Інколи держслужбовці можуть порушувати закон і переходити межу дозволеного. Зокрема, щодо повноважень, якими вони володіють. Давайте розберемося, у чому полягає суть та особливості зловживання владою та службовим становищем і як карають за такі дії. 

Займаючи високу посаду на державній службі, підприємстві чи іншій установі, людина отримує важелі впливу. І дуже часто саме авторитетність посади, можливості, які вона надає, та загальновизнана вага стають підґрунтям для зловживань владою чи службовим становищем.

Зловживання владою полягає у використанні чиновником своїх владних повноважень для вирішення питань, що суперечать інтересам служби. Зазвичай, за такі “послуги” посадовець отримує певну винагороду для себе чи іншої людини/компанії. 

Яскравим прикладом є справа екснардепа Олександра Пресмана. Він отримав 928 890 грн незаконної компенсації за користування готельним номером ДП «Готельного комплексу «Національний», маючи при цьому власне житло у Києві. Тобто, використовуючи свої владні можливості, взяв хабар для себе за рахунок коштів, передбачених Законом для компенсації вартості оренди житла народним депутатам.

Зловживання службовим становищем означає використання всупереч інтересам служби повноважень, пов’язаних із займаною посадою. У цілому зловживання службовим становищем — це більш широке поняття. Справа в тому, що воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам служби службова особа може владні права та можливості, якщо вона ними наділена. 

Прикладом замаху на зловживання службовим становищем є справа Віталія Куця, голови Требухівської сільської ради. ВАКС визнав його винним у наданні дозволів на розробку проєктів землеустрою стосовно понад 8 га державних земель, які могли незаконно перейти у приватну власність. За це його позбавили волі на 3 роки та права обіймати певні посади, а також наклали штраф 8500 грн.

Оперативні антикорупційні новини в нашому телеграм каналі

Характерними особливостями зловживання владою та службовим становищем є те, що державні службовці:

  • умисно використовують свою компетенцію, службовий авторитет та престиж державного органу, у якому працюють; 
  • мають корисливий мотив, інший особистий інтерес чи інтерес третіх осіб;
  • завдають шкоди правам, свободам окремих осіб або державним інтересам;
  • підключають необхідні службові зв’язки з іншими людьми, які виникають завдяки займаній посаді; 
  • впливають на професійну діяльність інших людей;
  • отримують фінансову, майнову чи іншу винагороду.

Типовими ситуаціями зловживання владою або службовим становищем є:

  • неправомірне сприяння призначенню на посаду особи;
  • неправомірне втручання в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; 
  • неправомірне надання переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки проєктів, видання нормативно-правових актів, прийняття рішень тощо; 
  • нецільове використання коштів; 
  • неправомірне звільнення осіб від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
  • створення надлишків товарів чи інших матеріальних цінностей задля наступного заволодіння ними тощо.

Що НЕ вважається зловживанням владою чи службовим становищем?

Просте невиконання службових обов’язків, зокрема, ситуація, коли нардеп пропускає засідання Верховної Ради, не є зловживанням владою чи службовим становищем. 

Річ у тім, що для зловживання владою або службовим становищем важливим є наявність хоча б одного з мотивів, зазначених вище. Відсутність мотиву виключає кваліфікацію вчиненого за статтею 364 Кримінального кодексу і свідчить лише про наявність адміністративного чи дисциплінарного проступку, а в окремих випадках — службової недбалості.

Як карають за зловживання владою і службовим становищем? 

Обидва зловживання є проявами корупції, за які передбачено кримінальну відповідальність. Відповідно до статті 364 Кримінального кодексу за цей злочин можуть призначити такі основні покарання, як-от: арешт, обмеження чи позбавлення волі. Крім того, санкція статті передбачає і додаткові покарання: заборону обіймати певні посади, займатися діяльністю певний строк чи штраф. Їх призначення залежить від розсуду суду. 

Для того, щоб притягнути особу до кримінальної відповідальності за цією статтею, треба обов’язково встановити зв’язок між її діями та службовою діяльністю (обсягом функцій, повноважень, можливостей тощо). Без цього зв’язку не буде об’єктивної сторони злочину, тобто одного з елементу складу кримінального правопорушення. Відтак без цього елементу ми не можемо підозрювати особу у зловживанні владою або службовим становищем. 

Загалом зловживання владою та службовим становищем є доволі поширеним корупційним злочином. За даними моніторингу роботи ВАКС, який провели юристи ТІ Україна, саме цей склад кримінального провадження посідає друге місце за кількістю справ, що знаходяться на розгляді Антикорсуду. “Популярність” зловживання владою та службовим становищем як кримінального правопорушення можна пояснити  простотою механізму реалізації злочинного умислу через низький рівень правосвідомості держслужбовців та недієвістю системи контролю і підзвітності. 

 

Долучайтеся до наших соцмереж

Transparency International Ukraine: Facebook Instagram Telegram Twitter 

DOZORRO: Facebook Instagram Telegram 

Прозорі міста: Facebook 

array(3) { ["quote_image"]=> bool(false) ["quote_text"]=> string(346) " За даними моніторингу роботи ВАКС, який провели юристи ТІ Україна, саме цей склад кримінального провадження посідає друге місце за кількістю справ, що знаходяться на розгляді Антикорсуду." ["quote_author"]=> string(0) "" }

За даними моніторингу роботи ВАКС, який провели юристи ТІ Україна, саме цей склад кримінального провадження посідає друге місце за кількістю справ, що знаходяться на розгляді Антикорсуду.