нежитлових приміщень) таких підприємств, що перебувають у податковій заставі, протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішення суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі”.
  • Вилучити з тексту законопроєкту пункт 25 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо списання податкового боргу.
array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(213) "Списання податкового боргу неминуче призведе до суттєвого зменшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів" ["quote_author"]=> string(0) "" }

Списання податкового боргу неминуче призведе до суттєвого зменшення надходжень до Державного та місцевих бюджетів

Висновки

Законопроєкт № 4574 пропонує зміни до Податкового кодексу України та покликаний спростити процедуру продажу державного та комунального майна, яке перебуває під обтяженнями (в податковій заставі) та не може бути відчужене без відповідної згоди контролюючого органу. Це сприятиме інвестиційній привабливості таких об’єктів, а відтак конкуренції та пришвидшенню їхньої приватизації.

Разом з тим, наслідком списання накопиченого станом на 1 січня 2021 року податкового боргу державних і комунальних підприємств, акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації (100% належать державі), щодо яких прийнято рішення про приватизацію, стане недонадходження платежів до бюджету.

Таким чином, попри те, що законопроєкт № 4574 дійсно створює сприятливі умови у сфері приватизації державного та комунального майна, даний проєкт потребує доопрацювання із урахуванням зазначених вище пропозицій.

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(251) "Попри те, що законопроєкт створює сприятливі умови у сфері приватизації, проєкт потребує доопрацювання із урахуванням наших пропозицій." ["quote_author"]=> string(0) "" }

Попри те, що законопроєкт створює сприятливі умови у сфері приватизації, проєкт потребує доопрацювання із урахуванням наших пропозицій.