Народовладдя в дії. Принаймні, така світла мета у громадських рад. Пояснюємо, що це за демократичний інструмент, як його створити та наскільки він є ефективним. 

 

Громадські ради: що це?

Громадська рада це тимчасовий  консультативно-дорадчий орган при міністерствах чи органах виконавчої влади, який дає змогу громадянам брати участь та впливати на формування державних справ. А якщо зовсім просто то це зв’язок між державними органами та громадськістю.

Діяльність таких утворень можлива завдяки Постанові Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 р. № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”. 

Вперше ця постанова була прийнята за часів керування Миколи Азарова і мала доволі декларативний характер. У ній не передбачалось багато прав громадської ради, а механізм обрання її членів був бюрократичний і непрозорий. І найголовніше у постанові не заборонялося органам влади “долучатися” до формування складу громадської ради. 

Ситуація змінилася у 2019 році, коли у Постанову внесли зміни. Обирати склад рад стали прозоріше та незалежніше. Що ж саме змінилося — розповімо далі.

 

Що робить громадська рада? 

  • складає план проведення консультацій з громадськістю;
  • подає пропозиції, висновки, а також аналітичні матеріали щодо вирішення питань у відповідній сфері, підготовки проєктів нормативно-правових актів, удосконалення роботи органу;
  • здійснює громадський нагляд та моніторинг щодо забезпечення органом прозорості та відкритості своєї діяльності, дотриманням закону;
  • інформує громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та стан їх виконання;
  • збирає, узагальнює та подає пропозиції громадськості щодо вирішення важливих питань;
  • звітує про свою діяльність.

 

Варто зауважити, що положення щодо діяльності громадських рад приймається локально, тобто в кожному органі, при якому організовують громадську раду.

Аби долучитися до будь-якої ради, потрібно бути у складі зареєстрованих громадських об’єднань, релігійних, благодійних організацій, творчих чи професійних спілок, асоціацій, засобів масової інформації. В оновленій постанові тепер йдеться про те, що потенційні кандидати до громадської ради протягом останнього пів року повинні займатися схожою за темою чи завданнями до громади діяльністю. Така політика значно посилює контроль до відбору кандидатів щодо уникнення псевдоактивістів чи псевдоорганізацій та лобіювання власних інтересів.  

 

Як самоорганізуватися?

Для створення громадської ради та адвокації своїх пропозицій недостатньо просто прийти під вікна органів виконавчої влади. Для цього Постанова регламентує чіткий механізм створення громадських рад.

  1. Створюємо ініціативну групу з підготовки установчих зборів за участю інститутів громадянського суспільства та представників державних органів. Саме від неї залежить якість проведення зборів, на яких буде сформовано громадську раду. Таймінг теж тут важливий — робота ініціативної групи має розпочатись за 60 днів до зборів. При першій же зустрічі обирається голова та відповідальний за ведення протоколів засідань. Протоколи потім публікуються на офіційному сайті органів виконавчої влади.
  2. Оприлюднюємо деталі проведення установчих зборів (на основі результатів зустрічей ініціативної групи).
  3. Збираємо заяви та інші необхідні додаткові документи чи дані від усіх охочих представників громадських інститутів взяти участь в установчих зборах.
  4. Далі справа за владними органами. Їм потрібно оприлюднити на своїх офіційних сайтах усю детальну інформацію про установчі збори та кандидатури до складу громадської ради. 
  5. Обираємо членів лічильної комісії, голову зборів, секретаря.
  6. Голосуємо та обираємо кількісний склад громради. Рейтингове електронне голосування відбувається у визначений органом виконавчої влади строк через офіційний вебсайт. 
  7. Видаємо наказ керівника органу виконавчої влади про затвердження складу громадської ради на підставі протоколу установчих зборів. Він має бути публічним. 
  8. Проводимо перше засідання новообраної громадської ради та обираємо її керівних органів.
  9. Затверджуємо Положення про громадську раду та його погодження з органом виконавчої влади. 

Громадська рада сформована. Надовго? Склад громадської ради приймається на 2 роки. А далі знову до пункту 1. До речі, діяльність членів громадських рад не оплачується, а склад громадських рад не повинен перевищувати 35 осіб.

 

Діємо з розумінням українських кейсів

В Україні багато громадських рад. Їх можна поділити на  групи відповідно до інституцій.

 

  • Обласні державні адміністрації

Вони є тепер при кожному обласному виконавчому органі. На офіційних сайтах ОДА справді викладено чимало протоколів установчих зборів, у тому числі дистанційних. 

До прикладу, на сайті Тернопільської ОДА можна переглянути як звіти громадської ради, так і оголошення про новий електронний формат подачі заявок у раду у зв’язку з коронавірусною інфекцією. А внутрішнє положення про громадську раду при управліннях Львівської міської ради взагалі не визначає термін її діяльності. Хоча типове положення в постанові вказує термін 2 роки.

 

На сайті громадської ради МЗС України останній оприлюднений протокол щодо опису здивування (так, це саме те слово!) про початок кримінального провадження проти заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара та стурбованість представників ради щодо захисту національних інтересів країни. А от протокол при МОН регламентував делегацію представника громадської ради при комісії з встановлення порогового балу ЗНО склав / не склав. Останній протокол громадської ради Міністерства юстиції складається з опису порядку денного аж на 17 пунктів.

 

  • Антикорупційні та інші органи

Центральні органи виконавчої влади, різні державні служби та агентства також мають громадські ради. Особливу увагу при створенні громадських рад мають антикорупційні органи, наприклад, НАБУ. У них є свої особливості, наприклад, внутрішні чіткі вимоги до кандидатів цієї громадської ради. 

У НАБУ існує Рада громадського контролю, яку створили для забезпечення прозорості роботи і моніторингу громадськості за діяльністю організації. Механізм обрання відрізняється: тут щороку проводиться інтернет-голосування. 

Схожий принцип та мета і в Державного бюро розслідувань, тут Раду громадського контролю також обирають за допомогою онлайн-голосування.

Є громадська рада і в НАЗК та в АРМА. Їхня діяльність також визначається положенням цих органів та відповідає загальному визначенню громадських рад. 

А детальніше про громадські ради антикорупційних інституцій ми розповімо у наступному матеріалі.

 

Етап 4.0 Приймаємо рішення

Судити про ефективність існування інституту громадських рад варто з їхніх результатів. Найкраще ви це зможете зрозуміти зі звітів цих утворень, які публікують на сайтах громрад або на сайтах органів, при яких вони діють.

Цікаво, що Україна єдина у Європі держава, яка має громадські ради. У ЄС є схожі консультативно-дорадчі органи, проте вони сутнісно відрізняються від нашого визначення громадських рад. 

 

 

За належного використання громадські ради дійсно можуть допомагати і стати ефективним / дієвим інструментом впливу громадськості на виконавчу владу. Проте для цього їхня діяльність, звісно, не повинна мати декларативний характер. У правовому полі маємо зелене світло, а отже справа за активністю та бажанням свідомих громадян.