Transparency International Ukraine закликає народних депутатів прийняти за основу законопроєкт №7451 з доопрацюванням до другого читання.

Приватизація може стати стабільним джерелом доходів для бюджету під час війни і водночас допомогти з релокацією підприємств з зон бойових дій. Однак для цього її необхідно спростити. Депутати вже вдруге намагаються врегулювати це питання. 

Законопроєкт № 7451 передбачає низку заходів, щоб приватизація відбувалася швидше і простіше. Насамперед він пропонує скоротити строки проведення аукціонів і дозволити не проводити аудит, інвентаризацію і оцінку майна перед продажем. Також, якщо його ухвалять, переможець аукціону зможе обирати, як підписувати документи: в електронній чи паперовій формі. 

Ще одна важлива новація —  переведення великої приватизації в електронний формат. Електронні аукціони вже неодноразово доводили свою ефективність у продажі неліквідних та проблемних активів. Водночас вони знижують рівень корупції. Відзначимо, що відновиться велика приватизація лише після завершення воєнного стану. Адже на час війні вона призупинена.

”Війна забирає не тільки людські життя, але й руйнує перспективи економічного зростання на довгі роки. Прискорення приватизаційних процедур є одним з тих факторів, що може пом’якшити удар від падіння економічної активності і карколомного зниження ВВП. Наразі як ніколи важливо, аби Україна позбулась від тягаря величезної кількості державної та комунальної власності. А надто тієї, що є джерелом значних збитків для бюджетів усіх рівнів через неефективний менеджмент та корупційну привабливість”, — коментує очільниця напряму управління публічним майном TI Ukraine Христина Зелінська. 

Водночас, окрім позитивних змін, законопроєкт містить низку неоднозначних пропозицій. Тому Transparency International Ukraine закликає депутатів розглянути його за скороченою процедурою та прийняти за основу, однак до другого читання вилучити положення, що пропонують:

  1. Закрити інформацію про учасників та переможців аукціонів, а також протоколів про результати електронних аукціонів та договорів купівлі-продажу. Натомість визначити механізм, який забезпечить анонімність інформації щодо окремих аукціонів, щоб зберегти прозорість і водночас приховати інформацію, що може використати ворог під час війни.
  2. Перестати залучати радників для підготовки об’єктів до великої приватизації.
  3. Диференціювати розмір гарантійного внеску залежно від стартової ціни об’єкта приватизації.
  4. Дозволити призначати керівником (чи виконувачем обов’язків керівника) державного підприємства щодо якого прийнято рішення про приватизацію особи за сумісництвом — когось, хто вже управляє іншим держпідприємством.

Детальніше про те, чому ці положення ризикові, читайте у юридичному аналізі