Якщо відповідну постанову ухвалять, під час воєнного стану можна буде дослідити ефект нововведень. Якщо він виявиться позитивним, окремі норми можна буде перенести у Закон “Про публічні закупівлі”. 

UPD 18.10.2022. Кабмін опублікував текст постанови, яку ухвалив 12 жовтня. Норми, до яких ми запропонували правки, поки залишилися без змін. Команда DOZORRO буде відстежувати, як працює постанова в чинній редакції, і за потреби продовжить адвокацію змін для її вдосконалення.

Верховна рада розширила повноваження Кабінету Міністрів на час дії воєнного стану. Тепер він зможе регулювати сферу публічних закупівель. Для цього Кабмін розробив нову постанову, яка має уніфікувати і спростити публічні закупівлі під час війни, а також зберегти конкуренцію. 

Як будуть відбуватися закупівлі під час війни: основні зміни

Насамперед двома основними процедурами визначено відкриті торги та закупівлю через електронний каталог. Альтернатива — прямий договір зі звітуванням, коли провести торги неможливо. Для закупівель товарів і послуг також можна укладати рамкові угоди.

Постанова визначає нові вартісні пороги для проведення відкритих торгів:

  • для товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту) — від 100 тисяч гривень;
  • послуг з поточного ремонту — від 200 тисяч гривень;
  • робіт — від 1,5 мільйона гривень.

Замовник може обрати, проводити відкриті торги чи купувати через електронний каталог на будь-яку вартість. Через електронний каталог відбір постачальника здійснюється шляхом запиту ціни пропозицій постачальників. Якщо така закупівля не відбулася, або профіль товару містить тільки одну пропозицію постачальника — необхідно проводити відкриті торги. Електронний каталог також можна використовувати для закупівель нижче пропонованих порогів.

Планується також надати можливість відокремленим підрозділам замовників (філіям) здійснювати закупівлі самостійно для задоволення своїх потреб. 

Проєкт постанови дозволяє не вказувати інформацію про країну походження товарів. Чому збирати цю інформацію через Prozorro — погана ідея, ми пояснювали у матеріалі

Серед інших зміни:

  • скорочення термінів проведення та оскарження закупівель;
  • учасники можуть подати пропозицію, що вища за очікувану вартість;
  • договір можна укласти, навіть якщо на відкриті торги прийшов лише один учасник.

Ризикові зміни

Відмова від спрощених закупівель на період війни — це правильний крок, адже на таких закупівлях бізнес практично не може захистити свої права. Натомість, поріг для оновлених відкритих торгів від 100 тис. грн в сьогоднішніх умовах міг бути вищим, враховуючи інфляційні процеси та навантаження на замовників. Крім того, вважаємо спірним запровадження окремого вартісного порогу для послуг з поточного ремонту.  Пропонуємо залишити поріг для товарів та послуг (включно з поточним ремонтом) на рівні 200 тис. грн. 

Постанова також пропонує скоротити строки проведення відкритих торгів. Зокрема — встановити єдиний мінімальний термін на подачу пропозицій 7 днів, незалежно від вартості закупівель. В цілому ми підтримуємо ідею зменшення строків проведення відкритих торгів. Водночас вважаємо, що встановлення єдиного мінімального терміну на подачу пропозицій потребує додаткового дослідження та узгодження, зокрема з бізнесом. Такі зміни можуть спричинити випадки, коли учасники не встигатимуть вчасно підготувати та подати свої пропозиції, що може вплинути на конкуренцію та вартість самої закупівлі. 

Особливо важливо це в умовах, коли одночасно пропонуються інші полегшуючі норми скорочення термінів оскарження, можливість подавати пропозицію, що вище ніж очікувана вартість, і укладати договір, навіть якщо на закупівлю прийшов лише один учасник. Існує ймовірність, що деякі недобросовісні замовники будуть просто надавати “своїм” учасникам тендерну документацію до оголошення закупівлі, і ставити мінімальний термін на подачу документів. Тоді податися зможе лише “свій”. А оскільки постанова передбачає таку можливість, з ним можна буде одразу укласти договір — без конкуренції і ймовірно з переплатою.  

Проєкт постанови дозволяє також не застосовувати відкриті торги з публікацією англійською мовою. Це може мати негативну реакцію серед міжнародних партнерів, особливо в умовах надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС. Ймовірно на час дії воєнного стану це може бути припустимо, однак після закінчення війни необхідно буде повернутися до цієї процедури. 

Проблеми можуть також виникнути з тим, як прописана у постанові процедура перевірки субпідрядників/співвиконавців на відсутність підстав для відхилення, визначених у частині першій статті 17 Закону. Постанова зобов’язує замовників перевіряти їх, але не уточнює як. Таке нечітке формулювання може викликати неоднозначні трактування. Закликаємо уніфікувати перевірку субпідрядників з перевіркою самих учасників — зобов’язати лише переможця разом зі своїми документами на підтвердження відсутності підстав для відхилення, визначених у частині першій статті 17 Закону, подавати відповідні документи і щодо своїх субпідрядників (якщо такі є). 

Окрім цього, постанова зберігає норми щодо локалізації деяких товарів у сфері машинобудування, яку Верховна рада запровадила минулої зими. Ми неодноразово пояснювали, чому локалізація принесе більше шкоди, ніж користі. На період воєнного стану вона несе ще більше ризиків, проблем і додаткове навантаження, як на учасників та замовників, так і на Міністерство економіки. 

Насамкінець, постанова не передбачає застосування переговорної процедури взагалі. Вважаємо за доцільне передбачити її застосування, за потреби скоротивши строки на її проведення та оскарження.

Як покращити постанову

Transparency International Ukraine в цілому підтримує проєкт постанови, однак закликає доопрацювати проблемні моменти:

  • Залишити єдиний поріг для закупівель товарів і послуг на відкритих торгах — 200 тис. грн.
  • Узгодити скорочення строків подання пропозицій з бізнесом і домовитися про оптимальний мінімальний строк або диференціяцію строку, залежно від очікуваної вартості закупівлі.
  • Передбачити застосування переговорної процедури.
  • Не застосовувати локалізацію.
  • Доопрацювати норму щодо перевірки субпідрядників на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону.

Окрім цього, пропонуємо розробити у Prozorro обов’язкове поле, де замовник буде обирати підставу для укладання договору напряму зі списку. З одного боку, воно спростить життя як замовникам, так і контролюючим органам. А з іншого — може стати важливим джерелом інформації, зокрема для прийняття необхідних рішень у майбутньому.

Загалом, якщо нововведення дадуть позитивні результати під час дії воєнного стану, деякі норми постанови можна буде перенести до Закону “Про публічні закупівлі”. 

Цю публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Трансперенсі Інтернешнл Україна і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook Instagram Telegram Twitter 

DOZORRO: Facebook Instagram Telegram 

Прозорі міста: Facebook