4 січня 2021 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 4575 “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо коштів від приватизації об’єктів державної власності”, яким пропонується суттєво змінити порядок розподілу коштів, отриманих від приватизації об’єктів державної власності. Документ змістовно пов’язаний з іншими законопроєктами № 4572, 4573, 4574, які розроблені з метою активізації процесу передачі на приватизацію та оренду об’єктів державної власності. Ми вже аналізували законопроєкти № 4572, № 4573 і № 4574 раніше.
Як зараз?
Чинні норми Бюджетного кодексу України передбачають, що кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) зараховуються до державного бюджету та є джерелами його фінансування.
Що ж стосується коштів від відчуження комунального майна, то вони, відповідно, є джерелом формування місцевих бюджетів розвитку.
Що пропонується?
Законопроєкт №4575 визначає відсотковий розподіл надходжень коштів від приватизації об’єктів державної власності між бюджетами різних рівнів шляхом внесення змін до пункту 2 частини першої статті 15, частини третьої статті 15, частини четвертої статті 30 та частини першої статті 71 Бюджетного кодексу:
- 67% від продажу об’єктів малої приватизації та 88% від продажу об’єктів великої приватизації – до державного бюджету;
- 10% від продажу об’єктів малої приватизації – до бюджетів місцевого самоврядування;
- 3% від продажу об’єктів малої приватизації та 2% від продажу об’єктів великої приватизації – Фонду держмайна на здійснення заходів з підготовки об’єктів до приватизації; виплату винагороди працівникам Фонду державного майна України, порядок виплати та розмір яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- 20% від продажу об’єктів малої приватизації та 10% від продажу об’єктів великої приватизації – органу управління, тобто, попередньому власнику.
Чи є ризики?
Ініціатори законопроєкту не додали належного фінансово-економічного обґрунтування, що є обов’язковим відповідно до положень частини третьої статті 91 Регламенту ВРУ та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу. Є імовірність повернення законопроєкту без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні, якщо комітет з питань бюджету не вважатиме за можливе розглядати його без такого обґрунтування.
Також викликає занепокоєння неузгодженість норм законопроєкту зі змістом статті 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», за якою «органам державної влади забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі (крім послуг з охорони, що надаються на договірних засадах), в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України».
Це, зокрема, стосується пропозиції щодо спрямування частини коштів від приватизації державного майна на «виплату винагороди працівникам Фонду державного майна України» (пункт 24 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу). Окрім того, текст законопроєкту не передбачає встановлення граничних розмірів таких винагород.
Що ми пропонуємо?
- Пункт 24 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу викласти у такій редакції: «здійснення витрат на заходи, пов’язані з приватизацією об’єктів державної власності (за рахунок джерел, визначених пунктом 12 частини третьої статті 15 цього Кодексу)».
ВИСНОВКИ
Прийняття законопроєкту № 4575 стимулюватиме органи, які часто не зовсім ефективно управляють державним майном, передавати його на відкриту та прозору приватизацію. А забезпечення додаткового фінансування сприятиме ефективному виконанню ФДМУ функцій, які пов’язані із підготовкою об’єктів до продажу. Це активізує процес приватизації та, відповідно, сприятиме наповненню бюджету.
Позитивний ефект матиме і збільшення надходжень до місцевих бюджетів розвитку від продажу об’єктів малої приватизації державної власності. Надалі ці кошти можуть спрямовуватись на розвиток соціальної, економічної та культурної сфер на місцях.
Водночас вважаємо, що відповідний законопроєкт слід доопрацювати, зокрема, вилучити положення, яке стосується виплати винагороди працівникам Фонду державного майна України. Окрім того, існує ризик повернення законопроєкту без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні у зв’язку із недотриманням вимог Регламенту Верховної Ради та Бюджетного кодексу.
