Минулого тижня народні депутати проголосували за надзвичайно важливі зміни до законодавства про АРМА. Ці зміни передбачають особливий порядок управління в виключних випадках для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій або збоїв у тепло-, енерго-, електро-, водопостачанні, водовідведенні, постачанні природного газу, авіабудівельній та оборонно-промисловій галузях.

Наразі застосування загальної процедури порядку відбору управителя в окремих випадках стосовно важливих для держави активів  призводить до вкрай негативних наслідків. Яскравим прикладом є те, що обраний АРМА управитель ТЕЦ у містах Новояворівськ та Новий Розділ Львівської області не впорався з управлінням, чим наразив на небезпеку зриву опалювального сезону жителів двох міст. Виправити ситуацію стало можливим лише завдяки втручанню у ситуацію Кабінету Міністрів та оголошенню про ризик настання техногенної катастрофи. Тобто, ситуація з ТЕЦ у 2019-2020 роках продемонструвала, що держава не може  нехтувати своєю участю у таких випадках.

Передбачена на сьогодні модель управління арештованим майном є суто комерційною, без можливості врахування потреб держави та регіону, навіть при управлінні стратегічно важливими об’єктами, як ТЕЦ, чи аеропорт. На сьогодні до АРМА передано немало арештованих активів, що мають неабияке значення для окремих регіонів чи всієї держави. Це і АТ «Мотор січ», і ТЕЦ в Донецькій області, і нафтопродуктопровід. Зміни, які були прийняті, дадуть змогу забезпечити оперативне, безперервне функціонування цих активів за допомогою держави, допоки не буде відповідного судового рішення.

За багато років можна вперше говорити про позитивні зміни у профільному законі.

Але варто акцентувати на інших його проблемах, що потребують вирішення для вдосконалення роботи з управління майном, яке арештоване в рамках кримінального провадження. Відсутність планування перед передачею майна в управління Національного агентства не дозволяє ефективно та оперативно здійснювати управління арештованими активами.

  1. Відсутність змістовного та ефективного діалогу між  правоохоронцями та АРМА на стадії, що передує передачі в управління, дуже часто призводить до страшних ситуацій. Як приклад: передача 21 тис. медичних масок в розпал пандемії без можливості їх продажу. 
  2. Відсутність чіткого і прозорого механізму реалізації активів. Зміни до законодавства, що допоможуть залучити лідерів ринку до організації торгів дозволять привабити більшу кількість потенційних покупців, усунути непрозорий механізм реалізації та завдяки цьому — збільшити кінцеву ціну проданих активів. Практика реалізації заморожених (арештованих) активів передбачена міжнародним законодавством та є вкрай розповсюдженою в Європі. Ба більше — досвід Румунії, Чехії, Франція та інших країн говорить про ефективність цього шляху управління. Головне, щоб такий продаж відбувався в передбачених законом випадках, за ринковою ціною та прозоро.
  3. Блокування роботи Національного агентства з управління активами за допомогою недосконалості судової системи України. Приклади кейсів, де в порядку адміністративного судочинства забезпеченням блокується виконання рішень судів в рамках кримінальних провадженнях, є просто приголомшливими.

Також варто зауважити, що окремі народні обранці намагаються не виправити існуючі прогалини, а навпаки «покалічити» одну з функцій інституції, зробити неможливим ефективне управління частиною активів та забезпечити спокій для фігурантів кримінальних проваджень з унеможливленням надходжень до державного бюджету.

8 червня о 12:00 має відбутися засідання комітету ВРУ з питань антикорупційної політики, на якому будуть розглядати два принципово різних законопроєкти  щодо АРМА.

Один із законопроєктів містить частину необхідних законодавчих змін, які спрямовані в напрямку вибудування незалежної, прозорої та ефективної інституції, інший — в напрямку перетворення АРМА в «торбу для непотребу», чи «камеру схову» для окремих активів.