Катерина Цибенко

Катерина Цибенко

керівник напрямку Прозорі міста Тransparency International Україна

ТI Україна за підтримки ООН склали рейтинг прозорості міст України. Тепер маємо “головний біль” із його аутсайдерами.

У січні 2017 року українське відділення міжнародної мережі Тransparency International розпочало роботу над проектом з підвищення прозорості міст України. Його взявся профінансувати Фонд демократії ООН.

Залучили до проекту найкращих фахівців з децентралізації, місцевого самоврядування та прозорості на місцях. Великі масиви даних в процесі аналізу обробляли більше п’яти аналітиків.Розвивати проект допоміг, зокрема, виконавчий директор ТІ Україна Ярослав Юрчишин.

Ми склали методологію рейтингу. За основу якого взяли напрацювання Тransparency International Словаччина. Там вже 4 роки поспіль складають рейтинг прозорості 100 міст, і досягли значних результатів у підзвітності місцевої влади.

У квітні ТІ Україна оприлюднила рейтинг 25 обласних центрів України і знову покращила методологію. Далі протягом 3 місяців аналітики складали рейтинг 100 міст, вираховуючи бали до сотих. І в червні-липні презентували його у Києві та шести регіонах.

І ось тоді на нас накотилася хвиля звинувачень з боку влади деяких міст. Звичайно, тих, що посіли не найкращі позиції у рейтингу. Вони дзвонили, писали, скаржилися, що рейтинг складено неправильно. На їхнє чітке переконання, законна вимога публікувати інформацію про місто у відкритому доступі або надавати інформацію за запитом – це “забаганки, які тільки відволікають від реальних справ”.

Деякі мери на питання журналістів відповідали, що вперше чують про рейтинг, хоча в усі 100 адміністрацій були надіслані офіційні листи-запрошення до співпраці. Інші заявляли, що рейтинг прозорості – не головний показник у роботі місцевої влади, і треба дивитися на реальні справи. Наприклад, чи побудована дорога або школа. А звітувати про те, скільки грошей на це було витрачено і чи прозоро закупалися будматеріали та послуги – це, виявляється, справа десята.

А що найбільше вразило – відвертий ейджизм. Себто звинувачення у тому, що команда проекту занадто молода, аби вказувати їм, досвідченим чиновникам, які бачили справжнє життя, як працювати та забезпечувати прозорість.

Прозорість міст – це не забаганка “хлопчиків та дівчаток із ТІ”. Ви помиляєтеся, якщо так думаєте. Це реальна потреба жителів міст контролювати владу, запобігати корупції, вимагати звітування, брати участь у житті міста та робити його зручним для своїх дітей.

А місце у рейтингу – суттєвий фактор, який беруть до уваги іноземні інвестори, які збираються тут щось побудувати. Високий бал міста свідчить про запобігання корупції й прагнення влади уникати конфлікту інтересів. Це не абстрактне поняття, а цілком конкретний вимірюваний показник ефективної роботи. І прогресивні міські ради це давно зрозуміли та засвоїли.

Цим рейтингом ми спонукали представників міст до активних дій. Наприклад, представники Львівської міськради одразу зустрілися зі мною, як із координатором проекту, щоб уточнити рекомендації з прозорості. Не дивно, що місто, яке не боїться змін – лідирує у рейтингу, а його влада прагне втримати цей результат.

У Маріуполі через 2 тижні після презентації рейтингу запустився новий сайт міської ради, який місцевим жителям обіцяли ще півроку тому. А керівник тендерного управління Маріупольської міськради уточнив, яку інформацію слід розмістити у розділі “Закупівлі”, щоб це відповідало вимогам рейтингу. Нинішня версія сайту міськради значно зручніша для громадян. І ми високо цінуємо відкритість місцевої влади та активістів до змін.

У Хмельницькому представник влади пообіцяв до кінця наступного року врахувати 90% рекомендацій аналітиків проекту. Чорноморськ і Тернопіль попросили деталізувати, як обраховувалися результати за 91-м показником. Міста мають намір пропрацювати кожен пункт.

Організація Громадський контроль взяла за основу нашу методологію в роботі з міськрадою Покрова. Й у кінці серпня влада цього міста за підтримки втілила низку рекомендацій з рейтингу. А до кінця року планується, що місто матиме не менше 85 балів. На сьогодні такого результату поки не досягло жодне місто.

У Дрогобичі після презентації дослідження модернізували розділ сайту міськради “Відкриті фінанси”, а цифрові дані для зручності візуалізували. У Черкасах знизили закупівельний поріг на ProZorro до ₴20 тис. У Мелітополі попросили прислати типовий кодекс етики службовців, щоб ухвалити його й уникати конфлікту інтересів.

Влада Житомира звернулася із проханням провести презентацію рейтингу у місті, хоча спочатку проектом це не передбачалося. Представники міськради Глухова (Сумської обл.) попросили аналітиків надати оцінку прозорості міста, хоча воно за кількістю населення не входить до сотні найбільших міст. Громадська ініціатива із Пирятина (Полтавської обл.) захотіла використовувати нашу методологію для оцінки свого міста та стимулювання влади до більшої прозорості та підзвітності.

Тож ми бачимо, як наша діяльність дійсно впливає на прозорість міст і спонукає українців бути активними, а владу підзвітною. І кожен крок у сторону прозорості, кожна заявка на семінар, кожен позитивний відгук, кожен новий розділ на сайті – це маленька “Перемога”, яка допомагає робити життєвий простір зручнішим.

І тому ми завжди відкриті до співпраці й готові допомагати у прозорості. Співпрацює, дійте, долучайтеся і змінюйте країну на краще.