Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День писемності та мови. Українська мова має статус державної та є обов’язковою у використанні для органів влади та публічних сфер, зокрема, судочинства. Давайте розберемося, чи дотримуються у судах мовного законодавства.
Що каже закон?
Українська є офіційною державною мовою відповідно до Конституції. Вона не забороняє українцям розмовляти мовами національних меншин, зокрема, російською. Але використовувати українську чи іноземну мову треба згідно із законами України. У сфері правосуддя такими є: Кримінальний процесуальний кодекс, Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, Закон України “Про судоустрій і статус суддів”.
Судочинство та діловодство в Україні повинно здійснюватися українською відповідно до Статті 14 закону про мову. Водночас, у судовому процесі можна говорити іноземною мовою, у порядку, визначеному процесуальними кодексами та Законом “Про судоустрій і статус суддів”. Тобто судді та прокурори мають ухвалювати рішення, оприлюднювати та складати тексти, враховуючи стандарти державної мови (особливості вживання іменників, відмінювання абревіатур тощо).
Також Кримінальний процесуальний кодекс передбачає певні особливості для підозрюваних чи обвинувачених іноземців, які не володіють українською мовою. Наприклад, стаття 29 КПК зобов’язує слідчого суддю, суд, прокурора або слідчого забезпечити їх перекладачем для надання показань, клопотань, подачі скарг чи виступу в суді іноземною мовою.
Якщо підозрюваний чи обвинувачений обирають опцію перекладу, то перед початком роботи слідчий суддя або суд повинні пересвідчитись в компетентності перекладача та з’ясувати, чи має він приватний інтерес. Якщо підозрюваний чи обвинувачений потребує пояснень мовою жестів, то слідчий суддя чи суд можуть залучити сурдоперекладача. До речі, саме перекладач несе кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад або за відмову здійснювати переклад без поважних причин згідно зі статтею 68 КПК.
Як все на практиці?
Попри те, що працівники суду та адвокати повинні використовувати тільки українську, вони не завжди роблять це. Під час моніторингу роботи Вищого антикорупційного суду впродовж квітня-липня 2021 року юристи Transparency International Ukraine зафіксували 13 випадків порушення мовного законодавства адвокатами. Усі вони розмовляли на судових засіданнях російською замість української. Водночас, серед суддів та прокурорів таких порушень не знайшли.
У проаналізованих ТІ Україна випадках адвокати маніпулювали, посилаючись на статтю 10 Конституції, щоб обґрунтувати використання російської замість української. Наприклад, 19 жовтня 2021 року на засіданні у справі “Укркосмосу” адвокат говорив російською. Представник потерпілого скаржився, що це порушує закон про мову, втім адвокат вважав, що це прохання навпаки порушує ст. 10 Конституції. Суд, у свою чергу, просив адвоката говорити українською, хоча фактичних санкцій за використання російської мови не мав.
Дійсно, 10 стаття Конституції не забороняє розмовляти мовами меншин, зокрема, російською, але під час кримінального процесу варто зважати на спеціалізовані акти (наприклад, Кримінальний процесуальний кодекс), що регулюють використання мови. Закон про адвокатуру чітко окреслює, що адвокат повинен володіти українською. Етичний кодекс дозволяє спілкуватись адвокатам з підзахисним на зрозумілій йому мові, це може бути як українська, так й іноземна. Але виступати перед судом захисник має державною мовою.
Чому говорити російською у судах — це не ок?
Річ у тім, що мова — це не лише інструмент комунікації. Мова є одним з важливих маркерів національної ідентичності. Саме вона допомагає людям визначити, хто вони є. На глобальному рівні мова репрезентує окремішність та унікальність кожної країни. Враховуючи війну з Росією, спілкуватися українською означає не підтримувати позицію РФ. Адже мова — один з ключових факторів, який відрізняє нас від росіян, і яким, на жаль, часто маніпулюють у різних сферах.
Цілком очевидно, що у побуті люди можуть говорити різними мовами — це особистий вибір, який не можна насильно нав’язувати. Втім, для людей, що обіймають службові посади, говорити українською is a must.
Судді фактично представляють державу, ухвалюючи вироки від її імені. Тому знати українську мову — їхній обов’язок. Те саме стосується й адвокатів. Вони не є держслужбовцями, але представляють окрему структуру — інститут адвокатури, яка має певний етичний кодекс. Відповідно до нього адвокати повинні надавати послуги державною мовою, коли звертаються до суду.
Судді фактично представляють державу, ухвалюючи вироки від її імені. Тому знати українську мову — їхній обов'язок. Те саме стосується й адвокатів. Вони не є держслужбовцями, але представляють окрему структуру — інститут адвокатури, яка має певний етичний кодекс.
