Хоча Грузії вдалося подолати побутову корупцію, високопосадовці досі лишаються безкарними через непрозору діяльність. Чому для держслужбовців громадський інтерес має бути вищим за особистий, як уникати конфлікту інтересів і який досвід грузинських реформ є корисним для України? Обговорювали під час панельної дискусії 21 червня «Як досягти доброчесності державних інституцій», яку організовує Transparency International Україна за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні та Білорусі.
Економічне зростання напряму залежить від розвитку державних інституцій, вважає Міріам Космель, керівник проектів Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні та Білорусі: «Аби верховенство права діяло, потрібні жорсткі, надійні й чесні державні інституції, які працюватимуть не для кількох людей, а для всього народу».
За даними дослідження «Benefits and Costs of DCFTA: Evaluation of the Impact on Georgia, Moldova and Ukraine», за останні роки реформи Грузії позитивно вплинули на державні установи. Проте для грузинського уряду й західних партнерів важливо не лише визнавати успіхи реформ після 2004 року, вважає менеджер проектів Transparency International Грузія Ерекле Урушадзе, а й не заплющувати очі на існуючі проблеми.
«У Грузії високий рівень концентрації влади в руках правлячої партії, а в середині партії – в руках трьох-чотирьох людей. Це призводить до відсутності сильних інститутів, які можуть здійснювати контроль за владою», – стверджує Урушадзе.
Швидкий підйом Грузії в Індексі сприйняття корупції (CPI) від Transparency International – зі 124 місця (2003) на 44 (2016) – спричинили кілька факторів успіху. «За часів Саакашвілі навели лад у системі оподаткування, де раніше була поширена корупція. Бюджет країни збільшився в кілька разів за короткий період». Брати хабарі стало невигідно не лише через збільшення зарплати, а й кримінальні переслідування через корупцію. Їх ініціювали нові кадри в реформованих правоохоронних органах.
«Те, що вдалося Грузії, а Україні не вдалося – це реформа правоохоронних органів. Замало створити «вітрину» – патрульну поліцію. Адже здебільшого йдеться про імітацію реформи шляхом переатестації, – говорить виконавчий директор Тransparency International Україна Ярослав Юрчишин. – До органу досі потрапляють люди, які не відповідають критеріям доброчесності. Реформа прокуратури не відбулася: 84% регіональних керівників були переатестовані». Правоохоронці докладають замало зусиль для перевірки е-декларацій чиновників.
Грузинській владі вдалося трансформувати органи, які дублювали функції один одного, як то різні прокуратури. Громадяни почали отримувати соціальні послуги онлайн, з’явилися електронні декларації держслужбовців й електронні реєстри власності. З 2010 року Грузія повністю перейшла на електронні закупівлі. У розробці й впровадженні ProZorro брали участь консультанти, які запускали аналогічну систему в Грузії. Хоча, за словами Ерекле Урушадзе, у грузинському законодавстві лишилися лазівки, що дозволяють владі витрачати понад 1/3 коштів в обхід системи через прямі контракти з компаніями.
Досі проблемними є сфери приватизації майна, фінансування політичних партій, набір нових кадрів на держслужбу та зв’язки посадових осіб із бізнесом. «Підзвітність не завжди супроводжує прозорість, – відмічає менеджер проектів ТІ Грузія Ерекле Урушадзе. – Грузії майже вдалося викорінити побутову корупцію та хабарництво в сфері соціальних послуг. Проте досі немає механізмів розслідування топ-корупції». За його словами, 40% грузинів вважають, що держслужбовці зловживають владою задля особистої вигоди, 41% впевнені, що уряду погано вдається боротьба з корупцією.
На думку виконавчого директора ТІ Україна Ярослава Юрчишина, Україна має кращі результати в боротьбі з топ-корупцією: «Нещодавні кейси, які запустило НАБУ, стосовно Насірова й «тіньового» власника «Народного фронту» Мартиненка, говорять про те, що є управлінська й професійна можливість влади для боротьби з корупцією». Натомість локальну боротьбу з корупцією продовжують нереформовані поліція та прокуратура.
У конкурсних відборах беруть участь громадські активісти й міжнародні партнери, проте контролю з боку суспільства все ще недостатньо.
«Існує недопрацювання з боку медіа. Конкурси висвітлюють лише УП, Громадське та Громадське радіо. Процедура відбору повністю випала з фокусу національних каналів, – пояснює Лариса Денисенко, ведуча Громадського радіо та адвокатеса. – Чому ніхто не звертає увагу на те, що в конкурсі держсекретарів було 3-4 кандидати? Хіба це багато для країни, де громадяни хочуть впливати на політичні рішення й займатися управлінською діяльністю?».
«Є важливий результат конкурсу у Верховний суд. До конкурсу кодекс етики суддів був «мертвим» документом, його ніхто не читав. А словосполучення «бангалорські критерії» було новим для суддів. Вперше судді отримали покарання за це, – пояснює Наталя Соколенко, модератор заходу, заступниця головного редактора Громадського радіо. – У висновках про недоброчесність Громадської ради доброчесності ми цитуємо ці документи та вказуємо на недоліки»
«Україна активно рухається вгору за багатьма міжнародними рейтингами відкритості, – говорить Ярослав Юрчишин. – Проте є проблеми з підзвітністю через недостатнє залучення суспільства в механізми контролю й моніторингу: відкриті реєстри власності бенефіціарів, ProZorro. Без участі суспільства досягти рівня доброчесності Грузії буде складно».
