Блог Ярослава Юрчишина на “Українській правді”

Ідея об’єднати усі європейські країни у мережу, яка б виявляла корупційні активи в різних державах і перешкоджала злочинцям приховувати вкрадені статки закордоном, з’явилася вже давно. Вперше формалізувалася вона в 2007 році. Саме тоді рішення Ради ЄС включило необхідність створення подібних офісів по виявленню та розшуку активів в усіх країнах Євросоюзу. Але з реальним створенням подібного органу в Україні ніхто не поспішав – не було політичної волі. Що й допомогло пізніше носіям цієї волі приховати свої статки після втечі з пограбованої держави. 

Лише у лютому 2016 року Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – Агентство з розшуку та менеджменту активів або АРМА), після затжних законодавчих баталій та тривалого конкурсу з обрання голови почало працювати. За змістом, обсягом функцій і правовим статусом воно не має аналогів у системі органів державної влади в Україні.

Звісно, робота такого потужного органу як АРМА містить багато ризиків. Перший з них – це можливість політичного впливу на діяльність агентства. Саме тому йому надали спеціальний статус і створили як орган центральної влади. Наступний, не менш важливий ризик – це доступ українських спеціалістів до міжнародних баз. АРМА на двосторонній основі буде долучена до міжнародної мережі, в тому числі СARIN (Камденської міжвідомчої мережі з питань повернення активів), яка має 67 членів та спостерігачів; до ініціативи StAR; до Міжвідомчої мережі з повернення активів Азійсько-Тихоокеанського регіону (Asset Recovery Interagency Network Asia Pacific-ARIN-AP) і т.д. Для того, щоб не відбулося зловживання цими даними, міжнародні партнери мають бути абсолютно впевнені в прозорості та підзвітності роботи АРМА. Та найбільший ризик пов’язаний з функцією управління арештованим майном в Україні.

87,2 млрд грн збитків нанесених державі виявлено у справах юрисдикції Національного антикорупційного бюро України. Генеральна прокуратура України тільки у справді “податківців Клименка” анонсувала виявлену шкоду у розмірі понад 96 млрд. грн. Загдуване недавно повернуте у власність держави Межигір’я. Все це має перейти в управління АРМА після його повноцінного запуску. Обрані на незалежних конкурсах керуючі та оцінювачі дадуть можливість уникати ситуації “палива Курченка”, яке в процедурі повернення державі і октанове число в рази втратило, і продано було зацікавленим особам з правом оплати за нього через певний період часу.

Аби новий надважливий орган зміг запрацювати ефективно, на даному етапі є вкрай необхідним обрання прозорої та незалежної громадської ради.

Згідно закону, Громадська рада при Національному агентстві:

– заслуховує інформацію про діяльність, виконання планів і завдань АРМА

– здійснює громадський контроль за витрачанням коштів Державного бюджету України,

– надає висновки за результатами експертизи проектів нормативно-правових актів агентства,

– делегує для участі в засіданнях міжвідомчої комісії з питань реалізації активів та конкурсної комісії на заміщення вакантних посад державних службовців у Національному агентстві по два представники

– має право отримувати документи та інформацію, що стосуються діяльності Національного агентства (крім тих, що становлять державну таємницю).

Це є міжнародним стандартом прозорості та підзвітності – дієві органи громадського моніторингу з достатньо широкими повноваженнями при подібного роду інституціях.

Саме зараз проводиться конкурс з формування громадської ради при АРМА. Кожна громадська організація, статутна діяльність якої пов’язана з протидією корупції чи правозахисною діяльністю, і яка діє не менше двох років, може висунути свого кандидата. Всього існує 9 вакантних місць. Подаватися можуть: науковці, іноземці, державні службовці, громадські активісти, журналісти, юристи, які зацікавлені в тому, щоб держава розвивалася. Дедлайн подачі 22 серпня. Вимоги щодо кандидатів і деталі проведення голосування можна знайти за посиланням.

Після того як комісія перевірить достовірність документів, відбудеться інтернет-голосування за кандидатів.

Дуже важливо, щоб ця громадська рада не стала упередженою та керованою політичними елітами, тому Transparency International Україна активно закликає небайдужих подавати власні кандидатури та висувати доброчесних кандидатів.